6. Сума витрат на матеріали:
Зм = Зт * Нм, (4.25)
Зм = 7807,5* 225% = 17566,8 грн.
7. Сума витрат на запасні частини:
Зз = Зт * Нз, (4.26)
Зз = 7807,5 * 240% = 18738 грн.
8. Сума загальновиробничих витрат:
Ззв = Зт * Нзв, (4.27)
Ззв = 7807,5* 56% = 4372,2 грн.
9. Сума адміністративних витрат:
За = Зт * На, (4.28)
За = 7807,5 * 30% = 2342,3 грн.
10. Кошторисна вартість капітального ремонту:
Вк = Зт + Зпрем + Здод + Зсоц + Зм + Зз + Ззв + За, (4.29)
Вк = 7807,5 + 936,9 + 546,5 + 3576,9 + 17566,8 + 18738+ 4372,2 + 2342,3 = 55887,1 грн.
Таблиця 4.3 – Кошторис витрат на капітальний ремонт кран - балки:
Найменування агрегату | Кількість одиниць | Ремонтоскладність агрегату | Трудомісткість, год | Погодинна тарифна ставка, год | Середній розряд кап. ремонту | Заробітна плата по тарифу, грн | Премія | ||
Одиниці ремонтоскладності | Групи ремонтоскладності |
|
| ||||||
% | Сума | ||||||||
Кран - балки | 17,35 | 31165.2 |
Продовження таблиці 4.3
Додаткова заробітна плата | Відрахування на соціальне страху-вання | Вартість матеріалів | Вартість запчастин | Загальновироб-ничі витрати | Адміністративні витрати | Кошторисна вартість кап. Ремонту | ||||||
% | Сума | % | Сума | % | Сума | % | Сума | % | Сума | % | Сума | Сума |
546,5 | 38.5 | 3576,9 | 17566,8 | 4372,2 | 2342,3 | 55887,1 |
Таблиця 4.4 - Техніко-економічні показники з виконання капітального ремонту кран-балки
№ з/п | Найменування показників | Одиниця вимірювання | Кількість |
Тривалість капітального ремонту | год |
Продовження таблиці 4.4
Вартість капітального ремонту | грн | 55887,1 | |
Вартість 1 норми/часу ремонту | грн | 17,35 | |
Списова чисельність | грн | ||
Сума річного фонду заробітної плати | грн | 31165.2 | |
Середній заробіток працівника | грн | 7807,5 |
5.ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1 Техніка безпеки при ремонті машини і промислова санітарія
Санітарія (виробнича санітарія) - розділ загальної санітарії, здійснює заходи по правильному улаштування, обладнання та утримання промислових підприємств з метою охорони здоров'я працюючих на них, а також населення, що проживає в найближчому сусідстві з підприємством.
Практичні заходи по оздоровленню умов праці ґрунтуються на гігієнічних нормативах для виробничих приміщень (норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, гранично допустимі концентрації шкідливих газів, парів і пилу в повітрі виробничих приміщень, гранично допустимі рівні шуму і вібрації тощо). До області промислової санітарії належать: санітарний благоустрій території промислових підприємств і території, що оточує їх, гігієнічні питання облаштування виробничих та допоміжних будівель і приміщень, промислова вентиляція і освітлення.
Спостереження за проведенням санітарних заходів при проектуванні, будівництві та переобладнання промислових підприємств, а також систематичний контроль за станом промислових підприємств та умовами праці на них здійснюють органи державного санітарного нагляду.
При проведенні поточного санітарного нагляду на промисловому підприємстві промислово-санітарні лікарі, помічники санітарних лікарів здійснюють свою діяльність спільно з цеховими лікарями медико-санітарних частин або лікарями медпунктів і технічними інспекторами профспілкових органів з контролю охорони праці та техніки безпеки.
Основним документом з промислової санітарії в даний час є «Санітарні норми проектування промислових підприємств». У цих документах викладені всі основні вимоги, які повинні неухильно дотримуватися при виборі промислового майданчика, розташування на ній виробничих і допоміжних будівель, пристрої та обладнання їх по частині опалення, освітлення, вентиляції, водопостачання і каналізації.
