Тема: Урок літератури

Проблема уроку літератури одна з найвизначніших у методичній науці.

Урок – основна, але не єдина форма вивчення літератури. Крім того існують гурткові, позашкільні форми вивчення літератури: семінарські заняття, факультативні, конференції, диспути, додаткові заняття і консультації, екскурсії. Але, яка б форма не була обрана, вона обов’язково поєднується з певним шляхом вивчення літературно-художніх творів. Саме цей термін вживається у двох значеннях:

І шлях вивчення літератури – сукупність, “взаємопов’язане і взаємозалежне використання на уроці літератури певних методів і прийомів аналізу літературно-художнього твору чи біографії письменника. Тобто у першому випадку шляхи вивчення літератури ми можемо позначити формулою: МВЛ = форма та метод – прийом.

У другому випадку поняття шляхи вивчення літератури визначають як особливу послідовність “розбору”, аналізу, своєрідний хід, сюжет розгляду літературного твору. класифікувати уроки літератури.

Питання класифікації уроків літератури має велике практичне значення, бо допомагає вчителеві визначитись у відборі конкретних шляхів вивчення літератури..

Існують різні підходи до класифікацій.

І. – грунтується на аналізі процесів навчання. Відповідно до цього розрізняються такі типи уроків:

- вступне заняття;

- урок читання;

- орієнтовна бесіда;

- аналіз літературного тексту;

- вивчення додаткового матеріалу;

- критичної статті;

- підручника;

- підсумковий урок.

Ця типологія у дидактиці була розроблена С.В. Івановим у книзі “Типы и структура урока ”.

Інші підходи до класифікації були запропоновані І.І.Соболевим у книзі “Типи уроків і засоби активізації викладання літератури в школі”. Він прийшов до висновку, що класифікація уроків літератури має бути підпорядкована завданням практичної допомоги викладачеві у методиці проведення уроку. Тому І.І. Соболев поклав в основу класифікації уроків літератури “рекомендовані методи і прийоми роботи”.

Класифікація уроків літератури за І.І. Соболевим:

І. Урок-лекція.

2.Урок-розповідь.

З.Урок учнівських читань:

4.Урок вивчення тексту художнього твору:

5.Урок самостійної роботи учнів над підручником, іншими друкованими джерелами.

6.Урок складання планів.

7.Урок письмової роботи.

8.Урок з використанням технічних засобів унаочнення.

9.Урок повторення або закріплення шляхом індивідуального опитування з обов'язковим рецензуванням учнівських відповідей.

10.Урок-бесіда за творами, рекомендованими для позакласного читання.

11.Урок-диспут.

12.Урок-екскурсія.

Спрощений виклад має типологія уроків за В.Я.Недільком.

1. Урок вивчення нового матеріалу.

2. Урок-повторення, закріплення та узагальнення знань.

3. Урок бесіда з позакласного читання.

4. Урок написання твору.

М.І.Кудряшов розрізняє:

-уроки вивчення художніх творів;

- уроки вивчення теорії та історії літератури;

- уроки розвитку мовлення.

На підставі аналізу відомих класифікацій Пасічник Є.А. запропонував свою власну, згідно з нею типи уроків визначаються за характером основних дидактичних завдань:

І)Уроки засвоєння нових знань і розвитку на їх основі умінь та навичок.

2)Уроки узагальнення і систематизації знань.

3)Уроки контролю знань, умінь і навичок з літератури.

Структура – форма уроку, вдало обрана структура – одна з необхідних умов забезпечення педагогічної результативності уроку. Цементуючим фактором,що об'єднує всі його структурні частини є комплекс завдань (мета). Мета повинна передбачати завдання освітньо-виховного, розвивального характеру.

Відповідно до комплексу завдань обирається ряд навчальних ситуацій – завдань, які мають конкретну мету,зміст і методику виконання. Навчальна ситуація – клітина уроку, його логічна й емоційна частина, у якій в єдності виступають мета, зміст, характер діяльності учнів, спосіб організації цієї діяльності. Наприклад:

1. Бесіда з учнями про те, кому з них довелося бачити схід сонця на річці, лісі?

2. Розповідь про художника І.Шишкіна, що супроводжується демонструванням його картин.

З. Аналіз картини І.ІІІишкіна “Ранок у сосновому лісі”.

4. Прослуховування твору М.Мусоргського “Світанок над Москва – рікою3.

5. Розповідь учителя про любов М.Коцюбинського до природи.

6. Читання вчителем тексту “Ранок у лісі”.

7. Самостійне читання учнями.

8. Поділ уривка на частини і придумування заголовків.

9. Бесіда про поетичні образи твору.

10. Читання уривка учнями.

11. Бесіда про пейзаж.

Проблема структури уроку з літератури була поставлена ще в кінці XIX ст. Структура уроків будувалася за певним штампом і до 50-х років XX ст. урок був за схемою, так званими етапами: І) організація класу; 2) опитування учнів; 3) засвоєння нових знань; 4) закріплення; 5) завдання додому.

