Безпечена підручниками.

У 2004 — 2005 роках розпочато перехід до 12-річної повної середньої освіти. Відповідно до змін у термінах навчання було розроблено нові стандарти базової повної середньої освіти та нові навчальні програми і плани. Попри те, що розробка нових стандартів середньої освіти почалася ще наприкінці 1990-х років, нові стандарти, навчальні плани і програми було розроблено пос-піхом фактично протягом 2003–2004 років і так само поспіхом за-тверджено.

Можна констатувати, що впродовж 1990-х в Україні сформува-лася національна система навчального книговидання, яка забезпе-чує більшість учнів навчальною літературою, однак при цьому існує перманентний дефіцит підручників, який стосується майже чверті всіх школярів та їхніх батьків, що є прямим порушенням права на рівний доступ до якісної освіти.

Перевагою цієї системи є відносно дешевий підручник, що до-сягається масовим замовленням (до 500 тис. примірників), на відміну від системи вільного продажу. Але відносно дешевим він є лише з погляду виробництва, на ринку його вартість зростає в 3– 5 разів, і це доволі обтяжливо для тих батьків, дітям яких не дістав-ся безкоштовний підручник.

Як бачимо, існуюча система навчального книговидання спрямо-вувалась передусім на кількісне насичення освітньої системи під-ручниками і навчальними посібниками, питання ж якості залиша-лися маргінальними. Проте з плином часу і соціально-економічною стабілізацією, з дедалі ширшим виходом України в європейський

і світовий простір та появою пов’язаних із цим нових викликів, на перший план виходять проблеми якості й адекватності навчальної літератури вимогам часу, питання відповідності існуючих практик згаданим викликам.

У сфері навчального книговидання дедалі гостріше постають проблеми якості літератури, її вчасного надходження до шкіл,

мірою. (Проект Положення, запропонований громадськістю, див. у Додатку 1).

Навесні 2006 року за підтримки Міжнародного фонду «Відрод-ження» та за участі Благодійного фонду «Перше вересня» в чо-тирьох областях України було проведено опитування освітян щодо

якості навчальної літератури, яке значно посилило інтерес громад-ськості до проблем шкільного підручника (звіт про результати опи-тування див. у Додатку 2).

У квітні 2006 року у Харкові відбулася ще одна загальнонаціо-нальна конференція з проблем навчального книговидання. У під-сумку її учасники пересвідчилися: попри всі дискусії та розмови, реальних змін в системі не відбувається, ситуація навіть погір-шується, бо марнується час, який можна було б використати для реформування системи підручникотворення.

Навесні і восени 2007 року в рамках спільного проекту Міжна-родного центру вдосконалення шкільництва (Утрехт, Нідерланди), Міжнародного фонду «Відродження» та Благодійного фонду «Пер-ше вересня» «Громадські платформи освітніх реформ» було про-ведено польові дослідження і тренінги з питань реформи навчаль-ного книговидання в Україні, які було здійснено за участі учителів, батьків і учнів старших класів в Полтавській і Одеській областях. Ре-зультати цих досліджень, було узагальнено на Всеукраїнській кон-

ференції «Український підручник: час говорити, час діяти» (грудень 2007 р.) (Матеріали конференції див. на сайті проекту: www.upper. org.ua. Пропозиції та зауваження, висловлені учасниками фокус-груп під час тренінгів і польових досліджень та на регіональних кон-ференціях див. у Додатку 3).

СИСТЕМА НАВЧАЛЬНОГО КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ:

Дата добавления: 2015-11-14