Доісторична і антична добаРоки Події 1 страница

ХРОНОЛОГІЯ

Доісторична і антична добаРоки Події

Доісторичні часи

1 млн.р. до н. е. Королевська стоянка первісної людини у Закарпатті

300 тис.р.до н. е. Датування стоянок людини на Дністрі (Сокіл), Дніпрі (Круглик), Сіверському Донці (Ізюм)

300 — 30 тис. р. до н. е. Середній палеоліт (мустьє) на території України: більше 80 стоянок

250 — 170 (100) тис.р. до.н. е. Дніпровське (максимальне) зледеніння: крижаний панцир по Дніпру просунувся до порогів.

75 — 10 тис. р. до н. е. Останнє зледеніння у Європі: льодовик просунувся до Полісся

35 — 9 тис.р. до не. Верхній палеоліт на території України; відомо декілька окремих археологічних культур (Межиріцька, Анетівська, Спіцинська, Молодовська, Бринзенська культура, Липська культура, Мізинська). Міграції первісних мисливців з заходу і півдня. Найгустіше населення — на Дністрі, біля Дніпрових порогів і у південному Криму.

9 — 6 тис. р. до н. е. Мезоліт на території України: Кукрецька культура, Кудлаївська культура, Гребениківська культура, Донецька культура, Рудоострівська культура, Пісочнорівська культура і ін. археологічні культури.

6 — 4 тис. до.н. е. Неоліт на території України. Буго-Дністровська культура, Сурська культура, Дніпро-Донецька культура, Азово-Дніпровська культура та ін. культури.

4 — 3 тис. до н. е. Енеоліт на території України. Трипільська культура, Середньостогівська культура та ін. культури.

3 −1 тис. до н. е. Бронзова доба. Ямна культура, Катакомбна культура, Кемі-обінська культура, Східнотшинецька культура, Комаровська культура, Зрубна культура, Сабатинівська культура, Білогрудівська культура, Чорнолісська культура та ін. культури

1100 — 200 рр. до н. е. Культури залізної доби на території України: Зарубінецька культура, Кизил-Кобінська культура, Лужицька культура, Скіфська, Сарматська, Юхновська культура та ін.

Античні часи

1100 — 700 рр. до н. е. Кіммерійці у Північному Причорномор'ї

700 — 300 рр. до н. е. Скіфи у Північному Причорномор'ї

647 до н.е. Заснування 1-ї грецької колонії у Північному Причорномор'ї — Борисфеніди у гирлі Дніпра.

бл. 600 до н.е. Заснування греками Ольвії та Пантікапея

бл.550 до н.е. Заснування Феодосії та Керкінітиди у Таврії

528 до н.е. Заснування гераклейцями Херсонесу

513 до н.е. Невдалий похід Дарія І на скифів (Скіфи уникали головної битви, а виснажували персів дрібними сутичками і нападами).

502 до н.е. Заснування Тіри (Офіусси) — нині Білгород-Дністровський

480 до н.е. Об'єднання грецьких поселень на Боспорі Кіммерійському у Боспорське царство. Археанакт засновує царську династію.

438 до н.е. У Боспорському царстві до влади приходить Спарток, який засновує нову династію.

434 до н.е. Договір про дружбу між Афінами та Боспорським царством

421 до н.е. Ще одна ймовірна дата заснування Херсонесу Таврійського

бл. 385 до н.е. Феодосія потрапляє до складу Боспорського царства

331 до н.е. Зопіріон, полководець Александра Македонського, рушив з військом через Дунай з метою підкорення народів у Північному Причорномор'ї. Ймовірно, намагався здобути Ольвію і оточив її. Був розбитий скіфами та ольвіополітами і загинув.

сер. ІІІ ст. до н.е. Сармати витискають скіфів з Причорноморських степів до Таврії. Скіфські поселення залишились і на Нижньому Дніпрі.

ІІІ ст. до н. е. — І ст. н. е. Зарубінецька культура

291 до н.е. Гети перемогли Лісімаха

бл. 284 до н.е. Кельти в Західній Україні і Бессарабії.

