Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Гуань-дзи» як пам*ятка екон. думки Дав. Китаю та його господарс. розвит.

Основ. форми господарс. одиниць в Захід. Євр. доби середньов.. Вілла та її характерист. на основі «Капітулярію про вілли». | Характерист. Київс. Русі як ранньофеодал. держ.. «Повість минул. літ». | Господарс. форми в укр.. землях доби середньов. і їх відображу. в «Руськ. правді». | Дайте визнач. та зроб. порівнял. характерист. промисл. перевор. в Нім. та США (передумови, періоди, о-ості та наслід.). | Істор. школа: прич. виникн., сутність, етапи розвит. та вплив на розвит. господарства Нім. | Виникн. і становл. нових форм господарюв. в умовах генезису ринков. екон. в Англ. (2 пол. 17 – 60-ті рр. 19 ст.). | Господарс. розвит. укр. земель та основ. форми господарств напередод. Визвол. війни укр. народу (1648-1676рр.). | Зроб. порівнял. характерист. класич. школи політ. економії і маржиналізму та розкрийте їх знач. для становл. і розвит. ринков. екон. в країнах Євр. цивіліз. | Столипінс. аграр. реформа та її реаліз. в Укр. | О-ості екон. кризи 1929-1933 рр. у Нім. Виникн. неолібералізму та його роль у господарс. відродж. країни. |


Читайте также:
  1. Виникн. і становл. нових форм господарюв. в умовах генезису ринков. екон. в Англ. (2 пол. 17 – 60-ті рр. 19 ст.).
  2. Горбачовс. перебудова» як спроба трансформац. радянс. екон. сист.
  3. Господарс. розвит. укр. земель та основ. форми господарств напередод. Визвол. війни укр. народу (1648-1676рр.).
  4. Господарс. сист. періоду непу та її відображ. в укр.. екон. літ. 20-х рр.
  5. Господарс. форми в укр.. землях доби середньов. і їх відображу. в «Руськ. правді».
  6. Економічний зміст етапів реалізації соціалістичної моделі економічного розвитку Китаю упродовж 1949-1978 рр.

В VI – III ст. до н.е. у Китаї набули широкого розповсюдження ідеї колективного економічного трактату «Гуань-Цзи». Ідеї його містять в собі деякі протиріччя, але окремі з них заслуговують на увагу і сьогодні. У трактаті чітко проводиться думка про необхідність стабільного розвитку економіки, а також твердиться, що тільки там "в поселеннях царює спокій", де ціни на хліб регулюються. Для регулювання економіки в цілому автори трактату проповідують створення в державі запасів хліба, введення пільгових кредитів землеробам, заміну податків безпосередньо на залізо і сіль посередніми, тобто розповсюдити податки на товари, що виробляються з їх використанням.

Неважко помітити утопічність ідеї авторів "зробити державу багатою і народ задоволеним" шляхом більш рівномірного розподілу національного багатства без "збагачення" купців і особливо лихварів. Таким чином, автори трактату "Гуань-Цзи" виявляли турботу про селян, пропонували обмежити їх обов´язкову трудову повинність, захистити їх від спекулянтів і лихварів.

Можна вважати, що їдеї реформи Цинь Шихуана в основі мали погляди авторів колективного трактату "Гуань-Цзи". Реформи Цинь Шихуана запроваджувались у життя надзвичайно жорсткими методами, що викликало невдоволення населення і призвело до зміни династії.

Адміністративна реформа дала імператору можливість стати повновлад­ним володарем країни. Відповідно до неї всю імперіїо було поділено на 36 округів на чолі з губернаторами, які своєю чергою поділялися на повіти з пові­товим начальством, а вони — на волості, кожна з яких складалася з десятків сільських громад. Усіма цими адмініслратавно-територіальними одиницями керували спеціальні чиновники, яким надавались адміністративні, фіскальні, судові та поліцейські повноваження. Чиновники контролювали один одного, забезпечуючи вертикальне підпорядкування керівників адміністрати вних оди­ниць, а тим самим і повновладдя імператора.

Соціальною реформою стало запровадження «Табеля про ранги», за яким перші сім рангів могли мати простолюдини, а з восьмого рангу їх надавали чиновникам за службу. Найвищими були 19—20 ранги, їх представникам надавалося право на «кормління» (забезпечення власних потреб) за рахунок відповідних територій та їх населення. Спадкові ранги, що існували до цього часу, були ліквідовані (імператор не зробив винятку навіть для власних си­нів і братів), їх заступили титули знатності, які імператор надавав за за­слуги перед державою.

Законодавча реформа впровадила єдине досить жорстке законодавство, особливо кримінальне. Прості люди мали виступати заручниками, й у випа­дку злочину крім злочинця каралася вся його родина. Особливо жорстоко карали тих, хто висловлював невдоволення політикою Цинь Шихуана: зни­щували не лише зухвальця, а й населення цілої округи, до якої той належав. В імперії було запроваджено кругову поруку, тотальне стеження, заохочува­лися доноси. Імператор провів уніфікацію мір і ваги, запровадив єдину монетну систе­му, щосуттєво зміцнило економічні зв'язки всередині країни.

За земельною реформою селяни отримали від держави у користування земельні наділи, за що мали платити податки. При цьому існуюча доти фор­ма оподаткування «з урожаю» була замінена на поземельну. Цинь Шихуан звелів скласти земельний кадастр, для чого зобов'язав підданих повідомити, скільки в кого є орної землі.

 


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 66 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Назв. форми господарств та визнач. спіл. риси і відмінності господарс. розвит. в Месопотамії, Дав. Єгип., Кріто-Мікенській цивіліз.| Зроб. порівнял. характерист. господарс. сист. Дав. Грец. і Дав. Риму і покаж., як вони були відображ. у працях того час. мислителів.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)