1.1 Короткий опис підприємства, цеху і ділянки де відбувається капітальний ремонт машини або агрегату 1 страница

Стр 1 из 4Следующая ⇒

ЗМІСТ

Вступ

1. Загальна частина

1.1 Короткий опис підприємства, цеху і ділянки де відбувається капітальний ремонт машини або агрегату

1.2 Опис ремонтної служби, яка існує на підприємстві і пропозиції до її вдосконалення

1.3 Вибір обладнання для проведення капітального ремонту

2. Розрахункова частина

2.1 Призначення, побудова і принцип дії машини, яка підлягає ремонту

2.2 Визначення основних параметрів машини

2.3 Розрахунок на міцність основних вузлів і деталей

2.4 Змазування вузлів тертя. Карта змащення

2.5 Ремонт деталей, які швидко зношуються

3. Організаційна частина

3.1 Організація проведення капітального ремонту машини(агрегату)

3.2 Планування ремонтів обладнання

3.3 Графіки виходів на роботу ремонтного персоналу

4. Економічна частина

4.1 Розрахунок кількості ремонтного персоналу для проведення капітального ремонту

4.2 Розрахунок проведення капітального ремонту

4.3 Розрахунок кошторису витрат на капітальний ремонт

5. Охорона праці

5.1 Техніка безпеки при ремонті машини і промислова санітарія

5.2 Протипожежні заходи при ремонті машини

5.3 Охорона навколишнього середовища

Перелік посилань

ВСТУП

Промисловість, що безперервно розвивається, складається з тісно зв’язаних одна з одною галузей, виникнення і розвиток яких є продуктом суспільного розподілу праці і результатом технічного прогресу.

Продукція, що випускається промисловістю вогнетривких матеріалів, є складовою частиною основних фондів провідних галузей промисловості, без якої неможливе здійснення ряду основних виробничих процесів.

Вогнетривка промисловість виробляє всілякі вогнетривкі матеріали, необхідні для будівництва і ремонту різних теплотехнічних агрегатів. Без вогнетривких матеріалів при сучасному рівні техніки неможлива робота металургії, машинобудування, хімічної, скляної, керамічної і інших галузей. Тому вона належить до галузей цілої індустрії від рівня виробництва і якості продукції багато в чому залежить технічний прогрес і розвиток ряду провідних галузей промисловості і перш за все чорної металургії.

Основним споживачем вогнетривів є чорна металургія, яка з врахуванням виплавки сталі на машинобудівних заводах витрачає більше 60% всього об’єму вогнетривких виробів. У складі галузі об’єднані підприємства добувної промисловості.

Виробництво вогнетривів забезпечує розвиток нових областей техніки атомної промисловості. При створені керованих ракет і космічних кораблів використовуються особливі вогнетриви.

Всі вогнетривкі матеріали, класифікуючи по мірі необхідності подальшої обробки вихідної сировини при випуску продукції, використовуваної як для будівництва нових теплових агрегатів, так і для ремонту тих, що діють, можна розділити на два види:

а) штучні вироби і несформовані вогнетриви, тобто такі, яким при виготовленні, а також при відвантаженні споживачеві не додається певна форма;

б) формовані вогнетриви, що мають певну геометричну форму і розміри.

Основним завданням вогнетривкого виробництва є підвищення якості продукції, що випускається, збільшення продуктивності, зниження собівартості продукції, підвищення соціально-побутових умов працівників, зниження собівартості продукції, підвищення соціально-побутових умов працівників, зниження забруднень довкілля

Намічено збільшення випуску металургійного устаткування, яке повинне забезпечити надійну роботу у вельми важких умовах безперервного виробництва, пов’язаних з дією на нього великих навантажень, прискорень і швидкостей, високих температур, інтенсивного зносу.

У зв’язку з цим необхідно передбачити і здійснювати заходи, сприяючі підвищенню надійності устаткування в процесі його проектування, виготовлення і експлуатації що дозволить підняти металургійне виробництво на вищій технічний рівень.

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Короткий опис підприємства, цеху і ділянки де відбувається капітальний ремонт машини або агрегату

В даний час структура підприємства включає в себе 11 цехів і дільниць, оснащених сучасним високопродуктивним обладнанням вітчизняного та імпортного виробництва. Завод розташований на території, площею 240 000 м², в тому числі 131 000 м2занімают криті виробничі приміщення. На заводі працює понад 1100 висококваліфікованих фахівців і службовців.

Підприємство спеціалізується на випуску продукції по п'яти напрямах:

виробництво коло-ланкових ланцюгів різного призначення;

ковальсько-пресове виробництво;

виробництво зварювальних електродів;

ланцюгово-цвяхове виробництво;

виробництво горно ріжучого і металорізального інструменту.

На початку того століття на Донбасі прискорено, на ті часи, розвивалась металургія і металообробка, триває будівництво рудників і залізниць. У такій обстановці в травні 1904 грунтується в місті Бахмуті, Катеринославської губернії проволочно-цвяховий-заводом. Це було найбільше в місті металообробні підприємство.

