Саме "Карнавал "Мрії" став рекордсменом по зіграних вуличних спектаклях в театрі - більше 50 разів - і є його візитною карткою. Спектакль, змінюючись і удосконалюючись, залишається в арсеналі театру з 1998 року.
А у вуличному репертуарі з'явився новий спектакль "Між небом і землею" - розповідь про маленьку людину з великою мрією. Спектакль мав великий успіх і отримувала нагороди європейських фестивалів.
Наступним кроком в розвитку вуличного театру на ходулях України став спільний українсько-польський проект "Мазепа". У нім були задіяні два українські театри - Київський експериментальний театр і Львівський духовний театр "Воскресіння" - і Краківський театр ХТО під керівництвом Єжи Зоня - режисера спектаклю. У сюжеті не описувалося гетьманство Івана Мазепи. Був описаний епізод, коли майбутній гетьман був ще пажем французького короля. За легендою Мазепа був замурований живцем в кімнаті по звинуваченню в зв'язку з дружиною одного з вельмож.
"Мазепа" був показаний в багатьох містах Польщі і України, включаючи Київ, Львів і Луцьк.
Львівський духовний театр "Воскресіння" був заснований в 1990 році режисером Ярославом Федоришиним і групою молодих акторів з різних міст України. За короткий час театр завоював прихильність публіки і театральної критики послідовним пошуком виразної театральної мови і конкретної сценічної форми. Відкриваючи українському глядачеві світову драматургію, яка ніколи не бачила світло рампи на Україні, театр крок за кроком розширює театральне світосприйняття публіки і актора[86].
У театральних пошуках "Воскресиння" об'єднувалися традиції психологічного театру і пошуки сучасних театральних форм з використанням ходуль.
На сьогоднішній день це найяскравіший колектив України. Театр грає 190 вистав на рік, з них 50-60 вистав – в різних країнах світу. Половина з них грається на ходулях.
Театр „Воскресіння” – це поєднання традицій психологічного театру в найрізноманітніших сучасних формах та жанрах. Театр будує свої вистави на світовому класичному репертуарі. В репертуарі театру вистави Стрінберга, Чехова, Піранделло, Пінтера, Шевчука, Лесі Українки, Шепарда, Кольтеса, Байрона, Уальда та авторські сценарії Ярослава Федоришина.
Театр працює як на сцені, так і на вулиці. Вуличні вистави на ходулях такі, як „Вишневий сад”, зачаровують своєю атмосферою, акторською грою та різноманітними ефектами, які впливають на глядача і заставляють його задуматись над тим прекрасним, що існує в нас і поза нами. Присутність таких театрів на ходулях "дає чудову можливість побачити не екзотичні або ультраоригинальные спектаклі, зазвичай і орієнтовані на фестивальні покази і ублажаючі елітарну публіку і знавців, а роботи, адресовані безпосередньо демократичним глядачам, які частенько навіть не доходять до театрального залу, задовольняючись безкоштовними карнавальними представленнями.
А якщо і купують квиток, то не хочуть почувати себе на спектаклі дурнями, не в силах розшифрувати витіюваті режисерські метафори або поспіти за занадто запаморочливими акторськими психологічними кульбітами" [23].
Як розмовляти з такою публікою, намагаючись при цьому дотримати вірність класичним театральним принципам? Найбільш радикальна відповідь на це питання дала на фестивалі сам Ярослав Федоришин, що показав на площі у пам'ятника Міцкевичу чехівський "Вишневий сад". Навіть глядач, що досконально вивчив хрестоматійний текст, навряд чи відразу розбереться, хто з акторів, бігаючих на ходулях з відрами, з яких б'ється вогонь, запускаючих в небо вертушки або виконуючих акробатичні сальто, зображує Лопахина, Трофимова або Гаева. [86]
Для глядачів же, що зовсім не відають про переживання чехівських героїв, цей пластичний комікс (у спектаклі звучить всього декілька реплік з п'єси) залишається звичайним парадом в скаженому темпі атракціонів, що змінюють один одного, феєрією води і вогню.
Дивно, проте, що, коли, закривши обличчя масками, персонажі стають схожі на більярдні кулі, які нещадно ганяє між квітучими вишнями мужик, що розперезався, з величезним києм, або коли сивої, аристократичної виправки Фирс виявляється заточеним в клітині з цинкових відер, публіка співчутливо затихає, ніби і насправді почувши гіркий чехівський епікриз людським надіям. І що здається спочатку великою профанацією автора дика гра в "Вишневому саду" обертається великою театральною магією.