108—107 до н. е. Цар Боспору Перісад V заповідає своє царство Понту, що викликає повстання скіфів на чолі з Савмаком. Придушене за допомогою військ царя Понту Мітрідата VІ Євпатора.

106 до н. е. Херсонес на деякий час приєднано до Боспорського царства

63 до н. е. Загибель царя Понту Мітрідата VІ Євпатора у Пантикапеї в результаті бунту проти нього власного сина Фарнака.

48 — 20 до н. е. Правління у Боспорі Асандра.

47 до н. е. 2 серпня — перемога Юлія Цезаря над царем Боспора Фарнаком ІІ в битві при Зелі у Малій Азії.(«Прийшов, побачив, переміг»)

38 Смерть боспорського царя Аспурга, родоначальника нової династії. На трон вступає його син Мітрідат ІІІ, якого було позбавлено влади братом Котісом за допомогою Риму. Початок римо-боспорської війни.

бл.69 — 244 Римський гарнізон у фортеці Харакс (біля сучасної Ялти). Також відомі римські гарнізони І — ІІІ ст. у Ольвії, Тірі, Херсонесі, сучасній Балаклаві.

101 Загибель у засланні 3-го римського папи Климента — ймовірно, у Херсонесі.

І — ІІ ст. Спорудження римлянами у південній Бессарабії захисних валів («Траянови вали»)

ІІІ ст. Територію Правобережної України займають германські племена готів, які просунулись з північного заходу (вельбарська культура). Витиснення сарматів. Готська держава Ойум; створення Зміївих валів. Черняхівська культура — ймовірно, різноетнічний племінний союз у Правобережній Україні, на Полтавщині, у Молдові та східній Румунії на чолі з готами.

238 — 270 Скіфські (Готські) війни: низка військових походів варварів на чолі з готами з Північного Причорномор'я на римські землі на Балканах і приморські міста Малої Азії та Греції.

238 Перше готське нашестя на дунайські провінції Риму

248 Спільний похід готів і тайфалів на Мезію

252 Готське нашестя на Балкани

256 Готське нашестя на Малу Азію (258 р.?)

267 Готське вторгнення в Малу Азію і Грецію, в якому брало участь близько 320 тис. воїнів.

268 Набіг готів на Салоніки, їх розгром імператором Галлієном. Римські легіони залишають Дакію (або 271 р.).

бл.270 Готи руйнують причорноморські грецькі міста

289 Війна Діоклетіана з сарматами

291 Війна готів і тайфалів проти вандалів і гепідів

292 Війна Діоклетіана з сарматами

325 Імператор Костянтин Великий скликає у Нікеї 1-й Вселенський собор: християнство стає у Імперії державною релігією.

337 Передові загони гунів досягли Дону

бл.350 — 376 Правління готського вождя Германаріха (Ерманаріха)

бл.360 Алани підкорені гунами

бл.362 Боспор підкорено Германаріхом

бл.365 Війна Германаріха проти слов'ян, в результаті якої їх частина втікає на північ (з часом — на оз. Ільмень)

бл. 373 — 376 Алано-готська війна.

бл.374 Війна готів з антами: загибель антського вождя Боза.

375 Еракська битва: алани розбили готів

бл.375/376 (370?) Гунське нашестя. Розгром готів і їх втеча на захід. Вестготи (везиготи) за згодою римської адміністрації поселяються на Дунаї (у Фракії) на правах конфедератів. В подальшому підіймають антиримські повстання, виходять з-під контроля Імперії і починають військові рейди по її землях, що врешті решт призводить до краху Рима у 476 р.

378 Гуни пересікають Керченську протоку

395 Остаточний розподіл Римської імперії на Західну і Східну (Візантійську)

420 Гуни закріплюються у Паннонії і починають загарбницькі походи по Європі

434 Осада гунами Константинополя

453 Смерть вождя гунів Атілли (406 — 453 рр.). Розпад держави гунів.

