В кримінальній справі 4 страница

- змінює вирок, постанову чи ухвалу;

- скасовує вирок, постанову, ухвалу і направляє справу
на нове розслідування або новий судовий або апеляційний
розгляд.

Підготовку і складання касаційної скарги адвокат здійс­нює в такому самому порядку, що й при складанні апеля­ційної скарги. Причина оскаржуваного рішення має бути всебічнр аргументована, з врахуванням того, що вирок пе­ревіряється в обсязі, в якому він оскаржений. Коло докумен­тів, які повинен вивчити адвокат, готуючи касаційну скар­гу, ширше, ніж при підготовці апеляції, адже цього разу предметом оскарження є не тільки вирок, а й апеляція.

Для роботи над касаційною скаргою немає певних, уні­версальних зразків. Схему побудови скарги визначає про­цесуальний матеріал, який у різних справах є різним.

Готуючись до подання касаційної скарги, адвокат на­самперед аналізує і вивчає судове рішення, яке оскаржується, зіставляє його з нормами матеріального і процесуального права з метою вивчення невідповідностей законові.

Як і на інших стадіях процесу, головним завданням ад­воката на цьому етапі є робота з доказами. Глибоке знання доказів дає можливість усвідомити реальну ситуацію і від­повідно корегувати свою правову позицію та передбачити майбутнє рішення суду. При цьому не слід намагатись вга­дати, що зробить суд, адже, вирішуючи замість суду, адво­кат обмежує себе у вимогах.

На особливу увагу заслуговує вивчення протоколу су­дового засідання, на підставі якого формується оцінка об­ставин справи, яка реалізується у вироку. Ознайомлюю­чись з протоколом судового засідання, слід звернути увагу на випадки невідповідності відображення судового засі­дання фактичним обставинам, Якщо будуть виявлені будь-

які розбіжності, треба обов'язково подати зауваження на протокол.

Найголовніше - це професійний аналіз доказів у справі _та ті висновки, які можуть підвести суд до усвідомлення, що у справі допущено помилку, яку необхідно виправити, яка, відповідно до процесуального закону, дає підстави для скасування вироку.

Бажано писати коротку касаційну скаргу, оскільки по­ширені, великі касаційні скарги судді читають неохоче. Оскаржуючи висновки суду, адвокат вступає у спір, і цей спір повинен бути конкретним, а отже, матеріал слід викла­дати стисло, лаконічно.

У касаційній скарзі адвокат здійснює певний аналіз ви­року. Якщо у справі допущено кілька порушень, вони ви­кладаються окремо у певній послідовності.

Норми кримінального закону вважаються порушеннями або неправильно застосованими, якщо суд допустив: істотне порушення кримінального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості зло­чину та особі засудженого.

Вирок місцевого апеляційного суду, постановлений як судом першої інстанції, може бути скасований або зміне­ний також у зв'язку з однобічністю, неповнотою дізнання, попереднього слідства або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

Касаційна підстава, обґрунтована порушенням кримі­нального закону, стає для суду переконливою тоді, коли адвокат може порівняти її з неправильним висновком суду про справжні обставини справи.

Відповідно до ст. 391 КПК, у засіданні суду касаційної інстанції, яке проводиться за участю прокурора, можуть брати участь особи, зазначені у ст. 384 КПК, яких у разі потреби суд має право запросити для давання пояснень. Учасники судового розгляду, які з'явились в судове засі­дання, мають право давати пояснення. Клопотання засу­дженого, який утримується під вартою, про виклик його Для давання пояснень при перевірці вироків, ухвал, поста­нов апеляційного суду є обов'язковим для суду касаційної інстанції.

Щодо перевірки справ, зазначених у ч. 2 ст. 383 КПК, то із змісту ст. 394 КПК випливає, що вони можуть бути за-

слухані без участі осіб, які подали касаційну скаргу, але з обов'язковою участю прокурора. У пресі висловлювалась думка, що норми статей 391 та 394 КПК у чинній редакції суперечать вимогам ст. 129 Конституції України.

Слухаючи доповідь про суть вироку, захисник робить для себе позначки щодо повноти і правильності посилань на ті чи інші обставини, аналізує мотиви вироку суду, а та­кож доводи, скарги і протести.

Особливий інтерес для нього становить оцінка допові­дачем тих порушень норм матеріального або процесуально­го права, на які посилається касатор. Залежно від цього, а також беручи до уваги відповіді доповідача на запитання інших членів суду, адвокат вирішує для себе, як побудува­ти свій виступ. Здебільшого інші члени суду не ставлять доповідачеві запитань.

Як правило, план виступу адвокат обдумує заздалегідь. Втім, якщо вимагатимуть обставини, він має бути готовий внести у свій виступ відповідні корективи або й взагалі відмовитись від підготовленого плану.

На відміну від суду першої інстанції, де адвокат висту­пає з промовою, у касаційній інстанції він виступає з пояс­неннями, тому завдання його дещо інше. Адже суд уже ви­знав певні обставини встановленими і дав їм відповідну юридичну оцінку. Тепер адвокат повинен подати касацій­ній інстанції вагомі доводи, які обґрунтовують неправиль­ність вироку.

Отже, безпосередня мета адвоката у суду касаційної ін­станції полягає у критиці тих мотивів, якими керувався суд при ухваленні вироку.

Критичні доводи захисту відомі суддям із змісту каса­ційної скарги. Тому не слід будувати пояснення механіч­ним повторенням цих доводів. Треба сказати так, щоб кри­тика прозвучала по-новому, щоб судді сприйняли аргу­менти оратора як продовження і розвиток викладених у касаційній скарзі міркувань.

