Форма державного устрою.

Форма держави - це спосіб організації і здійснення державної влади в країні, що виражається у формі правління, формі державного устрою й у виді державного режиму.

Форма державного устрою – спосіб адміністративно-територіального устрою держави, який визначає характер та порядок взаємовідносин між державою і її окремими частинами, між центральними і місцевими органами державної влади. Унітарна держава, Федерація Конфедерація Співдружність

Унітарна держава - це держава, яка відрізняється повною політичною єдністю, неподільна,

ад­міністративно-територіальні одиниці не мають суверенітету та ознак держави.

Федерація - союзна держава, частини якої (штати, землі) мають суверенітет, здійснюваний при
зберіганні цілісності держави. Суб'єкти федерації мають своє законодавство, особливу судову систему, самостійні органи управління.

Конфедерація - союз суверенних держав, об'єднаних для здійснення певних завдань

Конфедерація — союз держав, кожний член якого зберігає незалежність, має власні органи державної влади та управління, але водночас створює спеціальні органи для координації діяльності в певних, чітко визначених сферах (насамперед військовій, рідше зовнішньополітичній, економічній та інших сферах).

Співдружність — це форма міждержавного об’єднання, створеного державами, що мають спільні ознаки, певний ступінь однорідності, спільність економічних інтересів, спільні мову, історію, культуру і релігію

6. Державний режим: поняття та види.

Форма держави - це спосіб організації і здійснення державної влади в країні, що виражається у формі правління, формі державного устрою й у виді державного режиму.

Форма державного режиму (політичний режим) – являє собою сукупність засобів і методів здійснення державної влади.

Демократичний режим - режим, що припускає широке коло реально забезпечених прав і свобод людини, захищеність особистості від сваволі і беззаконня, здійснення діяльності держави тільки на основі та у рамках закону.: 1) ліберально-демократичний; 2) радикально-демократичний; 3) консервативно-демократичний.

Антидемократичний режим - режим, при якому державна влада здійснюється обмеженим колом пануючих органів і осіб, здійснюється придушення особистості: 1) авторитарний (революційний, стабілізаційний) 2) тоталітарний (фашистський, расистський, військово-диктаторський).У сучасній історичній і правовій літературі для характеристики державного ладу часто викорис­товуються поняття:

Деспотизм - система державного устрою, необмежена монархія, що характеризується повною сваволею влади, безправ'ям підданих.

Теократія - форма правління, при якій главою держави є релігійний лідер. Охлократія - «влада юрби».

7. Функції держави.

В юридичній науці поняття "функція" вживаєть­ся для характеристики змісту діяльності, соціальної ролі, со­ціального призначення держави і права.

Функції держави — основні напрямки і сторони діяль­ності держави, в яких відображаються і конкретизу­ються її сутність, цілі й задачі.

Залежно від тривалості дії

Постійні – здійснюються на протязі тривалого історичного періоду функціонування держави (наприклад: функція охорони правопорядку)

Тимчасові – характерні для якогось незначного за часом історичного періоду (функція ліквідації наслідків якогось стихійного лиха)

Залежно від значення, їх співвідношення, "питома вага" в діяль­ності держави визначаються конкретним історичним етапом її розвитку і дають можливість оцінити сутність держави, її соціальне призначення

Основні – найбільш загальні та важливі напрямки діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед державою в конкретний історичний період (оборони, підтримання зовнішніх відносин, охорони правопорядку та ін.)Неосновні (другорядні) – напрямки діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя (напр: управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління майном та ін.)

За процесом реалізації державної влади: Законодавчі Управлінські Правоохоронні Інформаційні

Залежно від сфери застосування (за територією виконання)

Внутрішні – характеризують внутрішню політи­ку, здійснюються в межах території держави і націлені на ви­рішення внутрішніх її задач. Зовнішні – відображають діяльність держави на міжнародній арені у її взаємодії з інши­ми суб'єктами міжнародних відносин, спрямовані на встанов­лення і підтримку певних відносин з іншими державами

Форми реалізації функцій держави

Правотворчість – діяльність спеціальних державних органів по розробці та прийняттю нормативно-правових актів

Правореалізація – практична діяльність державних органів з реалізації своїх повноважень

Правоохоронна – діяльність державних органів по створенню умов для дотримання законності та правопорядку

8. Механізм та апарат держави.

Держ. механізм – система різних організацій, що виконує ту чи ін. роль у здійсненні держ влади. Держ. механізм включає в себе: апарат держави, держ. підприємства, держ. установи.

Апарат держави - це система державних органів, установ і організацій, що здійснюють практичну роботу з реалізації внутрішніх і зовнішніх функцій держави. Зміст діяльності апарату держави складає управлінська та організаційна робота. Основним структурним елементом державного апарату є державний орган.

Державний орган - це складова частина апарату держави, яка має державне майно, фінансові кошти, певну організаційну структуру і компетенцію (необ­хідний обсяг владних правочинностей). Державні органи класифікуються за порядком їх створення і характером завдань на представницькі, виконавчі і судові органи. Апарат держави включає: представницькі органи(парламент, муніципальні Ради); виконавчі органи(уряд, центральні відомства); судові органи; органи контролю і нагляду; збройні сили, органи національної безпеки й охорони громадського правопорядку.

Дата добавления: 2015-11-14