У 1906 році, завод працював у дві зміни по 12 годин у кожній було встановлено 10 котельних пресів, гвоздильні верстати. Техніка безпеки практично була відсутня. Зарплата дорослим робітником у день була від 60 копійок до 1 рубля.

До початку першої світової війни (1914) чисельність робітників зросла до 300 осіб. У 1917 році, на заводі було введено робочий контроль, що складається з 3 чоловік. Вдалося домогтися від Французова введення планового двотижневої відпустки, скорочення робочого дня і підвищення зарплати. Власником заводу самостійно не мав права звільняти робітників, зменшувати зарплату. У серпні 1918 року почався страйк, вона тривала майже 4 тижні. У ній брало участь безліч людей. Вони приступили до роботи лише після збільшення заробітної плати на 20-40%. У червні 1919 року завод Французова був націоналізовано. Першим його комісаром був призначений Печерський Юхим Гнатович.

У 1920году на заводі працювало 158 чоловік. У тому числі 29 службовців. Завод називався «Перший Державний проволочно-цвяховий і штампувальний завод». Першим директором був Либенко.

У 1930 році створена фабрично-заводська школа з дворічним терміном навчання. У ній вивчалися такі професії: слюсар, токар, електрик. До 1939 року, завод значно розширився, працював цех холодного штампування і болтвовий цех. У 1940 році на заводі працювало 459 чоловік. Подальшому розвитку заводу завадило напад Німеччини в 1941 році. У 70-і роки завод здійснив велику реконструкцію і став одним з провідних виробників зварювальних електродів.

1.2 Опис ремонтної служби, яка існує на підприємстві і пропозиції до її вдосконалення

1.3 Вибір обладнання для проведення капітального ремонту

При сучасних | методах ремонту устаткування|обладнання| розбирають і збирають кран-балку крупними вузлами або блоками великої ваги, тому механізація вантажопідйомних і транспортно–такелажних робіт скорочує терміни і трудомісткість|трудомісткий| ремонтних робіт.

Для підйому і переміщення великогабаритних вузлів і деталей крана застосовуємо монорейкову пересувну електричну таль, або спеціальне підйомне улаштування, домкрати, стропи. Для переміщення в ремонтно-механічний цех вузлів і деталей крана для виконання ремонту застосовуємо універсальний електронавантажувач вантажопідйомністю 5 тонн.

Як робочий інструмент для слюсарів – ремонтників застосовуються гайкові ключі|джерела| різних розмірів, зубила, напилки, подовжувачі, знімачі, скоби і інші ручні пристосування. Інструмент застосовуються по прямому його призначенню

Для розбирання кран-балки застосовують ключі|джерела|, гайковерти|, різаки для гайок, які не розкручуються.

При установці деталей і вузлів застосовується пневматичний механізований інструмент, шліфувальні машини, свердлувальні машини.

Для зачищення металевих поверхонь від ржі, зняття шлаку після зварювання та інших легких слюсарних робіт застосовують пневматичний молоток, пневматичне зубило, та ін..

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Призначення, побудова і принцип дії машини, яка підлягає ремонту

Кран-балка є основним вантажопідйомним устаткуванням виробничих цехів, відкритих і закритих складів, загального призначення з електричним приводом, являє собою різновид підйомного мостового типу кранів. Кран-балка це мостовий кран, у якого тельфер переміщається по їздовий балці. Балка спирається на спеціальні рейки, які покладені на верхніх полицях підкранових балок (є конструкції, де ходові колеса спираються на нижні полиці підкранових балок). Так само існує кран-балка, який являє собою однобалковий кран з гаком, з самохідною електричної таллю.

Підвісна кран балка (кран мостовий підвісний). Кранові колії розміщуються так, що кріплення розташовуються вище самої площини руху балки.

1. Канатна електроталь.

2. Головна балка.

3. Кінцева балка.

4. Електродвигун, редуктор.

5. Електродвигун. Обладнання крану.

2.2 Визначення основних параметрів машини

2.3 Розрахунок на міцність основних вузлів і деталей

Вихідні дані:

вантажопідйомність Q = 2 т;

довжина прольоту L = 16,5 м;

висота підйому H = 6м;

швидкість підйому вантажу v =8 м/хв.;

швидкість пересування електричної талі _т = 22 м/хв.;

швидкість пересування крану _к= 36 м/ хв.;

група режиму роботи механізмів - 4М

Розрахунок і вибір механізму підйому

Вибір каната

Максимальне натягнення в канаті, що набігає на барабан, при підйомі вантажу

де - номінальна вага вантажу, що піднімається, Н;

;

– кратність поліспасту;

-ККД поліспасту; , оскілки підвіска одно блочна, де - ККД блоку на підшипниках кочення з врахуванням жорсткості каната.

Розривне зусилля каната

де - коефіцієнт запасу міцності каната, що допускається, приймаємо по [1, с. 50, табл. 6]; = 5,5.

55055 Н.

