31 грудня – створення у Москві Малоросійського приказу.
1663 13 січня – обрання у Чигирині Гетьманом Правобережжя Павла Тетері (1663 – 1665), який притримувався пропольської орієнтації. За його проханням поляками було страчено І.Виговського і ув’язнено Юрія Хмельницького.
18 червня – Ніжинська чорна рада: обрання при підтримці московських військ гетьманом Лівобережжя Івана Брюховецького (1663 – 1668). Інших кандидатів – Василя Золотаренка та Якима Сомка було схоплено і в подальшому страчено.
Жовтень – початок великого польсько-козацького походу на Лівобережжя. Армія Яна Казимира заволоділа низкою міст (за винятком добре укріплених Києва, Переяслава, Чернігова, Ніжина, Гадяча, Глухіва) і починає рухатись у бік Москви.
17 листопада – гетьман Лівобережжя І.Брюховецький підписав з Москвою Батуринські статті, які внесли деякі поправки до Березневих статей 1654 р. Діяли до 1665 р., коли були замінені Московськими статтями.
1663 -1675 Йо́сип Тука́льський-Нелюбо́вич – митрополит Київський, Галицький та всієї Русі. Підтримував П.Дорошенка.
1664 1 лютого – поляки зняли облогу Глухова і рушили на Севськ, де з’єднались з литовською армією. На Правобережжі здіймаються заколоти проти поляків і гетьмана П.Тетері.
Після низки поразок (Вороніж, Пироговка), війська Речі Посполитою починають відступ. 27 лютого сили поляків розділяються: армія короля відступає на північний захід у напрямку Могиліва на Дніпрі, а армія С.Чарнецького – на Правобережну Україну. Московські загони їх переслідують.
1665 Серпень - татари ув’язнили претендента на гетьманську булаву – С.Опару і старшина обирає Петра Дорошенка (1665 – 1676) гетьманом на Правобережжі.
Жовтень – гетьман Лівобережжя І.Брюховецький з деякими полковниками їде на уклін до Москви, де 11 жовтня в обмін на отримання боярства і земельних володінь на Чернігівщині підписує Московські статті, чим значно звужує владу Гетьмана і автономію українських земель. Зокрема, московська війська отримували право на розміщення у 16 містах України, українські землі переходили безпосередньо під владу московського царя.
П.Дорошенко штурмом взяв Брацлав і полонив свого суперника – полковника Василя Дрозденка.
1666 19 січня – козацька рада на Правобережжі затверджує гетьманом Петра Дорошенка (1665 – 1676)
Березень – квітень – перепис населення Лівобережної України для визначення податків.
Похід П.Дорошенка на Лівобережжя, невдала спроба оволодіти Кременчуком.
Літо - Антимосковське повстання Переяславського полку під проводом Максима Хоменка, Івана Пригари, Івана Томари.
Антипольське повстання на Правобережжі під проводом Д. Дейнеки
Осінь – до Чигирина прибуває османський посол з пропозицією протектората. Старшинська рада загалом погоджується.
19 грудня – розгром казацько-татарським військом (бл. 25 тис. воїнів) 10-тисячного польського корпусу С.Маховського, що вступив на Брацлавщину (Браїлівська битва); оволодіння П.Дорошенком Браїлова. Татарські походи на Західну Україну. Остаточний розрив Дорошенка з Польщею.
1667 30 січня – підписання між Річчю Посполитою і московським царством Андрусівського перемир’я на 13,5 років, яким закінчились війни за Україну 1654 – 1666 рр. Всупереч рішенням Переяславської ради, Московія погодилась залишити Речі Посполитій українські землі на захід від Дніпра (окрім м.Києва). Землі Запоріжжя до 1686 р. опинились під подвійним протекторатом держав. Антимосковські бунти на Лівобережжі.
Лютий - П.Дорошенко оточив польській гарнізон у Білій Церкві.
Москва заборонила Україні продавати свої товари до інших країн, крім Московщини, але на своєму кордоні вона накладала на українські товари велике мито.
Жовтень – похід 24-тисячного козацького війська разом з татарами на Галичину. Облога 25-тисячного польського війська на чолі з коронним гетьманом Я.Собеським біля Підгайців. Напад запорожців на чолі з харківським полковником Іваном Сіром та кошовим Жданом Рогом на Крим, внаслідок чого татари підписали мир з Польщею і полишили П.Дорошенка.
