Читайте также:
|
Категорично забороняється:
1. Працювати з приладом при відсутності заземлення.
2. При підключеному до електромережі приладі знімати задню кришку, робити зміну запобіжників.
3. Скляні ємкості повинні бути без відколів і тріщин.
4. При вологій санітарній обробці не допускається попадання рідини в середину вакуумної установки.
1.5.2.Підготовка приладу до роботи:
1. Аспіраційні трубки і банку-збирач (8) стерилізуйте автоклавуванням при тиску водяної пари 2 кгс/см2 (2 х 105 Па) і температурі 132ºС (405 ДО) протягом 20 хвилин. При цьому попередньо зніміть поплавець банки-збірника. Деталі з пластичних мас і гуми стерилізуйте розчином хімічних реактивів.
2. Перевірте наявність олії в маслянці (14). При необхідності долийте його до 50м (0,5 масельнички). Для цього виверніть скляну банку і залийте олію.
3. Перевірте відповідність напруги живильної мережі, зазначеній у паспорті приладу.
Мал. 10. Відсмоктувач хірургічний ОХ-10: 1 - трубка гумова аспіраційна;
2 – вакуумметр; 3 - шланг пацієнта; 4 - фільтр бактеріальний; ручка для
перенесення; 6 - кришка; 8 - банка-збирач; 9 - регулятор вакуума;
10 – вимикач; 14 – маслянка; 15 - ресивер; 16 - поплавковий устрій; 19 -
відсмоктувач; 20 - защіпка; 20 - установка вакуумна; 22 - агрегат насосний.
4. Перевірте наявність заземлення в електричній розетці.
5. Ввімкніть прилад за допомогою вимикача (10).
6. Після закінчення 90сек. вакуумметр виробу повинний показувати розрід-ження (вакуум) не менш 0,82 кгс/див2 (8 х 104 Па), що вказує на герметичність системи і гарну роботу вакуум-насосного агрегату.
7. Регулятор вакууму при цьому повинний бути цілком закритий.
1.5.3.Алгоритм виконання навичок роботи:
1. Підключіть прилад до електричної мережі (Мал.10).
2. Приєднайте до банки-збірника стерильний шланг пацієнта (3).
3. Перетиснувши шланг, встановіть необхідну величину вакууму, користу-ючись показаннями вакуумметра і регулятором вакууму.
4. Знімайте кришку (6) із заповненої банки-збірника (8) і спорожняйте скляну тару тільки в спеціально відведених для цього приміщеннях, після чого банку-збірник стерилізуйте.
5. Відсмоктувач забезпечує роботу протягом доби не менше 8 годин з циклічністю: 2 години - включений стан, 1 година - виключений.
6. У випадку роботи відсмоктувача в короткочасному режимі (менше 2-х годин безперервної роботи) допускається скорочення перерви в роботі до величини, пропорційної часу роботи.
7. Після закінчення роботи виключіть прилад.
Увага!
· Виключати прилад можна, тільки повністю скинувши вакуум за допомогою регулятора (9).
· Відключіть прилад від мережі і простерилізуйте всі контактуючі з рідиною частини, що відсмоктується.
· Протріть весь прилад.
Технічне обслуговування:
1. Прилади тримайте в чистоті. Не допускайте попадання вологи, бруду і пилу всередину вакуумної установки.
2. Заміну олії в системі змащення насоса, а також марлевого набивання фільтра робіть кожні 48 години роботи приладу, але не рідше одного разу на місяць. Застосовуйте тільки вазелінову медичну олію.
3. Для заміни олії і перевірки ресівера варто відкрити дверцята задньої кришки.
4. Зміну дезрозчину бактеріального фільтра робіть не рідше, ніж після 8 годин роботи приладу.
5. Особливу увагу слід звернути на неприпустимість попадання рідини, що відсмоктується, всередину вакуум-насоса.
1.5.4. Допоміжна література:
1. Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб /Під ред.. Г.В.Дзяка. – Дніпропетровськ, «Пороги».- 2002.-439 с.
