Тема: Проблемність на уроках літератури

В історії та теорії педагогіки відомі різноманітні типи навчання:

1. Догматичний,

2. Пояснювально-репродуктивний тип навчання(або Інформаційний, повідомляючий).

Сучасні основні типи навчання:

1. Інформаційно-повідомляючий;

2. Пояснювально-ілюстративний;

3.Проблемно-пошуковий (М.М. Скаткін, М.І.Махмутов, А.М.Матюшікін, Т.В.Кудрявцев).

Теорія проблемного навчання грунтується перш за все на психологічних закономірностях розумового розвитку дітей.

становить систему правил, застосування прийомів учіння та викладання, побудовану зі зважанням на логіку розумових, мислительних операцій (аналізу, узагальнення і закономірностей пошукової діяльності учнів (проблемної ситуації, пізнавального інтересу, потреби). Тому воно найбільш забезпечує удосконалення розумових здібностей школяра, його загальний розвиток і формування переконань. Проблемне навчання випливає з того, що проблемний підхід забезпечує

а) інтенсивну розумову (мислительну) активність учнів і глибоке засвоєння знань;

б) створює найсприятливіші умови для розвитку їх творчих здібностей;

в) сприяє багатогранному розвиткові дитини і вихованню її найкращих моральних якостей, естетичних смаків і уподобань виділяє такі випадки об’єктивного існування проблемної ситуації на уроці літератури:

I. При зіставленні протилежних висловлювань двох літературних критиків про один і той же твір, літературного героя, майстерність художнього зображення.

Пасічник Є.А. застерігає від суб’єктивізму в оцінюванні учнями мистецьких явищ. Самостійність думки і суб'єктивізм – далеко нерівнозначні поняття.

IІ. Коли виникає суперечність між об’єктивним змістом, що випливає з художнього твору і суб’єктивним його тлумаченням учнем.

III. Якщо суперечність закладена в змісті твору, що став об’єктом вивчення.

Розв’язання суперечності, що створила проблемну ситуацію, складається з таких етапів:

1. формування проблемного завдання вчителем або постановка проблемного запитання;

2. вибір учнями можливих шляхів розв'язання проблемного (ПІЗнавального) завдання або пошук відповіді на поставлене проблемне запитання;

3. обгрунтування учнями своїх суджень;

4. розв’язання проблеми (кінцева відповідь учнів на проблемні запитання, або результат виконання ними проблемного завдання)

Розрізняють рівні проблемності у навчанні:

1. Учитель сам ставить проблемне запитання і сам розв’язує його, демонструючи учням шлях наукового пошуку. ідея метод роботи дістав назву проблемного викладу матеріалу. Цей виклад можна застосовувати у процесі пояснення нового матеріалу

2. Вищий рівень проблемного навчання досягається тоді, коли на певному етапі уроку учитель залучає через проблемні запитання до пошуку учнів. Цей метод роботи називається частково-пошуковий або евристичний.

3. Найвищий рівень проблемності досягається тоді, коли поставлену вчителем проблему учні розв’язують самостійно. Такий метод роботи називається дослідницьким.

Дослідницький метод дає можливість найповніше реалізувати вимогу формування творчої самостійності учнів, навичок їх дослідницької діяльності. Виконуючи завдання, теоретичні й практичні дослідження, учні нерідко самі формулюють навчальну проблему, висувають гіпотезу її вирішення, самостійно здійснюють пошук і приходять до певного результату.

Дослідницький метод слід застосовувати при вивченні найважливіших, вузлових питань програми. Дослідницькі завдання передбачав певний цикл самостійних навчально-пізнавальних дій школярів - від збору інформації до її аналізу, від постановки навчальної проблем до її розв'язання.

Звичайно, щоб розв'язати таку проблему, треба мати багато часу для дослідницького пошуку. Звідси - посилена увага до підготовки домашнього завдання. Буває й так, що пошук виходить за час уроку ведеться під час самостійної позакласної роботи. Результатом такої роботи можуть бути учнівські доповіді, реферати, твори.

дослідницький метод передбачає і проведення екскурсій; літературні, історичні, етнографічні музеї, по рідному краю, з якими творчість конкретних письменників; робота з архівними матеріалами.

Але, де б не застосовувався дослідницький метод – на уроці чи в позакласній роботі, його сутністю залишається розв'язання певного пошукового завдання, логіка виконання є такою:

1) спостереження і вивчення фактів, процесів, виявлення незрозумілих явищ, які треба дослідити і постановка проблеми);

2) формування гіпотези (тобто припущення) про те, ще треба зробити, щоб розв’язати проблему, або формування причинно-наслідкових зв’язків, закономірність яких треба перевірити;

3) побудова загального і робочого планів дослідження;

4) їх здійснення;

5) аналіз результатів, узагальнення.

Проблемний підхід до навчання має багато переваг, але не можна його абсолютизувати.

Пасічник Є.А. “проблемність у навчанні в широкому її розумінні логічно виправдана лише тоді, коли вона розумно поєднується з іншими видами навчальної діяльності, яка за своєю природою не має проблемного характеру. Тому варто було б говорити не стільки про проблемне навчання, скільки про проблемний аспект у навчанні, проблемний підхід до розв’язання поставленого завдання. Адже навчання широке за своїм змістом поняття, і його аж ніяк не можна вкласти у якісь вузькі рамки”.

Розділ 2: Навчальні освітні і виховні завдання уроків літератури

Дата добавления: 2015-10-24