Історіософський принцип організації навчального матеріалу з літератури.

За новою концепцією, не треба сліпо наслідувати принцип історизму, “абсолютизацію банальної хронології”.

Історико-літературний принцип організації матеріалу пропонується замінити на історіософський. Це дозволить зберегти основні контури академічного курсу, узгодити його зі шкільною дидактичною метою. Замість хронології літературного процесу обрано послідовну зміну епохи, література про які відібрана не лише сучасна, а й інших часів.

4. Критерії добору літературно-художнього матеріалу:

а) цікавість

б) художність

в) вікова доступність

5. Принцип зв’язку з культурологічними проблемами.

6. Принцип вільного добору літературно-художнього матеріалу.

7. Принцип наступності – індикатор глибини засвоєння курсу – рівень оволодіння усним і писемним мовленням.

Етапи літературної освіти в школі. Розміщення словесно-художнього матеріалу в програмах згідно з етапами літературної освіти.

Сучасна програма з літератури має передбачати два ступені навчання – пропедевтичний, або початковий курс літератури в 5 – 8 класах і систематичний курс, на основі історико-літературного процесу у 9 – 11 класах.

Структура програми. Програма включає такі розділи:

1. Пояснювальну записку.

2. Програму, що вказує, які саме твори та в якій послідовності мають вивчатися, а також кількість часу, відведеного на вивчення кожної теми.

3. Програму з розвитку мови на уроках літератури.

4. Список творів для позакласного читання;

5. Список творів для заучування напам’ять.

Літературний матеріал у програмі поділяється на два види: монографічні теми та теми оглядові. Монографічні теми присвячені вивченню творчості окремих письменників. Оглядові – узагальнення розвитку літературного процесу певного періоду.

На основі навчальних планів та програм з літератури вчитель словесних планує свою роботу.

Практика сучасної школи знає три види планування роботи вчителя: календарне, поурочне, тематичне. Тематичне планування – вчитель докладно планує вивчення окремої теми. Він продумує всі його аспекти – форму та методику уроків, повторення, використання технічних засобів, домашнє завдання. Схема тематичного планування: порядковий номер, тема, мета уроку, методи, прийоми, обладнання, план пояснення нового матеріалу, література до теми, повторення (тематичне, систематичне), домашнє завдання. Календарне планування полягає у розподілі програмового матеріалу за уроками та визначенні точної дати його вивчення.

Схема календарного планування:

1. Порядковий номер.

2. Тема, підтема програми.

3. Повторення.

4. Дата.

Календарний план складається на семестр. Основні вимоги до складання календарного плану

Записується план у звичайному зошиті, затверджується заступником директора з навчальної частини школи або директором.

Складання календарного плану – складна, творча робота, яка потребує ґрунтовних різногалузевих знань і педагогічного досвіду.

На що треба зважати при складанні плану:

1. Програма, концепція літературної освіти;

2. Знання, вміння, навички щодо конкретної теми;

3. Вікові особливості дітей та особливості їх літературного розвитку;

4. Особливості класного колективу (здібні, обдаровані, з фізико-математичним ухилом).

5. Дотримання кількості годин для вивчення літератури в класі, кількості годин на чверть, тиждень, не планувати контрольні роботи на понеділок та суботу, не давати домашнє завдання на понеділок;

6. Наявність літератури в шкільній бібліотеці;

7. Системність.

Відповідно до програми створюються нові підручники, хрестоматії, учитель може користуватися окремими виданнями художніх творів певного письменника і вступними статтями до них, матеріалами, що друкуються в журналі “Українська мова та література в школі”, “Дивослово”.

Розділ 2: Навчальні освітні і виховні завдання уроків літератури

Дата добавления: 2015-10-24