Доісторична і антична добаРоки Події 2 страница

ХV століття

1402 Вітовт остаточно оволодів Смоленським князівством.

1403 Відновлення фортеці Феодоро (Мангуп) в гірському Криму

1408 Договір між Москвою та Литвою на Угрі, який встановлював кордон по цій річці, що не виключало переходу князів з литовського берегу на службу до Москви

1410 Грюнвальдська битва: перемога польсько-литовсько-руського війська над тевтонськими лицарями.

1413 Городельська унія між Вітовтом та Ягайлом. Литовські бояри-католики отримали права польської шляхти.

1427 Хан Хаджі-Гірей домагається виокремлення Кримського ханства зі складу Золотої Орди. Феодоріти завершують будівництво гавані Авліта (Каламіта).

1428 Згадуються генуезькі консули в Кафі, Трапезунд і, Тані, Чембало, Солдайї, Самастро, Коппі, [ [Сухумі | Севастополісі]], Синопі.

1432—1436 «Велике князівство Руське» князя Свидригайла. Розкол у Великому князівстві Литовському. Сигізмунд Стародубський (брат Вітовта) дарує православному дворянству права, як і у католицького.

1433 Повстання населення Чембало проти генузців, підтримане Феодоро.

1434 Поділля переходить до Польщі і перетворюється на воєводство.

Експедиційний корпус з Генуї відвойовує Чембало у Феодоро, руйнує Каламіту, але зазнає поразки від кримських татар в битві під Солхатом.

1434 Флорентійська церковна унія — спроба об'єднати християнські церкви..

1438 Невдала спроба генуезців відвойювати у феодоритів Алусту, Партеніт, Гурзуф

1438—1454 Спорудження фортеці у Білгороді-Дністровському

1443 Утворення незалежного Кримського ханства

1448 Собор російських єпіскопів призначає єпіскопа рязанського Іону митрополитом без отримання дозволу Вселенського патріарха: фактично Московська православна церква стала автокефальною. Константинополь затвердив Іону митрополитом 1451 р.

1452 Ліквідація Волинського удільного князівства і утворення Волинського воєводства.

1453 Взяття турками Константинополя — крах Візантійської імперії, після чого Генуя продає чорноморські колонії своєму банку Сан-Джорджо

1456 (1458?) Під впливом короля Польщі (Литовського князя?) Вселенський патріарх призначає митрополитом Київським Григорія. Розкол руської церкви. Київська митрополія — 10 українських і білоруських єпископатів.

1463—1485 Період становлення Московського великого князівства в якості єдиної руської держави Північного сходу Русі. (Псков приєднано 1510 р., Рязань — 1521 р.)

1471 Ліквідація Київського удільного князівства і утворення Київського воєводства.

1473 Кримське ханство потрапляє в залежність від Османської імперії

1475 Турецький десант у Крим у. Здається Кафа, взяті штурмом Судак, Чембало, Алуста (Алушта). Генуезські колонії знищені.

1478 Кримський хан визнає себе васалом Османської імперії

1480 Хан Великої Орди Ахмат пройшов з військом через землі свого союзника — короля Казимира IV на р. Угру, де гадав вдертися до меж Московського князівства, але був зупинений російським військом («Стояння на Угрі»). Кінець татаро-монгольського іга на Русі.

1482 Перший похід кримських татар (в якості союзників московського князя) на українські землі: хан Менглі-Герай грабує Київ і в подарунок князю Івану висилає віз з награбованим добром київських соборів і церков, в тому числі іконостас, золоту чашу і діскос з собору святої Софії

1484 Турецька армія переходить Дунай і бере Кілію та Білгород (Аккерман). Османська імперія бере під контроль все чорноморське узбережжя

1489 Перші відомі спогади про козаків у битві разом з поляками проти татар на Брацлавщині.

1490 - 1492 На Галичині — повстання під проводом Мухи та Борулі

1492—1494 Російсько-литовська війна (Іван ІІІ і Олександр).

1493 Іван ІІІ приймає титул «Государя всієї Русі»

1494 5 лютого — завершення російсько-литовської війни 1492—1494 рр. Укладено «Вічний мир»: Олександр відмовився від претензій на Новгород, Тверь і Псков; більша частина земель верховських князівств, володіння хлепецьких і вяземських князів відходили Івану III, який повертав Литві Любутськ, Серпейськ, Мосальськ, Опаків и відмовлявся від претензій на Смоленськ и Брянськ. Литовський великий князь Олександр одружувався на доньці Івана III Олені

1498 Похід турецько-молдавського війська у Галичину проти Польщі.

