Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Особливості масової агресії.

ПРЕДОТВРАЩЕНИЕ И ЛИКВИДАЦИЯ МАССОВОЙ ПАНИКИ | Види та особливості наслідування | Особливості регуляції поведінки натовпу. | Агреси́вність | Физическая агрессия — использование физической силы против другого лица. | Фрустрація й агресія | Вплив соціального устрою на прояви СМЯ. | Механизмы воздействия | Игра на притязаниях | Проблема осуществления притязаний |


Читайте также:
  1. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
  2. Види та особливості наслідування
  3. Глава 21 ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ЗАСУДЖЕНИМИ ЖІНКАМИ І НЕПОВНОЛІТНІМИ
  4. Головні особливості респіраторного синдрому при парагрипі.
  5. Господарське життя на українських землях під владою Польщі. Особливості суспільного та економічного життя українських міст. Магдебурзьке право.
  6. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
  7. Екологічний податок: особливості оподаткування в Україні

Не менш помітним і іноді навіть більш небезпечним видом поведінки натовпу є стихійна агресія, зазвичай обумовлена ​​як масові ворожі дії, спрямовані на заподіяння страждання, фізичної або психологічної шкоди або збитку або навіть на знищення даною масою (натовпом) інших людей або спільнот. Психологічно за зовнішньою стихійною агресією - руйнівною поведінкою, завжди стоїть внутрішня агресивність - емоційний стан, що виникає як реакція на переживання нездоланності якихось бар'єрів (наприклад, соціально-політичних) або недоступність чогось бажаного. Саме високим емоційним напруженням стихійна агресія відрізняється від агресії організованої, при якій солдати атакуючої армії, наприклад, цілком можуть не відчувати сильних емоцій до своїх противників, навіть вбиваючи їх. На практиці стихійна агресія завжди супроводжується ще і додатковими сильними емоціями негативного комплексу типу гніву, ворожості, ненависті і т. П

Для нас важливо, що на основі агресивності і агресії в історії і сучасності періодично виникали і виникають агресивні натовпи з вельми специфічною поведінкою. Якщо війни зазвичай вели організовані армії, то повстання й революції здійснювали саме агресивні натовпи. У звичному розумінні під «агресією» якраз і розуміється масова агресивна поведінка натовпу. Один з дослідників цієї теми Дж. Роуен визначав агресію як «неприкрито насильницьку, загрозливу, навмисну ​​і таку, що не підпорядковується нормам силу», дії якої не спровоковані аналогічними, суперечать звичаям, законам, цінностям.

Згідно з прийнятими в західній цивілізації поглядам, теоретично кожна людина повинна мати право на самоствердження, а позбавлений його - на самозахист, щоб відновити почуття своєї значущості, необхідне для нормального існування. Блокування права на самозахист веде до агресивності, особливо якщо воно тривало (як це часто буває, наприклад, у відношенні до національних меншин). В результаті агресії людина вторгається в сферу влади або престижу, або на територію іншої людини і частково захоплює те, що вдається.

Як показують дослідження сучасних масових заворушень, хвилювань і повстань, «найважливіший фактор, що лежить в їх основі - відчуття повного блокування всіх надій»

До умов виникнення агресії дослідники зазвичай відносять:

· фізіологічні умови - алкоголь, наркотики.

· психологічні умови - вже згадуване відчуття фрустрації, «неможливість виконання ніяких надій».

· ситуаційні умови у вигляді наявності лідерів, відповідних коштів і т.п.

провокаційні дії влади або їх окремих представників, іноді можуть спровокувати агресію.

Для розвитку агресії звичайно потрібні:

· деякий конкретний привід, що підкреслює психологічну безнадійність ситуації для людей;

· люди, готові підтримати це відчуття безнадії, але, одночасно, «розкачати»»натовп проти тих, хто в цьому може бути звинувачений;

· конкретний об'єкт агресії - представник влади, яка пригноблює більшість або просто символ владного інституту.

Серед найбільш важливих для нашого розуміння варіантів агресивної поведінки натовпу розрізняються експресивна, імпульсивна, афективна, ворожа та інструментальна агресія. Із самої назви зрозуміло, що експресивна агресія - це страхітливо-агресивна поведінка, головною метою якої є виразити і позначити свої потенційно агресивні наміри, залякати опонентів. Це не завжди і не обов'язково виражається в безпосередньо руйнівних діях. Класичні приклади експресивної агресії - ритуальні танці, військові паради, різного роду масові ходи і т. п.

Імпульсивна агресія - зазвичай спровокована в результаті дії якогось чинника, миттєво виникає і досить швидко проходить. Така агресія може носити переривчастий («імпульсний») характер, виникаючи як би «хвилями», у вигляді своєрідних «припливів» та «відпливів» агресивної поведінки.

Афективна агресія - суто емоційний феномен, практично повністю позбавлений дієвого компонента. Цим вона відрізняється від експресивної форми агресивного натовпу. Афективна агресія, як правило, являє собою найбільш вражаючий, але і самий безглуздий вигляд агресії. У стані афективної агресії натовпу нападники повстанці, наприклад, можуть розбиватися добре організованою обороною влади і будуть приречені на поразку. Це те, що іноді називається «агресивним ажіотажем» - особливий стан, що вимагає негайних, за всяку ціну, жертв і руйнувань. Як правило, жертви в таких випадках якраз і перевершують результати, що досягаються.

Ще дві форми агресії стоять осібно від перерахованих вище. По-перше, це ворожа агресія, яка характеризується цілеспрямовано-свідомим наміром нанесення шкоди іншому. По-друге, інструментальна агресія, де мета дії суб'єкта нейтральна, а агресія використовується як один із засобів її досягнення. Зрозуміло, що обидві ці форми відносяться до числа організованих, хоча зовні вони часом можуть маскуватися під стихійну поведінку натовпу, підкоряючись завданням керуючих ними сил.

«Для форм агресії, що розвиваються в масових соціальних і політичних явищах (терор, геноцид, расові, релігійні ідеологічні зіткнення), типові супровідні процеси зараження і взаємної індукції, стереотипізації уявлень у створюваному «образі ворога». Однак особливу роль у виникненні та поведінці агресивної натовпу грає анонімність її учасників. Таким чином, в цілому масова агресія підпорядковується всім основним законам масової поведінки - зокрема, описаним вище законам поведінки натовпу.

Відповідно, загальним законам підкоряються і механізми впливу на агресивний натовп. Так, зокрема, відомо, що позбавлення натовпу анонімності за допомогою засобів масової інформації (великі плани в телерепортажах, що дозволяють фіксувати обличчя учасників натовпу) перешкоджають зростанню її агресивності і навіть сприяють її організованості. У свій час винахід незмивної фарби, якою поліція могла «мітити» активістів таких натовпів, надовго викорінив сам феномен агресивної натовпу з соціального життя.

Як і в будь-якій юрбі, важливу роль в агресивному натовпі грають лідери. Однак тут є одна істотна особливість. Перш за все, велика роль лідерів як ініціаторів повстання. Вона зменшується в міру збільшення натовпу і посилення її агресивності - в таких ситуаціях натовп стає найменш керованим. Роль лідерів, таким чином, велика лише до тих пір, поки навколо них не утворюється натовп, який далі діє за законами власної, стихійної поведінки.

 


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 142 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Атакуюче поводження| Особливості масової паніки.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)