Театр „Воскресіння” бачили на міжнародних театральних фестивалях в Единбурзі (Шотландія), Каїрі (Египет), Трабзоні (Туреччина), Кошицях (Словаччина), Маріборі (Словенія), Белграді (Сербія), Хольцміндені (Німеччина), Лінці (Австрія), Москві, Архангельську (Росія), Хвачеон (Корея), Кракові, Гданську, Варшаві, Каліші, Любліні, Вроцлаві та в інших містах Польщі.
Театр „Воскресіння” проводить свій міжнародний театральний фестиваль „Золотий Лев”, на якому побувало понад 500 театрів приблизно із 80 країн світу. „Золотий Лев” – це найбільший театральний форум України, який завжди відбувається в кінці вересня – на початку жовтня.
Театр „Воскресіння” є членом міжнародного європейського мітингу (IETM) і асоціації міжнародних театральних фестивалів (IFEA).
Театр „Воскресіння” – це завжди експеримент на сцені і несподіванка для глядача, тому він має своїх прихильників у різних містах України та за кордоном. Постановки Ярослава Федоришина, вірного керманича театру „Воскресіння” ідуть на сценах Росії, Англії, Словаччини, Польщі та України деяки з них на ходулях.
Театр "Воскресіння" нераз запрошував на фестиваль "Золотий Лев" Євпаторійський театр на ходулях.
Старт проекту створення театру на ходулях в Євпаторії був даний в 2001 році за допомогою колег і друзів міста-побратима Людвигсбурга (Німеччина). На перших порах допомагали з ходулями і костюмами. Артистами стали молоді хлопці і дівчата, що не мали підготовки, оскільки театр був любительський. Кожному з них на основу ходьби на ходулях було потрібно від декількох днів до двох тижнів. У театрі є ходулі різної висоти, середня висота 1м. 20 см до стопи, але в театрі хлопці освоїли ходулі і заввишки 2м. 20 см [31].
У репертуарі колективу з'явилися композиції на ходулях "Вітер, море, сонце", "Українська замальовка", "Бій велетнів", "Ніч на Лисій горі", "Карнавал", "Нотр-дам де Пари", спектакль "Ювілею Євпаторії", театралізована вистава "Місто древнє - місто юне", середньовічна скандинавська містерія "Птах герой - снігур", казка "Аленька квіточка".
На честь 2500-річного ювілею м. Євпаторія в 2003 році 1 червня проводився марафон ходулистов з метою встановлення світового рекорду на найшвидкісніше подолання маршруту в 72 км. (від Євпаторії до Сімферополя) для занесення в книгу рекордів Гінессу. Добра слава незвичайного театру упевнено переступила межі рідного міста.
Народний театр на ходулях активно бере участь в багатьох заходах не лише в містах Криму, України, Росії, але і за кордоном - Німеччині, Іспанії, Об'єднаних Арабських Еміратах, Польщі.
Жоден цікавий культурно-видовищний захід в Криму не обходиться без театру на ходулях. Їм була надана честь відкривати престижний кінофестиваль в Артеку, вони безстрашно і упевнено забиралися на Генуезьку фортецю в Судаку, брали участь в грандіозній урочистій церемонії закриття кінофестивалю "Ялта-2002". Глядачі різного віку упевнені: мало, що може порівняється з видовищем, в якому органічно поєднуються артистичність і сміливість, спритність і почуття гумору.
А тому кожен раз нетерпляче і захоплено чекають появи на усіх заходах "найвищих людей Євпаторії". Як істинні таланти, вони не дають звикнути, дивують новими номерами, незвичайними костюмами, іноді до несамовитого ризику технікою виконання, що ускладнюється.
У 2004 році 25 грудня за ініціативою творчих працівників Євпаторійського Центру дозвілля відбувся Перший республіканський фестиваль-конкурс Дідів Морозів і Снігуроньок "Санта Клаус відпочиває, на арені Дід Мороз". 2005 рік зустрів найвищий на Україні Дід Мороз. Його ріст майже 4 метри, а диво зустріч 2006 року - гігантська танцююча ялинка на ходулях.