1500 Під владу Москви від Литви перейшли князі Стародубсько-Можайський Семен Іванович і Новгород-Сіверський Василій Іванович Шемячич, що стало причиною війни між Московським і Литовським великими князівствами 1500 — 1503 рр. Другий похід Івана ІІІ проти литовського князя Олександра.

ХVІ століття

1501 Молдова потрапляє у залежність від Османської імперії

1502 Армія союзника Москви — кримського хана Менглі І Герая — у кількості 90 000 воїнів в ході російсько-литовської війни спустошила землі Правобережжя аж до Львова, Любліна і Кракова.

1503 Підписано перемир'я між царем московським Іваном ІІІ і Великим князем Литовським, згідно з яким Іван ІІІ отримав Чернігів, Новгород-Сіверський, Брянськ, Путивль, Гомель, частину смоленських і вітебських земель. Таким чином Велике князівство Литовське втратило близько третини території.

1505 Польській король Олександр Казимирович видає Радомську конституцію. Прикріплення селян до сел.

1507 — 1508 Російсько-литовська війна, завершилась мирним договором: кордони залишались старі, землі Глинських залишались за Великим князівством Литовським.

1508 Виступ проти литовської влади магната Михайла Глинського з братом, їх дії на стороні московських військ і втеча до Москви. Кримсько-татарський набіг на Правобережну Україну.

1509 Кримсько-татарський набіг на Правобережну Україну

1512 Кримсько-татарський набіг на Волинь

1512 — 1522 Російсько — литовська війна. За мирною угодою, до Москви переходили захоплені нею 1514 р. Смоленські землі (23 тис. кВ.км), але від претензій на Київ, Вітебськ і Полоцьк, а також на повернення полонених Москва відмовлялась.

1514 В ході війни з Великим князівством Литовським Московія захоплює Смоленськ

1518 Кримсько-татарський набіг на Волинь

1523 Всі володіння сіверських князів увійшли до складу Московії.

1523 Поход козаків на фортецю Очаків

1526 Битва при Могачі: турки захопили Угорщину; у Трансільванії утворилося васальне від Османської імперії князівство Трансільванія(Семигород).

1529 Запровадження 1-го Литовського статуту

1533 — 1538 Після смерті великого московського князя Василія ІІІ править його вдова — Олена Глинська

1534 — 1537 Російсько-литовська війна (Стародубська). Стародуб було знищено. За умовами миру, Велике князівство Литовське повернуло собі Гомельську волость, але спірні Себеж та Заволоччя залишились за Москвою.

1538 Перший відомий набіг козаків на чайках на Очаків.

1547 Іван ІV Грізний приймає царський титул

1552 Іван ІV Грізний здійснює 3-й похід на Казань. Казанське ханство — перша неруська держава, включена до складу Росії.

1552 — 1558 Дмитро Вишневецький («Байда») об'єднав розрізнені козацькі загони і збудував на о. Мала Хортиця першу Запорізьку Січ (Хортицька Січ)

1558 — 1583 Ливонська війна (З 1562 — за участю Великого князівства Литовського): невдала спроба Росії приєднати Прибалтику.

1564 В Польщі з'явився орден ієзуїтів.

1564 — 1593 Томаківська Січ

1566 Запровадження 2-го Литовського статуту.

1569 Люблінська унія: об'єднання Великого князівства Литовського та королівства Польського в єдину державу — Річ Посполиту. При цьому українські землі (Підляське, Брацлавське, Київське, Волинське воєводства) перейшли до польської частини держави, а за Литвою залишились білоруські. Українська шляхта отримувала ті ж права, що і польська.

1571 Кримські татари в останнє спалили Москву.

1572 Виникнення реєстрового козацтва — король Сигізмунд санкціонував створення загону у кількості 300 козаків на чолі з шляхтичем Бадовським. Незабаром загін було розформовано.

1573 Заснування Іваном Федоровим типографії у Львові. Смерть останнього короля з династії Ягеллонів і шляхта отримує право обирати монархів і укладати з ним договір з визначенням прерогатив.

