Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Збірник наукових праць, частина 2, 2009 22 страница



ми, специфічні поняття, правила, принципи і т. ін., що засвоєні під час роз-

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

гляду теоретичного матеріалу. Ці вміння є окремими елементами, складо-

вими загальних проектувальних вмінь та навичок практичного виконання

операцій навчального проектування.

Акцентуємо увагу на дотриманні дидактичних принципів логічності,

наступності, перспективності у змістових лініях програми та логіці розта-

шування навчального матеріалу.

Увиразнимо змістові лінії розділів та підрозділів програми, які ми

відносимо до стратегічних завдань профільної підготовки майбутніх фахі-

вців-проектувальників. Розглянемо горизонтальні змістові лінії.

Розділ 1. «Психологія технічної творчості»: а) змістова лінія підроз-

ділу 1.1. «Психологія розвитку проектувальника»; б) підрозділу 1.2. «Тво-

рче мис-лення як інструмент активізації процесу проектної діяльності»;

в) підрозділу 1.3. «Оптимізація пошуку проектного рішення».

Розділ 2. «Словесна стадія технічного проектування». Змістова лінія

– «Словесне вираження проектної пропозиції».

Розділ 3. «Техніко-графічна стадія проектування». Змістова лінія –

«Гра-фічна візуалізація проектної пропозиції».

Розділ 4. «Технічне конструювання». Змістова лінія – «Об’ємно-

просто-рове конструювання».

Програма «Технічне проектування» містить також вертикальні зміс-

тові лінії. Перша із них має важливе значення для проведення навчального

проектування, оскільки оволодіння необхідною інформацією у розділах 2,

3 та 4 дає можливість старшокласникам (із класу в клас) успішно викону-

вати завдання навчального проектування. Друга змістова лінія концентрує

і логічно висвітлює специфічну (пов’язану з типом професії) навчальну ін-

формацію у 1, 2, 3 та 4 розділах. Зокрема, у контексті кожного розділу

(«Психологія технічної творчості», «Словесна стадія технічного проекту-

вання», «Техніко-графічна стадія проектування», «Технічне конструюван-

ня») розглядаються специфіка та зміст:

а) раціоналізаторської діяльності фахівців загальнотехнічного спря-

мування (техніків різного типу, токарів та слюсарів відповідних експери-

ментально-пошукових цехів тощо) у 10-му класі;

б) експериментально-дослідної та пошуково-конструкторської діяль-

ності фахівців інженерно-технічного спрямування у процесі проектування

нових технічних об’єктів (проектувальників, інженерів-конструкторів, ін-



женерів-технологів тощо) у 11-му класі;

в) діяльність винахідників у процесі проектування нових технічних

об’єктів у 12 класі.

Наголошується також на професійних знаннях та вміннях зазначених

вище фахівців, а також питаннях психології їхньої професійної діяльності.

Таким чином, відповідно до реалізованих в програмі зазначених ви-

ще концептуальних та теоретико-моделювальних засад, на протязі навчан-

ня у 10‒12 класах старшокласники ґрунтовно знайомляться не тільки з

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

професійним проектуванням та конструюванням, а й особливостями та

змістом діяльності фахівців різних типів професій, які приймають участь у

процесі проектування виробів. Має місце своєрідне «проведення» старшо-

класників по низці споріднених технічних професій. Це, в свою чергу, за-

безпечить свідомий вибір учнями (в кінці навчання у 12 класі) напряму

своєї майбутньої професійної діяльності на основі адекватної оцінки своїх

здібностей, уподобань, нахилів, сформованих знань і вмінь тощо.

Результатом 3-річного навчання має бути компетентність старшо-

клас-ників у технічній творчості, у розробці проектів у галузі техніки на

рівні профільної підготовки.