482 Легендарна дата заснування Києва братами Києм, Щеком, Хоривом та сестрою Либіддю. Одна з версій походження назви міста — від імені одного з готських вождів (Кніва)

[ред.]

Доба раннього середньовіччя VІ століття

527—565 Правління у Візантії імператора Юстиніана І, при якому, зокрема, було споруджено (або відновлено) низку укріплень у Таврії.

бл.558 Нашестя аварів

558—559 Вторгнення булгарського хана Забергана до Фракії

560—570 Заснування у Паннонії Аварського каганату (567—805 рр.)

562 Авари у Добруджі

576 Взяття Боспору військами Тюркського Каганату. Занепад Боспорського царства.

581 Облога Херсонесу військами Тюркського Каганату. Остаточний розпад Боспорського царства на дрібні колонії.

584—642 Хан Великої Булгарії Кубрат

588 Розподіл Тюркського каганату на Східний і Західний

VІІ століття

бл. 625 Утворення Хозарського каганату

643 Розпад Великої Булгарії; її племена на чолі з синами померлого Кубрата розселяються на Волгу, Північний Кавказ, Дунай.

бл.650 Булгарська орда хана Аспаруха відкочувала з Приазов’я на Нижній Дунай. Угри з Північного Кавказу перекочували на Дон і Сіверський Донець.

655 Імператор Констант ІІ (641—678) відправляє у Херсонес римського папу Мартіна у заслання.

680 Булгари (хан Аспарух) перемогли візантійську армію і закріпилися на Нижньому Дунаї. Угри поселились між Доном та Дніпром в межах Хозарського каганату

695 Імператора Юстиніана ІІ повалено і заслано у Херсонес.

бл.700 Угри закріплюються на Сіверському Донці.

VІІІ століття

717 — 741 Правління у Візантії імператора Льва ІІІ

730 Едикт Льва ІІІ проти іконошанування.

741 — 775 Правління у Візантії імператора Костянтина V

бл.787 — 790 Захоплення області і міста Дорос в Таврії хозарами. Антихозарське повстання в Кримській Готії.

бл. 787—790 Поход новгородців на чолі з Бравліним на Судак у Таврії.

796 (805) Знищення Аварського Каганату у Паннонії.

[ред.]

Давньоруська доба ІХ століття

829—842 Візантійський імператор Феофіл

830 Угри вийшли з підпорядкування Хозарського каганату

838 Перше відоме руське посольство з'явилось у Константинополі

841 Заснування у південній Таврії візантійської феми Кліматів — Херсона.

842—867 Візантійський імператор Михайло ІІІ П’яниця.

860 Похід русів (Аскольд?) на Константинополь. Перший русько-візантійський договір.

Візантійське посольство Кирила та Мефодія до Херсонесу на перемовини з хозарами.

бл. 862 Покликання варягів на Русь. Початок княжіння Рюріка (862—879) у Новгороді

863 Місія Кирила та Мефодія, винайдення ними слов'янської абетки

864 Київ захоплюють варязькі вожді Аскольд і Дір. Рюрік прислав до Полоцька збірників данини, а Аскольд і Дір розорили Полоцьк.

866 Невдалий похід Аскольда і Діра на Константинополь.

867 Константинопольській патріарх Фотій заснував першу єпархію для іноземців — слов'ян і варягів, які прийняли християнство.

867—886 Візантійський імператор Василій І Македонянин

879 — 912 Княжіння Олега в Новгороді і Києві (з 882?)

882 Здобуття Києва новгородським князем Олегом і перенос сюди його столиці.

883 Олег підкорив племена радимичів, древлян і сіверян.

884 — 885 Русько-хозарська війна

898 Угри під Києвом. Перехід угрів через Карпати у Паннонію.

Х століття

907 Вдалий похід Олега на Константинополь. Укладення договору.

Перший літописний спогад про Чернігів

911 Другий торгівельний договір Олега з Візантією, а також договір про ненапад.

