Зміст процесу виховання

Зміст процесу виховання як характеристика базових цінностей та ціннісних орієнтацій.

Цінності як уявлення про еталон та ідеал; вираження в нормах, значеннях та найбільш типових для даної культури матеріальних та духовних продуктах. Цінність – це ставлення до предмета, події чи явища; ціннісні орієнтація – поведінка людини у певній ситуації:

1) "цінності-чесноти" (альтруїзм, другодомінантність, терпіння, толерантність, емпатія), в основі яких лежать найбільш важливі норми ставлення людини, що мають моральний та психологічний зміст;

2) "цінності життєдіяльності" (самореалізація, свобода, інтерес, взаєморозуміння, співпраця, підтримка), основа яких — норми поведінки і діяльності та соціальні цінності, що забезпечують існування людини в суспільстві інших людей.

Духовність — це та універсальна, інтегральна цінність, яка поєднує цінності-чесноти чи цінності життєдіяльності.

Зміст виховання — це базові культурні цінності (цінності-чесноти та цінності життєдіяльності), засвоєння яких дає змогу дитині, творчо розвиваючись, взаємодіяти зі світом у всій його багатоманітності через різні види діяльності.

Умовами формування цінностей є наявність двох позицій дитини:

— споглядально-пізнавальної (школяр вивчає світ у його багатоманітності);

— активно-перетворювальної (школяр реально допомагає збереженню цінностей, збільшенню багатств природи та суспільства, створюючи творчими зусиллями матеріальні і духовні цінності);

Сприятимуть розвитку цінностей різні види діяльності, а саме:

— навчально - пізнавальна, що розширює обізнаність школяра, заохочує до читання, розвиває інтерес, формує потребу в самоосвіті, допомагає інтелектуально розвиватися та володіти науковими знаннями;

— трудова — спрямованої на створення, збереження та збільшення матеріальних цінностей у вигляді самообслуговуючої, суспільно-корисної праці;

— художня, що розвиває естетичне світосприйняття, потребу в прекрасному, здатність до художнього мислення, до тонких емоційних переживань, стимулює художню самодіяльність та творчу фантазію;

— спортивної — формування здорового способу життя, сили, витриманості, краси людського тіла;

— суспільної, що допомагає соціалізації школяра, формує громадську позицію, пристосовує до активного, позитивного перетворення дійсності;

— ціннісно-орієнтувальної — спрямованої на осмислення особистих та загальнолюдських цінностей, визначення на цій основі власної життєвої позиції;

— вільного спілкування, що здійснюється у вільний час школяра, коли його спілкування вільне від предметної мети, а змістом і метою діяльності є спілкування з іншою людиною як цінністю.

У початкових класахпереважає ігрова та пізнавальна діяльність, між працею, навчанням та художньою діяльністю межі стерті — один вид діяльності переходить в інший, мінімальним є обсяг суспільної діяльності, майже повністю відсутня ціннісно-орієнтувальна діяльність.

Дата добавления: 2015-07-25