9 (19) жовтня: Підгаєцька угода – П.Дорошенко визнає владу польського короля.
1667 - 1671 Селянське повстання на чолі з Степаном Разіним: охопило, зокрема, східну Слобожанщину (повстання Івана Дзиковського).
1668 19 січня – під впливом розгортання антимосковського руху на Лівобережжі гетьман І.Брюховецький скликає у Гадячі таємну раду, де вирішено розірвати стосунки з Москвою і просити протекції у турецького султана.
Середина березня – царські залоги встояли лише в Ніжині, Чернігові, Переяславі й Острі.
Травень – на Лівобережжя вступають московські війська на чолі з бєлгородським воєводою Г.Ромодановським. Чернігівський полковник Дем’ян Многогрішний, харківський Іван Сірко закликають П.Дорошенка до спільних дій.
П.Дорошенко з військом вступає на Лівобережну Україну. Підлеглі І.Брюховецького повстають проти свого гетьмана і видають його П.Дорошенку, після чого страчують (8 (18) травня під Опішнею).
8 червня – проголошення Петра Дорошенка Гетьманом всієї України.
Запорожці обирають гетьманом Петра Суховія (1668 – 1669), який також здобув підтримку кримського хана.
1669 П.Суховій і татари розбиті силами П.Дорошенка і І.Сірка під Ольхівцем.
9 березня – за відсутності П.Дорошенка і в умовах наступу московської армії на Лівобережній Україні гетьманом проголошено Дем’яна Многогрішного (1669 – 1672), який влаштовував Москву.
10-12 березня – Генеральна Військова Рада у Корсуні затверджує союзний договір з Туреччиною.
16 березня – Д.Многогрішний підписує Глухівські статті (замість Московських статей 1665 р.) на основі Березневих статей 1654 р.: реєстр 30 тис. козаків, московські гарнізони у Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині і Острі.
Травень – на Запоріжжя гетьманом проголошено Петра Суховія, який спирався на підтримку уманського полковника Михайла Ханенка.
Липень – П.Дорошенко наносить поразку П.Суховію.
Серпень – обрання в Умані гетьманом Михайла Ханенка (1669 – 1674), який орієнтувався на Польщу. Був підтриманий трьома правобережними полками.
П.Дорошенко укладає договір про протекторат з Туреччиною і отримує від султана титул санджакбея.
29 жовтня - перемога Петра Дорошенка над Михайлом Ханенком під Стеблевом.
1670 Боротьба П.Дорошенка і М.Ханенка.
9 – 11 вересня: Повстання І.Дзиковського (Острогозький полковник) на Слобожанщині.
2 вересня – М.Ханенко уклав з польськими делеґатами договір в Острозі, на основі якого Польща визнала Xаненка гетьманом Правобережжя, а він погоджувався на підданство польській короні на умовах автономії лише для козацької верстви
1671 Осінь – похід польського війська на чолі з Яном Собеським на Поділля проти П.Дорошенка, захоплення Брацлава, Могилева, Вінниці.
1672 П.Дорошенко отримав допомогу від Туреччини і розпочав масштабні бойові дії проти Польщі і її ставленика М.Ханенка.
13 березня – переворот на Лівобережжі: козацька старшина заарештувала гетьмана Д.Многогрішного і видала його царському уряду (Гетьмана було засуджено у Москві, звинувачено у державній зраді і заслано до Сибіру)
Арешт і заслання до Сибіру кошового Івана Сірка
Початок польсько-турецької війни 1672 -1676 рр.
17 червня - На старшинській раді в Козачій Діброві (біля Путівля) гетьманом обраний Іван Самойлович (1672 – 1687). Виступав за об’єднання всіх українських земель. Конотопські статті: підтвердження Глухівських статей і звуження влади гетьмана на користь старшини.
Липень – Битва під Четвертинкою (Поділля) – Загони М.Ханенка розбиті частинами П.Дорошенка.
27 серпня – Турецько-татарсько-українська армія на чолі з султаном Мехмедом IV (100 000), кримським ханом Селім Гераєм, та П.Дорошенком (12 000) здобули польську фортецю Кам’янець на Поділлі.
20 вересня – початок облоги Львова турками.
5 -14 жовтня – переможний похід Яна Собеського проти татарських чамбулів (загонів). Завершився битвою під Петранкою на Галичині.