У 2007 році театр на ходулях взяв участь у Всеукраїнському проекті "Обличчя нової опери", виступаючи в оперних театрах Львова, Одеси, Донецька, Дніпропетровська, Харкова, Києва разом з Народним артистом України Володимиром Гришко.
З 24 лютого по 3 березня 2007 року театр на ходулях брав участь в Міжнародному фестивалі "Каталонія - країна місячних котів" р. Ллорен де Мари (Іспанія).
У червні 2007 року колектив брав участь в Міжнародному фестивалі народної творчості співвітчизників "З Росією в серці" (м. Смоленськ)
25 серпня 2007 року театр на ходулях взяв участь в Московському міжнародному фестивалі вуличного мистецтва "Відкрите небо" (м. Москва)
Цей колектив представляє особливий інтерес, і далі буде розглянутий детальніше, оскільки ввібрав європейський досвід і додав свою самобутність в постановочійї і акторській роботі.
3.2. Досвід театрів на ходулях в контексті світових театрів
З впровадженням нових технологій театр на ходулях зазнав свою модернізацію, виникають нові полегшені сплави, полімерні матеріали, що робить своє істотне впливає на розвиток жанру. Розглянемо світовий досвід сучасних театрів на ходулях на конкретних прикладах і спробуємо порівняти і визначити в нім місце українського театру на ходулях.
У світі, як правило, театри на ходулях виникають в любительському середовищі, отримуючи новий повштовх в розвитку, тому що рідко професійного актора можна змусити грати на ходулях, для цього у нього підуть роки тренеровок і адаптації. Легше планомірно виховувати актора на ходулях насамперед, з освоєнням техніки і майстерності роботи на ходулях він освоює принципи акторської майстерності і сценічного мистецтва.
Ще специфічне те, що колективи на ходулях у світовій практиці називаються "dance group on stilts" - танцювальна група на ходулях, це тому що постановочна робота будується в основному на хореографії, пластиці і пантомімі, що для глядача швидше нагадує танець, ніж театральний спектакль. "Stiltwalker" - ходулист, якщо ж перекласти дослівно прогулянка на ходулях, найчастіше працює асаціативний рядок поодинокий вільний мім на ходулях.
Сьогодні існує безліч окремих ходулистів, для яких ходулі є дозвіллевим заходом видпочинку, вони навіть об'єднуються у свого роду асоціації (Московська асоціація ходулістів) для зручності подорожувати з антрепизними групами. Але такого роду актори на ходулях або аніматори на ходулях, як вони себе називають, відрізняються низьким рівнем спеційної підготовки, а іноді і повною її відсутністю.
Інтерес для розгляду представляють професійні колективи з багатим досвідом роботи на ходулях. Такі як Circus Du Soleil (Канада), trampoli dance "Oplas"(Італія), Stilts Dance Group (Обєднані Штати Америці) та інші.
Circus Du Soleil (Канада) - Цирк Сонця має свою групу ходулістів і об'єднує їх в загальну канву спектаклю. Відрізняється майстерністю техніки виконання трюків на ходулях, яскравими і функціональними костюмами. Du Soleil запозичував з еквілібристики ручні підставки і утілив їх у формі ходуль-триніг на руки, що розширило трюковий діапазон артистів на ходулях.
З 2007 по 2009 роки trampoli dance "Oplas"(Італія) є частиною "Розваги Umbria", спродюсованого в області Умбрия за допомогою MIBAC: у рамках цього проекту робить покази 'LOVE' (2007), "Простори None" (2008) і "Touch" (2009).
Фонд упродовж десятиліть художньої роботи створили OPLAS, зміцнили способи і принципи художніх експериментів нових театральних методів і форм вираження, а також наукові дослідження на основі сучасної хореографії танцю.
Безперервний творчий процес, який залежить від здатності двох художніх керівників Люка Брауна і Марио Ферари (так і хореографи, безліч дизайнерів, виконавців) і тлумаченні навичок танцюристів, які спонукали до розвитку майстерності в танцювальній техніці, так і велика мужність, з урахуванням еволюції акробата на ходулях довели майже до межі, і це зробило компанію відомою у всьому світі [82].
Дванадцять років створюють танцювальні шоу для театру і його простору для нетрадиційних хостов культурних заходів і фестивалів в 12 країнах Європейського Союзу, Східної Європи, Близького Сходу, Далекого Сходу, США і Карибського басейну.