Таблиця 1

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СКЛАДОВИХ МЕТИ

ПРОФІЛЮ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАННЯХ

під час вивчення розділів програми навчання

«ТЕХНІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ» для учнів 10–12 класів

Складові мети

профілю =

Стратегічні завдання

Навчальні завдання для реалізації

складових мети профілю

Тактичні завдання з оволодіння проектувальни-

ми процесами, операціями під час профільної

підготовки майбутніх фахівців-проектувальників

Розділи

програми

1 2 3

§ Оволодіння

інформацією про

професії

інженерного проек-

тування

§ Проведення учителем широкої професійної

інформації про професії інженерного проекту-

вання – пасивна форма, активна форма – нав-

читися учнем компетентно самостійно шука-

ти, обробляти, синтезувати наявну

інформацію;

§ ознайомлення з діяльністю фахівців-

проектувальників технічних об’єктів, виробів

в умовах реальної проектної організації;

§ діагностування для свідомого вибору стар-

шокласниками своєї майбутньої професії зав-

дяки;

§ з’ясування наявності чіткого уявлення про

особливості та зміст діяльності фахівців, які

займаються інженерним проектуванням та

рівня наявних знань і умінь з професійного

проектування;

§ обґрунтована оцінка результатів діагностики

власних професійних уподобань, схильностей,

здібностей з допомогою тестів і практичної

проектної діяльності.

Вступ до

профілю

§ Розвиток

особливості май-

§ Ознайомлення з основними положеннями

психології технічної творчості,

Психологія

технічної

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

бутнього інженера-

проектувальника

засобами

психології

технічної творчості

§ вивчення основ розвитку технічної творчості

проектувальника (суб’єкта проектування),

§ застосування в навчальних умовах досягнень

психології для розвитку технічної творчості

проектувальника,

§ формування творчої особистості проектуваль-

ника,

§ вибір особистісно-зорієнтованих шляхів

творчої самореалізації учня засобами

технічного проектування.

творчості

Словесна

стадія

технічного

проекту-

вання

Техніко-

графічна

стадія про-

ектування

§ Оволодіння знан-

нями про

особливості, зміст

діяльності фахівців,

які зв’язані з проек-

туванням в галузі

техніки, та процесом

навчаль-ної

проектної діяль-

ності з метою

свідомого вибору

подальшого навчан-

ня і праці за однією

із професій у сфері

інженерного проек-

тування

(профорієнтаційний

аспект);

§ Пропедевтичне

засвоєння змісту і

сутності етапів

професійного проек-

тування,

засвоєння етапів

навчального проек-

тування

§ Виявлення професійних уподобань учнів у

сфері професійного проектування та їх

цілеспрямований розвиток в процесі

навчальної проектної діяльності,

§ розвиток творчих здібностей засобами по-

етапного технічного проектування (словесно-

го, техніко-графічного, об’ємно-

просторового),

§ формування початкових проектувальних

умінь, в процесі пропедевтичного ознайом-

лення з основами професійного проектування

та конструювання;

§ свідоме обрання подальшого напряму навчан-

ня, роботи у сфері інженерного проектування,

§ здобуття ґрунтовних знань з основ

професійного проектування та конструюван-

ня, з урахуванням індивідуальних здібностей,

уподобань, схильностей;

§ формування практичних вмінь і набуття нави-

чок ефективно виконувати проектні операції у

процесі індивідуальної, колективної розробки

творчих вправ та завдань для інженерного

проектування.

Технічне

конструю-

вання

§ Реалізація особис-

того творчого

потенціалу в проце-

сі виконання твор-

чого проекту

§ Оволодіння

компетенціями

навчального проек-

тування

§ закріплення навичок комплексного навчаль-

ного проектування під час виконання

індивідуального та колективного творчого

проекту,

§ підготовка старшокласників до свідомого ви-

бору своєї майбутньої професії в процесі

ґрунтовної навчальної проектно-технологічної

діяльності,

§ формування у старшокласників

допрофесійних вмінь та навичок ефективно

виконувати навчальні проектні дії та операції;

§ ґрунтовне засвоєння старшокласниками під час

виконання навчальних завдань і учнівських

творчих проектів алгоритму 5-ти етапів

Навчальні

проекти

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

професійного проектування технічного об’єкту.

§ Поглиблене вив-

чення особистісно-

зорієнтованих

видів проектно-

технологічної

діяльності

§ Поглиблене вивчення особистісно-

зорієнтованих видів проектно-технологічної

діяльності в навчальних умовах, на дозвіллі за

різних типами сприйняття і відображення про-

ектного задуму:

– вербальним – пошук, обробка, синтезування

інформації;

– візуальним – аналіз зразків, аналогів і техніко-

графічна фіксація проектного задуму;

– тактильним – втілення проектного задуму в

об’ємно-просторовій конструкції.

Резерв

навчаль-

ного часу

§ Оформлення і пре-

зентування творчих

розробок та

оцінювання влас-

них навчальних до-

сягнень

§ Оформлення творчих робіт і навчальних

проектів,

§ презентувати творчі розробки під час захисту

творчих робіт і навчальних проектів та стендово,

§ оцінювати власні навчальні досягнення та

однокласників, однолітків.

Підсумкові

заняття

Таблиця 2

ЕТАПИ ПРОФЕСІЙНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

ТЕХНІЧНОГО ОБ’ЄКТУ

Пор.

етапу

Назва етапу Проектувальні дії в процесі

професійного проектування технічного об’єкту

1 Уточнення

технічного завдання

Визначення мети та формулювання головної ідеї

проектної розробки.

Уточнення призначення, умов експлуатації, принци-

пу дії нового технічного об’єкту.

Формування узагальненого образу майбутнього

об’єкту.

У випадку розробки нового технічного об’єкту –

вирішення певного типу технічного протиріччя.

2 Ескізне

проектування

Розробка варіантів попередніх ескізів головних

вузлів виробів.

Відбір із попередніх ескізів найбільш вдалих

варіантів. Визначення і аналіз реальних конструктив-

них зв’язків між окремими частинами виробу на

основі урахування технологічних вимог до нього.

Забезпечення зручності користування виробом

(ергономічності), його естетичних якостей тощо.

3 Технічне

проектування

Розробка кінцевого ескізного варіанту компонування

виробу в цілому.

Узгодження роботи суміжних вузлів та деталей.

Створення геометрично-подібної і фізично-подібної

моделей об’єкту та проведення необхідних

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

досліджень і розрахунків.

Підготовка складального креслення (здійснюється у

процесі конструювання об’єкту).

Вибір конструкційних матеріалів за результатами

економічного обґрунтування.

Підготовка технічної характеристики виробу.

Підготовка пояснювальної записки.

4 Робоче

проектування

Конструювання складових загальної конструкції

об’єкту – вузлів і деталей та складання на них окре-

мих креслень.

Остаточне узгодження роботи суміжних вузлів та де-

талей.

Виготовлення технологічної оснастки.

Розробка технології виготовлення виробу.

Експериментально-

дослідне

випробування

Виготовлення експериментально-дослідного зразка.

Випробування експериментально-дослідного зразка.

Уточнення технічної документації (з метою усунення

можливих недоліків).

Таблиця 3.

СТРУКТУРА

профільної програми «Технічне проектування» для учнів 10‒12 класів

із зазначенням взаємозв’язку смислових блоків з структурними скла-

довими програми та особливостями їх змісту

Пор№ і назва

смислових блоків

з розділів

Пор№ розділів і

назва структур-

них складових

програми

Особливості змісту структурних складових

профільної програми

1 2 3

Інформація про

діяльність

фахівців

Вступ до

профілю

§ ознайомлення з діяльністю фахівців-

проектувальників технічних об’єктів,

виробів в умовах реальної проектної

організації;

§ обґрунтована оцінка результатів

діагностики власних професійних уподо-

бань, схильностей, здібностей з допомогою

тестів і практичної проектної навчальної

діяльності в процесі профільного навчан-

ня.

Психологія

розвитку

проектувальника

Психологія

технічної

творчості

Учні

· здобувають необхідні для проектування

знання з психології технічної творчості;

· формують вміння з психології технічної

творчості;

· оволодівають засобами активізації твор-

чого процесу;

· отримують знання засобів пошуку про-

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

ектного рішення;

З першого розділу учні знайомляться з особ-

ливостями професійного проектування та

конструювання, формується їх творча

особистість, схильна до проектної діяльності

в галузі техніки.

Пропедевтика

професійного

проектування,

засвоєння етапів

Словесна стадія

технічного

проектування

вербальними

засобами

Учні.

· отримують уявлення про

інженерне проектування,

· оволодівають навичками

складання (уточнення)

технічного завдання на

розробку проекту

технічного об’єкту (10

клас),

· здобувають ґрунтовні

знання з широкого кола

аспектів професійного про-

ектування технічних

об’єктів (зокрема, знань

про зміст і послідовність

всіх його етапів),

· формують чіткі уявлення

про особливості та зміст

діяльності фахівців різного

інтелектуального рівня, що

приймають участь у

процесі проектування

виробів,

· володіють стратегіями

вирішення творчих

технічних задач (за

В.О. Моляко),

· розрізняють специфіку

раціоналізаторської, експе-

риментально-дослідної та

винахідницької діяльності,

діяльність відповідних

фахівців.

