Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Энзимодиагностика патологических процессов и заболеваний.

Аллостерические ферменты; ковалентная модификация ферментов. | Энергетический баланс цикла трикарбоновых кислот. Физиологичное значение | Цитохром Р-450 | Фосфоролитический путь расщепления гликогена в печени и мышцах. | Роль адреналина, глюкагона и инсулина в гормональной регуляции обмена | Глюкозо-лактатний цикл | Загальна характеристика пентозофосфатного шляху | ПЕРЕТВОРЕННЯ ГАЛАКТОЗИ | Нейрогуморальная регуляция липолиза при участии адреналина, | Окислення жирних кислот |


Читайте также:
  1. Анализ бизнес процессов отдела
  2. Анализ качества переходных процессов в системе с разными законами регулирования
  3. Асимметрия полушарий и специфика психических процессов
  4. Вербальное описание процессов
  5. Виды аудита ИТ процессов
  6. ВИДЫ СОРБЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ, АБСОРБЦИЯ, ОСНОВНЫЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ ПРОЦЕССОВ.
  7. Время – форма бытия материи, выражающая длительность протекающих процессов, последовательность смены состояний материальных систем.

Ензимодіагностика полягає в постановці діагнозу захворювання (або синдрому) на основі визначення активності ферментів у біологічних рідинах людини. Ензимодіагностика-розвивається по двох шляхах.

Один шлях-використання ферментів як виборчих реагентів для відкриття та кількісного визначення нормальних чи аномальних хімічних речовин в сироватці крові, сечі, шлунковому соку та ін (наприклад, виявлення за допомогою ферментів глюкози, білка або інших речовин в сечі, в нормі не виявляються).

Інший шлях-відкриття та кількісне визначення самих ферментів в біологічних рідинах при патології. Виявилося, що ряд ферментів з'являється в сироватці крові при розпаді клітин (звідси їх назва «некротичні ферменти»). Для діагностики органічних та функціональних уражень органів і тканин широко застосовуються окремі ферментні тести, вигідно відрізняються від інших хімічних діагностичних тестів, які використовуються в клініці, високою чутливістю і специфічністю. Відомо близько 20 тестів, заснованих на кількісному визначенні активності ферментів (і ізоферментів), головним чином в крові (рідше в сечі), а також у біоптатах (шматочки тканин, отримані при біопсії). Слід зазначити, що з величезної кількості ферментів (більше 3500), відкритих в природі (частково і в організмі людини), в діагностичній ензимології використовується лише обмежений набір ферментів і для дуже невеликого числа хвороб (гепатити, інфаркт міокарда, органічні ураження нирок, підшлункової залози, печінки та ін.) Доведено, що органи і тканини людини характеризуються специфічним ферментним і ізоферментному спектром, схильним не тільки індивідуальним, але і добовим коливанням. Існує великий градієнт концентрації ферментів між внутрішньоклітинними і позаклітинними частинами тіла. Тому будь-які, навіть незначні, пошкодження клітин (іноді функціональні розлади) призводять до виділення ферментів в позаклітинний простір, звідки вони надходять в кров. Механізм гіперферментаціі (підвищений вміст ферментів у крові) до кінця не розшифрований. Підвищення рівня внутрішньоклітинних ферментів у плазмі крові прямо залежить від природи шкідливого впливу, часу дії та ступеня пошкодження біомембран клітин і субклітинних структур органів. В оцінці ферментних тестів для діагностичних цілей особливе значення має знання періоду напівжиття (напіврозпаду) у плазмі крові кожного з діагностичних ферментів, що робить важливим вибір точного часу для ферментного аналізу крові. Дуже істотним є також знання особливостей розподілу (топографії) ферментів в індивідуальних органах і тканинах, а також їх внутрішньоклітинної локалізації.

25. Энзимотерапия – применение ферментов, их активаторов и ингибиторов в

Медицине.

Ензимотерапія, тобто використання ферментів і модуляторів (активаторів та інгібіторів) дії ферментів як лікарських засобів. До цих пір роботи в цьому напрямку майже не виходять за рамки експерименту. Виняток становлять деякі протеїнази: пепсин, трипсин, хімотрипсин і їх суміші (абомін, хімопсін), які застосовують для лікування ряду хвороб травного тракту. Крім протеїназ, ряд інших ферментів, зокрема РНКаза, ДНКаза, гіалуронідаза, колагенази, еластази, окремо або в суміші з протеиназа використовуються при опіках, для обробки ран, запальних вогнищ, усунення набряків, гематом, келоїдних рубців, кавернозних процесів при туберкульозі легень і ін Ферменти застосовуються також для лікування серцево-судинних захворювань, розчинення згустків крові. У нашій країні розроблено перший у світі препарат иммобилизованной стрептокінази, рекомендований для лікування інфаркту міокарда. Калікреїн-ферменти кінінової системи використовуються для зниження кров'яного тиску.

Важливою і багатообіцяючою областю ензимотерапії є застосування інгібіторів ферментів. Так, природні інгібітори протеїназ (α 1-трипсин, α 2-хімотрипсин, α-макроглобулін) знайшли застосування в терапії гострих панкреатитів, артритів, алергійних захворювань, при яких відзначається активація протеолізу та фібринолізу, що супроводжується утворенням вазоактивних кінінів.

Останнім часом набуло визнання застосування в онкологічній клініці ферментів бактеріальної природи в якості лікарських засобів.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 86 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Энзимопатии липидного обмена| Обмен веществ (метаболизм) - общие закономерности протекания

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)