Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Порівн. основ. тенденц. екон. розвит. у США та Вел. Брит. на етапі інформ.-технолог. револ. та їх відображ. в суч. екон. думці.

Дайте визнач. та зроб. порівнял. характерист. промисл. перевор. в Нім. та США (передумови, періоди, о-ості та наслід.). | Істор. школа: прич. виникн., сутність, етапи розвит. та вплив на розвит. господарства Нім. | Виникн. і становл. нових форм господарюв. в умовах генезису ринков. екон. в Англ. (2 пол. 17 – 60-ті рр. 19 ст.). | Господарс. розвит. укр. земель та основ. форми господарств напередод. Визвол. війни укр. народу (1648-1676рр.). | Зроб. порівнял. характерист. класич. школи політ. економії і маржиналізму та розкрийте їх знач. для становл. і розвит. ринков. екон. в країнах Євр. цивіліз. | Столипінс. аграр. реформа та її реаліз. в Укр. | О-ості екон. кризи 1929-1933 рр. у Нім. Виникн. неолібералізму та його роль у господарс. відродж. країни. | О-ості розвит. світ. господарства на зламі 19-20 ст. та їх відображу. в концепт. імперіалізму (Дж.Гобсон, В.І.Ленін, К.Каутський, Р.Гільфердінг, Й.Шумпетер). | Розкрийте суть та знач. НТП і НТР як факторів розвит. світ. сист. господарства та її підсистем у 1950-80-ті рр. Зроб. порівнял. характерист. концепцій НТР. | Транснац. корпорац. та о-ості їх діял. на суч. етапі розвит. світ. господарства. |


Читайте также:
  1. Визначте вірну послідовність етапів методу оцінки складу м’язової тканини.
  2. Виникн. і становл. нових форм господарюв. в умовах генезису ринков. екон. в Англ. (2 пол. 17 – 60-ті рр. 19 ст.).
  3. Горбачовс. перебудова» як спроба трансформац. радянс. екон. сист.
  4. Господарс. розвит. укр. земель та основ. форми господарств напередод. Визвол. війни укр. народу (1648-1676рр.).
  5. Господарс. сист. періоду непу та її відображ. в укр.. екон. літ. 20-х рр.
  6. Гуань-дзи» як пам*ятка екон. думки Дав. Китаю та його господарс. розвит.
  7. Економічний зміст етапів реалізації соціалістичної моделі економічного розвитку Китаю упродовж 1949-1978 рр.

Структурна перебудо­ва капіталіст відтворення, здійснювана у 1960—1970 роки під впливом НТР та складних умов екон зростання, була досить болісною і супроводж певним зниженням темпів росту продуктивності праці, ефективності капіталіст еконо­міки загалом. Усе це вело до необхідності суттєвої переорієнтації державної економ політики, переоцінки ролі тогочасної ка­піталістичної держави в регулюванні капіталіст виробниц­тва.

Зовсім новий характер мали економічні труднощі та супереч­ності 1970-х --- початку 1980-х рр., коли проблемою стали самі виробничі потужності, а не попит, необхідність формування про­позиції. Таким чином, був потрібен демонтаж кейнсіанських форм та методів регулювання економіки, пов'язаних, на думку неоконсерваторів, із бюрократизацією державного апарату, неви­правданим зростанням бюджетних витрат, розширенням соціаль­них програм капіталістичної держави. Так звана «рейганоміка» була одним із варіантів неоконсервативної політики, що впродовж 1980-х -— на початку 1990-х років застосовувалася в багатьох розвинених капіталістичних країнах. Ця політика стала відповід­дю на погіршення умов капіталіст відтворення. На перший план вийшли завдання раціоналізації виробництва, поліпшення його структури, технологічної перебудови, інтернаціоналізації капіталу. У 70-і рр. XX ст. в економі­ці США відбулися структурні зміни. Було проведено масову «чи­стку» не конкуренто-спроможних галузей економіки, сотні під­приємств ліквідовано. Водночас з'явилися нові наукоємні галузі, які й сьогодні визначають обличчя сучасного світу.

