лекому минулому цій проблемі приділялось чимало уваги по лінії
Міністерства освіти. На жаль, «реформатори» поспішили зруйнувати сис-
тему трудового навчання і виховання молоді (Навіщо, мовляв, їм професія,
любов до творчої праці? Не той час, не ті моральні цінності) [1].
І знову, як в попередніх реформаційних періодах, виникають
протиріччя. Так, разом з прийняттям Закону України «Про загальну серед-
ню освіту», на основі якого відбулося принципово нове осмислення всіх
складових загальної середньої освіти, було визначено новий зміст освіти
на основі систематизованих знань про природу, людину, суспільство, куль-
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
туру та виробництво, а також засобів пізнавальної і практичної діяльності,
що цілком відповідає меті трудового навчання і виховання, постійно
скорочується час на освітню галузь «Технології».
Перехідним навчальним планом, затвердженим Міністерством освіти
і науки України 25 квітня 2001 року, трудове навчання у старшій школі пе-
редбачене лише у технологічних класах та у школах, де немає поглиблено-
го вивчення предметів.
У відповідності з Концепцією загальної середньої освіти, трудова
підготовка у 12-річній школі повинна забезпечувати ознайомлення учнів з
основами сучасного виробництва, основними технологічними процесами,
основами технічної творчості, сільськогосподарського виробництва [5, 3–5].
Зміст трудового навчання у старших класах пов’язується з
відповідним профілем школи і сприяє загальноосвітньому й загальнотру-
довому розвитку учнів.
Згідно з Концепцією середньої загальної освіти, трудова підготовка
повинна відображати орієнтацію на розвиток та саморозвиток особистості
в умовах ринку праці та професій; вона спрямована на набуття учнями та-
ких якостей особистості, як порядність, підприємливість, діловитість, осо-
биста відповідальність, здатність до самостійного аналізу життєвих реалій
та прийняття рішень в екстремальних умовах; мати широку варіативність
засобів професійного самовизначення [5, 4].
Наступним етапом у розвитку трудового профільного навчання стала
розробка проекту Концепції профільного навчання в старшій школі у 2003
році. Відповідно до якої, трудова профільна підготовка тісно пов’язана з
цілеспрямованою роботою з профорієнтації, добору, навчання та первин-
ної професійної підготовки учнів. Створення єдиної системи профільної
освіти, налагодження комунікаційних зв’язків у її середині та зв’язок з ін-
шими системами, для яких вона готуватиме учнів, дозволить діяти злаго-
джено і ефективно виконувати поставлені перед освітою України завдання
підготовки молоді до життя.
Форми організації трудового профільного навчання регламентують
діяльність суб’єктів навчально-виховного процесу в системі профільних
загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для підготовки
учнівської молоді до свідомого життєвого самовизначення, професійного
вибору та професійної адаптації. За характером взаємодії суб’єктів профі-
льного навчання виділяються такі форми його організації:
– внутрішньошкільні: профільні класи в загальноосвітніх навчальних
закладах; профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчаль-
них закладах; профільне навчання за індивідуальними навчальними пла-
нами і програмами загальноосвітніх навчальних закладів; динамічні профі-
льні групи (в тому числі різновікові);
– зовнішні: міжшкільні профільні групи району, шкільного округу;
профільна школа інтернатного типу; опорна старша школа з пришкільним
інтернатом; навчально-виховний комплекс (НВК); міжшкільний навчаль-
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
но-виробничий комбінат (МНВК); загальноосвітні навчальні заклади на
базі вищих навчальних закладів [6, 4–5].
Розвиток вітчизняної системи освіти в Україні та євроінтеграційні
перспективи зумовлюють потребу прискорення інноваційного розвитку
освіти при одночасному збереженні й примноженні національних традицій
трудової підготовки учнів. Процеси, що відбуваються в освіті, актуалізу-
ють ретроспективний аналіз становлення і ґенези системи трудової підго-
товки учнів в Україні, визначення її місця і ролі у розвитку особистості,
впливу на соціалізацію учнівської молоді з метою врахування історичного
досвіду в процесі розв’язування стратегічних і методологічних завдань
освітньої політики України.