Продумати структуру уроку означає:

І) визначити, як об’єднати окремі навчальні ситуації у єдине ціле;

2) встановити, наскільки ефективна кожна окрема навчальна ситуація, чим тісніший, логічно виправданий взаємозв’язок навчальних ситуацій, тим вдалішою буде його структура.

Структура уроку повинна будуватися з урахуванням вимог оптимізації навчального процесу, що виражається в найбільш раціональному доборі вчителем такої системи методів, форм і прийомів роботи,яка забезпечує високу педагогічну результативність.

Критерії визначення педагогічної результативності?

І) коли урок дає учням міцні, осмислені знання і необхідні навички;

2) якщо урок збагачує їх яскравими, емоційно сприйнятими літературними образами й уявленнями;

3) допомагає їм правильно усвідомити смисл не тільки прочитаного твору,але й життєвих явищ,які знайшли в творі відображення;

4) озброює їх високими критеріями моральних та естетичних оцінок;

5) формує їх світогляд;

6) зміцнює й робить свідомою їхню любов до літератури. До кожного уроку вчитель повинен підготувати план.

План уроку обов’язково повинен включати такі компоненти:

а) формування його теми відповідно до шкільної програми;

б) чітке визначення його мети;

в) перелік його структурних елементів

г) навчальних ситуацій);

д) опис ходу уроку..

План уроку.

В усіх типах уроків можна виділити певні вузлові елементи, які впливають на вибір їх структури. Наприклад, типовим для уроку засвоєння знань і формування на цій основі умінь і навичок є:

1) Оголошення теми, мети уроку.

2) Мотивація навчальної ДІЯЛЬНОСТІ.

3) Сприймання,засвоєння та осмислення учнями нової Інформації.

4) Підсумок уроку.

5)Домашнє завдання.

6) Інструктаж до виконання домашнього завдання.

Урок узагальнення,систематизації знань має такі елементи

1) Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності учнів.

2) Повторення,узагальнення окремих положень,фактів.

3) Приведення знань у певну систему, формування основних теоретичних положень про художній твір, творчість письменника.

4)Домашнє завдання.

5) Інструктаж.

Найважливішим стрижнем контрольного уроку є самостійно виконане завдання.

Отже, тип уроку певною мірою зумовлює його структуру, але структура уроку диктується дидактичними завданнями, які розв’язуватимуться на уроці логікою пізнавального процесу, системою роботи словесника, рівнем літературного розвитку учнів.

Структура уроків з розвитку мовлення.

І.Урок за картиною.

1.Мотивація навчальної діяльності, визначення теми, мети та завдань уроку.

2.Розгляд картини художника та її аналіз.

3.Словникова робота.

4. Колективне складання плану.

5.Усний опис картини.

6.Підготовка чорнового варіанту твору.

7.Редагування тексту учнями.

8.Вибіркове зачитування учнями за вибором учителя окремих творів та їх аналіз.

9.Домашнє завдання.

II. Навчальний твір.

1.Мотивація навчальної діяльності учнів, мета,завдання.

2.Вимоги до твору.

3.Оголошення теми письмової роботи.

4.Колективне складання плану.

5.Добір матеріалу, епіграфу до твору.

6.Систематизація матеріалу.

7.Зачитування для зразка кращих учнівських творів на цю ж

тему.

8.Домашнє завдання.

Комбінований урок.

1. Психологічні вимоги:

1.Створення атмосфери доброзичливості.

2.Фактор зацікавленості учнів навчальним матеріалом.

3.Індивідуальний та диференційований підхід.

4.Завдання учням на активізацію їхньої творчої уяви та уваги.

5.Дотримання такту і самоконтроль з боку вчителя.

6.Дотримання нормативних вимог єдиного мовного режиму.

Педагогічні вимоги:

1.Організаційна чіткість у проведенні уроку.

2.Раціональний розподіл навчального часу.

3.Пошук ефективних методів і прийомів викладу матеріалу.

4.Науковість викладу.

5.Логічність, емоційність у викладі матеріалу.

Методичні вимоги:

1.Наявність поурочного плану-конспекту.

2.Включення питань на повторення матеріалу.

3.Розвиток усного і писемного мовлення учнів.

4.Використання творчих завдань, створення проблемних ситуацій.

5.Посильність для учнів Д/З.

6.Використання унаочнення.

Прийоми активізації роботи на уроці літератури

1. Виразне читання художнього тексту вчителем і учнями.

2. Самостійна пошукова робота учнів.

3. Використання різних видів унаочнення.

4. Введення інтригую чого моменту в процесі викладу нової теми.

5. Постановка проблемних питань і завдань учням.

6. Дотримання між предметних зв’язків у викладанні літератури.

7. Взаємозв’язок класних і позакласних занять у вивченні літератури.

Дата добавления: 2015-10-24