Вторинні ресурси

Комплексному вирішенню проблеми забезпечення сировиною та поліпшенню екологічної ситуації сприятиме розширене залучення у господарський обіг вторинного ресурсного потенціалу зі складу відходів.

Стартові умови. У Київській області щорічно утворюється більше як 2 млн. тонн різноманітних відходів. Це відходи видобутку мінеральної сировини, золошлакові відходи теплових електричних станцій (близько 30 %), відходи харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції (близько 50 %), дефекат (близько 12 %), деревообробної промисловості (близько 5 %), целюлозно-паперової промисловості, відходи оброблення металу та машинобудування, хімічних виробництв, легкої, гумової промисловості тощо. Крім того, на території області розташовано понад 50 об’єктів накопичення відходів, зокрема золи і шлаків теплових електричних станцій, дефекати відходів машинобудування та оброблення металу, хімічних виробництв тощо. За сучасних умов багато видів відходів набувають ресурсної цінності і розглядаються як вагомий сировинний резерв деяких галузей промисловості, сільського господарства та будівництва.

В області з початку 2000 року спостерігається тенденція щодо нарощування обсягів використання відходів. У 2002 році загальні обсяги використання відходів становили 858,2 тис. тонн, проте, це нижче реальних можливостей. Високим рівнем використання характеризуються макулатура, склобій, зернові відходи. Простежується тенденція до збільшення обсягів використання макулатури, деревних відходів, однак рівень застосування сучасних технологій низький (31,8 %). Недостатньо використовуються такі ресурсноцінні відходи, як сировина полімерна вторинна, шини зношені, жом буряковий (30 %), золошлакові відходи теплових електричних станцій (12 %), дефекат (15,3 %), відходи вапнякові (23 %) від загальних.

В області працює система збирання і заготівлі відходів як вторинної сировини, зокрема, тільки підприємствами ВЕО “Укрвторма” у 2002 році заготовлено більше як 70 тис. тонн таких відходів. Серед них найбільшу частку становить макулатура (67,5 тис. тонн) та брухт чорних металів (близько 10 тис. тонн), у невеликій кількості збираються вторинні текстильні матеріали, склобій, полімери. Ця система потребує організаційно-економічної підтримки для подальшого розвитку.

Відмічаючи певні позитивні тенденції щодо вторинного ресурсокористування, стан застосування багатьох видів відходів можна охарактеризувати як не досить задовільний порівняно з обсягами ресурсів. Така ситуація зумовлюється низкою негативних факторів, характерних для України в цілому: недосконалістю та недостатністю розвитку сучасних методів переробки промислових і твердих побутових відходів, недостатньою розробленістю організаційно-економічних засад заохочення діяльності щодо утилізації відходів, інформованості та усвідомлення населенням, виробничим і адміністративним персоналом значення вторинного ресурсокористування для економіки області, не досить ефективною системою управління у цій сфері тощо.

Основні цілі й пріоритети. Виходячи з оптимістичного сценарію стратегії розвитку (сценарій шансів), у Київській області сформувалися сприятливі організаційно-виробничі передумови для розширення вторинного ресурсокористування.

Важливий резерв сировинної бази області – вторинна сировина з відходів, що є залишками продуктів кінцевого споживання. Розширення їх використання можливе як на діючих потужностях, так і за рахунок створення нових виробництв. Наявні організаційно-виробничі передумови дають підстави прогнозувати збільшення використання в перспективний період: сировини полімерної вторинної – до 15–20 тис. тонн, макулатури – на 150–170, склобою – на 5–6 тис. тонн, у виробництві синтетичних смол і пластмас, полімерної плівки, картону й паперу, транспортної тари з картону, склотари тощо.

В області є напрацювання щодо утилізації зношених шин та інших гумових відходів (Білоцерківський гумовий завод, Броварський шиноремонтний завод). Реалізація проектів підготовки гумових відходів для використання у виробництві гумотехнічних виробів, покриття для залізничних переїздів, утилізації зношених шин (зокрема, електроімпульсним методом) дозволить у перспективі збільшити застосування зношених шин на 10–15 тис. тонн.