1573 Видання Іваном Федоровим у львівській типографії першої книги — «Апостол»

1576 Заснування Острозької греко-слов'яно-латинської колегії (існувала до 1636 р.) і типографії (існувала до 1612 р.)

1578 Король Стефан Баторій встановив платню 600-м козакам і дозволив розташувати в м.Трахтемирові свій арсенал і шпиталь. Керували козаками офіцери-дворяни.

1580 Іван Федоров видає Біблію (1581?) в Острозькій типографії

1583 Взяття козаками Білгорода (Аккермана). Польській король Стефан Баторій для задоволення османського султана наказав стратити 31 козака — учасника штурму.

1588 3-й Литовський статут. Закріпачення селян Брацлавщини і Придніпров'я.

1589 Реєстр козаків визначено у 3 000.

1589 — 1590 Повстання у Білій Церкві.

1591 — 1593 Козацьке повстання на чолі з гетьманом Кшиштофом Косинським.

1593 — 1594 Козацька армія найманців в кількості 12 000 воює в Молдові, внаслідок чого молдовський господар на деякий час визнав себе васалом Габсбургів.

1593 — 1630 Базавлуцька Січ

1594 — 1595 Антипольське повстання у Брацлаві.

1594 — 1596 Повстання в Україні і Білорусі під проводом С.Наливайка і Г.Лободи.

1596 Берестейська церковна унія.

1603 В Польщі з’являється Лжедмитрій І. Цар Борис Годунов видає грамоту про війну з самозванцем.

1604 Польсько-литовські загони Лжедмитрія І вторглись до Сіверщини, де він був підтриманий місцевим населенням і козаками. Похід гетьмана Семена Скалозуба із загоном в 4000 козаків на чорноморське узбережжя Туреччини.

1605 Війська Лжедмитрія І зазнають поразки під Добринічами, але закріплюються в Путивлі. Смерть Бориса Годунова; Лжедмитрій І з польсько-козацькими загонами в’їжджає до Москви (урядові московські війська переходять на його бік).

1606 Лжедмитрій І одружується на Марії Мнішек. Вбивство Лжедмитрія І в Москві. Початок царювання Василія Шуйського (1606 – 1610). Повстання Івана Болотнікова (почалось у Путівлі).

1606 Козацький напад на турецьку Варну.

1607 В Стародубі з’явився Лжедмитрій ІІ, який рушив з військом на Москву і розбив війська Василія Шуйського під Болховом (травень, 1608 р.). Основу його війська складали польські загони кн. А. Вишневецького, Р. Ружинського і козаки I. Заруцького. Лжедмитрій ІІ розташовує свій табор (1608 -1610) під Москвою в Тушині. Філарета Романова обрано в Тушині патріархом.

1608 Після смерті Костянтина Острозького його онука Ганна передає Острозький колегіум ієзуїтам.

Відкриття у Львові єзуїтської школи-колегії (нині – університет)

Козацькі загони оволоділи Перекопом.

1609 Козаки взяли Кілію, Ізмаїл і Аккерман.

1614 Козаки П.Сагайдачного атакували Трапезунд і Сіноп у Малій Азії

1615 Біля 80 козацьких чайок проникли у стамбульську гавань і підпалили її.

15 жовтня - Заснування братства і школи у Києві на Подолі (в майбутньому – Києво-Могилянська академія). Заснування типографії у Києво-Печерській лаврі.

1616 Козаки під проводом гетьмана Петра Сагайдачного захопили головне турецьке місто в Криму – Кафу і звільнили тисячі полонених рабів. Також здійснено похід на Синоп і Трапезунд.

1617 жовтень: Ольшанська угода між польським урядом і козацькою старшиною; реєстр скорочено до 1 000 козаків.

1618 Польсько-козацький похід на Москву, якою заволодіти не вдалося. 14 000 поляків очолював королевич Владислав, а 20 000 козаків, які йшли з півдня – гетьман П.Сагайдачний.

1 грудня – Деулінське перемир’я, за яким Річ Посполита отримала від Московщини (з 1700рр. - Росії) назад Смоленщину і Чернігово-Сіверщину (всього 29 міст).

1619 Роставицька угода: вимога видалити з реєстру всіх козаків, які потрапили туди за останні 5 років, кількість реєстровців належало встановлювати королю.

