Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Узгоджені і неузгоджені означення. Способи їх морологічного вираження. Критерії розмежування неузгоджених означень і непрямих додатків.

Львівська дериватологічна школа. Внесок Ковалика у розвиток укр.дерив. | Історичні зміни в морфемній будові слова та їх наслідки. | Морфемна будова слова. Характеристика кореня і афікса. | Поняття морфеми і морфа. Аломорф і варіант морфеми. | Класифікація морфем | Словотвірна і морфемна будови слова. | Словотвірне значення і його типи; мутаційне, модифікаційне, транспозиційне. | ПІДРЯДНИЙ ЗВ'ЯЗОК І ЙОГО РІЗНОВИДИ. | ПРЕДИКАТИВНІСТЬ ТА ІНТОНАЦІЯ ЗАВЕРШЕНОСТІ | Типи простих речень за значенням і будовою. |


Читайте также:
  1. Види та способи зрошення в розсадниках
  2. Використання розширеного фільтру в MS Excel. Класифікація критеріїв.
  3. Граматичні значення, категорії, способи.
  4. Дериватологія і її місце в системі науки про мову. Морфологічні і неморфологічні способи словотворення в укр. мові.
  5. Дієслівна категорія виду. Способи творення дієслівних форм.
  6. Для буріння свердловин застосовують ударний і обертальний способи.
  7. ДОДАТОК І ЙОГО РІЗНОВИДИ. СПОСОБИ МОРФОЛОГІЧНОГО ВИРАЖЕННЯ ПРЯМИХ І НЕПРЯМИХ ДОДАТКІВ. КРИТЕРІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ ДОДАТКІВ І ОБСТАВИН.

Означення - другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета і синтаксично залежить від іменника. (за Шульжуком).

Академічний синтаксис: «Означенням називається синтаксично залежний від іменника, займенника чи будь-якого субстантивованого слова або виразу другорядний член речення, який узгоджується з означуваним словом у відмінку, а також, здебільшого, у числі й роді або пов’язується з ним зв’язком керування чи, зрідка, прилягання.»

За способом морфологічного вираження поділяються на

- Морфологізовані – виражені прикметниками, порядковими числівниками, займенниками прикметникового зразка, дієєприкметниками – виступають в ролі узгоджених означень.

- Неморфологізовані – виражені іменниками у різних відмінкових формах, інфінітивом тощо – поєднані з означуваним словом зв’язком керування чи прилягання – неузгоджені означення.

Узгоджені означення.

· прикметник, що узгоджується з означуваним іменником у роді, числі і відмінку:

А з моря вітер дме гарячий, нетерпеливий.

· Займенники прикметникової форми, дієприкметники, порядкові і кількісні числівники:

Ніби хмари облягли наше життя

· Прикметникові та дієприкметникові звороти: Місяць, закоханий в ніч чарівну,

сяє щасливий і світе…

Не є узгодженими означеннями прикметники та їх еквіваленти, що є складовими фразеологічного чи стійкого синтаксичного словосполучення, напр: ахілесова п’ята, злий геній, танталові муки….Вони виконують роль єдиного члена речення.

Неузгоджені означення:

· Форма родового відмінка керованого іменника: Вікна школи горіли вогнями.

У цих садах, в сонатах солов’їв він чує тихі кроки браконьєра.

· Синтаксично неподільними словосполученнями: дівчина з синіми очима, людина середнього віку, хлопець сильної волі тощо.

· Формами непрямих відмінків із прийменниками, передусім із прийменником з (із) у родовому та орудному відмінку; рідше ф-ють неузгоджені означення з прийменниками від, до, без, під, між тощо: Над берегом висів солоний туман од дрібних бризків.

На землі безладно розкидано бляшанки з-під варення.

· Інфінітивом, дієприслівником, прислівником:

Хлопець не може оператись бажанню глянути у вікно.

Спочатку в мене була думка відмовитись.

!!! Для розмежування неузгоджених означень і додатків, передусім виражених формою родового відмінка, використовують синонімічні перетворення: заміну неузгодженого означення узгодженим (книга батька – батькова книга, плаття дочки – доччине плаття, сік берези – березовий сік) – для визначення означення; трансформацію неузгодженого означення в підмет, а означуваного слова в присудок (шум лісу – ліс шумить, радість батька – батько радіє) – додаток.

 

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 121 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ПОВНІ І НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ. ВИДИ НЕПОВНИХ РЕЧЕНЬ. ПИТАННЯ ПРО ЕЛІПТИЧНІ РЕЧЕННЯ.| ДОДАТОК І ЙОГО РІЗНОВИДИ. СПОСОБИ МОРФОЛОГІЧНОГО ВИРАЖЕННЯ ПРЯМИХ І НЕПРЯМИХ ДОДАТКІВ. КРИТЕРІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ ДОДАТКІВ І ОБСТАВИН.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)