912 — 945 Княжіння Ігоря, сина Рюріка.

915 Перший похід печенігів на Русь. Укладання миру.

920 Похід Ігоря на печенігів

941 Невдалий похід Ігоря на Константинополь, знищення руських кораблів.

943 Успішний похід Ігоря у Закавказзя (м. Бердаа)

944 Новий, невигідний договір Русі з Візантією.

945 Загибель Ігоря у Древлянській землі під час повторного збору данини.

945—961 Княжіння вдови Ігоря — Ольги.

946 Придушення Ольгою повстання древлян

955 (957?) Посольство Ольги до Константинополя. Хрещення Ольги.

957—972 Княжіння у Києві Святослава Ігоровича.

959 Руське посольство до короля Німеччини Оттона І.

963 Переможні походи Святослава проти хозар на Дон і Північний Кавказ; підпорядкування в'ятичів на Оці і Тмутаракані в Таврії.

965 Переможний похід Святослава на Волзьку Булгарію, здобуття її столиці. Похід по Волзі на хозар, знищення Хозарського каганату; підпорядкування ясів та касогів на Північному Кавказі.

967 Святослав на прохання візантійського імператора Нікіфора Фокі здійснює вдалий похід на Дунайську Болгарію, заволодів столицею, взяв у полон кагана Бориса і переніс свою ставку у Переяславець на Дунаї. Печеніги, скориставшись відсутністю руської дружини, обложили Київ, обороною якого керувала княгиня Ольга.

969 Смерть княгині Ольги. Святослав призначає своїх синів намісниками: Володимира у Новгороді, Ярополка у Києві, Олега — у Древлянській землі.

970—971 Військові дії Святослава у Болгарії, пограбування околиць Константинополя, 971 — облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 р.

972 Напад печенігів на загін Святослава біля Дніпрових порогів і його загибель.

976—1025 Візантійський імператор Василій ІІ

977 В ході міжусобиць загинув Олег Святославич, його брат Володимир втік до Скандинавії.

979 Володимир повернувся до Києва з загоном варязьких найманців і вбив свого брата Ярополка.

980—1015 Княжіння у Києві Володимира Святославича

981 Похід Володимира на в'ятичів і їх підкорення. Конфлікт Києва з Польщею — Червенські міста (Червень, Перемишль) переходять до володінь Володимира.

983 Похід Володимира на ятвягів і їх підпорядкування, також взято під контроль торгівельні шляхи по Бугу-Віслі і Неману.

985 Похід Володимира на Волзьку Булгарію і укладання з нею договору про мир і торгівлю

987 Володимир уклав союз з Візантією, отримав в якості нареченої візантійську принцесу Ганну і прийняв християнство.

988 Руська флотилія спрямована на допомогу Константинополю. Володимир запроваджує християнство у Києві і на Русі. Митрополитом у Києві став грек Феофілакт (?).

989 Після 2-місячної облоги Володимир здобув Херсонес і добився цим одруження з Ганною.

990—996 Будівництво у Києві першої кам'яної церкви — Успіння Богородиці (Десятинної).

992 Антихристиянське повстання у Києві

992—997 Багаторазові напади печенігів на київські землі.

996 Урочисте відкриття Десятинної церкви, до якої прибули священики з Херсонеса; захоронення тут праху княгині Ольги.

997—1038 Правління в Угорщині князя (з 1000 р. — короля) Іштвана І. Ліквідував племінний поділ країни і ввів королівські комітати. Отримав 1000 р. королівську корону, ввів християнство в Угорщині.

ХІ століття

1006 Торгівельний договір Володимира з Волзькою Булгарією.

1011 Ймовірна дата побудови князем Володимиром Софіївського собору у Києві.

1013 Руські походи на Кавказ

1014 Поход Володимира на Новгород проти сина Ярослава.

1015 Смерть князя Володимира. Загибель у боротьбі за престол його синів Бориса і Гліба. Червенські міста переходять до Польщі — союзниці Святополка Володимировича.