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

Техніко-

графічна стадія

проектування

графічними

засобами

· засвоюють ескізне та

технічне проектування

(10 клас),

· застосовують здобуті

знання під час самостійного

проектування виробів,

· називають функції

фахівців: дизайнера, конст-

руктора, технолога,

· характеризують

співпрацю та творчий

взаємозв’язок дизайнера,

конструктора, технолога у

процесі проектування ви-

робу,

· розкриває процес

інженерного проектування,

з урахуванням специфіки

діяльності фахівців різного

типу технічних професій,

· засвоюють сутність та

зміст робочого проекту-

вання (11 клас),

· конструюють експери-

ментально-дослідний зра-

зок (12 клас),

· дотримуються на пропе-

девтичному рівні алгорит-

му 5-ти етапного проведен-

ня процесу професійного

(інженерного) проектуван-

ня, що складається із п’яти

етапів, в процесі виконання

навчальних вправ. Часто

етапи 1–3 називають проек-

туванням виробу, а етап 4 –

його конструюванням (ура-

ховуючи зміст операцій

етапу).

навчального

проектування

Технічне

конструювання

Учні

· характеризують сутність і зміст понять:

«проектування» і «конструювання», їх

взаємозв’язок із поняттям «технічна

творчість»,

· називають принципи та методи

професійного конструювання, сутність за-

стосування у конструюванні процесу моде-

лювання тощо,

· оволодівають, в навчальних умовах, кон-

структорськими вміннями та навичками,

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

· застосовують конструкторські вміння та

навички в процесі самостійного навчально-

го проектування,

· вирішують навчальні технічні творчі зав-

дання,,застосовуючи методи технічної

творчості.

Практикум з

оволодіння

компетенціями

навчального

проектування

Навчальні

проекти

§ дотримується на пропедевтичному рівні

алгоритму 5-ти етапного проведення про-

цесу професійного (інженерного) проекту-

вання, що складається із п’яти етапів,

§ закріплюють навички комплексного нав-

чального проектування під час виконання

індивідуального та колективного творчого

проекту,

§ готуються до свідомого вибору своєї

майбутньої професії в процесі ґрунтовної

навчальної проектно-технологічної

діяльності,

§ формують свої допрофесійні вміння та на-

вички ефективно виконувати навчальні

проектні дії та операції.

Індивідуальна і

групова

спеціалізація.

Резерв

навчального

часу

§ поглиблюють вивчення особистісно-

зорієнтованих видів проектно-

технологічної діяльності в навчальних

умовах, на дозвіллі за різних типами

сприйняття і відображення проектного за-

думу.

Презентаційна

діяльність

Підсумкові

заняття

§ презентують творчі розробки під час захис-

ту творчих робіт і навчальних проектів,

§ оцінюють власні навчальні досягнення та

однокласників, однолітків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мадзигон В.Н. Продуктивная педагогика / В.Н. Мадзигон. – К.:

«Педагогічна думка», 2007. – 358 с. (Монография).

2. Моляко В.А. Творческая конструктология / В.А. Моляко. – К.: «Осві-

та України», 2007. – 388 с.

3. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати до-

сліджень. (За ред. В.О. Моляко, О.П. Музики). – Житомир: «Рута»,

2006. – 320 с.

4. Столяров Ю.С. Техническое творчество учащихся: учебник [для студ.

высш. уч. завед.] / Ю.С. Столяров. – М.: Просвещение, 1989. – 220 с.

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

УДК 6 (07)

Андрій Терещук

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри теорії та методики

трудового і професійного навчання

Уманський державний педагогічний

університет імені Павла Тичини

ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ЯК ПРОВІДНИЙШЛЯХ

ПРОФІЛІЗАЦІЇ СТАРШОЇШКОЛИ

У статті розглядаються питання особистісно-орієнтованого під-

ходу у навчанні як провідного напрямку профілізації старшої загальноос-

вітньої школи. Достатньо широко розглянуто поняття особистості з

точки зору психолого-педагогічних досліджень провідних науковців.