18 (28) жовтня – Бучацький мирний договір між Річчю Посполитою і Османською імперією: остання отримувала від Польщі Подільське воєводство, на Брацлавщині і у південній Київщині визнавалась влада васала Порти гетьмана П.Дорошенка.
1672 - 1676 Польсько-турецька війна
1673 квітень – польській сейм відмовляється визнати умови Бучацького миру 1672 р. Поновлення польсько-турецької війни.
11 листопада – битва під Хотином: Ян Собеський розбив турецьку армію Гусейна-паші і здобув Хотин
1674 Січень - вторгнення московсько-козацьких військ (70 000) на чолі з Г.Ромодановським та І.Самойловичем на Правобережжя. Оволодіння ними Бужиним, Черкасами, Каневом,Корсунем. Битва під Лисянкою – поразка і полонення наказного гетьмана Г.Дорошенка.
Березень – до Переяслава прибув М.Ханенко, який склав гетьманську булаву, отриману від польського короля.
15 (25) березня – на Генеральній раді у Переяславі І.Самойловича проголошено гетьманом «обох берегів Дніпра». Переяславські статті 1674 р. (компіляція попередніх україно-московських договорів)
21 травня - Обрання Яна Собеського королем Речі Посполитої.
Червень - московська армія під командуванням воєводи Григорія Ромодановського і козацькі полки на чолі з гетьманом Іваном Самойловичем взяли в облогу гетьманську столицю - Чигирин. Два тижні гетьманські війська завзято обороняли місто. На допомогу Дорошенку під Чигирин підійшла турецько-татарська армія під командуванням візира Кара-Мустафи, яка змусила Самойловича і московські війська відступити. Прямуючи на Чигирин, турки спалили декілька міст Правобережжя (Ладижин, Вінницю, Ямполь, було взято і знищено Умань).
Осінь – на Поділля вступають польські війська: здобуто Брацлав, Могилев, Бар.
Перше видання київського «Синопсису» - підручника з вітчизняної історії
Весна - Ян ІІІ Собеський призначає наказним гетьманом на Правобережжі Остапа Гоголя (1675 – 1679 рр.) і підпорядковує йому Подільський, Брацлавський, Кальницький та Уманський полки.
Червень – турецька армія (20-30 000) на чолі з Ібрагімом Шушманом перейшла Дністер і зайняла Бар.
Липень – похід на чолі з І.Сірком на Крим (Гезлев, Ак-Мечеть).
27 липня – турки і татари штурмом оволоділи Збаражем.
24 серпня: Ян Собеський розбив 10 000-й татарський загін під Львовом.
10 жовтня - на козацькій раді в Чигирині Петро Дорошенко склав гетьманські клейноди, а Іван Сірко прийняв від нього присягу на вірність цареві, але не виконав вимоги Москви провести зречення перед І.Самойловичем і Г.Ромодановським на Лівобережжі, що незабаром призвело до нападу московських військ на Чигирин.
1676 19 вересня – штурм гетьманської столиці Чигирина московсько-козацькими військами. У безнадійній ситуації П.Дорошенко зрікається гетьманства перед московським урядом.
Вересень - жовтень - польсько –турецькі бої під Журавним (Галичина)
17 (27) жовтня – Журавнинський мирний договір між Польщею і Туреччиною: Польща домоглася скасування данини (1672 р.) і влади П.Дорошенка у Білоцерковському і Паволоцькому полках. Сеймом затверджений не був.
1676 - 1679 Останній Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі – Антоній Вінницький.
1676 - 1682 Царювання у Москві Федора Олексійовича.
1677 Весна - Турки призначають Юрія Хмельницького «Князем Сарматії і Гетьманом Війська Запорозького» (1677 – 1681)
Липень – 1-й Чигиринський похід турецької армії (100 – 120 000 воїнів) під проводом Ібрагіма-паші з метою перенесення туди столиці Ю.Хмельницького з Немирова. Чигирин було відстояне 12,5-тисячним гарнізоном, а також московськими (32 000) військами Г.Ромодановського і козацькими загонами (20 -25 000) гетьмана І.Самойловича, які розбили турків під Бушином 28 серпня.
Наказ патріарха Іоакима видерти з українських книжок аркуші «не сходные с книгами московскими».
1678 Липень – 2-й Чигиринський похід турецької армії (200 000) на чолі з великим візірем Кара-Мустафою.
