XLV. Про освячення, яке для померлих досконаліше

1. Хоча стосовно освячення душі, то позбавлені тіла мають певну перевагу перед тими, які живуть у тілі. Бо вони очищуються і отримують прощення гріхів через молитви священиків і посередництво Дарів аж ніяк не менше від живих. Але вони зовсім не грішать і не додають нових переступів до давніх, як це трапляється із більшістю живих, а лише або повністю звільняються від усілякої гріховности, або принаймні постійно зменшують тягар гріхів і, таким чином, є більш приготовленими і здатними до причастя Спасителя порівняно не тільки з більшою частиною тих, які живуть у тілі, а й із самими собою, якби вони були в тілі. І вже те, що вони звільнені від тіла, чинить їх набагато спроможнішими до причастя Святих Таїнств, ніж скільки це було можливим, коли вони були зодягнуті в тіло.

2. Оскільки там (на небесах) багато різних жител (пор. Йо. 14, 2), щоб усяка міра доброчесности була відзначена, і ніщо не оминула нагородою праведного і чоловіколюбного Судді, то, як достойні найбільших нагород і досконалі, і спадкоємці довершеного блаженства, наприклад, [апостол] Павло і схожі на нього, звільнившись від тіла, частіше насолоджуються цим [блаженством], ніж коли перебували у цьому житті, так і тим, кому на землі був визначений звичайний спокій, природньо, ліпше насолоджуватись ним після відходу звідси, ніж при житті у тілі.

3. Вже було доведено, що всілякий спокій душ і всіляка нагорода за доброчесність — і мала, і більша — є не що инше, як цей хліб і ця чаша, до яких і рід живих, і рід мертвих причащається відповідним [щодо себе] чином. Тому і Господь назвав утіху праведних у майбутньому віці вечерею, щоб показати, що там немає нічого більшого за цю трапезу.

4. Таким чином, божественна священнодія Євхаристії буває як за померлих, так і за живих. І як одні освячуються подвійно, як було сказано, так подвійно освячуються й инші, і ті, які переселились, мають стосовно цього не менше від живих, а навіть і більше.

Дата добавления: 2015-07-19