Визначено сутність особистісного підходу, основні труднощі

пов’язані з його реалізацією в умовах класно-урочної (імперативної) сис-

теми навчання.

Учні за традиційної моделі навчання запам’ятовують певний об’єм

інформації чи відтворюють прийоми роботи, тоді як в умовах особистіс-

но-орієнтованого навчання набувають практичного досвіду використання

знань на практиці. За таких умов учителю варто змінити традиційні ме-

тодики навчання, які орієнтовані на запам’ятовування готових знань. Та-

кож проблемним залишається оцінювання учнів в умовах особистісно-

орієнтованого навчання.

У підсумках статті запропоновано основні положення особистісно-

орієнтованого підходу, які є визначальними для умов профільної освіти.

Ключові слова: особистісно орієнтований підхід, особистість,

профільне навчання.

В статье рассмотрены вопросы личностно-ориентированного обу-

чения как ведущего направления в развитии профильного образования на

старшей ступени средней школы. Достаточно широко рассмотрено по-

нятие личности с точки зрения психолого-педагогических исследований

ведущих ученых.

Определено суть личностного подхода, основные трудности, кото-

рые возникают в связи с его реализацией в условиях классно-урочной сис-

темы образования. Существенное отличие между традиционным и лич-

ностно-ориентированным обучением заключается в том, что в традици-

онной системе обучения ученики заучивают на память теоретический

материал, а в условиях личностно-ориентированного обучения приобре-

тают практический опыт использования знаний на практике. В таких ус-

ловиях учителю нужно изменить традиционные методики обучения, ко-

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

торые ориентированы на запоминание готовой системы знаний.

В итогах статьи предложены основные положения личностно-

ориентированного подхода, которые, как считает автор, являются веду-

щими для реализации профильного образования.

Ключевые слова: личностно ориентированный подход, личность,

профильное обучение

In the article the questions of the personality-oriented approach are examined

in studies as leading direction of profiling of senior general school. Essence

of personality approach is certain, basic difficulties are related to his realization

in the conditions of the traditional system of studies. An accent is done

on that students at the traditional model of studies memorize knowledge, while

in the conditions of the personality-oriented studies acquire practical experience

of the use of knowledge in practice. On such conditions it is necessary to change

the traditional methods of studies, which are oriented to memorizing of the prepared

knowledge, a teacher. Also a problem is an evaluation of students in the

conditions of the personality-oriented studies.

Key words: personality-oriented approach, personality, profiling of senior.

Профільне навчання в загальноосвітній школі, зокрема й у її старшій

ланці, визначається сучасними науковцями як один із шляхів модернізації

вітчизняної освіти. Проблема профільного навчання досліджується у пра-

цях Е.Я. Аршанського, Л.І. Боголюбова, С.Г. Броневщук, Ю.З. Гільбух,

В.А. Орлова, Н.І. Шиян, І.С. Якиманської та багатьох інших. Незважаючи

на те, що у науковій літературі існують різні тлумачення профільного на-

вчання, більшість науковців у свої статтях та монографіях приходять до

одностайної думки, що в основі такого навчання знаходиться «… спеціа-

льно організована форма пізнавальної діяльності, що враховує індивідуа-

льні особливості, бажання й соціальний досвід особистості» [6, 9]. Необ-

хідно підкреслити, що профільне навчання це в першу чергу не лише по-

глиблене вивчення циклу споріднених предметів чи копіювання професій-

ної освіти (як це традиційно розуміють у тих закладах де здійснюють до-

професійну чи професійну підготовку – МНВК, НВК і т.д.), а головним

чином врахування особистісних пізнавальних інтересів учнів.

Профільне навчання у старшій школі – це система поглибленої під-

готовки старшокласників, спрямована на те, щоб зробити процес їхнього

навчання більш індивідуалізованим, і таким, що відповідає їхнім конкрет-

ним і водночас реальним запитам та природним нахилам. Зважаючи на цей

висновок, слід підкреслити, що впровадження профільного навчання є не-

обхідною умовою реалізації сучасної парадигми особистісно орієнтованої

освіти. Тому для нашої теми важливо з’ясувати, що являє собою особисті-

сно-орієнтований підхід в системі освіти, і як власне, це реалізується за

умов профільного навчання.

