Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вторинна модернізація як рух квадратного колеса за бразильським дослідником Н. Вернек Содре.

Партійна конкуренція як фактор політичної модернізації | Виклики стабільності та загрози демократії: проблеми сталого розвитку | Вплив інституту президентства на модернізацію політичної системи України | Вплив соціальної політики на процес розробки та реалізації політичних курсів. | Передумови політичної модернізації. | Модернізаційний процес в Україні: основні проблеми та умови їх вирішення | Контрмодернізація як альтернативний варіант модернізації за незахідним зразком. | Антимодернізація як активна протидія процесу універсалізму | Концепція сталого розвитку | Підходи? Методи заг наукові? |


Читайте также:
  1. Антимодернізація як активна протидія процесу універсалізму
  2. Відмінність та спільне в поняттях: зміна, розвиток, політична модернізація.
  3. Демократизація та політична модернізація за Пшеворським.
  4. Контрмодернізація як альтернативний варіант модернізації за незахідним зразком.
  5. Лекція 2. Моделі вищої освіти. Структура, функції вищої освіти в Україні. Модернізація системи вищої освіти в Україні і Європейський освітній процес (2 год.).
  6. Модернізація зовнішньополітичних відносин України

 

Виокремлюють такі типи М.: "органічну", чи "первинну", характерну для таких країн, як Великобританія, США, Канада, деякі інші європейські країни (модернізаційне ядро). Її початок охоплює епоху першої промислової революції, руйнування традиційних спадкоємних привілеїв і проголошення рівних цивільних прав, демократизації і т. д. У цих країнах модернізація здійснювалася переважно еволюційним шляхом на основі власних культурних традицій і зразків; неорганічну" чи "вторинна", "відбиту", "модернізацію навздогін" (Україна, Росія, Бразилія, Туреччина й ін.), основним фактором якої виступають соціокультурні контакти "відсталих" у своєму розвитку країн з модернізаційним ядром, а основним механізмом - імітаційні процеси. "Вторинна" модернізація, припускає, що одні елементи суспільства "втекли" вперед, більш-менш відповідають розвитку в "передових" країнах, а інші - ще не "визріли", відстають у своєму розвитку чи зовсім відсутні.

Розвиток суспільства при "вторинній" модернізації нагадує, на думку бразильського історика Н. Вернека Содре, "рух квадратного колеса". На його думку, розвиток країни відбувався під знаком значних політичних зрушень, а також відступів, які свідчили про опір сил минулого змінам, особливо великим змінам. Капіталістичний розвиток Бразилії схоже на рух квадратного колеса, яке постійно викликає струс. У макромасштабі воно відбиває постійне пристосування внутрішньої виробничої структури до мінливих зовнішніх умов: колоніальної структури - до феодального панування метрополії, залежної структури - до розвитку капіталізму в Західній Європі, свого власного капіталістичного розвитку - до імперіалізму. Модель "руху квадратного колеса" має важливе значення для розуміння механізмів модернізації у багатьох суспільствах. У процесі такої модернізації колесо зі скрипом перевалюється через ребро між гранями, помітно піднімаючи, а потім завмирає на новій грані – період бурхливого розвитку, досить нерівномірного й однобокого, що вимагає колосальних зусиль і наявних ресурсів, переміняється застоєм, стагнацією й повільним рухом у раніше обранім напрямку. Колишні успіхи модернізації виявляються короткочасними й незабаром втрачаються, а важливі сфери, що залишилися немодернізованими, суспільного життя й інститути стають гальмом подальших перетворень. Тим часом перед суспільством, що почало одно сторонню модернізацію відразу встають нові невідкладні проблеми, що вимагають нових зусиль для наступного переміщення "квадратного колеса". Такий шлях однобічної й тому неорганічної модернізації, будучи раз обраний, вимагає періодичної концентрації зусиль і ресурсів суспільства для кожного нового кроку вперед, причому просування щораз вимагає насильства з боку держави й супроводжується розтратою величезних сил і засобів. Саме такий шлях характерний для багатьох країн, хоча тривалість цього періоду вузьконаправлений, однобічна модернізація різна для різних суспільств і залежить, зокрема,від "навченості" модернізаторських еліт. Важливо відзначити, що модель модернізації як "руху квадратного колеса" тісно пов'язана з так званою «хвилястою» модернізаційного процесу й припускає її. При такому русі періоди (хвилі) мобілізації соціальних і природних ресурсів за допомогою твердих авторитарних режимів, установлюваних, як правило, старими панівними класами, повинні перемінятися періодами (хвилями) кризи цих режимів і відносного лібералізму. Зрозуміло, що фатальної приреченості на модернізацію у вигляді "руху квадратного колеса" немає, тому що сама модернізація являє собою не просто циклічно повторюваний, а еволюційний процес, у ході якого грані "квадратних коліс" більш-менш швидко сточуються. Однієї з перших це зробила Японія відразу після другої світової війни, хоча величезну роль тут зіграла її окупація військами США й американський досвід з комплексним проведенням реформ. Пізніше це зробили нові індустріальні країни - азіатські "дракони", а також Чилі й Мексика. У цілому ряді країн Латинської Америки - Бразилії, Аргентині, Венесуелі, а також у країнах Східної Європи "квадратне колесо" поступове стесалося й перетворилося якщо не в кругле, то в багатогранне. Однак багато країн як і раніше не можуть перебудувати свою соціальну структуру й інститути таким чином, щоб уникнути модернізації у вигляді "руху квадратного колеса".


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 109 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Політична модернізація: суть, критерії, типи| Регіональні та національні основи стратегії сталого розвитку

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)