11 серпня – знищення Чигирина турками і відступаючими московітами.
1679 Заснування типографії у Чернігові.
1679 – 1723 Спорудження Старої Печерської фортеці.
1681 3 (13) січня - Бахчисарайський мир: Османська імперія визнавала владу московського царя на Лівобережжі, Києві і окрузі і на Запоріжжі, султана було визнано володарем Поділля і південної Київщини, але спустошені землі між Південним Бугом і Дніпром мали залишатися незаселеними. Турки позбавляють влади Ю.Хмельницького, а його землі на Поділлі передають під управління молдовського господаря Георгія Дуки (1681 – 1683), який прагнув відродити спустошені війною українські землі. Реальне керівництво на Поділлі здійснював наказний гетьман Іван Драгинич.
1682 Після смерті у Москві царя Федора Олексійовича і стрілецького бунту влада опиняється у руках царівни-регентші Софії Олексіївни (1682 – 1689) та її малолітніх братів Івана (1682 -1692) та 10-річного Петра (1682 -1725)
1683 12 вересня – Зняття турецької облоги з Відня: у лавах армії (74 000) Яна ІІІ Собеського билися і 5 000 українських козаків під проводом полковників О.Гоголя і С.Палія.
24 серпня - Степан Куницький – гетьман на Правобережжі (1683 – 1684).
Похід 5-тисячного козацького війська С.Куницького через Молдову в Буджак, полонення молдавського господаря Г.Дуки. Битви під Кіцканами і Рені.
1684 січень - С.Куницький розбитий у Молдові і відступає на Поділля.
Березень – обрання на козацькій раді у Могилеві гетьманом Правобережжя Андрія Могили (1684 - 1689). С.Куницького страчено.
Травень - бій під Студеницею біля Кам’янця: татари розбили загін А.Могили.
Ян ІІІ Собеський визнає козацтво на Правобережній Україні
1685 Липень - обрання Київським митрополитом єпіскопа Луцького Гедеона Святополк-Четвертинського, свояка І.Самойловича. Вище духовенство участі у соборі, на який не було санкції Константинопольського патріарха, не приймало.
Ян ІІІ Собеський відновлює козацькі полки на Правобережжі: у Брацлаві, Богуславі, Фастові і Корсуні.
Турки знов призначають гетьманом на підконтрольному Поділлі Юрія Хмельницького, але через півроку страчують його у Кам’янці.
Осінь – Патріарх Московський Йоаким посвятив Четвертинського: перехід Української православної церкви під зверхність Московського патріарха. Константинопольський патріарх за 200 золотих і 120 соболиних шкурок навесні 1686 р. погодився уступити архіпастирство над Київською мітрополією.
1686 6 травня – в Москві на основі Андрусівського перемир’я 1667 р. укладено московсько-польський договір – «Вічний мир»:
Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запоріжжя, Чернігово-Сіверську землю з Черніговом і Стародубом та Смоленськ.
Річ Посполита отримувала 146 тис. крб. компенсації за відмову від претензій на Київ
Північна Київщина, Волинь і Галичина залишались за Польщею.
Південна Київщина й Східна Брацлавщина від містечка Стайок по річці Тясмин, де лежали міста Ржищів, Трахтемирів, Канів, Черкаси, Чигирин та інші, спустошені війною, мали стати "пусткою", нейтральною територією між Московією і Річчю Посполитою. Польський уряд обіцяв надати православним свободу віросповідання, а московський уряд обіцяв їх захищати.
Поділля залишалося під владою Туреччини (в 1699 було приєднано до Польщі).
Також Росія розірвала мир з Оттоманською портою і приєдналась до «Священної ліги» у складі Священної Римської імперії, Венеції та Речі Посполитої проти Османської імперії і Кримського ханства.
1687 Травень – червень - невдалий перший Кримський похід російсько-козацького війська на чолі з В.Голіциним (100 000) та І.Самойловичем (50 000 козаків).
Липень – звинувачення гетьмана І.Самойловича у зраді, арешт його і заслання до Тобольську, де він і помер через 3 роки. («Коломацька революція»). Бунти у Гадяцькому, Прилуцькому, Чернігівському полках.
