Читайте также:
|
Досить часто забрудненою гормонами виявляється і молочна продукція. Продуктивність молочної корови тільки на 30 % залежить від генетики. Інші 70 % визначаються годуванням. На природному для травоїдних тварин рослинному кормі така кількість молока утворюватися не може. Тому використовують висококалорійний корм, з різними штучними добавками, відходами рибної промисловості та кістковим борошном, що викликають у корів порушення травлення і обмінних процесів. Але удій можна збільшити ще на 40 % додавши синтетичні гормони росту.
У 1993 році FDA (Food and Drug Administration ‒ агентство Міністерства охорони здоров'я і соціальних служб США, один з федеральних виконавчих департаментів, яке займається контролем якості харчових продуктів, лікарських препаратів і деяких інших категорій товарів)
дозволила до використання рекомбінантний коров'ячий гормон росту (рКГР), синтетичний коров'ячий гормон (його вводять за допомогою ін'єкції молочним коровам), що стимулює виробництво молока. Сам по собі гормон рКГР не має помітного впливу на здоров'я людини. Реальна небезпека полягає в тому, що маніпулювання з гормонами росту для корів може підвищити вміст іншого гормону, інсуліноподібного фактору росту (ІФР), який може імітувати гормон росту людини в небезпечних пропорціях. На практиці дослідження показали, що молоко корів, щеплених гормоном рКГР, містить у десять разів більше ІФР, ніж молоко корів, які не щеплених таким гормоном.
У той час як споживання великої кількості молока та інших молочних продуктів сприяли збільшенню рівня ІФР людини в крові, це збільшення, можливо, не є результатом прямої дії рівня ІФР тваринного або ІФР, виявлених у цих продуктах. Це тому, що кількість ІФР в молочних продуктах від корів, щеплених рКГР, ніщо порівняно з природною кількістю ІФР у нашому організмі. Тільки щоб отримати денну кількість ІФР, що виділяється слиною і шлунково-кишковим трактом, доведеться випити близько 95 літрів молока. Отже, якщо кількість ІФР в молоці незначна, тоді як споживання молока збільшує наш ІФР? Як пояснюють вчені, молоко в цілому (а воно містить і білки, і цукор, і мінеральні речовини, і інші гормони) може якимось чином впливати на людський організм, щоб він синтезував свій власний ІФР. Та остаточно це питання ще не вирішене і на даний момент залишається відкритим.
Високий рівень вмісту в крові ІФР (незалежно від причин його появи) був пов'язаний з підвищеним ризиком раку грудей простати і інших видів раку у людей. У дослідженні, проведеному в 2004 році, пацієнти з рівнем ІФР вище середнього, були схильні до ризику розвитку раку простати на 50 відсотків більше. Також на 65 відсотків більше ризику розвитку гормонозалежного раку грудей в передклімаксний період, ніж у пацієнтів з рівнем цього гормону нижче середнього. Багато факторів (у тому числі гени, куріння і споживання жирів) сприяють появі раку, але цілком можливо, що принаймні частина цього ризику співвідноситься з рівнем ІФР, особливо там, де має місце рак передміхурової залози. Отже, гормони росту, наявні в молоці, можуть певним чином стимулювати розвиток ракових пухлин [4,6].
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 129 | Нарушение авторских прав