Проблеми застосування митного законодавства» 1 страница

ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА»

1. Митний кодекс України – основний митний закон в ієрархії нормативно-правових актів, покликаних регламентувати митно-правові відносини.

Відповідно до вимог економічного базису норми МИТНОГО пра- ва спонукають зародження і розпиток нових відносин ринково- демократичного характеру. Історія митного законодавства свідчить, що на всіх етанах державного будівництва в Україні митно-правове регулювання відігравало важливу роль у виникненні, розвитку і формуванні нових видів суспільних відносин у митній царині. Ця спрямованість митно-правового регулювання набуває виключно важливого значення в сучасний період розвитку українського суспільства. Прийнятий Верховною Радою України 11 липня 2002 р. новий Митний кодекс України, який буде введено в дію з 1 січня 2004 р., містить значну кількість норм, які активно сприятимуть розвитку митних відносин якісно нового характеру і змісту, безпосередньо забезпечуватимуть економічний суверенітет України, подальший розпиток її зовнішньоекономічної діяльності й відіграватимуть вагому роль у вдосконаленні митної системи України. Провідна ж роль буде належати нормам митного права, які містяться в новому Митному кодексі України. Вони регулюють засади по створенню сучасної митної системи, спроможної забезпечити необхідні надходження до Державного бюджету, захистити Інтереси суспільства і сприяти розвитку ринкової економіки, а також додаткові аспекти, як-от: відповідальність за порушення митних цраинл і провадження у справах про такі порушення: здійснення митної статистики; визначення правового статусу службових осіб митних органів, їх правовий і соціальний захист; забезпечення порядку переміщення культурних цінностей через митний кордон України та ін.

Повнота цього Кодексу значно ПІДВИЩИТЬ роль закону в правовому регулюванні митної справи, збільшпті. кількість норм прямої дії, встановлених законом. Наприклад, з урахуванням світового досвіду новий Митний кодекс України вичерпно закріпив митні режими щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон, чітко визначив правила їх пропуску її оподаткування. У минулому ж ці питання регулювалися відомчими актами.

2. Порушення норм юридичної техніки на прикладі норм Митного кодексу України.

Юридична техніка — це система засобів, правил і прийомів підготовки компетентними органами юридичних актів.

Найзагальнішими прийомами і правилами юридичної техніки є:

1) юридична термінологія;

2) юридичні конструкції;

3) форма нормативного акта, прийоми і правила викладу його змісту.

Розрізняють три види термінів у текстах законів: загальновживані спеціально-технічні спеціально-юридичні — терміни в загальноприйнятому значенні, наприклад, бу-динок, документ, будівля, природа, довкілля та ін. — терміни, що мають значення у галузі спеціальних знань — техніки, медицини, економіки, соціології, біології, наприклад, депозит, безробітний, страйк — терміни, що мають особливе юридичне значення, яким виражається своєрідність того чи іншого правового поняття, наприклад, застава, володіння, переведення боргу, колективний договір

Юридичні конструкції — це стійкі побудови нормативного матеріалу за особливими типами зв'язків його елементів, їх. типовими схемами, моделями, в які втілюється «юридичний матеріал». Тобто юридичні конструкції — це чіткі, відпрацьовані наукою і законодавчою діяльністю, перевірені практикою типові схеми правовідносин. Особливі юридичні конструкції дозволяють включати в дію — залежно від обставин — різні юридичні норми. Відпрацьованість конструкцій — показник досконалості законодавства. Такими юридичними конструкціями є «кримінальна недоторканність», «необхідна оборона», «суб'єктивні права» та ін.

В юридичній техніці поряд з важливістю правильного застосування юридичної термінології і юридичних конструкцій не менше значення має форма нормативно-правового акта.

Прийоми і правила викладу юридичних норм у тексті нормативно-правового акта стосуються:

1) способів викладу;

2) формулювання заголовних назв статей і частин тексту;

3) юридичного стилю;

4) юридичної мови.

Існують два основних способи викладу юридичних норм у тексті закону:

• абстрактний — характеризується тим, що ознаки явищ, незважаючи на їх різноманіття, подаються в узагальненому виді, виражаються абстрактними поняттями;

, • казуїстичний — характеризується урахуванням індивідуаль-^них ознак явищ, їх видів, фактів; перелічуються ті чи інші випадки — казуси.