1619 - 1648 Участь козаків в якості найманців в бойових діях в Тридцятирічній війні 1618 – 1648 рр. (під проводом Івана Сірка, Павла Носковського, Богдана Хмельницького, Тараського, Ганджи, Чарноти)

1620 Гетьман Петро Сагайдачний разом з усім Запорізьким Кошем вступає до Київського братства, а також звертається до московського царя Михайла з пропозицією прийняти козаків на службу.

1620 - 1621 Хотинська турецько-польська війна.

1620 Битва під Цецорою: польське військо (бл.10 000 осіб) на чолі з коронним гетьманом Станіславом Жолкевським знищено турками; до полону потрапив, зокрема, Богдан Хмельницький.

1620 - 1631 Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Йов Борецький (прибічник зближення з Московщиною)

1621 Сейм ухвалив збільшення козацького реєстру до 20 000 осіб, на утримання затверджено 100 000 злотих на рік (рішення не було втілено в життя).

1621 Хотинська битва: козацька армія (40 000 воїнів) гетьмана П.Сагайдачного рятує польське військо (30 000 воїнів) від поразки турками (120 – 150 000) і татарами (60 000). Хотинський мирний договір: встановлено польсько-молдавський кордон по Дністру, але Річ Посполита віддавала Хотин. Козацький реєстр збільшено не було, він залишився на рівні 3000.

1625 Конецпольський вирушає з 8-тисячним військом на придушення козацьких заворушень (Марко Жмайло). Врешті решт після низки поразок козаки знов обирають гетьманом Михайла Дорошенка, який укладає з поляками Куруківську угоду: реєстр збільшується до 6 000 козаків. Козацтво поділено на 6 полків: Київський, Каневський, Корсуньський, Білоцерківський, Перяславський і Черкаський. Полки складались з сотень.

Митрополит Йов Борецький звернувся до московського царя з проханням прийняти Україну під своє покровительство.

1628 – 1652 Микитинська Січ

1630 Запорожці викрали, судили і стратили гетьмана Грицька Чорного (1629 – 1630) і обрали гетьманом Тараса Федоровича (Трясила). Польській гетьман Конецпольський зазнав поразки від повстанців і в серпні 1630 уклав з ними мир, згідно з яким реєстр збільшувався до 8 000 козаків.

1632 - 1634 Участь козаків у Смоленській війні на боці Речі Посполитої.

1633 - 1647 Мітрополіт Київський, Галицький і всієї Русі святитель Петро (Могила)

1634 Закінчення Смоленської війни – Поляновський мир: підтверджено Деулінські домовленості і кордони 1618 р. (Московія отримала лише м.Серпєйськ на Смоленщині). Польській король Владислав IV відмовлявся від претензій на московський трон, а Московія мала сплатити 20 000 рублів Польщі.

1635 Польська влада спорудила біля 1-го Дніпрового порога фортецю Кодак з гарнізоном з найманців. Загін Івана Суліми руйнує Кодак. Реєстровці видають Суліму польській владі на страту.

1637 Козацьке повстання Павла Павлюка. Поразка повстанців під Кумейками біля Каніва. Осада повстанців у Боровиці біля Чигирина (грудень). Після повстання близько 20 000 українців переселилося у межі Московії.

1637 – 1642 Азовське сидіння: донські і запорізькі козаки захопили фортецю Азов у гирлі Дону і просили прийняти захоплений Азов до складу Московії, але московський цар з метою запобігання конфлікту з Османською імперією наказав козакам залишити Азов.

1638 Продовження повстання Павлюка на Лівобережжі – під проводом Яківа Остряниці і Дмитра Гуні. Придушення повстання і відхід Я.Остряниці к Бєлгороду.

1641 Поляки закладають прикордонну засіку на горі Охтир – нині м.Охтирка

1644 30 січня – Охматівська битва: Великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський а також князь Ярема Вишневецький (19 000) розбили переважаючі сили татарів Тугай-бея (20 000). Рештки втікачів розбив комісар Війська Запорозького Миколай Зацвіліховський біля річки Синюхи.

1645 Корпус з найманих козаків під проводом Івана Сірка і Богдана Хмельницького бере фортецю Дюнкерк у Франції.

1645 - 1676 Царювання у Москві Олексія Михайловича

1646 (1649?) Ужгородська церковна унія (поширення греко-католицизму на Закарпаття, а з 1699 р. – і на Трансільванію).