25 липня – Генеральна рада на Коломаку. Обрання Гетьманом генерального осавула Івана Мазепи (1687 – 1709). Коломацькі статті – загалом повторювали зміст Глухівських, але ще більше звужували владу Гетьмана і його уряду, у столиці Батурині мав розміститися полк стрільців, заохочувались україно-російські шлюби. Початок відновлення України.
1688 Спорудження на землях Запоріжжя першої російської колонії – Новобогородицької фортеці з посадом (на місці старовинного козацького містечка Самарь).
1689 Березень – травень – невдалий 2-й Кримський похід московського (бл.150 000) і козацького військ (до Перекопа).
1689 - 1692 Наказний гетьман на Правобережжі – Гришко (Григорій Іванович).
1690 Московський собор прокляв і засудив на знищення твори українських письменників 17ст. «Кіевскіе новыя книги» Петра Могили, К.Старовецького, П.Голятовського, Л.Барановича, А.Радивиловського та інших, бо «киевцькие кніги прелести латинськия утверждают». наклавши на них «проклятство та анафему, не точію сугубо и трегубо, но и многогубо»
Відновлення на кошти І.Мазепи Успенського собору Києво-Печерської лаври
1691 - 1692 Повстання у Київському, Лубенському, Полтавському полках.
1692 Липень – писар Петро Іваненко (Петрик) біжить на Січ, де його проголошують гетьманом, але допомога йому татар, пов’язана з грабежами населення, швидко звела повстання нанівець.
1692 – 1699 (1704) Наказний Правобережний гетьман – Самійло Самусь
1693 Заборона патріарха Андріана привозити українські книжки до Москви. Лист Московського патріарха до Києво-Печерської лаври про заборону будь-яких книжок українською мовою.
1695 Перший Азовський похід: липень-листопад: безрезультатна облога і штурми турецької фортеці.
Липень – козаки оволоділи фортецями Газикермен і Тавань на Дніпрі.
1696 Травень – липень: облога, штурм і здобуття (19/29 липня) україно-російськими військами турецької фортеці Азов у гирлі Дону. Липень: заснування Таганрогу.
1697 - 1700 Відновлення Софіївського собору у Києві.
1698 - 1699 Карловацький конгрес: закінчення Великої турецької війни 1683 – 1699 рр. Османська імперія вимушена була поступитися Угорщиною, Хорватією та Семигородом (Трансільванією) з Закарпаттям на користь Австрійській імперії, Мореєю – Венеції, а Поділля, здобуте у 1682 р. за Бучачським миром, повернути Речі Посполитій.
1700 1 січня – запровадження у Росії Юліанського календаря.
Заснування Чернігівського колегіуму
3 липня - Константинопольській мир (на 30 років): закінчення російсько-турецької війни 1686 – 1700 рр. Росія отримала Азов і прилеглі землі, але від претензій на Керч вимушена була відмовитись.
19 (30) серпня – Росія оголошує війну Швеції (Північна війна 1700 - 1721 рр.), на яку, зокрема, було мобілізовано і козаків.
ХVІІІ століття
1702 - 1704 Повстання на Правобережжі під проводом Семена Палія, Самійла Самуся, Захара Іскри та Андрія Абазіна.
1703 Облога поляками Семена Палія у Фастові.
1703 - 1711 Антигабсбурзьке повстання угорців під проводом трансільванського князя Ференца Ракоці; основний осередок повстання знаходився у Мукачеві.
1703 – 1725 Десятки тисяч українських селян та козаків були насильно зігнані на будівництво Петербурга і Ладозького каналу, близько 25 тисяч загинули від хвороб в тамтешніх болотах.
1704 – 1706 Похід І.Мазепи та російських військ на Правобережну Україну (Біла Церква-Острог-Замостя), під час якого, зокрема, було схоплено і страчено провідника повстання полковника С.Палія, а І.Мазепа отримав згоду Петра І на долучення до своїх володінь Правобережжя. (Польща у цей час вела Північну війну зі Швецією і не мала можливості дати гідну відсіч Гетьману).
1707 - 1709 Повстання у Росії під проводом К.Булавіна – охопило, зокрема, Східну Слобожанщину і Запоріжжя.
1708 Під час Північної війни шведські війська на чолі з королем Карлом ХІІ окупували Польщу і вступили на Смоленщину, після чого повернули на Україну. Петро І надавати військову допомогу І.Мазепі відмовився. Донос полковник Кочубея та Іскри на І.Мазепу Петру І.