Зростання обсягів будівельно-монтажних робіт, виробництва будівельних матеріалів визначає можливість розширення застосування відходів для будівельного комплексу. Насамперед, це стосується золошлакових відходів Трипільської теплової електричної станції. У цьому напрямі проведено низку досліджень і розроблено технології отримання стінових бетонних блоків та оздоблювальних матеріалів, застосування шлаків у виробництві керамзиту, золи у виробництві цементу та ніздрюватих бетонів. Доцільним є подальше вивчення відходів Трипільської теплової електричної станції із метою встановлення можливості вилучення цінних компонентів (в основному металомістких). Реалізація зазначених та інших напрямів дозволяє прогнозувати збільшення використання золи і шлаків у перспективному періоді до 500 тис. тонн на рік.

У прогнозний період актуальним є організація перероблення таких металомістких відходів, як гальваносток з отриманням хромвмісних сполук (Білоцерківський механічний завод), виробництва неорганічних пігментів та барвників (відкрите акціонерне товариство “Деффа” – 8,2 тис. тонн) тощо.

Низький рівень використання відходів деревини зумовлює необхідність пошуку шляхів їх промислової переробки. Найбільш перспективним є впровадження технологій композиційних матеріалів на базі деревних відходів. У прогнозний період необхідно забезпечити 90–95 % їх промислової переробки. Актуальним у перспективний період залишається використання відходів харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції, обсяги утворення яких складають більше як 50 %, а рівень використання – у середньому не перевищує 40 %. У цьому напрямі доречним є збільшення використання відходів у натуральному вигляді (жом буряковий), чому повинні сприяти організаційно-економічні заходи, а також підвищення рівня промислової переробки відходів (жому бурякового до 30 %, сироватки молочної – до 80 %), виробництво комплексних органо-мінеральних добрив на базі відходів птахівництва (до 40 тис. тонн/рік), комплексна переробка відходів тваринницької сировини з метою отримання кормів (2 тис. тонн/рік, на Баришівському ветсанзаводі).

В умовах обмеженості фінансових ресурсів зусилля обласної влади необхідно зосередити на створенні організаційно-економічних механізмів спрямування ділової активності суб’єктів господарювання на розширення вторинного ресурсокористування, а саме: розроблення і впровадження різних механізмів привабливості такої діяльності, сприяння формуванню та функціонуванню елементів ринкової інфраструктури, організації й сприяння створенню підприємств усіх форм власності для збирання, заготівлі та утилізації відходів тощо.

Небезпечні відходи є основним фактором забруднення земельних ресурсів, який негативно впливає на загальний стан навколишнього природного середовища, джерелом утворення та накопичення різних видів промислових та побутових відходів, а також відходів біологічного походження.

У зв’язку з цим необхідно забезпечити:

· підвищення ефективності поводження з відходами, паспортизацію (інвентаризацію) відходів і технологій, створення кадастрів;

· сприяння розвитку вторинного ресурсокористування; розробку і впровадження нових і вдосконалення діючих технологій та виробничих схем рециклінгу і утилізації відходів;

· розробку та реалізацію комплексу заходів щодо запровадження системи роздільного збирання різних видів відходів;

· поліпшення стану місць і технологій складування та сортування відходів, інженерного захисту звалищ, належне утримання водозахисних споруд і дренажних систем, посилення відповідальності за порушення вимог екологічної безпеки і законодавства у цій сфері;

· впровадження системи економічного стимулювання застосування ефективних екологічно безпечних маловідходних технологічних процесів у виробництві.

Таким чином, пріоритетними заходами щодо вирішення проблем поводження з відходами є:

Промислові відходи:

– переробка та утилізація промислових відходів, а також тих, що накопичились на сільськогосподарських об’єктах області шляхом:

• проектування та будівництво спеціалізованих підприємств з переробки токсичних відходів;

• створення ділянок (цехів) з переробки відходів при підприємствах, які їх утворюють.

– проведення заходів щодо запобігання негативного впливу на довкілля полігонів промислових відходів.

Побутові відходи:

– приведення місць видалення відходів відповідно до вимог природоохоронного та санітарного законодавства;

– мінімізація кількості твердих побутових відходів шляхом:

• сортування відходів в місцях їх утворення;

• створення мережі приймально-сортувальних пунктів.

– організація заходів щодо запобігання утворення стихійних сміттєзвалищ та безгосподарних відходів.

Дата добавления: 2015-07-19