У процесі пояснення необхідно стежити за реакцією суд­дів, фіксувати їхній інтерес до одних доводів та його відсу­тність щодо інших. Слід бути готовим до того, що під час виступу судді можуть ставити запитання, що ускладнює завдання адвоката.

Виступаючи з поясненнями, адвокат повинен посила­тися на відповідні норми Закону, які були порушені су-

лом. Такі посилання посилюють переконливість доводів касатора.

Виступом у суді касаційної інстанції завершується робо­та адвоката на цій стадії процесу.

Захисник при перегляді судових рішень у порядку ви­ключного провадження. Підставами для перегляду судо­вих рішень, що набули чинності у порядку виключного провадження, є:

- нововиявлені обставини;

- неправильне застосування кримінального закону та
істотні порушення вимог кримінально-процесуального за­
кону, які суттєво вплинули на правильність судового рі­
шення (ст. 400-4).

Відповідно до частини 2 ст. 400-4 КПК, перегляд судо­вих рішень з цих підстав з метою застосування закону про більш тяжкий злочин, збільшення обсягу обвинувачення чи з інших підстав, що погіршують становище засудженого, а також виправдального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускаються.

Подання про перегляд судового рішення за нововиявле-ними обставинами мають право вносити: Генеральний про­курор України, його заступники; прокурор області, проку­рор Автономної Республіки Крим, Військовий прокурор (на правах прокурора області). Клопотання прокурора про пе­регляд справи у порядку виключного провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами вправі подавати учасники процесу та особи, яким це право надано законом. Якщо про­курор не вбачає підстав для перегляду справи у зв'язку з но­вовиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю мотивованою постановою, про що повідомляє осіб та під­приємства, установи, організації, які подали заяви.

Подання про внесення на судовий розгляд клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 400-4 КПК, мають право виносити судді каса­ційного суду в кількості не менш як п'яти осіб.

Клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 400-4 КПК, вправі подавати засу­джений, його захисник або законний представник, прокурор, який брав участь у розгляді справи, Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Респуб­ліки Крим, прокурори областей, міст Києва і Севастополя ^та прирівняні до них прокурори і їх заступники в межах їх

повноважень. Листування з приводу надходження клопо­тань про перегляд касаційним судом справ з підстав, перед­бачених зазначеною статтею, із засудженим, захисником чи законним представником касаційний суд не веде.

На підставі подання, підписаного не менш як п'ятьма суддями касаційного суду про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 400-4 КПК, справа при­значається до судового розгляду.

Розгляд справи здійснюється на спільному засідання су­дових палат Верхового Суду України, уповноважених зако­ном на розгляд кримінальних справ у касаційному порядку. Оскільки засідання є правомочним за наявності не менше як двох третин складу кожної з палат, ухвала приймається відкритим голосуванням більшістю голосів і підписується головуючим та суддею-доповідачем.

Складання клопотання в порядку виключного прова­дження. Заява про перегляд судових рішень в порядку ви­ключного провадження називається клопотанням. Форма викладу матеріалів у клопотанні може бути різною - залеж­но від практичного досвіду, виробленого стилю і манери. КПК не містить певних вимог щодо форми такого клопо­тання.

Водночас клопотання, складені адвокатом, мають бути юридично грамотними, аргументованими і коректними. У клопотанні слід вказати, кому воно адресовано, хто його подає, на якій підставі особа, яка подає клопотання, має право його подавати (учасник процесу, захисник засудже­ного та інші), адресу заявника, який вирок оскаржується, кваліфікація статті, за якою особу засуджено. Далі виклада­ється саме клопотання, яке має три частини: вступну, моти­вувальну і резолютивну.

Клопотання повинно ґрунтуватися на чинному законо­давстві та судовій практиці, у вступі треба коротко викласти частину справи, вироку суду, висновки якого оспорюються, і, якщо необхідно, фабулу справи. Посилаючись на докази, слід вказувати аркуші справи.

Оскаржуючи висновки суду у зв'язку з нововиявлени-ми обставинами справи, необхідно ґрунтувати наявність цих обставин - у результаті фальсифікації доказів, непра­вильного перекладу, інших матеріалів - та вказати, якими документами або доказами такі нововиявлені обставини підтверджуються.

При обґрунтуванні неправильного застосування кримі­нального закону та порушення кримінально-процесуаль­ного закону, які істотно вплинули на правильність рішення, адвокат подає докладний аналіз судових рішень.

Щоб клопотання не було надто великим, детальний ана­ліз порушень, допущених судами і слідством, що доповнює і уточнює основні його положення, можна викласти на окре­мому аркуші, який додається до клопотання.

З підготовленими клопотаннями слід ознайомити підза­хисного, заручитися його підтримкою. За певних умов мо-_же бути доцільним підготувати два клопотання - від свого імені та від імені підзахисного. Такі клопотання не повинні бути ідентичними. Вони мають висвітлювати допущені у справі порушення з різних боків. До клопотання, крім копій судових документів, долучаються додаткові матеріали і до­кази, довідки, висновки та ін. КПК не передбачає обов'язок подавання разом із клопотанням копій вироку та інших до­кументів, проте їх варто додавати.

Якщо клопотання взято до уваги і призначено до роз­гляду, воно розглядається за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку. Отже, в адво­ката може з'явитись можливість виступити в суді з пояс­неннями.

Дата добавления: 2015-08-20