Читайте также:
|
Психологічні ефекти марихуани не були об'єктом наукових досліджень до кінця 1960-х років. Перше дослідження провів Ендрю Вейл. Зараз він професор в Аризоні, а тоді він був студентом-медиком Гарвардського університету.
Вейл сам трохи палив марихуану. Він зробив декілька описів її дії. Але коли Вейл став шукати додаткову інформацію, то з'ясував, що серйозні дослідження не проводилися. І він вирішив виконати їх сам.
Він стикнувся з серйозними проблемами. Влада боялася, що Вейл перетворить учасників досліду у наркоманів і півроку коливалася, перш ніж дати йому дозвіл. Він також мав труднощі в отриманні марихуани для експериментів, але незважаючи на це почав здійснення проекту
Серед учасників 8 були курцями марихуани, а 9 — ні. Багато з тих, хто не мав попередніх знань про марихуану, відчували, що вони палять щось відмінне від звичайного тютюну. Але вони не отримували «кайфу» і не оцінювали дію паління як приємну.
З об'єктивної точки зору, дія марихуани на її прихильників і на незнайомих з нею людей була однаковою. Тим не менш, суб'єктивно зазнана дія була зовсім іншою. Результат підтвердив зроблений кількома роками раніше соціологом Бекером висновок (див. частину 4): Хоч природна дія каннабісу (головного компонента марихуани і гашишу) не дуже приємна, люди можуть навчитися високо цінувати викликані ним незвичайні відчуття.
Позначення цих ефектів як «кайф» також не є природним явищем. Але, як показало вивчення епінефрина (див. частину 4), неусвідомлені внутрішні зв'язки можуть бути «витлумачені».
Через декілька років Е. Вейл провів паралелі між інтоксикантами і так званими активними плацебо (див. частину 4):
«На мою думку, найліпша назва для марихуани — активне плацебо, бо це речовина, чия уявна дія на свідомість є фактично ефектом плацебо у відповідь на мінімальну фізіологічну дію. Фармакологи іноді використовують активне плацебо (на відміну від неактивного плацебо на зразок цукрових таблеток) у випробуванні препаратів. Наприклад, нікотинова кислота, яка викликає теплоту і приплив крові, у деяких експериментах порівнювалась з галюциногенами. Але фармакологи не розуміють, що всі психоактивні препарати — також активні плацебо, оскільки психічні ефекти виникають з свідомості, у відповідності з настроєм і обстановкою, у відповідь на фізіологічні зв'язки.
Таким чином, для більшості курців марихуани сумісне паління стає можливістю або приводом для переживань і відчуттів, які доступні кожній людині у будь-який час... Не дивно, що ті, хто регулярно палить марихуану, відкривають, що вони «балдіють» самодовільно».
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 51 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Чи можуть інтоксиканти вивчатися у сліпих тестах? | | | Наступні дослідження інтоксикацій марихуаною |