За умови поглибленого трудового навчання в старшій школі здійс-
нюватиметься профільна підготовка з урахуванням особливостей сучасно-
го виробництва, яке нині потребує спеціалістів широкого профілю, підпри-
ємливих та ініціативних [3].
Трудове профільне навчання має значні можливості для формування
в учнівської молоді підприємливості, економічного мислення, ділової ак-
тивності на засадах демократичних і гуманістичних цінностей.
Цьому також сприяють нові курси інваріантної та варіативної части-
ни навчальних планів, програми яких рекомендовані Міністерством освіти
і науки України. Це, зокрема, такі курси: «Основи виробництва», «Родинна
економіка та ринкові відносини», «Благоустрій садиби та догляд за приса-
дибною ділянкою», «Основи підприємницької діяльності», «Основи
фермерської діяльності», «Основи господарської діяльності» та ін.
Визначення перспектив розвитку трудового профільного навчання
може бути успішно вирішене за умови, що будуть враховані як позитивні,
так і негативні тенденції її розвитку. У цілому простежуються такі
позитивні тенденції: політехнічна і виховна (участь школярів у суспільно
корисній продуктивній праці, промисловості і господарстві, сфері послуг,
зв’язок школи з виробництвом, підприємницькими структурами;
здійснення трудового навчання як необхідного складника частини
середньої освіти). Поряд з позитивними тенденціями, в трудовій підготовці
школярів розглядаються і негативні: виключення з програми шкіл трудової
підготовки або ж заміна її суто академічним навчанням; зведення трудово-
го навчання і продуктивної праці до набуття ремісничих навичок тощо.
Значно зменшилася мережа міжшкільних навчально-виробничих
комбінатів, почала руйнуватись навчально-матеріальна база трудового нав-
чання, знизився рівень компетентності фахівців трудового навчання, виник-
ла проблема працевлаштування випускників загальноосвітньої школи.
Таким чином, джерелом розвитку трудового профільного навчання в
сучасних умовах, на наш погляд, має стати узагальнення передового
досвіду шкіл та традиції педагогіки з трудового виховання попередніх
років. Через свою багатоплановість, складність та специфічність проблема
профільного навчання старшокласників на сьогодні потребує системного
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
підходу, всебічного соціально-економічного обґрунтування, високого
рівня організації.
На сучасному етапі реформування шкільної освіти одним із головних
завдань загальноосвітньої школи є забезпечення професійного самовизна-
чення учнів і, отже, трудової спрямованості навчання. Підвищення ролі за-
нять з трудового навчання у справі профорієнтації учнів відповідає меті і
змісту сучасної освіти, оскільки готуючи учнів до свідомого вибору
професії розв’язується основне виховне завдання – підготовка школярів до
праці та життя. Тобто потенціал, трудової спрямованості – у формуванні
моральної, трудової життєтворчої мотивації, активної громадянської і
професійної позиції у майбутніх громадян ХХІ століття.
Сьогодні, коли йдуть процеси докорінної зміни підходів до освітньої
справи в цілому й до трудового навчання й виховання зокрема, звертання
до набутого досвіду, аналіз пройденого шляху дадуть змогу, на наш по-
гляд, уникнути помилок і прорахунків, які попереджають нас про
шкідливість невиважених і непродуманих рішень та спонукають до більш
обґрунтованих дій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Березняк Є.С. Не забуваймо // Педагогічні роздуми. – 1997. – № 11.
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, за-
тверджений постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня
2004 року.
3. Калініченко Н.А. Деякі аспекти трудової підготовки учнів сільської
місцевості в умовах ринкової економіки: матеріали Всеукр. науково-
практичної конф. [«Сільська школа: проблеми, пошуки, перспекти-
ви»], (Черкаси, 10–13 трав. 2000 р.) / ОІПОП. – Ч., 2001. – С. 59–61.