У 1970-і роки ак­тивно втілювалась у життя концепція нового федералізму, яка пе­редбачала перенесення центру ваги у прийнятті громадських рі­шень на місцеві органи й активний розвиток самоврядування на місцях. У період президентства Р. Рейгана (1981—1988) економіка країни була охоплена кризою. Ще однією складовою економ політики Р. Рейгана було скорочення податків.

У середині 1970 р відбулося перегрупування основних напрямів економ думки, яке полягло у втраті кенсіанством ролі теорит лідера й актуалізації неокласики у вигляді економ. Неоконсерватизму, який перетворився на провідний напрям ек науки.

Від 80-х років XX ст. у розвинених капіталістичних країнах нєоконсереатизм охоплює три основні напрями нової неокласики:

X)'монетаризм, або чиказька школа неолібералізму (М. Фрід-мен) — центральна теорія неоконсерватизму. Монетаризм пов'я­заний з регулюванням економіки через сферу грошово-кредит­ного обігу. На думку монетаристів, лише послідовна політика за­безпечення господарства грошима може створити впевненість економічних агентів у неіінфляційному розвитку економіки й сприяти рівномірному інвестуванню із мінімальним ризиком;

2) теорія економіки пропозиції (А. Лаффер, Дж. Гілдер, 1 і. Робертс, Р. Манделла), згідно з якою надмірне підвищення податків позбавляє підприємців стимулів до інвестування та призводить,
таким чином, до падіння виробництва й підриву фінансової бази оподаткування, а зниження податкових ставок є достатньою умо­вою для стимулювання підприємницької активності й ініціативи;

3) нова класична м акр о економікатеорія раціональних очі­кувань (Дж. Мут, Р. Лукас, Т. Сарджепт, Н. Воллес), згідно з якою економічні агенти в будь-якому разі не виправдовують надії
владних структур, бо заздалегідь враховують наміри влади й ней­тралізують своїми заходами (підвищенням чи зниженням цін)політику уряду.

Важливою складовою неоконсерватизму також є теорія еконо­міки пропозиції, або септш-сайд економіка (економісти Артур Лаффер, П. Робертс, Р. Манделла, журналісти Дж. Гілдер, Дж. Ван-ніскі, конгресмен Дж. Кемп), яка доповнювала монетарні форми та методи регулювання економіки й була створена після кризи 1974—1975 рр.; вона, по суті, стала теоретико-методологічним підґрунтям «рейганоміки». Ця теорія, подібно до монетаризму, ви­ходить із неокласичної рівноважної схеми, а критику кейнсіанства зосереджує на проблемі інвестиційної функції капіталу.

У 1970-х роках у Великобр уповільнилося зростання ви­робництва, почастішали кризи, подовжилася де­пресії, зросли темпи інфляції. Наприкінці 1970-х років критики економічної політики Вел Британії на­зивали її «хворою людиною Європи». Політика виходу британської економіки з кризи за допомогою впровадження неоконсервативної моделі державного регулюван­ня, реалізована урядом консерваторів на чолі із М. Теттчер, увійшла в історію під назвою «тєтчєргізм». М. Тетчер відкинула жорстке державне регулювання економіки й запропонувала нову економ програму, яка ґрунтувалася на концепції економічного лібералізму та його сучасній модифіка­ції— монетаризмі.

У сфері грошового обігу, фінансів та банківської справи уряд М Тетчер керувався монетаристського концепцією, яка пропону­вала жорстке обмеження грошової маси в обігу. Уряд консерваторів здійснював політику переважного стиму­лювання приватного бізнесу та одночасного обмеження держ підприємництва. Найважливі­шим напрямом реформ був курс на приватизацію держ сек­тору.

Важливого значення уряд М. Тетчер приділяв приватизації житла. Уряд через парламент провів закон, що зобов'язував про­давати будинки за пільговими цінами мешканцям-орендаторам, унаслідок чого значно зросла частка громадян країни, які стали власниками свого житла.

Уряд Великої Британії ужив цілу низку заходів, що стимулю­вали розвиток приватного бізнесу, серед них — збільшення подат­кових пільг.

Одним із найважливіших напрямів діяльності уряду М. Тетчер була боротьба з інфляцією. Суворо контролювалися темпи зростан­ня грошової маси в обігу, були скорочені позики, що надавалися державою приватному сектору, відмінено контроль над цінами та заробітною платою, підвищено ставки відсотка.

Реформаторська діяльність уряду М. Тетчер дала плідні резуль­тати. Було не лише зупинено спад виробництва у промисловості, але вже у 1982 році було очевидне його зростання, а на середину 1980-х років Велика Британія мала середні темпи екон зростання, характерні для розвинених країн. Різко скорочено рі­вень інфляції, зміцнено позиції Лондона як одного з фінансових центрів світу. Значно зріс ВВП, швидшими темпами почали роз­виватися не лише англійська промисловість, а й такі галузі, як тор­гівля, зв'язок, транспорт, поліпшилися показники фінансово-банківської сфери економіки.

У середині 1970 р відбулося перегрупування основних напрямів економ думки, яке полягло у втраті кенсіанством ролі теорит лідера й актуалізації неокласики у вигляді економ. Неоконсерватизму, який перетворився на провідний напрям ек науки.

Від 80-х років XX ст. у розвинених капіталістичних країнах нєоконсереатизм охоплює три основні напрями нової неокласики:

X)'монетаризм, або чиказька школа неолібералізму (М. Фрід-мен) — центральна теорія неоконсерватизму. Монетаризм пов'я­заний з регулюванням економіки через сферу грошово-кредит­ного обігу. На думку монетаристів, лише послідовна політика за­безпечення господарства грошима може створити впевненість економічних агентів у неіінфляційному розвитку економіки й сприяти рівномірному інвестуванню із мінімальним ризиком;

4) теорія економіки пропозиції (А. Лаффер, Дж. Гілдер, 1 і. Робертс, Р. Манделла), згідно з якою надмірне підвищення податків позбавляє підприємців стимулів до інвестування та призводить,
таким чином, до падіння виробництва й підриву фінансової бази оподаткування, а зниження податкових ставок є достатньою умо­вою для стимулювання підприємницької активності й ініціативи;

5) нова класична м акр о економікатеорія раціональних очі­кувань (Дж. Мут, Р. Лукас, Т. Сарджепт, Н. Воллес), згідно з якою економічні агенти в будь-якому разі не виправдовують надії
владних структур, бо заздалегідь враховують наміри влади й ней­тралізують своїми заходами (підвищенням чи зниженням цін)політику уряду.

Важливою складовою неоконсерватизму також є теорія еконо­міки пропозиції, або септш-сайд економіка (економісти Артур Лаффер, П. Робертс, Р. Манделла, журналісти Дж. Гілдер, Дж. Ван-ніскі, конгресмен Дж. Кемп), яка доповнювала монетарні форми та методи регулювання економіки й була створена після кризи 1974—1975 рр.; вона, по суті, стала теоретико-методологічним підґрунтям «рейганоміки». Ця теорія, подібно до монетаризму, ви­ходить із неокласичної рівноважної схеми, а критику кейнсіанства зосереджує на проблемі інвестиційної функції капіталу.


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Передумови, суть та наслід. інформ.-технолог. револ. кін.20-поч. 21 ст. та її відображ. в суч. екон. думці.| Загал. характерист. етапів становл. команд.-адмін. екон. сист. та її відображу. у працях укр. економістів (1917-1991 рр.).

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)