Види юридичних (правотворчих) помилок такі.

1. Власне юридичні — прийняття декларативних норм, тобто норм, не забезпечених матеріальними ресурсами і необхідними юридичними засобами; наявність колізійних норм, тобто норм, що суперечать одна одній; відсилання до неіснуючих нормативно-правових актів або неповне закріплення життєвих обставин, що мають істотне значення для застосування норм права; прогалини та ін.

2. Логічні — наявність логічних суперечностей між окремими нормативними розпорядженнями, порушення домірності визначення понять; тавтологія — повторення одного терміна в іншому, наприклад, «живі тварини», «ліс як деревна рослинність»; визначення одного невідомого терміна через інший невідомий, наприклад, визначення оперативно-розшукової діяльності як виду діяльності, здійснюваної шляхом проведення оперативно-роз-шукових заходів, та ін.

3. Граматичні — наявність ненормативних словосполучень,

громіздких конструкцій, що ускладнюють розуміння змісту статті

нормативного акта, та ін.

Юридична техніка в правозастосовній діяльності містить:

1) методики роботи над текстами правозастосовних актів;

2) прийоми найдосконалішого викладу думки правозастосу-вача (суду, адміністрації та ін.) у судовому рішенні, рішенні арбітражних судів та інших актах;

3) вибір найдоцільнішої структури правозастосовного акта, термінології і мови та ігі.

3. Практичні аспекти застосування Митного кодексу України

Правозастосовна діяльність є необхідним проявом митного права, отже. Його сутність необхідно пов'язувати зі змістом самого права. У юридичній науці доведено, що сутність права визначається загальною волею суспільства. У зв'язку з цим зміст правозасто- совної діяльності полягає в тому, що завдяки їй специфічними моїх,дами втілюсгься в життя закріплена И МИТНИХ нормах права державна воля суспільства щодо реалізації митної політики Застосування норм митного права збігається з митною справою за ознакою прояву державної виконавчої влади. Зв'язок застосування норм митного права зі здійсненням державою функції митної справи полягає о тому, що в результаті правозастосуваннн досягається підкорення конкретних учасників зовнішньоекономічної діяльності державній волі, а підкорений і виконання державної йолі — це І е проявом державної влади. Таким чином, застосування норм митного права має державно владний характер, який виявляється: а) у тому, що правозастосовною діяльністю займаються в межах своєї компетенції держанні митні органи зі спеціальним статусом; б) у здійсненні правозастосовної діяльності за одностороннім волевиявленням митних органів (їх службових осіб); в) в обов'язковості виконання правозястосовчих митних актів, прийнятих підповідио до закону, всіма особами, яким вони адресуються або діяльність яких певною мірою стикається з ними; г) у забезпеченні цих актів за необхідністю державним примусом (інколи вони безпосередньо самі виступають актами адміністративного державно-митного примусу).

Аналіз юридичного механізму правозастосовної діяльносгі показав, що його елементи можуть виконувати різпі функції форм і засобів держанного управління митною справою. За своєю юридичною природою діяльність являє собою, з одного боку, специфічну форму реалізації митно-правових норм, з другого — служить засобом організації правового застосування відповідних норм права І методом державно-владного впливу на суспільні відносини щодо зобов'язань їх регулювання. При цьому її структура складається зі сукупності юридично-митних вимог (дозволів), митних пряпозастосозчих актів і митних правовідносин, спрямованих на: а) практичну організацію митної справи; б) здійснення

відповідних форм митного контролю з метою прийняття рішень індивідуального характеру; в) оформлення прийнятих рішень у вигляді актів застосування норм митного права; г) забезпечення виконання цих актів учасниками митних відносин.

Правозастосовна функція митного права передбачає наявність урегульованих законодавством положень і правових вимог, а саме: до суб'єктів застосування норм митного права; до процедури пра- нозастосовної діяльності і кореспондуючих їй відносин; до змісту і форми прийнятих рішень і їх виконання. Вона вносить повну організованість у саму митну справу, надає їй офіційного характеру. Прийняті управлінсько-митні рішення стають обов'язковими і гарантуються примусовою силою держави.

У процесі застосування норм митного права орган державної митної служби виробляє найбільш правильне рішення саме за допомогою норм, якими керується.

4. Закони України з питань митної справи: новели в правовому регулюванні.

1. ЗУ «Про лікарські засоби», новела у Ст. 17: Незареєстровані лікарські засоби можуть ввозитись на митну територію України для:

проведення доклінічних досліджень фармацевтичної розробки і клінічних випробувань;

реєстрації лікарських засобів в Україні (зразки препаратів у лікарських формах);

експонування на виставках, ярмарках, конференціях тощо без права реалізації;

медичного забезпечення (без права реалізації) підрозділів збройних сил інших держав, які відповідно до закону допущені на територію України;

індивідуального використання громадянами.

Порядок ввезення лікарських засобів у зазначених випадках визначається МОЗ.

ЗУ «Про внесення зміни до статті 17 Закону України "Про лікарські засоби" щодо порядку ввезення в Україну лікарських засобів» Цей Закон набирав чинності з 1 січня 2012 року.

2.Були внесені зміни до ст.. 19 Звільнення від сплати мита ЗУ «Про Єдиний митний тариф» ЗУ «Про внесення змін до статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф"».

4. ЗУ «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» - конкретизовано використання і посилання на УКТЗЕД. Технічною зміна у позначенні Мін-во економіки та з питань євроінтеграції (сучасний МЕРТ) замінено на центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики.

Інша новела - Лист про погодження на вивезення за межі митної території України як давальницької сировини дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, їх відходів та брухту (далі - лист про погодження) видається суб'єкту господарювання Міністерством фінансів України безоплатно. 10 днів. Доповнюється перелік підстав для відмови у видачі. Відмова у видачі листа про погодження з підстав, не передбачених цим Законом, забороняється.

Строк дії листа про погодження становить не більш як 60 календарних днів з дати присвоєння йому вихідного реєстраційного номера у Міністерстві фінансів України. (новела)!!!!

5. Характеристика новітніх підзаконних нормативно-правових актів з питань митного декларування.

Новий напрямок розвитку – електронне декларування. У зв’язку з цим – прийняття цілої низки підзаконних НПА, які регулюють дане питання. Так, наприклад, Наказ ДМСУ №216 від 17.03.2011 року «Про затвердження умов електронного декларування» прийнято на виконання ст..187 МК, ЗУ «Про ЕЦП», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Положення про ВМД. Наказ створено на виконання Концепції створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця", схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 №1236-р. Даний НПА визначає умови, виконання яких дає підстави для внесення підприємства до Реєстру підприємств, допущених до електронного декларування. Передання електронної ВМД та інших електронних документів здійснюється засобами електронної пошти з використанням мережі Інтернет на адреси, визначені Держмитслужбою та підприємством, унесеним до Реєстру. Також визначаються умови внесення змін до такого Реєстру. Підприємства, унесені до Реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування підлягають автоматичному внесенню до Реєстру підприємств, допущених до електронного декларування.

Листом ДМСУ від 06.05.2011 року Щодо внесення підприємств до Реєстру підприємств, допущених до електронного декларування роз’яснюється, якими положеннями слід користуватися при здійсненні митного декларування за допомогою електронних засобів. Подавати ЕВМД, електронне попереднє повідомлення (ЕПП), електронну попередню митну декларацію (ЕПД) можуть як підприємства, яким належать товари і транспортні засоби, так і уповноважені ними митні брокери.

ПКМУ №281 від 21.03.2011 внесено зміни до Порядку та умов подання періодичної митної декларації. Визначає, що є ПМД; Дозвіл на подання ПМД може бути наданий МО підприємству, яке є резидентом, для декларування товарів, що будуть переміщуватися через м.к.У: у межах одного з/е договору (контракту) в митних режимах транзиту, експорту або імпорту, регулярно з періодичністю не рідше ніж два рази на місяць. Рішення про надання дозволу на подання ПМД приймається за результатами розгляду заяви, виконання всіх умов. Дозвіл на подання ПМД із зазначенням кількості місяців (не більш як шість) погодженого періоду дії періодичної митної декларації або відмова у наданні дозволу (із зазначенням причин відмови) оформляється шляхом заповнення відповідних розділів заяви підприємства у порядку, затвердженому Держмитслужбою, та надається підприємству. НПА визначає випадки, коли відмовляють у наданні дозволу, та перелік документів, які необхідні для здійснення м/к та м/о товарів за ПМД. Встановлюються особливі умови для періодичних видань та товарів безперервного вир-ва.

Наказ ДМСУ від 31.01.11 Про переміщення комплектних об’єктів через м.к.У. Декларування складових КО здійснюється шляхом заповнення ВМД відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення ВМД. Особливістю є зазначення, що окремі частини товару можуть бути задекларовані як складові КО лише до закінчення строку переміщення КО. Якщо задекларовані митному органу згідно КС складові КО відповідно до вимог УКТЗЕД сукупно можуть бути класифіковані за одним товарним кодом згідно з УКТЗЕД, вказаним у Рішенні, то зобов'язання заявника щодо декларування КО вважається виконаним.

ПКМУ від 13.07.2011 р. №741 Про затвердження спеціальної (спрощеної) форми митної декларації для декларування товарів, призначених для підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні: спеціальна (спрощена) форма митної декларації використовується для декларування товарів, призначених для підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні, і устаткування для преси, радіо- та телепередач, які тимчасово ввозяться на митну територію України з умовним повним звільненням від оподаткування з подальшим вивезенням за її межі, а також товарів, які ввозяться командами, що здобули право на участь у фінальній частині чемпіонату Європи 2012 року з футболу, без зобов'язання про зворотне вивезення; заповнюються українською або англійською мовою з використанням комп'ютерної техніки або від руки на аркушах формату А4 у двох примірниках.

6. Новели в системі підзаконних нормативно-правових актів з питань здійснення митного контролю.

Спільний наказ ДПрСУ, Мінфіна, Мін-ва інфраструктури від 30.12.11 р. №1067/1852/661 Про організацію і здійснення прикордонного та митного контролю пасажирських поїздів під час їх руху – прийнято з метою спрощення процедур проведення прикордонного і митного контролю пасажирських поїздів, скорочення часу їх стоянки на прикордонних залізничних станціях та створення комфортних умов для громадян під час перетинання державного кордону. У разі сезонного збільшення пасажиропотоку, залежно від інтенсивності руху поїздів та інших обставин, на підставі наказу керівника органу охорони державного кордону, за погодженням з керівником митного органу та залізниці, контрольні процедури можуть здійснюватися під час руху пасажирських поїздів. Копія наказу в 10-денний строк після його підписання надсилається до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України та Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Згідно із ПКМУ від 24.02.10 Про внесення змін до Порядку здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними,у пунктах пропуску через державний кордон Митний контроль за переміщенням через митний кордон України залізничного рухомого складу (у тому числі порожнього) здійснюється посадовими особами митних органів шляхом перевірки відомостей, зазначених у документах, що подаються для здійснення митних процедур. Для цілей митного контролю використовується інформація, що міститься в автоматизованому банку даних Укрзалізниці. Порядок подання такої інформації встановлюється наказами Держмитслужби та Мінтрансзв'язку.

Наказ ДМСУ від 23.03.2011 р. №240 Про затвердження Положення про Департамент організації митного контролю та оформлення Державної митної служби України визначає правовий статус, його компетенцію (завдання, функції, права) та організаційну структуру.

7. Новітні підзаконні нормативно-правові акти з питань митного оформлення.

Наказ ДМСУ №1205 від 13.10.2010 р. Про встановлення часових нормативів митного контролю та оформлення товарів за ВМД -- митний контроль та оформлення товарів за вантажною митною декларацією, в якій заявлено не більше 10 товарних підкатегорій, здійснюється посадовими особами митного органу у строк, що не перевищує 2 годин.

Підзаконні НПА покликанні деталізувати діяльність посадових осіб митних органів під час проведення процедур митно контролю та митного оформлення.,а також внести зміни до діючих НПА з огляду на політичну, економічну ситуацію в усьому світі, та в нашій державі безпосередньо.

Серед них:

Постанова КМУ№71 Про затвердження порядку проведення миттними органами невиїзних документальних перевірок. Предметом Перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено законом на митні органи.

