Дієслово та його форми в ділових та наукових текстах. Особливості перекладу дієприкметників з російської мови на українську

У ділових паперах найпоширенішими у використанні є форми першої особи множини та третьої особи однини теперішнього часу: адміністрація звертається до всіх працівників, вимагаємо негайно сплатити... Іноді вживається теперішній час на позначення майбутнього при обов’язковості чогось: нарада розпочинається о 10-00.

У діловому мовленні перевага надається складеним формам дієслів: завтра будемо працювати (а не працюватимемо). Проте вживання аналітичних форм наказового способу, властивих російській мові, в українській літературній мові вважається ненормативним. Треба використовувати форму першої особи множини наказового способу: розпочнімо (а не давайте розпочнемо), визначмо (а не давайте визначимо), працюймо (а не давайте будемо працювати). Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні: давайте ваші посвідчення, свої розрахунки давайте мені.

В усному діловому мовленні широко використовуються форми наказового способу переважно другої особи множини: підготуйте, надайте, відішліть, перевірте.

Для вираження категоричного спонукання до виконання певної дії широко вживається інфінітив: прошу підготувати документи, необхідно надати допомогу, покласти відповідальність за виконання наказу. При цьому у ділових паперах інфінітив слід вживати тільки форми на –ти: доручи ти, перевес ти, звільни ти, вивчи ти, проаналізува ти, перевіри ти, зарахува ти (а не доручить, звільнить, зарахувать).

Використання розмовних та коротких форм дієслів у діловому мовленні є неприпустимим: він говóрить (а не балака), допомагає (а не допомага), рóбить (а не робе), хворіти (а не слабувати).

Для зняття категоричності вживається безособова форма дієслова, зокрема в інструкціях, приписах, статутах: забороняється, надсилається, заборонено.

Для ділового мовлення характерне широке використання пасивних дієприкметників минулого часу та дієприслівників доконаного виду (форми на –ши, -вши): зазначені недоліки слід усунути; заслухавши та обговоривши питання про..., збори ухвалили. Це зумовлено тим, що вони сприяють компактності викладу.

Замість дієприкметників активного стану теперішнього часу (форми на -уч-, -юч-)згідно з новими рекомендаціями слід вживати прикметники із суфіксами:

- –льн-: стимулюва льн і заходи (а не стимулюючі заходи), коригува льн і методи (а не коригуючі методи), копіюва льн ий апарат (а не копіюючий апарат);

- –н-: організацій н ий центр (а не організуючий центр), домінант н е становище (а не домінуюче становище), провід н ий спеціаліст (а не ведучий спеціаліст);

- –лив-: обнадій лив ий результат (а не обнадіюючий результат), приголомш лив е повідомлення (а не приголомшуюче повідомлення).

Субстантивовані дієприкметники на -уч-, -юч-, які означають посади, обов’язки, слід замінити іменниками із суфіксами –ач, -ник та іншими іменниковими утвореннями: завідувач (а не завідуючий), голова (а не головуючий), промовець, доповідач (а не виступаючий), виконавець обов’язків (а не виконуючий обов’язки), органи контролю (а не контролюючі органи).

Слід пам’ятати, що сфера використання активних дієприкметників – в основному термінологічна лексика: крокуючий екскаватор, ведуче колесо, тонізуючі речовини, діючий вулкан, несуча поверхня крила, працюючий двигун.

Російські активні дієприкметники минулого часу на –вший перекладаються зазвичай описовою конструкцією: предприятие, возбудившее уголовное дело – підприємство, що порушило кримінальну справу.

Активні дієприкметники із суфіксами –ущ-, -ющ- у складі зворотів російської мови перекладаються українською мовою, як уже зазначалося, за допомогою прикметників із суфіксами –льн-, -н-, -лив- та ін., а також за допомогою іменників. Тому реченням російської мови, ускладненим дієприкметниковими зворотами, в українській мові відповідають речення без цих зворотів: введен в эксплуатацию новый коллектор, отводящий использованные воды - введено в експлуатацію новий відвідний коллектор для використаної води.

Існують дві рівнозначні форми написання дієслів із числівниками. Так, наприклад, можна: шість бригад не виконало (не виконали) план. Але при непрямому порядку слів можна лише: не виконало план шість бригад. Необхідно звернути увагу й на таке. Із словами, що позначають кількість: ряд, низка, більшість, меншість, багато, мало дієслова вживаються в однині: ряд науковців вважає, більшість працівників з’явилася.

Якщо субстантивоване слово, виражене числівником: сто, тисяча, мільйон, мільярд, - то дієслово слід уживати в однині: сто гривень витрачено, тисячу тонн зерна завезено.

10.9. Особливості використання прийменників у діловому мовленні

Національна специфіка мови виразно позначається безпосередньо на її прийменниковому керуванні. Значна кількість помилок трапляється при побудові словосполучень із прийменниками у перекладах з російської мови.

Так російські словосполучення з прийменником в українською мовою передаються за допомогою прийменників на, до, з, за, про, при, як, о, безприйменниковою конструкцією:

иметь в виду –	мати на увазі;
в состав комиссии вошли –	до складу комісії увійшли;
компетентенвследующих вопросах –	компетентний знаступних питань;
в получении расписался –	про одержання розписався;
в зависимости –	залежно від;
в случае неуплаты–	при несплаті;
в порядке исключения –	як виняток;
в течение недели –	протягом тижня
в 9 часов –	о 9-ій годині

Значно ширший обсяг значень в російській мові прийменника при спричиняє автоматичне помилкове перенесення його в українську мову:

---

Дата добавления: 2015-10-02