Загальними для всіх галузей промисловості є також «Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання». Вимоги цих правил спрямовані на попередження виникнення шкідливих факторів на виробництві.
Поряд із зазначеними правилами видаються різні санітарні правила, правила по техніці безпеки і промислової санітарії, інструкції та методичні листи, в яких викладаються гігієнічні вимоги до окремим виробництвам по нагляду за окремими видами робіт. В окремих санітарних правилах викладаються вимоги, спрямовані до обмеження шуму, вібрації,ультразвуку, іонізуючої радіації та ін.
Механізація і автоматизація трудомістких і шкідливих робіт, а також широке впровадження практичних заходів у сфері промислової санітарії, проведене на фабриках і заводах в Україні, грає величезну роль в справі оздоровлення умов праці та попередження професійних захворювань.
Промислова санітарія - система практичних заходів, спрямованих на попередження несприятливого впливу умов праці на здоров'я осіб, зайнятих у промисловості.
Промислова санітарія - частина виробничої санітарії, включає в себе також заходи щодо запобігання несприятливого впливу умов праці на здоров'я працюючих у всіх видах транспорту, зв'язку, будівництва, лісовому і сільському господарстві.
Організація праці та профілактичні заходи щодо забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці на кожному підприємстві у вогнетривкому виробництві повинні включати:
1. Складання переліку машин і устаткування, при роботі яких виникають шкідливі фактори, із зазначенням фактора шкідливості та його перевищення над допустимими нормами;
2. Розборку і дотримання режимів праці та відпочинку для робітників, які підлягають впливу професійних шкідливості для зниження їх несприятливого впливу;
3. Складання програм зниження і періодичності контролю рівня професійних шкідливостей на конкретних робочих місцях.
Системи опалення повинні відповідати чинним вимогам Санітарних норм проектування промислових підприємств, а також Будівельних норм і правил. Температура повітря у середині міжцехових опалювальних галерей повинна бути в межах (+5)…(+10) °С (при вологому прибиранні, в інших випадках +5°С)
Будова системи водопостачання повинна відповідати вимогам чинних будівельних норм і правил щодо проектування каналізації, санітарних норм проектування промислових підприємств.
Господарсько-питні водопроводи, які живляться від міського водопроводу, не повинні мати безпосереднього з’єднання з іншими господарсько-питними водопроводами, які живляться від місцевих джерел водопостачання.
З’єднання мереж господарсько-питного водопостачання з мережами водопроводів, що подають технічну воду, не допускаються. Для користування питною водою повинні бути налаштовані фонтанчики. При відсутності господарсько-питного водопроводу необхідно встановлювати зачохлені питні бачки з фонтануючими насадками.
Питні бачки повинні бути виготовлені з матеріалів, які легко очищаються та дезінфікуються та не впливають на якість питної води, і повинні щільно закриватися кришками, що замикаються на замок. У гарячих цехах робітники повинні забезпечуватися для пиття газованою водою з розрахунку 4-5 л у зміну на одного працюючого. Умови спуску стічних вод у водойми повинні відповідати вимогам Правил поверхневих вод від забруднення стічними водами.
Швидкості подачі повітря в приміщення з джерелами пиловидалення повинні відповідати вимогам міждержавного стандарту «Загальні гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».
Очищення повітропроводів місцевої витяжної вентиляції (аспірації) повинне
здійснюватися за графіком, який затверджений головним інженером підприємства. Для зменшення пило осадження у повітропроводах аспіраційних систем їх слід прокладати, за можливістю, з нахилом не менше 45 °С.
Рівні вібрації і шуму, які впливають на робітників вогнетривкого виробництва повинні відповідати вимогам санітарних норм Мінздраву України і ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ «Вібраційна безпека. Загальні вимоги безпеки».
Пристрій вентиляції відповідно до вимог санітарних норм, а також кваліфікаційна її експлуатація дозволяють забезпечити видалення шкідливостей від місця їх утворення і створити необхідну напрямок руху повітря в приміщеннях.
Одним з видів природної вентиляції є аерація. Аераційні пристрої повинні утримуватися в повній справності і бути готовими до використання в будь-який час року.
Для кожного виробничого приміщення, що має надлишки тепла, складають інструкцію з експлуатації пристроїв аерації.
На вогнетривких заводах розробляють інструкції з експлуатації та обслуговування вентиляційних і пиловловлюючих установок.
Щоб уникнути нещасних випадків при обслуговуванні вентиляційних установок необхідно стежити за тим, щоб всмоктуючі отвори вентиляторів, які не приєднаних до повітропроводів, були справні, та мали сітчасту огорожу з розміром чарунок не більше 20х20 мм.
До виконання робіт з техобслуговування (ремонту) крана допускаються навчені і атестовані, згідно вимог "Правил", особи не молодше 18 років, які мають необхідні знання та навички з виконання покладених на них обов'язків.
При зупинці кран-балки на ремонт відключається рубильник і на нього вивішується попереджувальний плакат з написом "Не включати - працюють люди". Забороняється зупиняти кран-балку на ремонт у місцях, де під ним виконуються будь - які роботи.
При зупинці крана над проходами, останні необхідно закривати або огородити сітчастими щитами і вивісити попереджувальні плакати.
Категорично забороняється сходити з кран-балки на підкранові шляхи і ходити по них без наряду-допуску.
На проведення ремонту кран-балки повинен видаватися наряд-допуск у порядку, встановленому власником. У наряді-допуску повинні бути зазначені заходи щодо створення безпечних умов виконання ремонтних робіт. Зокрема, повинні бути вказані заходи щодо попередження ураження ремонтного персоналу електрострумом, падіння з висоти, а також щодо попередження виходу ремонтного персоналу на кранові колії діючих кранів.
Дата і час виходу крана в ремонт, а також прізвище особи, відповідальної за його проведення, повинні бути зазначені в наряді-допуску та у вахтовому журналі оператора.
Гайкові ключі, домкрати, молотки, чалочні пристрої повинні бути справними.
Дозвіл на роботу кран-балки після ремонту видається ІТП, відповідальним за утримання вантажопідіймальних машин у справному стані, із записом у вахтовому журналі.
5.2 Протипожежні заходи при ремонті машини
При проведенні технічного обслуговування і ремонту машин слюсарі звертаються з паливно-мастильними матеріалами, фарбами, газами та іншими речовинами, в яких міститься можливість виникнення і розвитку пожежі. Щоб уникнути виникнення пожежі при поводженні з зазначеними матеріалами і речовинами потрібно, щоб робочі місця та приміщення, в яких вони розміщені, були відповідним чином обладнані. Стан робочих місць і приміщень, при якому виключається можливість виникнення і розвитку пожеж і впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпеченість захистом матеріальних цінностей, називають пожежною безпекою.
Робочі місця стаціонарної майстерні і пересувні засоби, що використовуються для технічного обслуговування і ремонту машин на місці їх застосування, повинні бути оснащені вогнегасниками та протипожежним інвентарем. Слюсар повинен знати їх призначення і вміти застосовувати на практиці.
Комплекс положень, що встановлюють порядок дотримання вимог і норм пожежної безпеки при виконанні робіт, становить правила пожежної безпеки. Основні їх положення для слюсаря полягають у наступному.
Необхідно постійно стежити за справністю електропроводки устаткування, використовуваного на робочих місцях і пересувних майстерень, не допускаючи замикань проводів на «масу» і між собою.
Ацетиленові генератори і балони з газом при проведенні газозварювальних робіт слід розміщувати на відкритому повітрі або в добре вентильованому приміщенні. Не допускається проводити зварювальні роботи, розводити багаття, палити і запалювати сірники на відстані менше 10 м від кисневих і ацетиленових балонів і генераторів. Місця проведення зварювальних робіт і розміщення зварювальних апаратів повинні бути очищені від горючих матеріалів та будівельного сміття в радіусі не менше 5 м.
Обтиральні матеріали, використані при технічному обслуговуванні та ремонті машин, повинні збиратися в металевий ящик, а після роботи забиратися з робочого місця.
5.3 Охорона навколишнього середовища
Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього природного середовища або створення умов для цього. Ознаками природоохоронних заходів є:
- підвищення екологічності продукції, що випускається;
- скорочення споживання природних ресурсів на одиницю продукції, що випускається та здійснення господарської діяльності;
- зниження забруднення природних комплексів викидами, стоками, відходами, фізичними випромінюваннями;
- зниження концентрації шкідливих речовин у викидах, стоках, відходах;
- поліпшення стану середовища існування людей.
Метою заходів з охорони та раціонального використання водних ресурсів є підтримання оптимального стану малих річок, будівництво обладнаних майданчиків, причалів та під'їзних шляхів для навантажувально-розвантажувальних робіт; ліквідація осередків забруднення підземних вод; розробка та будівництво магістральних колекторів для збирання господарсько-побутових, промислових та зливових стічних вод; розробка та будівництво головних та локальних очисних споруд; створення системи оборотного та безстічного водокористування, розробка пристроїв для збирання та переробки стічних вод. Заходами з охорони атмосферного повітря є створення газоуловлювальних установок та пристроїв для технологічних систем та вентиляції; розробка пристроїв для нейтралізації вихлопів двигунів внутрішнього згоряння; створення приладів та пристроїв для контролю забруднення атмосферного повітря; впровадження пристроїв для опалювання та очищення газів від котелень та інших нагрівальних печей; створення пристроїв для утилізації речовин з газів, що викидаються; переведення нагрівальних печей та пристроїв на паливо з меншою кількістю шкідливих речовин тощо.
Обґрунтування та оцінка природоохоронних заходів є основою економічного методу управління охороною навколишнього природного середовища.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. В.П. Балашов. Вантажопідйомні та транспортуючі машини на заводах будівельних матеріалів: Підручник для технікумів. – М.: Машинобудування, 1987.-384с., ил.
2. Розрахунки вантажопідйомних та транспортуючих машин. Ф.К. Іванченко, В.С. Бондарев, Н.П. Колеснік, В.Я. Барабанов. – К.: Вища школа 1976.-671с., ил.
3. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельніков О. В. Основи охорони праці. Підручник – Вид. 5-е, доп. – Львів: Афіша, 2002. -350 с.
4. Назаренко І. І., Тусманська О. В. Машини і устаткування підприємств будівельних матеріалів: -К.: Вища школа, 2004 – 590с.
5. Ільевич А.П. Машини і устаткування для заводів по виробництву кераміки і вогнетривів. Підручник для для ВУЗів, 2-е вид., перероб. і доп., – М.: Вища школа 1979 – 344с.
6. Лоскутов В.Г. и др. Механічне обладнання підприємств по виробництву в'яжучих будівельних матеріалів, Підручник для технікумів промисловості будівельних матеріалів. – М.: Машинобудування, 1986 – 376с.
7. Курсове проектування деталей машин. С. А. Чернавський, К. Н. Боков, Н. М. Чернов; - 2-е вид., перероб. і доп., – М.: Машинобудування 1987 – 416с.
8. Устюгов І. І. Деталі машин. Навчальний посібник для технікумів. 2-е вид., перероб. і доп., – М.: Вища школа 1981 – 399с.
9. Дроздов М. Е. Експлуатація, ремонт і випробування обладнання підприємств будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; Підручних для ВУЗів, – М.: Вища школа 1979 – 312с.
10. Закон України «Про охорону праці», м. Київ, 1992.
11. ДНАОП 1.2.10-1.08-97 Правила безпеки у вогнетривкому виробництві, 1979.
12. Ю. І. Продаус «Економіка виробництва», Харків «Одісей», 2006.
13. Баратов А. Н., Іванов Е.Н., Корольченко А. Я. и др. Пожарна безпека. Вибухонебезпечність: Спр. Изд. – М.: Хімія,1987. -272 с.
14. Безпеку виробничих процесів: Довідник / Під загальною ред. Бєлова С. В. – М.: Машинобудування, 1985 -448 с.
15. Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. МОЗ України – К., 1998 -34 с.
16. Гогіташвілі Г. Г. Охорона праці на підприємствах промисловості будівельних матеріалів: Навч. Посібник – К.: ІСДО, 1993. -252 с.
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 47 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |