Тема: Продуктивність та якість праці

План.1. Рівень і динаміка продуктивності праці. 2. Резерви і фактори росту. 3. Якість продукції та праці.

Рівень і динаміка продуктивності праці

Продуктивність праці - це кількість виготовленої продукції в одиницю часу, або затратами праці на одиницю продукції.

Розрізняють продуктивність живої праці і продуктивність сукупної, суспільної.

Продуктивність живої праці – це затрати робочого часу на даному підприємстві (в цеху) і вданому виробництві, а продуктивність суспільної праці – затратами живої і уречевленої праці.

Рівень продуктивності праці характеризується двома показниками:

- Випуск продукції в одиницю часу (прямий показник)

- Трудомісткість виготовлення продукції або це затрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції (зворотній показник).

Показник виробітку (випуску) продукції П_р (нормо – год.)

П_р = В/Т,

де В – обсяг виготовленої продукції,

Т - кількість робочого часу, затраченого на виробництво даної продукції.

Трудомісткість продукції Т_р – величина, обернена продуктивності праці (виробітку продукції):

Т_р = 1 / П_р = Т/В

Показник виробітку продукції в грошовому виразі застосовується для визначення продуктивності праці на підприємствах, які випускають різноманітну продукцію.

При використанні нормованого робочого часу виробіток визначається в нормогодинах.

Трудомісткість продукції - це затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції.

В залежності від складу трудових затрат розрізняють:

- технологічну трудомісткість, яка включає всі затрати основних робітників, відрядників та погодинників, t_тех;

- трудомісткість обслуговування виробництва, яка включає затрати праці допоміжних робітників, t_обсл;

- виробничу трудомісткість - затрати праці всіх робітників як основних так і допоміжних;

- трудомісткість управління виробництвом, включаючи затрати праці інженерно – технічного персоналу, службовців, обслуговуючого персоналу і охорони, t_упр;

- повну трудомісткість, яка включає + затрати праці всіх категорій промислово – виробничого персоналу.

t _пов = t _тех + t_обс + t_упр.

Виробіток продукції – найбільш універсальний показник продуктивності праці. Є натуральний і вартісний метод визначення виробітку. Натуральний – коли однорідна продукція, вартісний – при різнорідній продукції, а також при визначенні продуктивності праці по галузі, по області, по державі.

При використанні нормованого робочого часу виробіток визначається в нормогодинах. В основному на окремих робочих місцях, в бригадах, дільницях, в цехах при випуску різноманітної і незавершеної виробництвом продукції, яку не можливо виміряти ні в натуральному, ні в грошовому виразі.

При проектуванні і плануванні розрізняють 5 видів трудомісткості:

гранична, проектна, нормативна, планова, фактична.

Гранична – встановлюється замовником в технічному завданні на розробку нових (модернізованих) виробів і характеризує величину граничних економічно допустимих затрат праці на їх виробництво.

Проектна трудомісткість – це затрати праці на виробництво проектних виробів, які визначаються розробником разом з підприємством – виробником на основі найбільш прогресивних техніко – економічних і організаційно – економічних рішень, прийнятих в проекті. Вона не повинна перевищувати встановлену величину граничної трудомісткості.

Нормативна трудомісткість – встановлюється на підприємствах – виробниках після досягнення ними проектної продуктивності. В основному закладено високий рівень використання техніки, впровадження передового досвіду, результатів атестацій робочих місць в умовах діючого виробництва. Показник нормативної трудомісткості використовується для розрахунків заробітної плати, собівартості, оптової ціни і при проектуванні нових аналогічних виробів.

Планова трудомісткість - це запрограмовані на певний період затрати праці на виготовлення продукції, які враховують заходи по зниженню нормативної трудомісткості.

Фактична трудомісткість визначається фактичними затратами на виробництво одиниці продукції.

Співставлення фактичної і нормативної трудомісткості дозволяє виявити резерви її зниження. Величину трудових затрат при визначенні продуктивності праці вимірюють кількістю людино-годин, людино – днів, людино-місяців, затрачених на виготовлення даної продукції. При розрахунку місячної, квартальної і річної продуктивності праці використовується величина затрат на одного працівника.

Дата добавления: 2015-11-16