Деякі з цих представлень отримали міжнародні нагороди, серед яких,:
- "Мама Рома", Т. Barbakoff Prix (краща хореографія і інтерпретації contermporanea) Volinine X Prize, Париж (Франція)
- "Кармен", Приз глядацьких симпатій за кращий Розваги, фестиваль "Аль-Карьера" у Вила-реал (Сербія);
- "Там колись було" Лебедине озеро ", за кращі Walk -фестиваль акти в Кобленце (Німеччина);
- "Кармен" Prtemio Na Pomostach "(краще шоу) Міжнародний Фестиваль Оlshtin (Польща)
- "Ромео і Джульєта", "за кращий розважальний розділ на відкритому повітрі на" VIII Feria де Театро де Кастилья і Леон, Сьюдад-Родриго (Іспанія).
У минулому, виступає спонсором великих заходів, таких як: "Танець, театр і багато що інше" (Umbertide 1993-1998), "Огляд Школи танцю Умбрии (Umbertide, 1995 - 1997)," хореографія відкритої сцени "(Umbertide, 1995 - 1997), FESTinVALTIBERINA (Umbertide і Montone, 1999 - 2007).
Нині є основним спонсором культурних подій, таких як сліди і відбитки DANCE (Регіональний ланцюг танців, Умбрия).
При цьому продуктивність компанії досягає високих рівнів в танцях на ходулях, в методиці підготовки артистів, розробленої впродовж багатьох років інтенсивних досліджень художніх прийомів, які вимагають величезної фізичної віддачі і дуже високої технології танцю.
З точки зору драматичної дії, для створення естетичного підходу, орієнтованого на розвиток описової частини зображення, а не історії, хоча кожен глядач робить висновок особистого тлумачення.
"Тіні минулих життів у пошуках тіл, які колись були пов'язані проходять крізь таємні стежки. З надр однорога, що король надія галлів виявив ознаки життя, свідки древнього життя.. обігне волосся застарілого розкішний одяг і фактів, що свідчать про минуле. До чарівної флейти пробудиться від вічного сну любові славної весни разом з ревнощами і заздрістю, що привело до найжахливіших розладів! Смерть робить її вигляд, як і завжди несподіваним і непередбаченим..
І зграя хижих птахів буде захопити нове життя в тіні, які не залишала надій". Постановка і хореографія Люк Браун, декорації і костюми Марио Феррари (Ferrari), музика Марко Шивони (Schiavoni). Постановка Ombre c пластичним рішенням на ходулях вражає своїм естетичним рішенням, трансформацією костюмів і декорацій, надає казковий настрій.
У Ombre створений настрій історичної еволюції людства від первісних племен зі своїми "табу" і світовідчуттям через середньовіччя з однорогами і пишними балами до повсякденності і побуту сучасної людини, яка через мистецтво соприкосается з яскравими фарбами минулого. Яскравий клоунський грим, димова і пиро- техніку надає спектаклю гармонійний вид і можливість вписатися в архітектуру середньовічних європейських міст.
Stilts Dance Group (Обєднані Штати Америці) "Трьох лицарів" професійний досвід охоплює 25 років, і 27 країн. Його світоспрейняття у поєднанні з його різнобічним досвідом народжує динамічні, авангардні спектаклі, які зачаровують, збуджують і переносять аудиторію в невизначені світи [78].
"Лицар" працював впродовж 10 років, щоб розробити оригінальну техніку танцю на ходулях у поєднанні з фізіологією художнього катання на роликових ковзанах, різними танцювальними стилями, повітряними гімнастичними, партнескими і акробатичними навичками в спритній маніпуляції прапорами. У 2004 році "Лицар" зайнявся підготовкою універсальних артистів в цій техніці, і вихованням учасників.
У свій четвертий сезон, ця унікальна вистава була показана на міжнародному рівні за замовленням Cirque Du Soleil, USA NBC's Got Талант, Latin Grammy і Кристини Агілери World Tour, Panic на гастролях Національної Дискотеки Л. Fashion Week. Крім того, вони з'явилися в рекламі для Verizon, Target, Cadbury, Ford, Nike, і відеокліпах з Christina Aguilera, Britney Spears, Mylie Кира і Fergie.
Вilicoteatro створений в Бергамо у вересні 1999 року з метою пошуку і виявлення нових проявів мистецтва театрів на ходулях. Група характеризується із самого початку умінням і методикою використання ходуль для випробування нових напрямів і хореографічних форм, унікальних інструментів, як виразних засобів з метою спеціального розширення.