1015 — 1019 Князь Київський — Святополк Володимирович.

1016 Битва під Любечем між Ярославом (новгородським князем) і Святополком Володимировичами, в якій Святослав зазнав поразки і тимчасово втратив Київ.

Експедиція візантійського флоту у східну Таврію проти повсталих хозар.

1019 Після поразки і загибелі Святополка князем у Києві стає його суперник і брат Ярослав.

1019 — 1054 Княжіння у Києві Ярослава Мудрого (у скандинавських джерелах — Ерікслейф (Ярислеф) Скупий)

1022 Тмутараканський князь Мстислав Володимирович Хоробрий перемагає касогів

1023 Похід Мстислава Тмутараканського на Київ і оволодіння Черніговом.

1024 Битва під Лиственом (Чернігівщина) між Мстиславом і Ярославом Володимировичами. Ярослав зазнав поразки і за умовами Городцовського миру уступив брату Лівобережжя Дніпра з Чернігівом і Переяславом, якими Мстислав володів до смерті у 1036 році.

1025 Польській князь Болеслав І приймає королівський титул

1029 Поход князя Ярослава на ясів на Північному Кавказі

1031 Ярослав повертає Києву Червенські міста.

1036 Розгром печенігів і їх відхід на захід.

Після смерті чернігівського князя Мстислава Володимировича Лівобережжя Дніпра під контроль Ярослава, який остаточно перебирається з Новгорода до Києва.

1036 Спорудження Спаського собору у Чернігові

1037 Офіційна дата завершення будівництва Софіївського собору у Києві (за останніми даними, був зведений ще за часів Володимира). Створення при ньому першої на Русі бібліотеки. Будівництво Золотих воріт у Києві, Георгіївської та Іринінської церков.

1039 — 1047 Укладено союз Русі та Польщі

1043 Невдалий похід Володимира Ярославича на Константинополь

1044 Ганна Ярославна стає дружиною короля Франції Генріха І. У 1060 — 1066 — регентша при малолітньому королі Филиппі І.

1051 Обрання нового мітрополіта Іларіона зборами руських єпископів. Заснування Печерського монастиря (лаври).

1054 Смерть князя Ярослава; фактичний розподіл Київської держави його синами на окремі уділи-вотчини. Княжити у Києві став старший син Ізяслав (1054 −1068)

1054 Розділ християнської церкви на дві ворогуючі: католицьку і православну.

1055 Перший спогад у літописах про половців (орда хана Блуша) на кордонах Русі.

1056 — 1057 Створення у Києві Остромирова Євангелія

1061 Перший похід половців на Русь: Всеволод Ярославич зазнав поразки від хана Іскала, розорено Переяславську землю

1068 — 1069 Повстання у Києві і вигнання князя Ізяслава. На престол запрошено Всеслава Полоцького.

1069 Похід польського короля Болеслава ІІ Сміливого на Київ.

1072 Вірогідна дата прийняття князями «Руської правди».

1073 Початок збройної боротьби Ярославичів за київський великокнязівський престол.

1073, 1076 Створення найдавніших пам'яток писемності Русі — «Ізборників Святослава».

1078 Київським князем стає Всеволод Ярославич. Втручання у руські справи польського короля Болеслава ІІ

1090 — 1092 Голод і мор у Києві

1092 — 1094 Війна Русі з половцями

1097 З'їзд князів у Любечі: князі Олег, Давид, Ярослав Святославичі, київський Святополк, Володимир Мономах, волинський Давид Ігорович і галицькі Ростиславичи — Володар і Василько. Вирішено питання про наслідування від батька до сина, формально визнано принцип вотчини.

1098 Захоплення і осліплення князя Теребовльського Василька Ростиславича.

ХІІ століття

1103 Долобський з'їзд князів

1103 — 1120 Серія походів князів Володимира і Святополка проти половців. Особливо вдалі 1103, 1107, 1111 рр.

1108 — 1113 Спорудження Михайлівського Золотоверхого собору у Києві.

