Захисна промова адвоката у кримінальному процесі

1. Основні поняття про судову риторику

Ораторська промова, у широкому розумінні,- це будь-яка промова, спрямована безпосередньо до певної кількості людей, слухачів. Лекція, доповідь, виступ - це різновид ораторської промови. Оратором (від лат. ого - промовляю) фактично можна назвати всякого, хто промовляє до слуха­чів. При цьому ми абстрагуємось від рівня, на якому про­звучав виступ, від майстерності, якою володіє особа, що виступає. Тут головним є сам факт, що хтось промовляє до слухачів.

На побутовому рівні поняття терміна «оратор» звужу­ється до характеристики якості самого виступу. В одному випадку ми говоримо, що доповідач чи виступаючий був добрим оратором, тобто, в тій чи іншій мірі, володів мисте­цтвом красномовства; в іншому - ми не наділяємо його та­кою характеристикою.

Кожна людина, без огляду на професію й вид діяльності, потрапляє у різні життєві ситуації, коли стає, хоча би на короткий час, оратором. Саме тому актуальними і сьогодні є слова А. П. Чехова про те, що «для інтелігентної людини зле говорити повинно вважатися такою ж непристойністю, як не вміти читати й писати». На жаль, «невміння» говори­ти часто спостерігаємо й серед осіб, які, за родом своєї діяль­ності, мусять бути добрими ораторами. Особливо важливо володіти ораторським мистецтвом працівникам юриспруден­ції, зокрема прокурорам, адвокатам, суддям.

Основні жанри (роди й види) ораторського мистецтва. Основними видами (і жанрами) ораторського мистецтва, на думку вчених, є:

- соціально-політичне красномовство;

- політична промова;

- парламентське красномовство;

- мітингова промова;

- академічне красномовство;

соціально-побутове красномовство; _ судове красномовство; _ лекційно-пропагандистське красномовство; _ дипломатичне красномовство; _ рекламне красномовство; _ військове красномовство;

_ церковно-богословське красномовство (гомілетика). Зупинимось на характеристиці судового красномовства -як одного з видів ораторського мистецтва.

Судове красномовство також можна поділити на види:

- звинувачувальна промова у кримінальному процесі
прокурора;

- звинувачувальна промова приватного обвинувача;

- звинувачувальна промова потерпілого;

- захисна промова (захисника);

- самозахисна промова підсудного;

- промова позивача у цивільному процесі та його пред­
ставника;

- промова відповідача у цивільній справі та його пред­
ставника;

- промова третьої особи із самостійними вимогами та її
представника;

- промова третьої особи без самостійних вимог;

- промова уповноважених органів державного управ­
ління, профспілок,

- промова представника державного підприємства,
установи, кооперативних організацій та їх об'єднань, пред­
ставників громадських організацій й трудових колективів.

Предмет судової промови. Предмет судової промови ціл­ковито залежить від кода тих питань, які суд має вирішувати при винесенні судового рішення. Це випливає з того, що су­дова промова покликана сприяти формуванню внутрішнього переконання судді чи суддів або присяжних засідателів у наявності чи відсутності обставин, на які покликається ора­тор. В теорії промови переконання визначається як повідом­лення, що має своєю метою змінити погляди адресата. Істи­на не залежить від того, хто її проголошує,- твердить логіка, але переконливість істини залежить від того, хто її пропові-^ДУ^Є> Практика довела, що високі морально-етичні постулати ^Легще Доводити людині, яка свято в них вірить. Адже по кож-I^й кримінальній справі суд, перед винесенням вироку, на Уставі оцінки доказів, за с^оїм внутрішнім переконанням, Щ° ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному роз-

гляді всіх обставин справи в їх сукупності, має вирішити такі питання:

- чи мало місце діяння, у вчиненні якого звинувачуєть­
ся підсудний;

- чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею
кримінального закону він передбачений;

- чи винен підсудний у вчиненні цього злочину;

- чи підлягає підсудний покаранню за вчинення ним
злочину;чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують від­
повідальність підсудного і які саме;

- яка саме міра покарання повинна бути призначена і
чи повинен він її відбувати;

- чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов,
на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшко­
дуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також якщо вони
витрачені закладом охорони здоров'я на його стаціонарне
лікування, якщо цивільний позов не був заявлений;

- що зробити з майном, описаним для забезпечення ци­
вільного позову і можливої конфіскації майна;

- що зробити з речовими доказами, зокрема із грошима,
цінностями та іншими речами, нажитими злочинним шляхом;

- на кого повинні бути покладені судові витрати і в
якому розмірі;

- який запобіжний захід слід обрати щодо підсудного;

- чи слід у випадках, передбачених законом, застосо­
вувати до підсудного заходи безпеки.

Отже, судова захисна промова по кримінальній справі при розгляді судом першої інстанції має своїм предметом:

- аналіз фактичних обставин справи;

- аналіз і оцінку доказів;

- юридичну кваліфікацію встановлених фактичних об­
ставин;

- кваліфікацію злочину;

- характеристику особи підсудного, а в необхідних ви­
падках - й інших учасників процесу;

- аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину;

- аналіз інших питань, пов'язаних із застосуванням кри­
мінального покарання або звільнення від нього;

- питання, пов'язані з вирішенням цивільного позову.
Предметом судового виступу в апеляційному суді, Ш°

розглядає кримінальну справу по другій інстанції чи у ка­саційному порядку, будуть дещо інщі питання, а саме:

242 ■ ■ •

критика або обґрунтування попереднього чи поперед­ніх судових рішень;

_ аналіз і оцінка додаткових матеріалів, в межах апеля­ції чи касаційної скарги;

_ пропозиції щодо винесення необхідного судового рі­шення.

Таким чином, предметом захисної судової промови у кримінальному процесі буде аналіз норм процесуального _права, що регулюють діяльність органів слідства й суду, які розслідували та розглядали кримінальну справу, аналіз зі­браних доказів й інших питань, що пов'язані із встановлен­ням істини по справі, та винесення законного, обґрунтова­ного судового рішення.

Мета проголошення захисної промови - це участь адво­ката у формуванні внутрішнього переконання суддів по конкретній справі на основі об'єктивної оцінки доказів. Як зазначав А. Ф. Коні, «в основі судового красномовства ле­жить необхідність доводити й переконувати...»

Дата добавления: 2015-08-20