Bilicoteatro вчить учасників виражати себе через форми і стилі акробатичного танеца на ходулях, що характеризується своєю енергійною і еклектичною динамікою руху, в результаті тривалого процесу фізичного виховання суб'єкта. Група поєднує в собі суворість і технічні здібності дионисийской життєздатності, знаходячи в звуках сучасної класичної музики джерела драматичних натхнень.
Bilicoteatro створює наступні постановки: Сутінки (2000), Longart (2001), Luxus (2003), парад-шоу Шифон (2003) і балаган Folia (2006), а так само спеціальні проекти, Контрастності (2008) і Аида і Персефони (2009).
З вересня 2001 року проводить семінар з розвитку акробатичного танцю на ходулях і організовує курси і технічні семінари на ходулях. Спектаклі були представлені на багатьох фестивалях вуличних театрів присвяченим різним італійським і європейським подіям.
Заняття, спрямовані на тих, хто вже має основні технічні навички, призначений для передачі методів пересування і акробатичних танців на ходулях, вивчаючи різні стилі балансу - дисбалансу тіла. На основі заходів, розроблених компанією минулого року, робота будується на вивченні двох контрастних стилів вираження актора на ходулях: акробатичні віртуозність і гротескові деформації.
Акробатика на ходулях.
На межі театру, який будується на танці і мистецтві вуличних театрів, що імітують цирк, танець перетворюється на акробатику. Ріст актора на сцені в русі і рівновазі має на увазі володіння навичками у використанні ходуль основні припущення, на яких можна розробляти стиль віртуозного руху можуть передати чарівність і здивування глядача.
Ходулі можуть потім стати інструментами, які дозволяють артистові використовувати свої професійні навички і методи руху, підвищення спритність і витонченість, зберігаючи гармонію і природність. Ця діяльність охоплює процес придбання техніки танцю і акробатики, вживаних у рамках пошуку елегантності і чистотою лінії у стадії руху.
Гротескові деформації.
Ходулі стають милицями, протезами, тростинами, шпильками, балансом і, дивно, прекрасним інструментом, який дозволяє кульгавому стати акробатом, а гномові, перетворитися на гіганта. На відміну від пошуку руху, що характеризується віртуозністю і елегантністю, в ході семінару вивчають можливі шляхи просування без опори, асиметричні, символів, що ведуть до імпровізації, покалічених, деформованих незручностей.
Мета полягає в розробці техніки пересування на ходулях характеризується дисбалансом в природному стані в танці і рухи будуть перебільшені, поки не стає стиль комічного вираження - гротеск. Робота проводитися з використанням різних інструментів, таких як тростини, милиці, візки, музичні інструменти.
В ході роботи, як еволюційний шлях, який починається з дії базової підготовки техніки акторської роботи на ходулях, щоб досягти створення еволюції акробатичного танцю і гротеск розкладання руху:
- Підготовка актора на ходулях;
- Етап присутності актора на ходулях;
- Танець - кроки і піруети на ходулях;
- Танці і рухи в парах на ходулях;
- Ознаки акробатики на ходулях в парах (контакт сторін, стегон, талії, плеча);
- Acrobat групи: з ніг на голову, спуски, підйоми;
- Встає і падає з ходуль;
- Робота на землі, на ходулях (портер).
ТheaterAKTion antagon заснований в 1990 році Бернхардом Бабом, вуличний мандруючий театр на ходулях в місті Франкфурті (Німеччина). Театр сучасної епохи і що в той же час використовує забуті традиційні корені театру. У театрі на ходулях твори, створені в процесі здійснення проекту, мають прив'язку до часу і місця виконання. Життя і робота у рамках проектів, тісно взаємозв'язані. [87]
Аntagon працює з виконавцями з різних країн світу, за допомогою phisicaly театру, чуттєвого сприйняття голосу, відображеному в танці, акробатиці на ходулях, імпровізації, музики, вогню і скульптурних стадій проектування.
Спектакль TIME OUT або Перерва показує Машину часу, що примушує героя зупинитися на хвилину і згадати "Хто Я", "Де Я" і "Куди я піду" - ностальгія по часу, що пішов.
Мрія або реальність? Йдеться про почуття, які ми хочемо знову зустріти в майбутньому. Сюжет цього спектаклю - нової театральної дії пов'язаний з реальністю і ілюзією, що злилися один з одним, і що приводить глядачів у фантастичний простір.. Театри, образи минулого і справжнього часу займає і його майбутнє в спектаклі візуальною конструкцією.
"У круговому просторі науково-фантастичного antagon театру на ходулях представлено видовище боротьби проти пригноблення і насильства. Враховуючи те, що бідні умови. Ходулі в ланцюзі, хлыстают людини що потрапив в темницю. Солдати на машинах. Люди збігають від своєї зовнішньої оболонки і виявляються повністю поглиненими в атмосферу домінуючих музичних ритмів, танецев. "
Що визначає ритм нашого життя? Time Out проходить в двоїстості обмеження і звільнення, пафос, і чарівливість, антитеза між офісом технократичної неоднорідності і використанні елементарного і примітивного. Бачення чудового світу, пошуки зниклої духовності і прагнення на щастя - усе описує "Time Out" у вигляді виразного фізичного театру у супроводі живої музики.
Ходулі, елементи butho -танца і видовищні піротехнічні ефекти, а в закінченні Fire картини представлені упродовж 70 хвилин що рухаються в antagon театрі властивих йому.
"І, як завжди, щоб викликати інтерес antagon театр використовує для зображення елементарних, первородних сил металевий хрускіт листів, асфальт, що горить, і акторів тих, що крутяться на метрових ходулях над землею". ("Франкфуртер рундшау" виданий 08.04.2003 культурний Франкфурт).
3.3. Практичні застосування акторскіх та режисерських навиків у Євпаторійскому театрі на ходулях
Унікальне явище Євпаторійського театру на ходулях, в якому беруть участь усі охочі, - оскільки театр є народним, любительським. Цей театр - переважно підлітковий, він розвиває артистичні здібності особи. Подібні театральні студії з використанням ходуль давно і успішно існують в інших країнах, але в Україні це один з перших театрів такого зразка.
Цікаве те, що, коли досліджували подібний почин, несподівано дійшли висновку, що підлітки займаючись в одній студії стають краще, добріше, викреслюють зі свого життя погані схильності і вчинки. Що стосується дітей, то кожен з них талановитий, як будь-яка дитина, і іноді якась область творчості може бути освоєна такою дитиною набагато сильніше і цікавіше, ніж навіть у старшого покоління.
Основною метою є підготовка об'єднуючого середовища для творчої реалізації усіх її учасників. Матеріал витягається з цієї конкретної групи, в цій конкретній ситуації з включенням в цей процес усіх без виключення [88].
Метод навчання актора на ходулях культивує право кожної людини бути таким яким він є і пропонує шляхи, по яких кожен учасник може повноцінно здійснювати свій творчий вибір, враховуючи і шануючи особливості іншої людини і будується на танцювальній і акторській імпровізації - техніка, що успішно практикується людьми. Метою імпровізації на ходулях є рух і танець з іншою людиною по спонтанному шляху. Це фізичний діалог, що включає усі почуття і відчуття людини.
Учасники імпровізують і танцюють на ходулях, намагаючись знаходитися в справжньому моменті, наслідуючи течію енергії, не прагнучи до створення чистих естетичних форм.
Імпровізація учить усвідомленню себе і свого індивідуального способу руху. Почавшись в 70-х роках цей напрям танцю був націлений на пошук нових способів руху і комунікації через дотик, гру з перенесенням ваги і активне слухання як основу усього процесу. На формування цього напряму вплинули така техніка як Айкидо, Тай-чи, медитація і танець [59].
Імпровізація на ходулях відкриває можливість спонтанної комунікації за допомогою руху, що йде за гравітацією і дотики. Це можливість отримати абсолютно новий, унікальний досвід уявлення про наші можливості або обмеження через рух з іншою людиною на ходулях, досвід, що ламає наші звичні стереотипи, які через нашу звичку вже стали нормою.
Імпровізація - це шлях, по якому розвивається процес навчання танеца на ходулях, в нім немає певних послідовностей рухів, поставленої хореографії, тут кожен знову і знову створює свій унікальний танець - з партнером і самостійно, з музикою і без. Завдяки цьому танцю:
- ми виявляємо і будимо усі частини свого тіла, використовуємо їх, відновлюючи образ свого тіла і встановлюючи глибокий контакт з ним, а, отже, і з самим собою;
- будить природжену гармонію, ми знову знаходимо в собі сили доторкнутися, підійти до іншої людини з повагою і довірою, без страху бути знехтуваним;
- ми досліджуємо те, як віддавати і приймати вагу без напруги і страху, зміцнюючи свою віру в себе і інших.
Завдання Євпаторійського театру на ходулях у вихованні актора:
- навчання техніки пересування на ходулях;
- побудова робочого процесу, в якому люди на ходулях об'єднуються для спільного творчого дослідження;
- культивування об'єднуючого грунту для творчого самовираження акторського складу;
- усунення упереджень, що гальмують культурне і артистичне різноманіття в мистецтві, спілкуванні і освіті;
- постановочна робота в творчій самореалізації акторів на ходулях;
- установка міцного взаємозв'язку між учасниками колективу, з тим, щоб вони могли в наступному продовжувати і розвивати цю роботу;
- сприяти розвитку Нового театрального танцю на ходулях заснованого на імпровізації, пластиці і пантомімі.
У танці на ходулях один обов'язок має бути виконаний неодмінно - постійне зусилля концентрації на фізичних, тілесних відчуттях моменту зміни ваги, рівноваги і нерухомості. Це не процес ідентифікації за допомогою думки, що це за тілесні відчуття, вам не треба знати "які фізичні відчуття ви випробовуєте", ви повинні знати тільки як постійно тримати фокус на своїх відчуттях. Сила і частота цього зусилля концентрації стають стимулом здорової взаємодії з іншою людиною в танці на ходулях.
Це цінно тим, що це - можливість подружитися, допомагати силам інерції і гравітації - означає танцювати на ходулях з почуттям гумору і незмінним упокорюванням, прийняттям дійсності як вона є - означає виявити, відкрити істинне "Я", істинне існування, розкриваючи природу істинного спілкування.
Суть такого танцю є концентрація і увага, тільки це повинно вести танцюриста на ходулях, тільки через це постійне зусилля ми можемо продовжувати танцювати.
Тіло, у міру усвідомлення відчуттів інерції, ваги і балансу вчиться розслаблятися, звільнятися від надлишку м'язової напруги і відмовлятися від деякої кількості намірів і вольових установок для того, щоб не суперечити природному ходу речей, знаходитися "в потоці", використовувати те, що під рукою. Такі навички як падіння, перекочування досліджуються тілом і ведуть його до усвідомлення своїх природних рухових можливостей [14].
Одного разу ці прості вправи на ходулях і відчуття вводяться в сферу органічного руху тіла, стають легко доступними йому, при цьому виникає можливість вираження величезної сутнісної енергії самого тіла. Стає дуже важливим розвивати спритність, почуття балансу, щоб вони могли працювати в динаміці, при фізичній дезорієнтації і гарантувати безпеку, покладаючись при цьому на один тільки інстинкт виживання.
Уся ця робота призводить до вільного танцю на ходулях: експеримент, вільне дослідження наодинці і з партнером можливостей руху, можливість пограти, можливість спільної творчості, можливість просто бути і говорити через своє тіло. Істотно прояснює розуміння органічного руху тіла.
Органічний рух - маніфест дії безпосередньо в діяльності розгляду, аналізу фізичних сил довкілля, зовнішніх умов, серйозності існування важливого впливу, руху, в якому тіло і почуття зайняті, залучені в зусилля із самозбереження, виживання. Спорт і ігри розвивають можливості органічного руху до піку. "Ходулі" називають арт-спортом і з переконанням доводить, що сфера органічного руху тіла не має обмеження і багата можливостями для вираження усього себе, усієї істоти.
Рух на ходулях йде за зміщенням точки опори переважає рух при зіткненні двох тіл, пошук взаємних просторових траєкторій при взаємодії з вагою тіла. Танець на ходулях спрямовується відчуттями партнерів, їх наміром зберегти або не зберігати фізичний контакт і продовжувати пошук взаємної опори.
Перетікання на ходулях. Увага спрямована на сегментацію тіла і рух одночасно в декількох напрямах. Послідовне включення частин тіла у поєднанні з їх посиланням в декількох різних напрямах. Постійне зміщення ваги на сусідні сегменти розширює можливості і пом'якшує падіння і перекати. Сегментація тіла і множинність напрямів створює ефект суставчатости руху.
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 31 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |