Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Племінна робота

Система цілорічних опоросів, ізольоване цехове утримання виробничих груп тварин і повноцінна їх годівля забезпечує одержання 18-20 ц м¢яса на основну свиноматку за рік. | Основною метою сучасного свинарства є збільшення виробництва свинини за умови зниження витрат на її виробництво. | Недостатню кількість макро- та мікроелементів, вітамінів поповнюють у раціонах шляхом збагачення концентратної частини відповідними добавками. | Включення до раціону поросних маток вітамінів А і Д значно збільшує багатоплідність і життєздатність поросят. | Комбікорми виготовляють для поросят за спеціальними рецептами, щоб повністю задовольнити їх потреби в усіх поживних речовинах. | Концкорми згодовують у вигляді повноцінних комбікормів, збалансованих за всіма поживними та біологічно активними речовинами. | У раціоні для свинок доцільно включати трав¢яне чи сінне борошно бобових культур. | Залежно від зональних умов використовуються такі типи відгодівлі свиней на м¢ясо: концентратний, концентратно-коренеплодний, концентратно-картопляний, концентратно-силосний. | Практикується дворазове роздавання корму за концентратним типом годівлі і триразове за іншими типами. | Особливості годівлі свиней на великих промислових комплексах |


Читайте также:
  1. Бібліографічна робота
  2. Волонтерська робота
  3. Індивідуальна робота з вихователями
  4. Контроллер робота CR-1
  5. КОНТРОЛЬНА РОБОТА
  6. Контрольна робота № 1. Розрахунок показників надійності ДВЗ
  7. Контрольна робота № 3. Аналітичний розрахунок норми надійності елементів ДВЗ

Виробництво доброякісної продукції вівчарства з низькою собівартістю, неможливе без чітко організованої племінної роботи. Добір і підбір овець проводиться за комплексом основних ознак: настриг вовни у натуральному вигляді, настриг чистої вовни (після видалення з неї жиропоту і механічних домішок - гною, пилу, органічних рештків рослинного походження, вологи тощо), довжина і товщина шерстинок, їх міцність на розрив, пружність, еластичність, вирівняність шерстинок за довжиною і товщиною в штапелі та в руні.

До ряду селекційних ознак також включаються і жива маса тварин у різні вікові періоди, інтенсивність приросту живої маси, витрати корму на одержання одиниці приросту живої маси, якість м'яса, а також такі показники, як багатоплідність, молочність, материнські якості вівцематок, життєздатність і т. ін.

Таким чином, кількість селекційних ознак у вівчарстві, за якими селекціонерові потрібно вести добір і підбір, незрівнянно більша порівняно з іншими галузями за загальноприйнятими у тваринництві прийомами і методами селекції.

Добір і підбір овець здійснюють за даними їх бонітування (оцінка за походженням, за екстер'єром, конституцією та продуктивністю), на основі чого тварин відносять до певного класу (еліта, перший і другий класи), а тварин, які не відповідають вимогам цих класів, вибраковують. Закріплення баранів за маточними отарами здійснюють з урахуванням того, що вони за класністю повинні перевершувати закріплених за ними маток або ж, відповідаючи їм за класністю, значно перевищувати їх за певними господарсько корисними ознаками, за якими передбачається селекція, виходячи з потреб систематичного поліпшення продуктивних якостей окремих тварин, стад і порід у цілому.

Бонітують овець у віці старше одного року, весною перед стрижкою, при нормальному їх розвитку, середньою вгодованості і гарному стану вовнового покриву. Під час відбирання для племінних цілей молодняк бонітують у віці трьох-чотирьох місяців, а смушкових - в перші дні життя.

До класу еліти відносять тварин, які за основними господарсько корисними та конституційними ознаками значно перевершують тварин першого класу, які повністю відповідають стандарту для кожної породи. А до другого класу відносять овець, які не повністю відповідають стандартові породи за окремими ознаками.

Для проведення бонітування розроблено спеціальний "бонітувальний ключ". Ним передбачаються записи у вигляді певних символів. Так, екстер’єр позначається прямокутником, на якому відповідним чином (дугою, кутом і т. ін.) фіксуються вади за якоюсь ознакою, що значно полегшує трудомістку роботу зоотехніка-бонітувальника, якому кожну тварину слід оцінити за значною (більше десяти) кількістю ознак.

За наслідками бонітування вівцям на правому вусі вищипуванням спеціальними щипцями "проставляють" клас: еліта - на кінці вуха вищип у вигляді стрілки; I клас - один вищип на нижньому краї вуха; III і IV класи (для порід м’ясо-вовнових і цигайських овець - один вищип на верхньому (для III класу) і по одному на обох боках вуха (для IV класу). Таке мічення овець дозволяє досить ефективно проводити роботи, пов’язані з бракуванням, комплектацією отар за класним принципом і т. ін.

Племінна роботу спрямовується на поліпшення існуючих і створення нових порід, і є складовою частиною технології виробництва продукції вівчарства. Від її успіхів значною мірою залежить успіх галузі в цілому.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Виробнича класифікація овець| Вовнова продуктивність овець

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)