Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Туристична індустрія. Структура, взаємозв’язок з іншими галузями економіки, науки і культури, системою освіти.

Історія виникнення та розвитку туризму в світі. | Історія виникнення та розвитку туризму в світі. | Історичний розвиток управління як діяльності | Основні етапи і напрями розвитку менеджменту в світі та Україні. | Туристична політика україни. Закон уУкраїни про туризм | Організація в системі менеджменту, їх суть та загальні риси. | Поняття про туризм | Класифікації туризму.Види і форми | Культурно-історичні ресурси:структура і особливості використання | Зміст організаційної функції в менеджменті |


Читайте также:
  1. I РЕЛИГИЯ И ИСТОРИЯ НАУКИ
  2. Бальною системою
  3. Билет № 60. Развитие науки и культуры в СССР в 50-первой половине 80 годов ХХ века
  4. Биологические науки.
  5. Бюджетні інвестиції у розвиток економіки, їх характеристика і роль.
  6. В1.Охорона праці як суспільно-економічний чинник і галузь науки
  7. Взаємовідносини митних органів та їх посадових осіб з іншими установами і організаціями.

Бурхливий розвиток масового туризму в світі зумовив відповідний розвиток індустрії туризму і суміжних галузей економіки, науки і культури, системи освіти.

Зважаючи на ці передумови, туристична індустрія - сукупність різних суб'єктів туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства громадського харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів.

Індустрія туризму бере свій початок ще з часів середньовіччя - у сфері організації паломництва з країн Європи до святих місць.

На сучасному етапі розвитку у сфері туризму діють різноманітні типи підприємств, що здійснюють туристичну діяльність:

o організатори туризму (туроператори і туристичні агентства);

o перевізники;

o готелі й інші підприємства системи розміщення;

o підприємства громадського харчування;

o заклади системи розваг;

o інші туристичні й суміжні з ними послуги; до яких варто віднести:

o підприємства банківської сфери;

o послуг страхування;

o інформації та ін.

 

 

Поняття природних ресурсів туризму та їх використання

Туристично-рекреаційні ресурси - це компоненти географічного довкілля, об'єкти антропогенної діяльності, які завдяки таким властивостям, як унікальність, історична або художня цінність, оригінальність, естетична привабливість і лікувально-оздоровлювальна значущість, можуть бути використані для організації різноманітних видів рекреаційних занять.

На цьому етапі виокремлюють три типи туристично-рекреаційних ресурсів: історико-культурні, природні, соціально-економічні.

Бальнеологічні ресурси - природні лікувальні речовини, які використовуються для не медикаментозного лікування на курортах і в поза курортних умовах.До бальнеологічних ресурсів належать лікувальні мінеральні води та пелоїди (грязі). З природних лікувальних ресурсів насамперед виділяють ті, які безпосередньо використовуються у бальнеолікуванні, визначають його санаторно-курортну спеціалізацію і профілізацію. Це питні та купальні води, лікувальні грязі та озокерит. Найбільшою бальнеологічною областю України є Карпатський регіон, зокрема Передкарпаття. Тут відомо понад 200 джерел і свердловин мінеральних вод. Першість в регіоні належить трус-кавецькій "Нафтусі".

Фітолікувальні ресурси обмежуються параметрами рекреаційного використання лісів, їхніми водоохоронно-захисними властивостями, цілющим впливом на організм людини і сприятливим санітарно-гігієнічним фоном для лікування, відпочинку, туризму.Найбільші запаси фітолікувальних ресурсів (вологі екваторіальні ліси) Ліси помірного поясу, особливо тайга, багаті на хвойні породи дерев, що є особливо цінним елементом для лікування.

Ландшафтні ресурсиСеред ресурсів особливе місце посідають гори. Різноманітність природних ландшафтів, наявність екстремальних сприятливих і комфортних умов створюють передумови для розвитку різних видів рекреаційної діяльності - від спортивних до санаторно-лікувальних.

Найпривабливішими світовими гірськими ландшафтами, які притягають туристів мальовничими краєвидами, чистим повітрям, є Альпійські території.

Кліматичні ресурси - важлива умова розвитку рекреаційного господарства, оскільки вони визначають загальну комфортність території щодо лікування та відпочинку. Кліматичні умови деяких регіонів протипоказані для відвідування рекреантами з окремими захворюваннями (наприклад, бронхіальною астмою), зате в інших кліматичних умовах такі хворі почуватимуться прекрасно.

Україна належить до країн зі сприятливими погодними умовами для літніх видів рекреації. Купальний ісприятливого періоду для зимових видів рекреації (лижні, санні, ковзанярські види спорту).

Пляжні ресурсиПляжні ресурси посідають особливе місце серед рекреаційних ресурсів. Понад 55 відсотків рекреантів світу так чи інакше пов'язують свій відпочинок і оздоровлення з перебуванням біля води (приаквальні курорти, будинки відпочинку, круїзи тощо). Відомо, що перебування на пляжі особливо корисне для оздоровлення людей, адже тут на організм діє комплекс оздоровлювальних чинників, пов'язаних зі стихією моря.

ПечериПечери - це підземні порожнини, іноді дуже великих розмірів, які утворюються в легкорозчинних осадових породах (вапняку, кам'яній солі, гіпсі) внаслідок дії підземних вод (карстові печери). Найбільшою на землі печерою вважається Мамонтова печера в СІЛА, яка складається з низки сталактитових залів і коридорів. Загальна довжина її ходів перевищує 530 км. Найглибшими карстовими печерами є П'єр-Сен-Мартен (глибина 1171 м) і Берже (1141 м) у Франції.У глибоких печерах, підземних ріках і озерах виявлена своєрідна фауна і флора: риби, земноводні і комахи, що перебувають у повній темряві, а тому позбавлені зору.

 

19. Загальна характеристика функцій планування

Під плануванням розуміють відособлений вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан організації. Планування – це процес практичного втілення організації управління з метою зменшення невизначеності майбутнього і забезпечення ефективного функціонування і розвитку організації. План – це офіційний документ, який складається з метою прогнозу, розвитку в майбутньому реалізації кінцевих і проміжних цілей, координації дій пріоритетного розподілу ресурсів, розробку стратегій на майбутнє.

Принципи планування – це правила, яких потрібно дотримуватись в процесі планування. Загальні: неперервність; гнучкість; узгодженість плану, економічність. Спеціальні: науковість, врахування лімітуючого фактора.

Підходи у складанні планів: оптимізаційний (ціль - максимізація результату, необмежені ресурси, плани складаються для покращення результатів незалежно від ресурсів); адаптаційний (ціль – виживання, обмежені ресурси, плани коректуються в залежності від ресурсів); задовольняючий (ціль – одержання стандартного результату, ресурси достатні, повна орієнтація на ресурси).

Методи планування: балансовий (поєднання ресурсів і потреб організації за допомогою балансових таблиць); нормативний (планові завдання розробляються на основі норм використаних ресурсів); математично-статичний (метод кореляції, лінійного програмування, математичного моделювання); програмно-цільовий (складання цільових програм).

Види планування: стратегічне (прогнозування проблем і можливостей), тактичне (короткострокова стратегія); оперативне (здійснюється на даний момент).

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 159 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Класифікація туристичних ресурсів та вимоги до них| Природоохоронні території як ресурс екотуризму.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)