Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Обставини, що обтяжують покарання

Поняття та ознаки держави. | Форма державного устрою. | Поняття та ознайо права. | Система права | Джерела права. | Поняття, ознаки та види правопорушення. | Юридичне поняття шлюбу |


Читайте также:
  1. VI. Штрафи та покарання
  2. Глава 21 ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ЗАСУДЖЕНИМИ ЖІНКАМИ І НЕПОВНОЛІТНІМИ
  3. Стаття 143. Особливості відбування покарання у виховних колоніях
  4. Стаття 155. Правовий статус осіб, які відбули покарання
  5. Стаття 161. Порядок здійснення громадського контролю за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання
  6. Стаття 44. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт

· вчинення злочину особою, яка вчинила злочин повторно та рецидив злочинів

· вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою

· вчинення злочину на ґрунті расової, національної та релігійної ворожнечі

· вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку

· заподіяння злочином тяжких наслідків

· учинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані

· вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебуває у стані вагітності

· вчинення, злочину з особливою жорстокістю

· вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій

· вчинення злочинів загально небезпечним способом

· вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів

· вчинення злочину щодо особи яка перебуває в матеріальній, службовій та іншій залежності від винного

вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством

 

64.Поняття злочинів проти власності.

Об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави.Юридичним вираженням відносин власності є право власності — це, відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про власність», врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Цей закон визначає, що власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Відповідно до Конституції України від імені українського народу права власника на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси України здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Таким чином, суб'єктами права власності виступають — держава, юридичні та фізичні особи. Стаття 13 Конституції України проголошує рівність усіх суб'єктів права власності перед законом і забезпечення захисту їх прав державою. Тому кримінальне законодавство також охороняє всі форми власності, що існують в Україні. Небезпечність злочинів проти власності, важливість її охорони кримінально-правовими засобами визначається тим, що вона є найважливішою соціальною цінністю: нормальне функціонування відносин власності забезпечує стабільність всієї економічної системи, підвищення рівня добробуту народу. Єдність об'єкта — відносин власності — не виключає того, що безпосереднім об'єктом конкретних злочинів може виступати та чи інша форма власності. Крім об'єкта, злочини проти власності мають також інші загальні об'єктивні і суб'єктивні ознаки. Особливе значення для цих злочинів має їх предмет. Ним є приватне, колективне або державне майно. Майно як предмет злочину має певні ознаки: 1) юридична — право на майно належить певному власнику або особі, якій воно на законній підставі ввірено, знаходиться у її веденні чи під її охороною. Для винного майно є чужим; 2) економічна — майно має представляти певну матеріальну цінність, мати певну вартість. Іноді цю ознаку називають соціальною, оскільки вона означає, що в майно вкладена праця людини. Цінність, вартість майна якраз і вимірюється цією працею; 3) фізична — це предмети, речі, які можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо. Не відносяться до предметів злочинів проти власності предмети, що знаходяться в природному стані: ліс на корені, риба та інші водні тварини в природних водоймах, звірі у лісі тощо, їх незаконне знищення, пошкодження, вилов відносяться до злочинів проти довкілля (статті 246, 248 і 249). Але ці предмети стають предметом злочинів проти власності, якщо вони вже витягнуті з природного стану за допомогою праці людини, або вирощуються людиною в спеціальних розплідниках, ставках тощо. Не є предметом злочинів проти власності вогнепальна зброя, бойові припаси, вибухові речовини, радіоактивні матеріали — статті 262—267; наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори — ст. 312 та ін.; військове майно — статті 410, 411 та ін. Крім майна у деяких злочинах проти власності предметом можуть бути право на майно, а також дії майнового характеру, наприклад, при вимаганні (ст. 189) та шахрайстві (ст. 190). Специфіка об'єкта і предмета визначають і загальні об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочинів проти власності. З об'єктивної сторони більшість з них сконструйовані законодавцем як злочини з матеріальним складом — їх обов'язковою ознакою є спричинення внаслідок протиправного діяння суспільне небезпечних наслідків у вигляді матеріальної шкоди відносинам власності. Тому закінченими вони є з моменту настання цієї шкоди. Однак для закінчення таких злочинів як розбій, вимагання, погроза знищення майна не потрібно фактичного настання шкоди (це так звані усічені склади злочинів). З суб'єктивної сторони більшість злочинів проти власності характеризуються прямим умислом, за якого особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, на яку вона не має права, передбачає спричинення матеріальної шкоди і бажає цього, одночасно бажаючи та власного незаконного збагачення. Поряд з цим знищення або пошкодження майна (ст. 194) може бути вчинене і з непрямим умислом, а необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196) і порушення обов'язків щодо охорони майна (ст. 197) можуть бути вчинені через необережність. За наявності ряду загальних ознак, що характеризують злочини проти власності, вони істотно розрізняються між собою за характером діяння, способом їх вчинення, мотивами. Саме це дає можливість класифікувати їх на різні групи, побудувати їх систему. Так, за наявності корисливого мотиву злочини проти власності поділяються на корисливі і некорисливі. Корисливі злочини, у свою чергу, за характером діяння, за способом їх вчинення можуть бути поділені на злочини: пов'язані з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб і не пов'язані з таким обертанням.Це можна представити за такою системою.Злочини проти власності (статті 185—198):1) корисливі (статті 165—193): пов'язані із обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб (статті 185—191); не пов'язані із обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб (статті 192, 193); 2) некорисливі (статті 194—198).

 

65.Посадові злочини: поняття та види.

Посадові злочини – злочини скоєні посадовою особою і розглядаються на основі кримінального кодексу. Зловживанням владою або посадовим становищем називається використання посадовою особою влади чи наданих їй посадових повноважень всупереч інтересам служби для отримання матеріальної або іншої особистої вигоди, поєднане із заподіянням істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб.

Види:

- зловживання владою чи службовим становищем (умисне з корисливих мотивів чи інших особистих інтересів або інтересів третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища

- перевищення влади або службових повноважень (умисне вчиненння дій, які виходять з межі наданих службовій особі повноважень)

- службове підроблення (внесення службовою особою до оффіційних документів завідома непрвадивих відомостей, підроблення документів. складання і видача завідома неправдивих документів)

- службова недбалість (неналежне віиконання службовою особою своїх службових обов’язків)

- зловживання посадовими повноваженнями та їх перевищення. Обов’язковою ознакою зловживання посадовими повноваженнями є наявність істотного порушення прав і законних інтересів громадян, або організацій, або охоронюваних законом інтересів суспільства, або держави.

- присвоєння повноважень посадової особи. Суть присвоєння повноважень посадової особи полягає в тому, що службовець неправомірно бере на себе права та обов’язки зі здійснення функцій представника.

- здійснювана посадовою особою незаконна підприємницька діяльність.

- хабарництво. Хабаром є одержання посадовою особою особисто або через посередника грошей, цінних паперів, іншого майна або вигод майнового характеру за дії (бездіяльність), зокрема незаконні, на користь.

- одержання хабара

- давання хабара

- провокація хабара

 

 

 

 

 

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 42 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Причини припинення| Parallel Constructions

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)