1110 Часи написання «Повісті временних літ»

1111 Перемога русів над половцями при Сальниці

1113 Смерть Святополка. Повстання залежних і кабальних людей проти князя і купців-лихварів. «Устав Володимира Всеволодовича».

1113 — 1125 Правління у Києві Володимира Всеволодовича Мономаха

1122 Перемога візантійського імператора Іоанна ІІ Комніна над печенігами.

1124 — 1153 Правління у Галичині князя Володимирка

до 1125 «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

1125 — 1132 Княжіння у Києві Мстислава Володимировича

1132 Смерть Великого князя Мстислава, сина Володимира Мономаха. Остаточний розпад Русі.

1132 — 1139 Княжіння у Києві Ярополка ІІ Володимировича

1136 Від Київського князівства відпав Новгород.

1139 Повстання у Києві і його захоплення Всеволодом Олеговичем (Князь у 1139 — 1146 рр.)

1144 Об'єднання уділів на Дністрі в Галицьке князівство.

1146 — 1161 Збройна боротьба князівських родів (Ольговичи, Мономаховичи, Давидовичи) за Київський престол

1147 Перший літописний спогад про Москву.

1153 — 1187 Правління у Галицькому князівстві Ярослава Володимирковича Осмомисла; під контролем князівства опиняється територія сучасної Молдови до Чорного моря.

1157 Повстання смердів у Києві. Обрання князем ростовським і суздальським Андрія Боголюбського (1157 — 1174).

1169 Андрій Боголюбський захопив, пограбував і зруйнував Київ, після чого повернувся княжити до Суздаля. Київське князівство остаточно стало другорядним.

1169 Імператор Візантії Ісаак Ангел дозволив генуезцям плавати через Босфор і відвідувати Чорноморське узбережжя

1173 — 1205 Правління на Волині (а з 1199 — і в Галичині) князя Романа Мстиславича

1176 — 1212 Великий князь Володимирський Всеволод «Велике Гніздо»

1185 Невдалий поход князя Новгород-Сіверського Ігоря на половців

бл 1187 Створення «Слова о полку Ігоревім»

1187 — 1199 Княжіння у Галичі Володимира Ярославича.

1196 Вторгнення литовців у Волинське князівство

1199 Об'єднання Романом Волинським Галицького і Волинського князівств в єдине.

ХІІІ століття

1203 Рюрік Ростиславич за допомогою половецького війська розбив торків Романа Волинського, захопив і спалив Київ.

1204 Хрестоносці під час 4-го Хрестового походу взяли і пограбували Константинополь і на частині території Візантійської імперії створили підконтрольну Латинську. Це, зокрема, утруднило прохід генуезьких кораблів через Босфор.

1205 Під час польського походу князь Галицький Роман Мстиславич потрапив у засідку і загинув; вдову князя Ганну з двома малолітніми синами Данилом та Васильком галицькі бояри прогнали, а княжити запросили трьох Ігоревичів з Сіверщини. Битва чернігівських князів з литовцями.

1206 Венеціанці закріплюються в Солдайї (Судаку), якою володіють спільно з половцями (кипчаками)

1213 Галицькі бояри посадили на престол Володислава Кормильчича, що призвело до польсько-угорського вторгнення в Галичину.

Половці прийняли у себе меркітів, з якими монголи знаходились у стані війни

1215 Володимир і Данило Романовичи повернули собі м. Володимир.

1217 Набіг сельджуків на Судак

1221 Данило Романович почав княжити на Волині

1223 Монгольські загони Субудая та Джебе беруть Судак. 31 травня — битва на річці Калка: об'єднані сили руських і половецьких князів розбиті монгольськими загонами під командуванням Субудая і Джебе.

1224 Виникнення князівства у литовців

1230 Голод і мор по «всій землі Руській». Данило та Василько Романовичі оволоділи Волинню.

1231 — 1238 Війна Данила та Василька Романовичів з угорцями за Галичину.

1238 (1237?) Дорогичинська битва: Данило Галицький розбив тевтонських лицарів.

1238 Данило Романович Галицький повернув собі Галич з частиною князівства. Похід галичан на Литву.

1239 Монголо-татари здійснили руйнівний похід по Ростово-Суздальській та Чернігівській землям, а у Таврії захопили і пограбували Судак. Києвом заволодів Данило Романович Галицький і призначив сюди свого воєводу Дмитра.

1240 Монголо-татарські війська на чолі з ханом Батиєм зруйнували Київ (6 грудня), інші південно-руські міста, обклали руські землі даниною і вдерлись до Центральної Європи (1241).

1242 Після походу по землям Польщі, Угорщини, Словаччини, Хорватії хан Батий з військом повернувся степом на Нижню Волгу, де заснував свою державу — Золоту Орду.

1243 Перша поїздка руського князя (Ярослава Всеволодовича) до ставки монгольського хана за ярликом на княжіння.

1245 17 серпня — битва під Ярославом: перемога галицького війська над угорцями і поляками. Данило Романович підпорядкував собі всю Галичину.

1246 Данило Романович відвідав столицю Орди — Сарай-Бату де вимушений був визнати себе підлеглим хана Батия.

Подорож Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії.

1247 На зворотному шляху з Монголії Плано Карпіні відвідав Київ (10-15 червня), де зустрівся з галицько-волинськими князями Васильком та Данилом Романовичами.

1250 Хрещення литовського князя Міндовга і союз з німцями.

1253 Папський посланник в Дорогичині коронує Данила Романовича «Королем Руським»

Подорож монаха Гійома де Рубрука з Аккри через Крим (Солдайя — Перекоп) і Сарай-Бату до Каракорума

1254 Похід Данила Галицького на Київ.

1256 Перший спогад про Львів

1257 Татарський перепис населення Русі.

1259 Похід хана Бурундая на південно-західну Русь і Польщу. Данило Романович вимушений підтвердити свою вірність монголам і знищити укріплення своїх міст, а також прийняти участь в спільному поході на Литву.

1259 Подорож Маффео і Ніколо Поло (Батька Марко Поло) через Солдайю і Перекоп до Сарая, Бухари і Ханбалика.

1261 Генуя та Візантія укладають Німфейскій договір, за яким генуезці отримують виключне право на плавання в Чорному морі в обмін на допомогу Візантії при відвоюванні Константинополя. Відновлення Візантійської імперії: відвоювання Константинополя (щоправда, допомога Генуї не знадобилася)

1264 Після смерті Данила Романовича галицьким князем стає його син Лев (1264—1301).

1265 Для противаги Генуї візантійський імператор допускає в Чорне море також і венеціанців

1266 Генуезці засновують свою першу і головну колонію в Причорномор'ї — Кафу (на місці давньої Феодосії)

1270 Після смерті Василька Романовича волинським князем стає його син Володимир (1270 — 1289)

У Львові з'явилась вірменська колонія (можливо, кримських вірмен).

1275 Татарсько-галицький похід на Литву.

1277 Татарсько-галицький похід на Литву.

1285 — 1287 Похід золотоординського хана Тулабуга, темніка Ногая і руських князів на Польщу.

1287 Венеціанський консул в Солдайї

1288 Генуезька колонія в Монкастро (Самастро)

1299 Судак захоплений татарським темник ом Ногаєм. Також розорені Кирк-Ор, Херсонес, Кафа, Черкіо

1300 Перенос мітрополії з Києва до Володимира (мітрополіт Максим)

Загибель хана Ногая

1300 На північному заході Малої Азії утворився бейлік Османа — ядро майбутньої Османської імперії

[ред.]

Литовсько-польський період ХІV століття

1303 Галицький князь Юрій Львович добився від Константинополя дозволу на створення окремої митрополії в Галичині (після переїзду Київського митрополита до Володимира на Клязьмі).

1318 Заснування Кафської католицької єпархії. Генуезці закріплюються у Воспоро (Черкіо)

1320 Битва на річці Ірпінь: литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (або 1321)

1325 Галицьким князем бояри обрали Болеслава II (Юрія) Мазовецького (1325 — 1340)

1330 Декілька тисяч вірмен переселяються з Ак-Сарая до Кафи.

1332 Заснування католицьких єпархій в Воспоро і Сарсоне (Херсонесі)

1333 Правління в Польщі Казимира ІІІ Великого (1333 — 1370)

1339 Санок, перше з руських міст, отримав Магдебурзьке право.

1340 Бояри отруїли галицького князя Юрія (1325 — 1340), після чого через 9 днів війська польського короля Казимира ІІІ вдерлись у Галичину. Проголошений боярами правитель Дмитро Детко вимушений визнати залежність від короля Польщі. На Волині бояри проголосили князем зятя Юрія Мазовецького — сина князя Литви Гедіміна — Любарта.

1340 (1343) Захоплення Генуєю Сюмболона (Чембало)

1342—1382 Правління в Угорщині Людовіка І Анжуйського

1344 Смерть галицького правителя Дмитра Детка і початок війни Польщі і Литви за Галичину і Волинь (до 1366 р.)

1345—1377 Під контроль Великого князівства Литовського переходить Чернігівщина і Переяславщина

1346 Хан Джанібек обступає Кафу

1349 Успішна кампанія Казимира ІІІ і окупація Галичини і частини Волині.

1356 Вірмени Львова отримують привілеї власного судочинства

1357 Чембало: початок будівництва фортеці та заснування католицької єпархії

1358 Заснування вірменського монастиря Сурб-Хач (біля Старого Криму)

1362 Битва на Синіх водах (1363?): князь Литовський Ольгерд переміг татарське військо і заволодів Києвщиною, Поділлям і всім Правобережжям Дніпра до Чорного моря

1363 Похід князя Литовського Ольгерд а на Крим і на Москву

1364 Заснування Краківського університету.

1364—1425 Період посилення і зростання Московського великого князівства

1365 Судак переходить до Генуї; заснування тут католицької єпархії

1368 Похід князя Литовського Ольгерд а на Москву

1370 Після смерті короля Польщі Казимира ІІІ польськім королем стає король Угорщини Людовик І Анжуйський; Галичина переходить до Угорського королівства.

Похід князя Литовського Ольгерд а на Москву

1372 Похід князя Литовського Ольгерд а на Московське князівство

1374 Людовик І Анжуйський позбавив польську шляхту від сплати всіх податків

1375 Похід князя Литовського Ольгерд а на Смоленські землі

1380—1387 Згідно низці договорів з татарами, Південний берег Криму від Кафи і Солдайї до Алушти та Чембало переходять до Генуї.

1382 Польська королева Ядвіга повертає Галичину Польщі (1385 — 86?)

1385 Кревська унія: об'єднання Польщі і Литви в результаті браку польської королеви Ядвіги і Великого князя Литовського Владислава Ягайла (Ягеллона)

1385 Вітовта (кузена короля Ягайла) визнано Великим князем Литовським

1387 Ліквідація поляками Галицького князівства

1393 — 1394 Ліквідація литовцями руських удільних князівств

1395 Крим та Кавказ спустошені військами Тимура, особливо постраждали християни.

1397 Великий князь Литовський Вітовт дійшов до Кафи, взяв Кирк-Ор і зруйнував Херсонес. Золотоординський хан Тохтамиш (знаходячись у вигнанні у Литві) погодився на передачу під контроль Великого князівства Литовського Київщини, Переяславщини, Чернігівщини і степів на правому березі Дніпра в обмін на допомогу в боротьбі з Тамерланом.

1399 Херсонес остаточно зруйнований темником Єдігеєм, після чого вже не відновлювався.

Битва на Ворсклі: русько-литовсько-польські війська на чолі з князем Вітовтом (75 000) зазнають поразки від татар Єдігея (20 000). Розорення татарами Київщини, Поділля, Волині.

Дата добавления: 2015-08-29