Словотвір у діловому мовленні. Чергування приголосних при словозміні та словотворенні (г-ж-з, к-ч-ц, х-ш-с).

Словотвір (будова слова, різні способи словотворен­ня) тісно пов'язаний з культурою мовлення. Саме неувага до будови слова, незнання правил правопису префіксів, суфіксів призводить до прикрих помилок і в усному мовленні, і на письмі. Слід ураховувати чергування голосних та приголосних у коренях слів і на межі значущих частин. До речі, якщо немає стилістичної мети, необхідно уникати тавтології. Порівняйте:

1. Таким чином, ми чинили так, щоб допомогти йому якнайшвидше. / Отже, ми чинили так, щоб допомогти йому якнайшвидше.

2. Таким чином ми діяли так, щоб... / Тому ми діяли таким чином, щоб... (розвантажили речення).

Під впливом писемного мовлення (бо втрачається контроль за вимовою) часто порушується й усне, оскільки для одного й другого існують неоднакові (а нерідко й протилежні) закономірності.

Твірні основи поділяються на непохідні і похідні. Непохідні основи (гай, неб-о, пол-е, сад, бал, дуб) збігаються з коренями. Проте корінь слід відрізняти від основи, оскільки він має загальне значення, а основа — більш конкретне лексичне і граматичне. Основу виявляємо в кожному повнозначному слові, а для визначення кореня потрібно добирати ціле словотворче гніздо (групу однокореневих слів, що утворені від одного і того самого мотивуючого слова і перебувають з ним та одне з одним (за ступенем спорідненості) в ієрархічній залежності): кут — куток, закуток, покуття, трикутник, кутовий.

У коренях слів і на межі морфем відбуваються різні мовні явища, недотримання яких негативно впливає на культуру мовлення. Ці явища вивчає розділ мовознавства морфонологія, тобто зв'язок морфології та фонети­ки. При словотворенні та словозміні в цих випадках відбуваються фонетичні зміни, що впливають на звуковий склад морфем та слів: чергування, усічення, нарощення, накладання.

Для української мови характерним є таке явище, як чергування приголосних в основі слова. Воно відбувається при словозміні та словотворенні: З апорі ж жя – запорі з ький, убо г ий – убо з тво, ві к – ві ч ний, зокрема у кличній формі іменників: дру г – дру ж е, Оле г – Оле ж е. З устрічається чергування і в дієслівних формах: бере г ти –бере ж у, во з ити – во ж у, во д ити – во дж у, ї зд ити – ї ждж у, ви с іти – виві ш увати, розмі ст ити – розмі щ увати, пла т ити – спла ч увати тощо.

Дата добавления: 2015-10-02