28 (30?) жовтня – Гетьман Іван Мазепа з частиною старшини і козаків перейшов на бік ворога Петра І - короля Швеції Карла ХІІ. Наказ Петра І страчувати кожного запорожця. Російський церковний Синод за вказівкою Петра І оголошує анафему гетьману І.Мазепі.
2 листопада – Взяття і знищення військами князя О.Меншикова столиці – Батурина і від 6 до 15 тисяч його мешканців.
6 (11?) листопада – обрання промосковською старшиною нового Гетьмана – Івана Скоропадського (1708 – 1722). Перенос гетьманської столиці на російський кордон до Глухова. На чолі козацької армії і полкових округів призначено російських офіцерів. О.Меньшиков отримав землі на Лівобережній Україні, зокрема, Стародубщину.
19 листопада 1708 – 7 січня 1709 – оборона Веприка.
8 грудня: Петро І запровадив у Росії губернський поділ (засновано 8 губерній). Зокрема, утворено Київську губернію (у складі Гетьманщини, а також курських земель) і Азовську – у басейні Дону та Сіверського Дінця.
1709 1 квітня – 26 червня – облога шведами Полтави.
14 (25) травня – російські війська за підтримку І.Мазепи взяли і зруйнували Запорізьку Січ (Чортомлицьку). Козаки рятуються у пониззі Дніпра – на землях Кримського ханства і споруджують тут Кам’янську Січ біля Газикермена (1709-1711).
27 (28) червня: Полтавська битва – російська армія Петра І розгромила шведську.
30 червня: капітуляція шведської армії під Переволочною. Карл ХІІ та І.Мазепа рятуються втечею у межі османських володінь у Молдавії, де І.Мазепа і помирає 21 вересня. Разом з гетьманом емігрувала частина козацької старшини та 4 000 запорожців.
7 липня – Решетилівські статті - петиція гетьмана І.Скоропадського з 1ё14 пунктів цареві Петру І з проханням регламентувати російсько-українські відносини. Задовільнені не були.
На Україні поставлено на утримання 10 російських полків; козацькі загони спрямовуються у північну Росію для ведення бойових дій, а також будівництва Санкт-Петербурга і Ладозького каналу.
Петро І примусив скоротити число студентів КиєвоМогилянської Академії з 2000 до 161, а кращі просвітники переїхали до Москви. Указ про обов'язковість цензурування до друку українських книжок у Москві
29 липня: ультиматум російського посла султанові про видачу Карла ХІІ і І.Мазепи.
1710 5 квітня – обрання у Бендерах гетьманом Пилипа Орлика (1710 -1742); проголошення «Пактів й конституцій законів і вольностей війська Запорізького».
Травень: Кримський хан Девлєт ІІ Герай уклав союз з Пилипом Орликом.
20 листопада – Турція оголошує війну Росії. Початок Російсько-турецької війни 1710 - 1713 рр.
1711 Січень – квітень: похід кримських татар на Правобережну Україну (за підтримки П.Орлика і польськіх загонів Й.Потоцького).
30 квітня: за відсутності провідника угорського повстання Ференца Ракоці його воєначальник барон Ш.Карої укладає з австрійською владою мирний договір у Сатмарі. 1 травня – основні сили куруцев (12 000) капітулюють біля Сатмара.
25 травня: невдалий штурм Білої Церкви татарами та козаками П.Орлика.
Весна: московська армія вступає на Правобережну Україну. Початок Прутського походу Петра І.
Квітень – Петр І укладає союз з молдавським господарем Д.Кантемиром.
Червень: невдалий похід гетьмана І.Скоропадського (20 000) і Бутурліна (7 000) на Крим (Перекоп).
22 червня: здача габсбурзьким військам останньої фортеці угорських повстанців – куруцев – Мукачівського замку.
25 червня: армія Петра І (46 000 воїнів і 120 гармат) та загін Д.Кантеміра (5 000 воїнів) підступили до м.Ясси.
8-9 липня: битва і оточення російської армії південніше Ясс на Пруті.
12 липня: Прутська мирна угода: Росія повертала Османській імперії Азов, знищувала фортеці Таганрог, Кам’яний затон на Дніпрі та Новобогородицьку на Самарі, визнавала сюзеренітет турків над землями Запоріжжя, а також виводила свої війська з території Речі Посполитої (в т.ч. з Правобережної України). Фактичне припинення війни 1710 – 1713 рр.