З [2, с. 452, додаток ІІ] вибираємо канат сталевий подвійного звивання типа ЛК-Р конструкції 6х19(1+6+6/6)+1 о.с. ГОСТ 2688-80, діаметром при розрахунковій межі міцності дротів і з розривним зусиллям каната в цілому

Конструкція канату приведена на рисунку 2.1

Рисунок 2.1 – Канат типа ЛК-Р

Фактичний коефіцієнт запасу міцності каната

Вибір блоку

Знаходимо діаметр блоку по дну жолоба

де – коефіцієнт, що приймається залежно від типа вантажопідйомної машини, вигляду приводу і групи режиму роботи механізму; [1, с. 57, табл. 8].

Приймаємо = 336 мм [1,с.58, табл 9].

На рисунку 2.2 показаний профіль жолоба блоку. Діаметр блоку по центру осі каната.

Рисунок 2.2 – Профіль жолоба блоку

Блок виготовляють з чугунка СЧ15.

Розрахунок параметрів барабана

Діаметр барабану по дну канавки

де – коефіцієнт, що приймається в залежності від типу вантажопідйомної машини, вигляду приводу і групи режиму роботи механізму;

[1,с. 57, табл. 8].

В електроталях електродвигун підйому вбудований в барабан, утворюючи мотор-барабан. Через це розміри барабана приймаються конструктивно, але не менше мінімального допустимого значення. У проектованої електроталі діаметр барабану по дну нарізки приймаємо рівним 320 мм.

Рисунок 2.3 – Профіль нарізки барабана.

Кількість робочих витків каната на барабані

Загальна кількість витків на барабані

де - число недоторканних додаткових витків, які ніколи не повинні змотуватися з барабана; вони призначені для зменшення натягнення каната в місці його кріплення до барабану.

Довжина нарізної частини барабана

де – крок гвинтової нарізки канавок на барабані; [1,с. 65, табл. 10].

Вибір двигуна електричної талі

Статичний момент, що крутить, на валу барабана при підйомі вантажу

де a = 1 – кількість гілок каната, закріплених на барабані

Частота обертання барабана

Розрахункова потужність електродвигуна

де - загальний ККД піднімального механізму, рівний твору ККД поліспасту, барабана і редуктора.

Вибираємо коротко замкнутий асинхронний електродвигун типу 4A100S4У3 вбудовані в барабан і утворюють мотор-барабана.

Кінематичний розрахунок редуктора

Кінематична схема механізму підйому електроталі приведена на рисунку 2.4.

Необхідне передаточне число редуктора

;

Редуктор електроталі двоступінчастий і співвісний. Приймаємо передавальні числа першого і другого рівня рівними.

Визначаємо частоту обертання і кутові швидкості валів:

Частота обертання проміжного валу

Визначаємо крутні моменти на проміжному валу

де - ККД зубчастої передачі одного рівня;

На швидкохідному валу

Розрахунок механізму пересування електричної талі

Кінематична схема привідного візка механізму пересування електричної талі приведена на рисунку 2.5.

Є два редуктори – правий і лівий, які сполучені між собою трьома стягуваннями. На правому редукторі, який є ведучим, закріплений електродвигун механізму пересування. Колеса візка встановлені на вихідних валах редукторів. Привідний і непривідний візки приєднані шарнірно до траверси, утворюючи механізм пересування талі.

Повний опір пересуванню електроталі складається з опорів від тертя при русі і від ухилу шляху. Вантаж переміщається електроталлю по двотавровій балці на відстань 16,5 м. Допустимий місцевий ухил (відношення стріли прогину до відстані між двома опорами)

Опір руху від тертя

Рисунок 2.5 – Кінематична схема електроталі

де - вага електроталі;

- діаметр ходового колеса;

- діаметр цапфи валу ходового колеса;

– коефіцієнт тертя кочення колеса по плоскій рейці [1, с. 173];

– коефіцієнт тертя в підшипниках опори;

– коефіцієнт, що враховує додаткові опори від тертя реборд і торців маточини ходових коліс [2, с. 107, табл. 28].

Опір руху від ухилу шляху

Повний статичний опір пересуванню електроталі

Статична потужність для переміщення електроталі за вантажем

де - ККД передачі при повному навантажені.

Приймаємо електродвигун типа 4А71А4У3 потужністю

Частота обертання ходового колеса

Передаточне число редуктора

Фактичне передавальне число редуктора механізму пересування електроталі при прийнятих числах зубів зубчастих коліс

Фактична швидкість руху візка

Розрахунок механізму пересування кран-балки

Кінематична схема механізму пересування з тихохідним трансмісійним валом приведена на рисунку 2.6.

Рисунок 2.6 – Кінематична схему механізму пересування кран-балки:

1 - Електродвигун; 2 - Редуктор; 3 - Ходові колеса; 4 - Муфти зубчасті; 5 - Трансмісійний вал; 6 - Рейки; 7 – Муфта з гальмом.

Статичний опір пересуванню моста крану з номінальним вантажем, приведений до обода ходового колеса.

де - вага крану, за заводськими даними

- діаметр ходових коліс. Приймаємо [2, с. 528, додаток LIX]. Колеса двохребордні з циліндровим ободом із сталі 65Г, твердість поверхні ковзання НВ 320…350, ширина поверхні кочення b = 80 мм;