Безсполучникові складні речення і проблема їх класифікації.

Безсполуч. скл. речення - речення, предикатив. частини якого пов’язані за змістом та інтонаційно.

I. Частина дослідників трактує безсполуч. скл. як різновид скл.-суряд. чи скл.-підряд. речень. Цей погляд панівний до 1950р. Передбачає підстановкусуряд. чи підряд. сполучника. (Н., Раби - сьогодні не раби: шумлять знамена боротьби (Олесь) - підставляють «тому що» і це скл.-підр. причини).

II. У ІІ пол. ХХст. ін. погляд: безспол. - окремий вид. Підстави виокремлення:

· не всі безсп. мають однозначні відповідникив системі сполучників, тож не можна трансформувати; Защебетав соловейко - пішла луна гаєм. - підходять суряд., і підряд. сполучники;

· не всі безспол. можна трансформувати зі збереженням відповідних змістових відношень. Сполучникові структури можуть не передавати їх. (Подивився я на хату - нема в мене хати.)

· серед безсп. є структури, які близькі до скл.-підряд., але неможливо вставити підряд. сполучник, проте суряд. сполучник встановлюється. (Не будь нас з Григорієм, ніхто б тої науки в Харкові не нюхав.)

III. Вихованець І. намагався знайти компромісний варіант і виділив з групи безспол.:

1. безспол. суряд.;

2. безспол. підряд.;

3. безспол. скл. речення з недиференційованими синтакс. зв’язками між їх предикатив. частинами;

1 і 2 розглядаються у системі сполучн. структур, 3 як окремий грам. різновид слад. речення

(Небо раптом нахмурилося, місяць ліг на хмару. - скл. безсп. суряд. з єднальн.

Я знаю: в призначений долею вечір напророчать далеку дорогу три зозулі. - скл. безсп. підряд. зясувал.)

З погляду структури скл. безспол. речення є:

- речення зі структурно зумовленими предик. часинами (син такс. конструкції, одна предик. частина яких має структурні елменти, що передбачають появу другої предик. частини: Мені здається: твої очі сині.) ;

- речення зі структурно незумовленими предик. часинами (нема спкец. структ. показників, які тісно об’єднували предик. частини (Я понесу тебе в далекі гори - ти так хотіла бачити смереки.) ;

З погляду семантики є:

v речення з однотип. частинами (пред. частини незалежні, між ними не напрошується питання. Передають єднально-перелічувальні, зіставно-протиставні відношення, значення одночасності, послідовності перелічувальних подій, зіставлення або протиставлення) ;

Речення зі зн. рівночасності становлять незамкнену структуру з спец. перелічув. інтонацією, порядок розміщення предик. частин - відносно вільний. Предик. частинами можуть бути називні речення: Високі айстри, небо синє, твій усміх милий. Зн. одночасності вираж.:

ü спільним компонентом (Тут на березі, ллються пахощі, шелестять казки, сплять роси вночі.)

ü анафора (Хвиля котиться по водах, хвиля грає, бризка ними, поринає в них (Олесь).)

ü вжив. у 2 предик. частині займен. або тих самих слів

Речення зі зн. послідовності - відкриті структури, але вже з фіксованим порядком предик. частин. Зн. послідовності вираж.:

ü порядок розташування предик. частин

ü перелічувальна інтонація (Попрощалось сонце з чорною землею, виступає круглий місяць з сестрою-зорею)

ü додат. засоби, н., прислів. (потім, надвечір)

Речення, що вираж., зіставно-протист.зн. - зіст. чи протист. зміст двох предик. частин становлять структурні паралелізми. (Небо було синіше від моря, море було синіше від неба.) Це закрита структура. У багатьох реченнях ці зн. нелегко диференціюються. Протист. зн. виразніше виступає в речені. де заперечною є І предик. частина, а стердж. - ІІ. (Не тополю високую вітер нагинає, дівчина одинокая долю проклинає.)

v речення з різнотип. частинами (предик. частини взаємодіють за змістом, семантично неоднорідні, часто різнофункціональні. Відкрита структура з фіксованим порядком0

Речення зумовлені зн. предик. частини - між предик. частинами вст.. умовно-наслідкові відношення. Ічаст. - умова, ІІ - наслідок (Забудеш рідний край - твій корінь всохне.) Можуть вираж. часові відношення

Речення з пояснюв. зн. ІІ частини стосовно І - Пояснює всю предик. частину або компонент. ІІ частина обов’язкова, а зв'язок між частинами міцний. Різноманітні за значенням. Ці частини теж можуть бути зумовлені і незумовлені, тобто виражати причину-наслідок: І снилися мені все білі сни: на сріблі сяяли ясні самоцвіти, стелилися незнані трави … Такі структури вираж. коментуючи відношення.

---

Дата добавления: 2015-11-14