1711 - 1728 (1734?) Олешківська Січ у гирлі Дніпра.
1712 Скасування полкового устрію на Правобережжі.
1714 Відновлення польського панування на Правобережжі. Уз Петра І, яким дозволялось українське збіжжя експортувати лише через російські порти (Ригу, Петербург, Архангельськ).
1716 Москва заборонила українцям їздити в Європу по крам
1718 Пожежею знищено бібліотеку Києво-Печерського монастиря. Москва заборонила вивозити до Європи український тютюн.
1719 Заборона вивезення українського збіжжя до Європи
1720 Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних.
Заборона вивозити скляні вироби до Європи.
1721 30 серпня – Ништадтський мир: закінчення Північної війни Росії зі Швецією; Росія отримала частину Ліфляндії з Ригою, Естляндію, Іжору, частину Карелії.
Наказ про цензурування українських книжок. Накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні.
Замість Московського патріархату Петро І запроваджує Святійший Синод у складі чиновників і церковних ієрархів.
1722 29 квітня - Лівобережна Україна із відомства Колегії закордонних справ була переведена під управління Сенату Росії, що мало на меті подальше обмеження самоврядування в Україні. Заборона привозити в Україну західноєвропейські вироби.
1722 З 16 травня - Перша Малоросійська колегія (1722 – 1727). Штат складався з 6 російських офіцерів та прокурора. Колегія стягувала побори до царської казни, розквартировувала на Україні російські війська, контролювала діяльність Генеральної військової канцелярії тощо.
Призначення у Київ мітрополітом Варлама Вонятовича (1722 -1730).
1722 Гетьман на Лівобережжі – Павло Полуботок (1722 – 1723)
1722 - 1794 Життя Григорія Сковороди
1723 29 лютого – у Петропавлівський фортеці у Петербурзі загинув гетьман П. Полуботок
1725 - 1727 Царювання у Петербурзі Катерини І
1727 1 жовтня - Гетьман на Лівобережжі – миргородський полковник Данило Апостол (1727 – 1734)
Заснування Харківського колегіуму.
1727 - 1730 Царювання у Росії Петра ІІ Олексійовича
1730 Заслання Київського митрополит Варлама на північ.
1730 - 1740 Царювання Ганни Іоанівни
1731 - 1733 Спорудження Української оборонної лінії; загалом будівництво тривало і в 1740-ві. Існувала до 1764 р.
1734 Запорожцям повернено статус підданих Російської імперії. Заснування Нової (Підпільнянської) Січі (1734 – 1775). Скасування гетьманства і створення «Правління гетьманського уряду»:3 російських чиновника і 3 представника старшини під головуванням князя Шаховського (незабаром – Баратинського).
1735 Початок російсько-турецької війни 1735 – 1739 рр. Вторгнення російської армії (20 000) на чолі з Леонтьєвим у напрямку Криму, напади на ногайців і повернення в Україну. Втрати українців під час війни становили 35 000 осіб (при населенні Гетьманщини 1,2 млн. осіб), витрати на утримання 50-75 російських полків – 1,5 млн. карбованців (10 річних бюджетів).
1736 Гайдамацьке повстання на Правобережжі (1736 – 1740). Похід Х.Мініха з Ізюму на Азов і з Царичанки на Крим.
1 червня – здобуття росіянами Перекопу; похід на Бахчисарай (25 червня); 20 червня - здобуття росіянами Азову. 2 липня – здобуття Кінбурна; відступ на Самару.
1737 Квітень 70-тисячна армія Х.Мініха рушила на Очаків.
2 липня – здобуття росіянами Очаківа.
40-тисячна армія П.Лассі через Сиваш вдерлась у східний Крим і здобула 15 серпня Карасу-Базар, після чого відступила через Перекоп.
1738 Заснування Переяславського колегіуму і Глухівської співочої школи.
Літо – похід П.Лассі в Північний Крим
1738 - 1745 Дії опришків у Покутті під проводом О.Довбуша
1739 Російські війська залишили Кінбурн і Очаків.
27 серпня: перемога російських військ на чолі з Х.Мініхом над турками при Ставучанах, здобуття Ясс і Хотина. Бєлградський мир (закінчення війни Турції з Росією і Австрією), за яким Росія отримала Азов (але без укріплень) і контроль над Запоріжжям.
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 18 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |