Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні категорії діалектики. Їх світоглядне і методологічне значення.

Суспільна свідомість. Структура та форми суспільної свідомості. | Форми суспільної свідомості | Поняття пізнання: суб’єкт і об’єкт пізнання, предмет пізнання. | Проблема істини в пізнанні. Критерії істини. | Діалектика пізнавального процесу. Чуттєве і раціональне в пізнанні, їх основні форми. | Роль практики в процесі пізнання. Функції практики. | Діалектика як світоглядна позиція, метод пізнання і практичної дії. | Діалектика і метафізика. Історичні форми діалектики. Принципи діалектики. | Поняття закону. Всезагальні, загальні і специфічні закони. | Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін. |


Читайте также:
  1. II. Основні напрями реалізації Програми
  2. III. Основні заходи із забезпечення виконання Програми
  3. IV. Основні вимоги до написання, оформлення і представлення учнівських науково-дослідницьких робіт
  4. Автобіографія, резюме: основні вимоги до структури тексту цих документів
  5. Антична філософія. Основні проблеми та характерні риси.
  6. Арабська філософія VII – XII ст. Основні ідеї.
  7. БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС: ОСНОВНІ ЦІЛІ

Категорії - це найбільш загальні та важливі поняття будь-якої науки (сфери знання); категорії фіксують якісні характеристики предмету пізнання, а тому в певній сфері знання не можна правильно міркувати, не вживаючи категорії.

Гегель виділяв три великі сфери проявів буття і, відповідно, три розділи його категоріальних визначень:

· це сфера буття (буття як якість);

· сфера сутності (буття як відношення);

· сфера буття (буття як поняття).

Категорії сутності буття.Буття і ніщо є першими категоріями мислення. Результатом повного переходу буття в ніщо і навпаки, постає дещо - окреме, обмежене, визначене буття. Дещо має визначеність, але ця визначеність тотожна із його буттям. Тотожна із буттям безпосередня визначеність дечого є якість. Якість є проявом речі такою, якою вона безпосередньо є у відокремленні від інших речей.

Якість переходить у кількість тому, що межі, що виникли вбутті в процесі завершення процесу становлення, є межами різних речей; ці межі і відокремлюють, і сполучають речі. А це значить, що різні речі постають єдиними, такими, що можуть переходити одне в одне і цим засвідчувати свою однорідність. Якісні характеристики співпадають із її буттєвою визначеністю, а кількісні постають зовнішніми (через співвідношення із іншим) характеристиками.

Категорії сфери сутності. Протилежності є основним типом внутрішніх відношень речей. Звідси випливає закон єдності і боротьби протилежностей (сутність речі, а також можливості її змін визначаються внутрішнім співвідношенням протилежностей).

Сутність - це те відношення або той внутрішній зв'язок характеристик речі, який стягує на себе усі інші.

Категоріями, що характеризують полярні відношення, постають перш за все сутність та явище, необхідність та випадковість, можливість і дійсність, форма та зміст, причина та наслідок.

Сутність розкривається через закон: це є стійкий, повторюваний зв'язок між: явищами або всередині явища між: його окремими елементами.

Сукупність елементів певного явища постає його змістом, а спосіб зв'язку їх між собою - формою. У змісті та формі явища набувають повноти та конкретності. Це стосується і їх внутрішньої будови, і їх зв'язків та відношень із іншими явищами та процесами.

В останньому випадку на перший план виходять категорії причини та наслідку. Причина є там, звідки виходить певна дія, наслідок є результатом прояву даної дії. Там, де факту передавання дії немає, немає ні причини, ні наслідку.

Категорії сфери поняття. Поняття характеризується тим, що воно включає в свій зміст кожне явище в аспектах його одиничності, особливості та всезагальності. В сфері поняття спрацьовує останній закон діалектики - закон заперечення заперечення. Н еобхідність двох заперечень в цьому законі зумовлена тим, що в процесі руху спочатку одна протилежність виразніше виявляє себе (перше заперечення), а потім на перший план виходить інша протилежність (заперечення заперечення), а результатом цього постає синтез.


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 266 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Сутність закону єдності та боротьби протилежностей.| Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом та еклектикою

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)