4. Кодекс Законів про Народну Освіту УРСР: збірник постанов та роз-
поряджень Робітничо-Селянського Уряду України. – Харків: ДВУ,
1922.
5. Концепція загальної середньої освіти / 12-річна школа // Початкова
школа. – 2002. – № 2. – С. 3–5.
6. Концепція профільного навчання в старшій школі // Освіта України. –
2003. – № 88. – С. 4–5.
7. Концепція трудової підготовки школярів України // Освіта. – 1993. –
№ 28. – С. 2–3.
8. Основные направления реформы общеобразовательной и профессио-
нальной школы: материалы первой сессии Верховного Совета СССР
одиннадцатого созыва. – М.: Политиздат, 1984. – 78 с.
9. Положення про єдину трудову школу УСРР // Вільна українська шко-
ла. – 1918/19. – № 10. – С. 248–251.
10. Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток систе-
ми народної освіти в країні: Тези ЦК КПРС І Ради Міністрів СРСР. –
К.: Радянська школа, 1959. – № 1.
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
УДК 744.43
Руслан Семисюк
с.н.с., викладач
Кременецького обласного
гуманітарно-педагогічного
інституту ім. ТарасаШевченка
НАВЧАННЯ УЧНІВ САМОСТІЙНОМУ ЗАСВОЄННЮ
ТЕОРЕТИЧНИХ ВІДОМОСТЕЙ ЯК ПЕРЕДУМОВА УСПІШНОГО
РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ГРАФІЧНИХ ЗАДАЧ
В статті говориться про шляхи вивчення і закріплення нового
матеріалу з креслення, варіанти розв’язування графічних задач.
Описується самостійна діяльність учнів яка спрямована на
розв’язання різних типів творчих задач, а також отримання знань які
необхідні для вирішення кожного виду завдань.
Про самостійність учнів, як умову необхідну для одержання
відповідних знань з курсу креслення.
Ключові слова: графічні задачі, самостійна діяльність, творчі
задачі.
В статье говорится о путях изучения и закрепления нового мате-
риала по черчению, варианты развязывания графических задач. Описыва-
ется самостоятельная деятельность учеников, которая направлена на
развязывание разных типов творческих задач, а также получение знаний
которые необходимы для решения каждого вида заданий. О самостоя-
тельности учеников, как условие необходимое для получения соответст-
вующих знаний из курса чертежа.
Ключевые слова: графические задачи, самостоятельная деятель-
ность, творческие задачи.
The article tells how to examine and consolidate the new material with
drawings, graphics options for solving problems. Self-described students’ activity
aimed at solving various types of creative tasks and gain knowledge needed
to solve each task. On the independence of students as a condition necessary to
obtain relevant knowledge from the course of drawing.
Key words: graphic tasks, independent activity, creative tasks.
Повноцінне засвоєння змісту курсу креслення вимагає самостійного
поглиблення та розширення знань, набутих на занятті у процесі викладу
навчального матеріалу викладачем. Це означає, що процес графічної
підготовки учнів повинен включати їх самостійну навчально-пізнавальну
діяльність шляхом цілеспрямованого самостійного засвоєння навчального
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
матеріалу. Разом з тим самостійна діяльність учнів створює належні пере-
думови для ознайомлення та вибору раціонального способу розв’язування
конкретної графічної задачі.
Під самостійністю учнів як педагогічною категорією ми розуміємо
керовану самим учнем пізнавальну діяльність, спрямовану на поглиблення
та розширення знань з навчального предмету.
Актуальність необхідності навчати учнів самостійно здобувати знан-
ня визначається тим, що загальноосвітня школа цій проблемі не приділяє
належної уваги. Учні досить несміливо Наш багаторічний досвід
переконує в тому, шо понад 80% учнів не в змозі самостійно відшукати
потрібну інформацію в навчальному посібнику.
Проблема самостійного пізнання знайшла відображення у багатьох
психологічних (Кабанова-Меллер М.А., Менчинська Н.О., Тализіна Н.Ф.
та ін.) і педагогічних дослідженнях (Бабанський Ю.К., Половнікова Н.О.,
Скаткін М.М., Шамова Т.І.). Узагальнюючи їх, розглянемо деякі
характерні риси самостійного пізнання.
Самостійне пізнання може відбуватись по-різному залежно від того,
в якій системі – супутньої чи автономної самостійної діяльності воно
реалізується [48, с. 58].
В умовах супутнього пізнання самостійна діяльність може бути, а
найчастіше і є неповною, оскільки деякі знання учні набувають безпосе-
редньо на заняттях. Тому, самостійно опрацьовуючи певний навчальний
матеріал, у даному разі учень вже спирається на раніше засвоєні поняття,
теоретичні відомості тощо.
Автономна самостійна робота відбувається у певному розумінні
відокремлено від навчально-пізнавальної діяльності на заняттях під
керівництвом викладача. Вона не передбачає можливості пов’язувати
самостійно виучуваний навчальний матеріал з раніше засвоєними в
аудиторії відомостями. А таких умовах важливого значення набуває за-
гальний рівень ерудиції ученьа та його практичний досвід, діяльність уяви
та просторового мислення, які стають основою здогадок та міркувань.
Кожний з цих видів самостійності має право на існування. Переду-
мови для запровадження кожного з них залежить від специфіки і завдань
організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цілком очевидно, що
при необхідності засвоєння учнями значного обсягу теоретичних
відомостей безпосередньо на заняттях доцільно обрати супутню
самостійність. В разі потреби отримані на занятті відомості можуть
самостійно поповнюватись в позанавчальний час. Інакші потреби виника-
ють в процесі графічної підготовки. Кожна конкретна графічна задача
потребує для свого розв’язування властивих тільки їй відомостей, дуже
часто які можуть не пов’язуватись з раніше засвоєними. Дізнатись про них
потрібно цілком самостійно у прямому розумінні цього слова. Тобто тут
мова йде про повну автономність у діяльності, а отже ж всі підстави гово-
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
рити про автономну самостійність.
Як самостійна ланка у пізнанні цілком важдиве значення має
самостійність мислення, усвідомлення навчального матеріалу. З приводу
цього доречно навести думки самих учнів:
«Найефективнішими у самостійній роботі з підручником є «перева-
рювання» того, про що дізнався з нього» (Сергій П.);
«Найкращий шлях самостійності – продумування і усвідомлення
прочитаного» (Олена Б.);
«Найефективніший шлях самостійності – це самому по кісточках
розібратись, з чого складається та чи інша закономірність, чим вона зумов-
лена тощо» (Тетяна Д.).
Спостерігаючи тривалий час за самостійною діяльністю учнів, ми
майже не зустрічались із спеціально організованим закріпленням навчаль-
ного матеріалу. Учні «читали», «опрацьовували», «обдумували»,
«аналізували», «порівнювали», але спеціально ніколи не закріплювали виу-
чуваний навчальний матеріал. Проте незважаючи на це, самі учні
усвідомлюють, що:
«Знання, одержані самостійним шляхом, міцніше вкладаються в
голові» (Андрій Т.);
«Коли самостійно доходиш до істини, то це надовго залишається в
пам’яті» (Руслан С.).
Самостійне пізнання може будуватись учнями як пошуковий процес
і як перетворюючо-відтворюючий [47; 58]. Пошуковий процес в даному
разі розглядається тільки як процес вирішення пізнавальних завдань. Так
його розуміє і більшість учнів. Перетворюючо-відтворююча діяльність
спрямована на безпосереднє засвоєння навчальної інформації з декількох
джерел. Причому процес самостійного пізнання інформації ніколи не зво-
диться до її пасивного сприймання (заучування) і механічного відтворення.
Адже самостійне пізнання – це активне перетворення одержуваної
інформації, включення її в наявну систему знань. Ось чому поняття пере-
творюючо-відтворюючої діяльності, яке зустрічається в дидактичних пра-
цях М.М. Скаткіна та І.Я. Лернера, найбільш адекватно відображає
характерні риси процесу самостійного пізнання.
В контексті нашого дослідження самостійність виступає як умова,
необхідна для одержання знань, що виступають у вигляді передумови
самостійного розв’язування графічної задачі.
Розв’язування будь-якої графічної задачі потребує знань про
різноманітні теоретичні та нормативні положення курсу креслення. Це
пов’язано з тим, що курс креслення на відміну від багатьох інших навчаль-
них предметів грунтується, по-перше, на основних положеннях та
закономірностях нарисної геометрії як його наукової основи, а по-друге –
на чисельних правилах державних стандартів та знаннях
загальнотехнічного характеру.
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
Графічні задачі досить різноманітні, про що детально йшлося в по-
передньому параграфі. Познайомити учнів із способами розв’язування всіх
різновидів графічних задач неможливо через брак часу на заняттях, пере-
дбачених навчальним процесом. Робити це повинні учні самостійно. Тому
перш ніж розв’язувати будь-яку графічну задачу, учень повинен опрацю-
вати навчальний посібник (чи декілька посібників), щоб самостійно обрати
раціональний спосіб розв’язування конкретної графічної задачі.
Таке положення висуває умову, яка означає, що повноцінне
засвоєння змісту курсу креслення повинно супровуджуватись систематич-
ною самостійною роботою з навчальною літературою. Головним засобом
вирішення цього слід розглядати навчальний посібник з креслення. Як і
будь-який інший, навчальний посібник з креслення виконує цілий ряд
функцій: виступає джерелом нових знань, ефективним засобом
закріплення вивченого на занятті матеріалу, організації самостійної роботи
учнів на заняттях та в позанавчальний час, активізації їх пізнавальної
діяльності.
Необхідність поглиблення та розширення одержаних на заняттях
знань вимагає від учнів високого рівня умінь роботи з книгою: уміння ви-
бирати необхідний навчальний посібник, уміння знаходити потрібні
відомості, уміння порівнювати та аналізувати отриману інформацію,
співвідносячи її з умовою навчальної задачі тощо. Як бачимо, для
здійснення цього потрібна значна аналітико-синтетична робота, до якої
учні у переважній більшості не готові. Як показало дослідження, причи-
ною цього слід вважати те, що школа недостатньо готує учнів до
самостійного здобування знань. На це вказали 77% опитаних учнів першо-
го курсу п’яти вищих педагогічних закоадів України. З них 19% уточнили,
що й самі особливо не прагнули набути вмінь самостійно працювати з нав-
чальною літературою.
В теоретичному плані проблема навчання самостійній роботі з нав-
чальною літературою завжди була в полі зору дослідників. В першу чергу
заслуговує на увагу дослідження Л.П. Доблаєва [55], який вивчав прийоми,
що застосовуються для усвідомлення прочитаного тексту. Іншими
дослідниками вивчались уміння виділяти в прочитаному тексті найбільш
суттєві відомості (Барінова О.О., Боженова Л.Ф., Козлова Н.О., Соловйо-
ва О.Ф.). Л.А. Концевая дослідила прийоми застосування навчального
посібника старшокласниками для виконання чотирьох завдань [73]:
1) виділити головне в прочитаному; 2) скласти план прочитаного; 3) дати
відповіді на поставлені питання; 4) коротко переповісти прочитане. Зав-
дання виконали відповідно 70, 70, 56 і 29% учнів, залучених до експери-
менту. Всі чотири завдання виконали 9,7%, жодного завдання не виконали
27,6%, два-три завдання виконали 62,7% учнів.
