Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Архітектура

Архітектура і образотворче мистецтво | Елліністична культура | А. Родоська | Культура Стародавнього Риму | Візантійська культура | Західноєвропейська середньовічна культура | Ренесанс у культурі Європи | Північне» Відродження | Культура Нового часу | Історичні етапи розвитку і загальна характеристика української культури |


Читайте также:
  1. Архітектура
  2. АРХІТЕКТУРА
  3. АРХІТЕКТУРА
  4. АРХІТЕКТУРА
  5. АРХІТЕКТУРА
  6. Архітектура
  7. АРХІТЕКТУРА

Головними осередками розвитку архітектури за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства були міста. Найбільше споруджували наші предки будівель буденних. Йдеться передусім про міські оборонні споруди. Для давньої Русі характерними були дерев’яні та земляні оборонні укріплення. Камінь у будівництві наші предки почали застосовувати в Х ст. Найдавнішу кам’яну споруду – князівський палац – було відкрито археологами на Старокиївській горі. У літописі ця споруда згадується під 945р. Протягом
989-996рр. у Києві з каменю будували храм Богородиці, відомий під назвою Десятинної церкви – перший християнський кам’яний храм Київської Русі. Кам’яне будівництво особливо пожвавилося за князювання Ярослава Мудрого. У Києві тоді було збудовано найбільший собор держави – Софію Київську, Золоті ворота, храми Георгіївського та Ірининського монастирів. Будівництво розгорталося не тільки в стольному місті, а й в інших містах Русі.

На землях Волині будівничі дотримувалися традицій, що склалися на придніпровських теренах, а на Галичині застосовували здобутки романської архітектури, яка поширена була в Угорщині, Чехії, Польщі. Галицькі будівничі споруджували храми й палаци з місцевого каменю-вапняку, брил, потім їх старанно обтесували. Вапняні блоки клали на тонкі шари вапняного, без домішок цементу, розчину.

Особливостями галицької архітектури є надзвичайна різноманітність типів споруд, для оздоблення яких часто використовували білий камінь та спосіб облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, з рослинним і геометричним орнаментами тощо.

Розквіту архітектура Галицької землі досягла у ХІІ ст. за князювання Ростиславичів. У стольних містах тоді з’явилися муровані князівські палаци, кам’яні храми, оборонні споруди. Найвідомішою пам’яткою галицької архітектури є грандіозний Успенський собор у Галичі, збудований у сер. ХІІ ст.

У ХІІІ ст. значним архітектурним центром був Холм, де продовжували розвиватися традиції галицької архітектури.

Серед збережених храмових споруд Волині найстарішим є Успенський собор у Володимирі, збудований за князя Мстислава Ізяславича в 1160р. У ХІІІ ст. на Західній Волині з’являється новий тип оборонних споруд – великі оборонні вежі-донжони, які побудовані з каменю або цегли.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 86 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Наукові знання| Образотворче мистецтво

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)