Під час проведення перевірки посадові особи митного органу:

1) вивчають, аналізують та порівнюють: відомості, зазначені у митних деклараціях та/або їх електронних копіях, що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, а також належних до таких декларацій комплектах товаросупровідних документів;

дані, що містяться в документах, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, та інформацію, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриману від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо;

2) приймають рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо;

3) роблять висновок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів.

За результатами первірки складається відповідній акт.у 2 примірниках.

ПКМУ від 13.07.2011 р. №741 Про затвердження спеціальної (спрощеної) форми митної декларації для декларування товарів, призначених для підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні -- митне оформлення товарів з використанням спеціальної (спрощеної) форми митної декларації може здійснюватися митними органами у пунктах пропуску через державний кордон або митним органом, в зоні діяльності якого проводиться захід зазначеного чемпіонату.

Видана Постанова КМУ №1030 Деякі питання здійснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України. Попередній документальний контроль здійснюється посадовими особами митних органів шляхом перевірки та аналізу інформації, яка міститься в товаросупровідних (товаротранспортних) документах, документах, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю), у разі переміщення їх через митний кордон України та Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби

Інспектор проводить такі види контролю:санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний контроль, контроль за переміщенням культурних цінностей

Під час здійснення попереднього документального контролю товарів перевіряється:

наявність документів для здійснення контролю; відсутність заборон чи обмежень на ввезення на митну територію України або транзит товарів; наявність державної реєстрації товарів у випадках, визначених законодавством; відповідність відомостей, зазначених у документах для здійснення контролю (форми, реквізити документів), наявним зразкам.

Відомчі акти:

Порядок митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон з використанням книжок (карнетів) А.Т.А. Держмитслужба України; Наказ, Порядок від 28.04.2011 № 353визначає особливості механізму застосування митних режимів тимчасового ввезення (вивезення) та транзиту до товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до положень Стамбульської конвенції995_472 з використанням книжок (карнетів) А.Т.А. ()

Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 26.04.2011 № 237 "Про затвердження Порядку ввезення на територію України незареєстрованих лікарських засобів, стандартних зразків, реагентів"

Наказ ДМСУ від 01.02.11 р. Про внесення змін до Порядку прийняття рішення про здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, а також нарахування й унесення плати за таке митне оформлення --- Митний брокер (посередник) має право сплатити плату за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, якщо власник товару уповноважує його повністю здійснити всі процедури з декларування та сплати митних платежів.

8. Новітні підзаконні нормативно-правові акти з питань митного оподаткування.

Податковий Кодекс України від 02.12.2010 року послугував наступним прийняттям підзаконних актів у сфері оподаткування. До них належать:

Наказ ДМСУ Про затвердження Інструкції про порядок справляння акцизного податку при ввезенні товарів на митну територію України суб'єктами господарської діяльності. (Раніше був акцизний збір).

Порядок здійснення митного контролю і оформлення товарів з використанням спеціальної (спрощеної) форми митної декларації на даний час набирає чинності Цей Порядок визначає особливості механізму митного контролю та оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України із застосуванням спеціальної (спрощеної) митної декларації (далі - спеціальна митна декларація).

Під час проведення перевірки посадові особи митного органу:

3) роблять висновок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів.

За результатами первірки складається відповідній акт.у 2 примірниках.

До Постанови КМУ, №574, яка затверджує Положення Про ВМД, у жовтні 2011 році були внесені зміни, згідно яких достовірно видно, що Державна митна служба підпорядковується Мінфіну, наприклад положення про ведення ЄАІС затверджується не ДМСУ аМІнфіном. І таких прикладів безліч, у багатьох актах повноваження ДМСУ перейшли до Мінісетства фінансів.Навіть втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 рN 940 "Про затвердження Положення про Державну митну службу України"

9. Проблеми тлумачення й застосування актів міжнародного митного права.

Тлумачення МД - це з'ясування дійсного їх сенсу і змісту. Договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їх контексті, а також у світлі об'єкта і цілей договору. Спеціального значення надається термінові в тому випадку, якщо встановлено, що учасники мали такий намір.