1648 Січень: Сотник Чигиринського полку Богдан Хмельницький втікає на Запорожжя, де у Січі підіймає козаків на антипольське повстання. Польській гарнізон вигнано, Хмельницького козаки обирають гетьманом. Кримський хан направляє на допомогу козакам 4-тисячний кінний загін на чолі з Тугай-беєм.

Травень: 5-6 травня 6-тисячний польській авангард було розбито 9-тисячною козацько-татарською армією в урочищі Жовті Води. На бік повстанців переходить декілька тисяч реєстровців.

15-16 травня: козацька 15-тисячна армія розбила 20-тисячну польську під Корсунем. Командуючі – М.Калиновський і М.Потоцький, 127 офіцерів, 8520 солдатів і 41 гармата потрапили до рук повстанців.

Червень-серпень: Б.Хмельницький став під Білою Церквою, його військо збільшилось до 80 – 100 тис. воїнів. Поляки зібрали 40 – тисячну армію біля Львова. Хмельницький починає зносини з Москвою, сіверськими воєводами (листи, посольства) з питань надання військової допомоги з боку Московії, а пізніше – взяття Війська Запорізького під опіку.

11-13 (21-23) вересня: Битва під Пілявцями. Армія Б.Хмельницького (30 000 козаків) та загін буджацьких татар (600 вершників) розбили польську армію на чолі з Д.Заславським, М.Остророгом і О.Конецпольським, захопили 92 гармати і весь обоз. Союзники гетьмана – кримські татари - у цей час боронили Крим від нападу донських козаків (на прохання польського короля їх туди направив московський цар).

Вересень-листопад: облога Львова і Замостя Б.Хмельницьким; міста відкупились від повстанців.

23 грудня: Б.Хмельницький на чолі своєї армії урочисто вступає до Києва.

1649 Липень: Поновлення бойових дій - козаки обложили військо Я.Вишневецького в Збаражі, а військо на чолі з новим королем Речі Посполитої Яном Казимиром обложили і розбили під Зборовом. Кримський хан Іслам Герай вимагає від Б.Хмельницького вступити в переговори з поляками.

8 (18) серпня: Зборівський договір - Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась в Чигирині. У контрольованій козаками Україні не мали права перебувати війська коронні, євреї та єзуїти. Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб

1649 - 1650 Антипольське повстання на Правобережній Україні під проводом Д.Нечая

1650 серпень – вересень: спроба Богдана Хмельницького посадити на молдавський трон свого сина Тимоша - похід на Молдову.

1651 Лютий: Польські війська (50 000) вдерлися до Поділля; 20 лютого - напад на Брацлав. Полковник Іван Богун відбиває поляків під Вінницею, у травні приймає участь у штурмі Кам’янця-Подільського і зі своїм загоном бере Корець.

18 – 30 червня: Берестецька битва. Після того, як союзник козаків кримський хан Іслям ІІІ Герай з невідомих причин залишив із своїм загоном (8 – 30 000 вершників) поле битви і полонив Богдана Хмельницького, польська армія (до 200 000, в т.ч. німецькі найманці) розбила українську (бл. 100 000 воїнів). Але більшість козаків на чолі з І.Богуном відступила на схід, де через 2 місяці зібралась під Білою Церквою. Тут на неї і наткнулася наступаюча польська армія.

18 вересня – Білоцерківський мир. Реєстр обмежено до 20 000 козаків, влада гетьмана обмежувалась Київським воєводством і йому заборонено було вступати у зносини з іноземними державами. Сейм договір не затвердив.

Прибув посол Османської імперії, який висловив погодження султана взяти Україну під свій протекторат.

1652 Масові переселення українців на вільні південні прикордонні землі Московського царства, утворення Слобідської України. Засноване м.Острогозьк - як військова фортеця — острог (на Білгородській межі) реєстровими козаками Чернігівського і Ніжинського полків, на чолі з полковником Іваном Дзиковським, у кількості 2000 чоловік, з родинами та майном.

1-2 червня: Битва під Батогом. Козаки з татарами знищили 30-тисячне польське військо, що сприяло укріпленню союзу з Молдовою (Тимош Хмельницький здійснив поход у Молдову і став зятем молдовського господаря), а також вивільненню України від поляків до Случі.

1652 – 1709 Чортомлицька Січ

1653 Активізація зносин з Москвою щодо переходу козаків під московську владу.

Вересень – грудень – оточення польської армії (50 000) під Жванцем (на Поділлі) силами Хмельницького (30 – 40 000 воїнів) і кримського хана.

15 вересня – загибель Тимоша Хмельницького при обороні Сучави від повсталих молдавських бояр.

1 жовтня – Земський собор в Москві приймає рішення прийняти Гетьманщину під протекцію Московського царства.

5 (15) грудня – зважаючи на своє оточення з військом під Жванцем, голод, а також на рішення Земського собору, польській король погоджується відновити мир з Богданом Хмельницьким на умовах Зборівської угоди. Кримський хан отримав 100 000 злотих і право 40 днів грабувати Волинь. Б.Хмельницький відбув до Переяслава зустрічати московських послів.

1654 8 січня – Переяславська «чорна» рада: частина козаків і міщан на чолі з Богданом Хмельницьким присягає московському цареві в особі посла В.Бутурліна. Вслід за цим в 117 міст України було послано царських чиновників, перед якими присягу царю і його спадкоємцям склали бл. 122 - 127 000 осіб. Відмовились підтримати Переяславську угоду й присягати московському царю низка представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський (царських представників там побили киями), Уманський козацькі полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також українське духовенство на чолі з митрополитом С.Косівим. Не присягала Запорізька Січ.

Березневі статті 1654: козацький реєстр мав становити 60 000 осіб, гетьману заборонялося снитися з королем Речі Посполитою і Османським султаном; Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Польщею навесні 1654 року; передбачалося утримання московських військ на кордонах України з Річчю Посполитою;

Початок московсько-польської війни 1654 – 1667 рр. Літо - московське військо (25 000) і 20 000 козаків під проводом І. Золотаренка повели наступ на Білорусь і зайняли Смоленськ

18 – 20 листопада: героїчна оборона козаками замка в Буші на Поділлі.

1655 Січень: Охматівська битва - 70 000 козаків і 20 000 стрільців проти 50 000 поляків і 30 000 кримських татар.

Серпень – вересень: визволення від поляків Поділля і Східної Галичини (Б.Хмельницький і В.Бутурлін)

Бій під Городком: Козацько-московські сили розбили польські частини і розпочали облогу Львова.

1656 Московсько-українськи війська окупували Білорусь, Волинь, м.Вільно, одночасно проти Польщі з 1655 р. воювала Швеція: її війська зайняли Краків і Варшаву. Польській король пішов на переговори з московськими послами.

Жовтень: Між московським і польським урядами укладено Віленське перемир'я, Московія ставала союзницею Польщі проти Швеції, що викликало невдоволення української сторони, побоювання щодо відновлення польської влади на українських землях і бажання Б.Хмельницького перейти від московського до турецького підданства.

6 грудня: у Радноті Богдан Хмельницький укладає антипольській союз із Швецією, Трансільванією, Бранденбургом і литовським князем Богуславом Радзівилом.

1657 Січень – липень - Невдалий україно-трансильванський похід в Польщу, козаки не бажають далі воювати в Польщі.

Червень: Сили князя Трансильванії Дьордя ІІ Ракоці, козаків під проводом Антона Ждановича та шведів оволоділи Варшавою, але невдовзі вимушені були покинути місто і відступати.

11 липня – Битва під Магеровим (Галичина): поляки розгромили трансільванське військо, залишки якого незабаром капітулювали; козаки на чолі з Юрієм Немиричем, не бажаючи воювати, втекли з поля бою.

4 вересня – смерть Богдана Хмельницького. Обрання 26 серпня (21 жовтня – затвердження на Корсунській раді) Гетьманом генерального писаря Івана Виговського (1657 – 1659), який притримувався пропольської орієнтації.

Жовтень –грудень – анти гетьманське повстання Я.Клишенка на Запорожжі.

Грудень - Виступ проти гетьмана запорожців під проводом Якова Барабаша і Полтавського полка на чолі з Мартином Пушкарем.

1658 3 та 4 квітня 1658 р. - царські укази про призначення московських воєвод у Білу Церкву, Корсунь, Ніжин, Полтаву, Чернігів та Миргород; 6 квітня — указ про призначення боярина Василя Шереметьєва головою нової московської адміністрації в Україні.

Червень: До Києва прибуває московський загін Шеремеьєва. Початок громадянської війни в Україні (Руїни). Бій Гетьмана І.Виговського із заколотниками Я.Барабашем та М.Пушкарем під Полтавою. Загибель М.Пушкаря і 15 000 заколотників. Всього під час придушення заколоту загинуло 50 000 осіб.

Серпень (листопад?) - князь Ромодановський проголошує наказним гетьманом Івана Безпалого.

Вересень – оголошення україно-московської війни 1658 – 1659 рр.: гетьман І.Виговський йде на україно-московські кордони, Іван Нечай розпочав бойові дії у Білорусі.

16 вересня - укладення україно-польського Гадяцького договору: Україна у складі Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств під назвою Велике Князівство Руське входила на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерації; реєстр мав залишитися на рівні 60 000 козаків (всього в договорі було 22 статті). Сейм ратифікував договір у травні 1659 р. в урізаному вигляді.

Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Діонісій Балабан (1657 – 1663) приймає бік І.Виговського і переїжджає з Києва на Правобережжя.

20 жовтня в Україну втретє вступило 15-тисячне московське військо на чолі з князем Ромодановським

30 жовтня – поразка гетьманських військ при спробі вибити московські війська з Києва. Ромодановський зняв облогу Варви та відступив до Лохвиці.

1659 Березень-квітень: поход в Україну московської армії на чолі з князем Трубецьким. З 21 квітня – облога у Конотопі 3-х гетьманських полків на чолі з Григорієм Гуляницьким.

Червень – зняття московської облоги з Глухіва.

27 — 29 червня / 7 — 9 липня: Конотопська битва, внаслідок якої московські війська залишають територію України.

Іван Сірко нападає на землі союзника І.Виговського – Кримського хана, і той вимушений залишити Гетьмана.

Серпень-вересень: московському цареві присягають Київський, Переяславський і Чернігівський полки. Армія Трубецького урочисто вступає до Ніжина, де йому присягає полк Івана Золотаренка.

Жовтень: Іван Виговський за ініціативи Якима Сомка (шурина Б.Хмельницького) зрікається гетьманської булави на користь 18-річного Юрія Хмельницького (гетьман 1659 – 1662) і переїжджає до Польщі.

17 жовтня – Юрій Хмельницький вимушений підписати з Москвою Переяславські статті, які звужували владу Гетьмана і автономію України.

1660 17 серпня - воєвода Шереметьєв виступив з московським військом і загонами запорізького гетьмана Т.Цецюри з Києва на Львів проти Польщі, військо Гетьмана йшло слідом.

16 – 26 вересня – московсько-козацьки сили зазнали поразки від польсько-татарських військ у битві під Любаром і відступили до Чуднова, де були обложені поляками і татарами.

7 – 8 жовтня - Битва під Слободищем: війська Гетьмана Юрія Хмельницького зазнають поразки від поляків і татар.

17 жовтня – Ю.Хмельницький підписує з Поляками Слободищенський трактат про повернення України до складу Польщі.

21 жовтня – Т.Цецюра, дізнавшись про поразку Ю.Хмельницького і його перехід на бік Польщі, зі своїми військами залишає табір Шереметьєва під Чудновим

4 листопада – капітуляція московської армії під Чудновим, полонення командуючого В.Шереметьєва, який зобов’язувався сплатити Польщі 300 000 рублів і вивести московські війська з Києва, Чернігова і Переяслава. Князь Барятинський відмовився здавати Київ.

Переяславська козацька рада: обрання Якима Сомка переяславським полковником і наказним гетьманом Лівобережжя. Розкол України на Лівобережну промосковську і Правобережну антимосковську, де Гетьманом залишався Ю.Хмельницький.

1661 Січень – польській король надає Львівській єзуїтській колегії статус університету.

Боротьба Ю.Хмельницького і Я.Сомка.

1662 25 квітня – Козелецька старшинська рада: гетьманом на Лівобережжі обрано Якима Сомка (1662 – 1663). Москва це рішення не підтримала

Червень – Ю.Хмельницький обложив Я.Сомка у Переяславі. На допомогу Я.Сомку з Слобожанщини вирушили московські війська на чолі з Ромодановським. Ю.Хмельницький починає відступати від Переяслава, але в битві напроти Канева 16 червня зазнає поразки.

Грудень – Ю.Хмельницький зрікається гетьманської булави (Корсуньська рада) і в подальшому приймає постриг у монахи.

Дата добавления: 2015-08-29