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

Над проблемами, що пов’язані з особистісно-орієнтованим підходом

і відповідними технологіями навчання працюють як вітчизняні так і зару-

біжні вчені, і серед них, це: Г.О. Балл, І.Д. Бех, О.В. Бондаревська,

С.В. Кульневич, О.М. Пєхота, С.І. Подмазін, В.В. Рибалка, В.В. Сєріков,

А.В. Хуторський, І.С. Якиманська та багато інших.

Ідеї особистісно-орієнтованого навчання існують з тих давніх часів,

коли людство намагалось робити чи не перші спроби системно та цілесп-

рямовано зберігати і передавати набуті знання для прийдешніх поколінь.

Так, ще дві з половиною тисячі років тому, Сократ визначив, що стосунки

вчителя й учня не повинні зводитися до об’єкт-суб’єктних, це – суб’єкт-

суб’єктні стосунки. Сутність особистісного підходу у навчанні полягає в

тому, що учень – суб’єкт навчання – займає центральне місце у цьому про-

цесі, вчитель же повинен забезпечити йому оптимальні умови для само-

розвитку.

Однак, враховуючи класно-урочну систему навчання, яка є найбільш

поширеною і традиційною для сучасної загальноосвітньої школи, особис-

тісно-орієнтований підхід суперечить традиційним підходам у навчанні

учнів. Це пов’язано у першу чергу з тим, що учитель головний акцент у

своїй роботі здійснює на реалізацію змісту навчальної програми, і відпові-

дно педагога більше цікавить, що засвоїв учень, якими знаннями та умін-

нями він володіє, а не його (учня) особистісні переконання чи ставлення до

предмету та відповідних знань. Тут діяльність педагога є важливою, оскі-

льки саме від педагога залежить ефективність навчального процесу.

Повертаючись до особистісно-орієнтованого навчання, підкреслимо,

що за умов такого навчання діяльність педагога відходить на другий план,

і більш важливим стає навчальна діяльність учня. Так, Карл Роджерс ви-

словлюючи ідеї особистісно орієнтованого навчання, вказував, що учень

має навчатися сам, оскільки навчання – це не засвоєння знань, а зміна вну-

трішнього чуттєво-когнітивного досвіду учня, пов’язаного з усією його

особистістю. Зрозуміло, що на практиці, швидко перебудуватись на таке

навчання достатньо складно, оскільки загальноосвітня школа розрахована

на відносно швидку освіту, коли учні засвоюють великі об’єми інформації.

У зв’язку з цим виникає й інша проблема – оцінювання учнів. Знання,

уміння, навички оцінювати простіше ніж досвід, бо можна виробити єдині

для всіх критерії. Досвід – індивідуальний і, очевидно, виробити єдині

критерії оцінювання у такому випадку практично неможливо як власне й

відповідні оцінні технології.

Незважаючи на те, що питання особистісно-орієнтованого навчання

мають достатньо широке висвітлення у науковій та методичній літературі,

практична реалізація цього навчання відбувається в межах методичних під-

ходів, серед яких можна відзначити: створення ситуацій успіху на заняттях;

управління спілкуванням за допомогою інтерактивних методик, урахування

побажань учнів під час виконання певних завдань для самостійної роботи,

Збірник наукових праць. Частина 3, 2010

створення позитивної емоційної атмосфери під час занять і т.д.

Особистісно-орієнтований підхід у навчанні потребує подальшого

дослідження як в теоретичному так і практичному аспекті і, його реалізація

має відбуватись не лише через окремі методичні прийоми в роботі вчителя,

а набути всіх ознак системності у змісті освіти, сучасних технологій на-

вчання, структурі навчальних закладів.

Отже, особистість учня є ключовим аспектом у роботі вчителя і тому

очевидно проблема особистості була завжди нагальною для будь-якої осві-

ти у будь-які часи. Проте врахувати особистісні риси і природні нахили

учнів не так просто як здається на перший погляд. І справа тут не лише в

тому, що учителю необхідно здійснити підхід до кожного із своїх вихован-

ців, а ще й в тому, що особистість як поняття у психології має свої особли-

вості. Ще раз підкреслимо, що мова йде саме про особливості, а не про

складність чи багато вимірність цього поняття. Бо дослідивши сутність

особистості в роботах психологів можна сказати, що складність особистос-

ті супроводжується її простотою водночас, а точніше буде сказати універ-


Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 18 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.091 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>