Для цілей тлумачення договору контекст охоплює, крім тексту, включаючи преамбулу й додатки: будь-яку угоду, яка стосується договору і якої було досягнуто між усіма учасниками у зв'язку з укладенням договору, а також будь-який документ, складений одним або кількома учасниками у зв'язку з укладенням договору та прийнятий іншими учасниками як документ, що стосується договору. Поряд з контекстом враховуються: усяка наступна угода між учасниками щодо тлумачення договору або застосування його положень; подальша практика застосування договору, яка встановлює угоду учасників щодо його тлумачення; будь-які відповідні норми міжнародного права, що застосовуються у відносинах між учасниками. При тлумаченні можуть використовуватися і додаткові засоби. У статтях 32 Віденської конвенції 1969 року і 1986 року зазначено, що «можливе звернення до додаткових засобів тлумачення в тому числі до підготовчих матеріалів та до обставин укладення договору, щоб підтвердити значення.

Згідно ст. 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року і ст. 26 Віденської конвенції про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 року «кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватися». Принцип сумлінного виконання зобов'язань з міжнародного права зобов'язує держави сумлінно проводити в життя положення договору в міжнародній і внутрішній сфері. Принцип сумлінності забороняє зловживання договірними правами, тобто використання їх на шкоду правам і законним інтересам інших суб'єктів. Відмова від договору допустима тільки відповідно до міжнародного права. Не можна посилатися на своє внутрішнє право як на підставу для невиконання договору. Договір зворотної сили не має. Він діє лише щодо поведінки, що має місце після його вступу в силу. Порядок застосування положень договорів регулюється значною мірою внутрішнім правом.

Проблема застосування актів ММП пов’язана із закріпленням принципу примату МД - загальновизнані норми і принципи міжнародного права є складовою частиною національної правової системи, а норми міжнародних договорів, ратифікованих ВРУ, мають пріоритет перед нормами національного законодавства. Вони пов'язані, по-перше, з неузгодженістю норм міжнародного і внутрішньодержавного права і, по-друге, з тим, що у вітчизняній національній правовій системі ще не склалася чітка практика застосування норм міжнародного права.

Бувають і інші труднощі. Наприклад, чи вправі внутрішньодержавні органи, судова влада тлумачити «перетворений» закон? Чи вправі національний суд тлумачити міжнародний договір? Якщо вправі, то з приписів якої правової системи (міжнародної або внутрішньодержавної) він повинен виходити?

конституційний принцип примату міжнародного права, який також отримує закріплення і в галузях права, знімає протиріччя та неузгодженості внутрішньодержавного права з міжнародно-правовою системою, що сприяє однаковому застосуванню норм права та забезпечення законності і правопорядку. З цього положення випливає, що суб'єкти національного права повинні дотримуватися, тлумачити і керуватися принципами і нормами міжнародного права.

10. Митні органи – суб’єкти правозастосування.

У правозастосовній діяльності повсякденно і безпосередньо за допомогою юридичних засобів вирішуються митні справи, реалізуються функції діяльності держави. Необхідність правозастосовної діяльності зумовлена тим, що багато зобов’язуючих, уповноважуючих і заохочувальних митно-правових норм не можуть бути реалізовані суб'єктами права без спеціальної участі компетентних органів, наділених державною митно-владною компетенцією.

Науковці визначають правозастосовну діяльність як одну із найважливіших форм реалізації норм права, специфічну державно владну діяльність спеціально уповноважених на це суб'єктів, що складається з форм, засобів, методів, за допомогою яких забезпечується безперервність процесу реалізації нормативно-правових приписів шляхом наділення одних учасників правових відносин суб'єктивними правами та покладення на інших відповідних юридичних обов’язків чи шляхом розгляду (вирішення) питань щодо наслідків правових спорів і правопорушень і притягнення винних до відповідальності. Запропоноване поняття містить ряд ознак, притаманних правозастосовній діяльності, що дозволяє усвідомити сутність цього виду правової діяльності. Разом із тим цього недостатньо для з'ясування природи та характеру правозастосовної діяльності митних органів.

Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 42 | Нарушение авторских прав

12 3 4 5 Следующая ⇒

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.021 сек.)

<== предыдущая лекция

следующая лекция ==>