Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

АРХІТЕКТУРА. В архітектурі України на початку XX ст

ВИЩА ШКОЛА | ЛІТЕРАТУРА | УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ | Знані українські художники другої половини XIX ст. | СКУЛЬПТУРА | НАРОСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ | ПОЯВА МАСОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ | ПОСИЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ГНІТУ | УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА Й ДУХОВНЕ ЖИТТЯ НА УМОВИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ XX ст. | Історична наука |


Читайте также:
  1. Архітектура
  2. АРХІТЕКТУРА
  3. АРХІТЕКТУРА
  4. АРХІТЕКТУРА
  5. Архітектура
  6. АРХІТЕКТУРА

В архітектурі України на початку XX ст. поширився загальноєвропейський стиль модерн з характерними для нього природними декоративними формами. Типовими спорудами цього стилю є:

в Києві: будинок з химерами (архітектор В. Городецький); Державний банк (архітектор О. Вербицький, О. Кобелєв); перший в Україні критий ринок на Бессарабській площі тор­говою площею 2896 кв. м (архітектор Г. Гай, скульптурне оз­доблення Т. Руденка та О. Теремця.)

у Харкові: художня школа (архітектор К. Жуков).

у Полтаві: школа І. Котляревського (архітектор В. Кричевський); будинок Полтавського земства (архітектор К.Жуков, В. Кричевський)

МУЗИКА

1904 р. — М. Лисенко заснував музично-драматичну школу у Києві, яка готувала диригентів, хормейстерів, співаків, режисерів, акторів та ін. Успішно працювали композитори, які продовжували традиції М. Лисенка.

1. Кирило Стеценко (1882—1922) — вихованець школи М. Лисенка, став безпосереднім продовжувачем його традицій в українській музичній культурі. Він збирав, вивчав і пропагував українські народні пісні. Такі його твори, як "Усе жило, усе цвіло", "Веснонько, весна", "Сійтеся квіти", його оброблені колядки і щедрівки вва­жають перлинами не тільки української, а й світової хо­рової літератури. На тексти творів Т. Шевченка, І. Франка, П.Грабовського, Лесі Українки, К.Стеценко склав ряд музично-вокальних творів. Широко відомі його хорові композиції "Прометей", "Єднаймося", "Шевченкові". Він написав біля 50 солоспівів з фортепіаном, понад 50 хорів, музику для трьох українських комедій, музику до сценічних творів:

"Про що тирса шелестіла", "Гайдамаки". Писав дитячі опери: "Івасюс Телесик" та "Котик і півник". З церков­ної музики він написав дві літургії та в народному дусі панахиду.

2. Микола Леонтович (1877—1921) — брав безпосередню участь у керівництві самодіяльними хорами, для їх ви­конання спеціально обробив революційні пісні "Мар­сельєза", "Варшав'янка" та ін.

Писав хорові твори, обробки українських народних пісень. Широко відомі його твори: "Ой пряду", "Щед­рик", "Дударик", "Зайчик" та ін.

3. Станіслав Людкевич (1879—1979) — західноукраїнський композитор. Писав Твори, обробки українських наро­дних пісень.

Створив чотиричастинну симфонічну оду "Кавказ" на слова Т. Шевченка. Відомі його "Вічний революціонер", "Хор підземних ковалів", "Останній бій", симфонічна поема "Каменярі", "Стрілецька рапсодія" та ін.

Талановитою оперною співачкою була Соломія Крушельницька (1873—1952). В її репертуарі було 60 опер, іона виступала на сценах багатьох оперних театрів — у Відні, Варшаві, Кракові, Петербурзі, Одесі та ін.

ТЕАТР

У 1907 р. — М. Садовський заснував у Києві український театр, де здійснив постановку відомих український опер "Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського, "Енеїда" та "Наталка-Полтавка" М. Лисенка, "Роксолана" Д. Січинського та ін. Митцями українського театру XX ст. були: М. Кропивницький, П. Саксаганський, М. Карпенко-Карий, М. Заньковецька.

1908 р. — святкування 25-річчя творчої діяльності М. Заньковецької видатного майстра сцени. В умовах наступу на українську культуру театр зали­шався єдиною легальною установою, яка мала дозвіл на використання української мови.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 107 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ЛІТЕРАТУРА| ЖИВОПИС

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)