Вже після першого року навчання у стінах вищого закладу освіти,
ситуація дещо змінюється. У більшості учнів з’являється прагнення
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
самостійного здобуття знань. Але прагнення до самостійності
супроводжується усвідомленням відсутності вмінь самостійно працювати з
навчальною літературою. Так, 41% учнів вважає, що вони не вміють доби-
рати потрібні навчальні посібники, 48% учнів не вміють виділити головне
в прочитаному, 81% учнів не вміють чітко і лаконічно скласти конспект
прочитаного (конспектування у них зводиться до механічного перепису-
вання навчальних відомостей), 33% учнів не вважають за потрібне кон-
спектувати навчальний матеріал – їх матеріальний стан дозволяє робити
ксерокопії будь-яких навчальних матеріалів, то навіщо гаяти час на кон-
спектування?
Суттєвою передумовою успішності самостійної роботи учнів з нав-
чальними посібниками слід вважати їх достатню поінформованість про
існування посібників. Сподіватись на те, що сам учень в цьому
зорієнтується, зовсім неприпустимо. Тому на вступних заняттях з курсу
кожний викладач повинен познайомити учнів з наявними в бібліотеці нав-
чального закладу та в кабінеті креслення навчальними посібниками, дати
їм вичерпну характеристику, звернути увагу на переваги і недоліки кожно-
го з них.
За змістовим наповненням навчальний матеріал з креслення має всі
підстави бути віднесеним до технічних відомостей. Як тут не згадати кри-
латий вислів про те, що креслення – мова техніки. Будь-які рекомендації
щодо формування вмінь самостійно працювати з навчальною літературою
з креслення у навчальних закладах освіти відсутні. На противагу цьому
існують чисельні рекомендації з формування вмінь працювати з навчаль-
ними посібниками з суспільно-гуманітарних та природничих дисциплін.
Вивчення таких рекомендацій дає підстави зазначити, що їх автори в од-
ному випадку пропонують всю увагу спрямувати на формування вмінь
правильно знаходити в тексті головне (суттєве) і другорядне, складати
план і конспект чи тези, які допомагають зрозуміти і запам’ятати виучува-
ний матеріал. Такий підхід є характерним для методичних рекомендацій з
вивчення суспільно-гуманітарних предметів. В іншому випадку
враховується неоднорідність змісту навчального посібника з точки зору не
стільки головного і другорядного матеріалу, скільки наявності в змісті
різнорідних елементів: теоретичних положень, понять, фактів, законів то-
що. Наведений підхід властивий для рекомендацій щодо вивчення природ-
ничих предметів.
Але, якщо йдеться про опрацювання технічного тексту, до якого ми
відносимо і зміст навчального матеріалу з креслення, то неможливо обме-
жуватись тільки зазначеними знаннями. Досвід показує, що, маючи такі
знання, учні відчувають труднощі під час роботи із змістом навчального
посібника з креслення. Справа в тому, що навчальна література з креслен-
ня відображає особливості технічного знання, і формування вміння одер-
жувати з неї знання без урахування цих особливостей неможливо. Причи-
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
ною цього, на нашу думку, є те, що навчальний матеріал будь-якого нав-
чального посібника з креслення досить різнорідний. Тому звичайне скла-
дання плану, конспекту чи тез не допоможе його усвідомити. Саме з цієї
причини і виникає потреба враховувати під час формування вмінь
самостійної роботи з навчальним матеріалом з креслення характер і
специфіку тих знань, які мають місце у навчальному посібнику з креслення.
Уміння самостійно працювати з навчальним текстом фактично являє
собою комплексне уміння, яке грунтується на різноманітних операціях
сприйняття і мислення. Аналіз чисельних літературних джерел показує, що
поняття уміння працювати з навчальним текстом знаходить застосування
як у вузькому, так і широкому значенні [41; 55; 97; 162]. У вузькому
значенні його розуміють як: 1) володіння технікою читання; 2) розуміння
прочитаного. Під умінням працювати з навчальним текстом в широкому
значенні розуміють головним чином розумові дії, пов’язані із сприйняттям
та усвідомленням прочитаного.
У зв’язку з необхідністю визначии, як правильно навчати
самостійній роботі з навчальним посібником з креслення, виникла потреба
розглягути його зміст і структуру. Адже знання особливостей змісту нав-
чального матеріалу – одна з вирішальних умов правильного вибору
методів і прийомів навчання користуватись ним [49]. Аналіз змісту нав-
чального посібника з креслення показує, що він має досить складну струк-
туру (теоретичні відомості, що перемежовуються з нормативними
матеріалами, техніко-технологічними відомостями), включає різнорідний
за призначенням матеріал інформативного та описового характеру.
Засвоєння такого навчального матеріалу потребує абстрактного, образного
і наочно-дійового мислення, уміння уявляти в динаміці конкретні графічні
дії чи перетворення.
Зміст навчального посібника з креслення – це в першу чергу
сукупність відомостей про способи утворення зображень об’ємних
предметів на площині креслення, про правила оформлення креслень, про
умовності та спрощення на кресленнях, що роблять їх інформаційно-
виразними. Разом з тим ці відомості доповнюються матеріалами, що
відображають певні технічні знання, без яких графічна діяльність буде не-
можливою. До них належать:
– відомості про самі об’єкти графічної діяльності – предметні еле-
менти (виріб, деталь та її елементи і їх призначення, складальна одиниця та
її елементи і їх взаємодія у ній і т. ін.);
– відомості матеріалознавчого характеру – матеріалознавчі елемен-
ти креслення (види матеріалів, їх властивості та призначення, умовні
графічні та буквено-цифрові позначення матеріалів);
– відомості технологічного характеру – технологічні елементи (спо-
соби механічної обробки поверхонь деталей, вимірювання розмірів
елементів поверхні деталі, якісні характеристики поверхні деталі тощо).
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
Тому одним з важливих і складних завдань, які доводиться
вирішувати учням у процесі засвоєння змісту курсу креслення, слід вважа-
ти застосування знань із суміжних предметів. Перелік цих предметів нема-
лий: матеріалознавство, технологія обробки конструкційних матеріалів,
основи стандартизації і технічних вимірювань, деталі машин тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гецов Г. Рациональные приемы работы с книгой. – М., 1975. – 212 с.
2. Громцева А.К. Самообразование как социальная категория. – М.:
Высшая школа, 1976. – 151 с.
3. Громцева А.К. Самообразование учащихся средних профтехучилищ /
Отв. ред. В.В. Шапкин. – М.: Высшая школа, 1987. – 119 с.
4. Громцева А.К. Формирование у школьников готовности к самообуче-
нию. – М.: Просвещение, 1983. – 306 с.
5. Доблаев А.П. Психологические основы работы над книгой. – М.: Кни-
га, 1970. – 72 с.
6. Концевая Л.А. Учебник в руках у школьников. – М.: Просвещение,
1975. – 227 с.
7. Молчан Л.Л. Формирование умений самостоятельной работы с учеб-
но-технической литературой у учащихся средних профтехучилищ. –
М.: Высшая школа, 1984. – 47 с.
8. 8.Якиманская И.С. Значение учебно-методической литературы в раз-
витии умственной активности учащихся // Роль учебной литературы в
формировании общих умений и навыков школьников. – М.: Просве-
щение, 1984. – 317 с.
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
УДК 371.3:6(07)
Тетяна Сиротенко
доцент кафедри педагогіки
і методики технологічної підготовки
Слов’янський державний
педагогічний університет
ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОВОЛОДІННЯ СТУДЕНТАМИ
ТЕХНОЛОГІЄЮ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ
НА ЗАНЯТТЯХ З КУРСУ «МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ»
У ТАБЛИЦЯХ І СХЕМАХ
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 17 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |