Читайте также:
|
У сліпих тестах алкоголь подається у концентраціях і дозах на межі, яку люди можуть виявити. Тому умови проведення експерименту набувають критичної важливості.
Найліпша процедура була розроблена групою дослідників на чолі з Аланом Марлаттом — професором психології Вашінгтонського університету у Сіетлі. Група опублікувала свої перші дані у 1973-1974 роках і з того часу удосконалювала свою методику.
Учасники розбиваються на 4 групи:
| Половині сказали що вони п'ють суміш горілка-тонік | Половині сказали що вони п'ють чистий тонік | |
| Половина отримала суміш горілка-тонік | Сказано про алкоголь і реально пили його | Сказано про тонік, але пили алкоголь |
| Половина отримала чистий тонік | Сказано про алкоголь, але пили тонік | Сказано про тонік, і реально пили його |
Напій кожного учасника визначався підкиданням монети. Але монета була фальшивою — обидві сторони були однакові! Учасники спостерігали за тим, як змішувались напої. Смирновську горілку і тонік наливали з справжніх пляшок. Для тих, хто отримував чистий тонік, але кому було сказано, що вони отримують алкоголь, у пляшці з під горілки був дегазований тонік.
Коли горілка і тонік змішуються у пропорції 1:5, ризик, що учасники визначать алкоголь за смаком, малий. Але для впевненості учасники перед дегустацією отримували у рот дозу прискання.
Рівень алкоголю у крові як би вимірювався по видиху у електронний алкометр. Але алкометр був підробленим і тільки підтверджував те, що було сказане про вміст напою.
Оскільки алкоголь подавався у дозах, які можуть бути помічені по внутрішнім зв'язкам, Марлатт і його співробітники хотіли уникнути штучної ситуації, коли учасники переривають звичайну діяльність, щоб зосередитися на внутрішніх зв'язках. Уникаючи листків опитування, учасникам пропонувалося прийняти участь у соціальному спілкуванні, тоді як асистенти обережно спостерігають за поведінкою і вимірюють реакції.
По закінченню досліду успіх з маніпуляцією напоями перевірявся шляхом опитування кожного учасника про те, скільки алкоголю, на його думку, він випив.
Щоб зробити ситуацію як можна реалістичніше, Марлатт і його група зробили навіть «підроблений бар». По меншій мірі для відвідувача різницю між підробленим і справжнім баром було важко помітити.
Це найбільш переконливий метод для сліпих тестів з алкоголем. Але незважаючи на методику, що вводить в оману учасників досліду, джерела помилок все ж існують, оскільки учасники знайомі з випробовуваною речовиною. Учасники можуть впізнати смак або ефект алкоголю і подумати, що «Я знаю, що не одержував алкоголь, але мої відчуття точно такі самі». Навіяні ефекти можуть так само впливати на підсвідомому рівні через внутрішні зв'язки. От чому сліпі тести з знайомими з алкоголем учасниками не можуть у повній мірі виключити всі навіяні ефекти.
Багато з сліпих тестів, результати яких опубліковані, використовували далеко не такі переконливі, у порівнянні з описаною тут, методики. Окремі сліпі тести використовували метод «Стоп, сідай і зосереджуйся на внутрішніх зв'язках» (опитувальний лист). Це не відповідає реальній ситуації і зменшує цінність дослідів.
Багато досліджень не передбачали перевірку маніпуляцій з напоями. У інших дослідженнях перевірка показала, що маніпуляції були недостатніми.
На подальших сторінках наведений огляд більшості сліпих тестів, результати яких були опубліковані. З огляду виключені тільки експерименти з великими методологічними помилками.
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 43 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Сліпі тести з алкоголем | | | Алкоголь і секс |