2. Практическое руководство для врачей общей пактики / Под ред. акад. РАМН И.Н.Денисова. – ГЭОТАР, Медицина, 2001г. – 720с.
3. Денисов И.Н., Мовшович Б.Л. Общая врачебная практика. – М., Медицина, 2001г. – 298 с.
4. Загальні принципи оптимізації навчання та алгоритми виконання практичних навичок у загально лікарській практиці: Навчально-методічний посібник./ За ред. Н.Д.Чухрієнко. – АРТ-ПРЕС, 2004.-192 с.
1.6. Офтальмоскоп.
Фото 6. Офтальмоскоп. Загальний вигляд.
1.6.1. Призначення і можливості використання: огляд очного дна
(офтальмоскопія)
Показання: дослідження різних захворювань судинної оболонки, сітківки, патологічних змін зорового нерва, судин.
Протипоказання: немає.
Методи знеболювання: не потрібні.
1.6.2. Алгоритм виконання офтальмоскопії.
Для огляду очного дна в прямому вигляді застосовується ручний офтальмоскоп (Фото 6), з яким очне дно видно збільшеним у 13-16 разів (системою збільшення є кристашлик і рогівка). Джерелом світла є маленька електрична лампочка, вміщена в тубусі приладу. Призма, поставлена на шляху проходження променя світла, сприяє тому, що вертикально спрямований пучок світла набирає горизонтального напрямку і через невеликий отвір потрапляє в око пацієнта.
Рекомендації пацієнтові перед процедурою: при проведенні процедури пацієнт повиненфіксувати погляд у напрямку, вказаному лікарем.
Алгоритм виконання:
1. Розширити зіницю ока хворого розчинами мідріатиків короткої дії: амізил 0,5%, тропикамід 0,5% або інші. (Перед розширенням зіниці обов’язково перевірити очний тиск –пальпаторно або тонометром. При підвищенні очного тиску мідріатики застосовувати не слід).
2. Лікар наближає своє око безпосередньо до ока пацієнта, дивлячись в отвір на кінці офтальмоскопа. Ліве око хворого лікар оглядає своїм лівим оком, а праве - правим.
3. За допомогою диска з коригуючими лінзами, вмонтованого у верхній частині офтальмоскопа, поворотом пальця ставиться те чи інше скло так, щоб промені, які виходять з ока пацієнта, з’єднувалися на сітківці ока лікаря.
Оцінка результатів дослідження.
Нормальне очне дно (Фото 7): диск зорового нерва знаходиться дещо ближче до носа від центра. Він вертикально-овальної форми, світло-рожевого кольору, з чіткими межами. В центрі диска є заглиблення – судинна лійка. З центра диска виходить центральна артерія сітківки, яку супроводить центральна вена сітківки. Виходячи з диска, судини поділяються на верхню та нижню гілки, котрі потім, у свою чергу, діляться на темпоральну та назальну гілки. Артерії від вен відрізняються тим, що вени темніші, та у 1,5 – 2 рази ширші. Жовта пляма міститься в центральній частині очного дна. Це темнозабарвлена, горизонтально-овальна ділянка, оточена блискучим рефлектуючим обідком. Центральна ямка сітківки має вигляд ще темнішої плями з білою крапкою посередині. Судин в ній немає: кінцеві гілки судин сітківки на деякій відстані немов би кільцем оточують жовту пляму. Колір очного дна залежить від кількості пігменту, що міститься у пігментному епітелії: так, у блондинів дно ока має ясний колір, пігменту мало, виразно просвічують судини.
Патологічні зміни очного дна зображені на Фото.7, 8,9,10,11,12.
 |  | ||
Фото 7. Норма. Фото 8. Ангіопатія
 |  | ||
Фото 9. Глаукома Фото 10. Гіпертонічна хвороба
 |  | ||
Фото 11. Гіпертонічний ангіосклероз Фото 12. Макулодистрофія
1.7. Очний тонометр.
1.7.1.Призначення і можливості використання: очний тонометр призначений для вимірювання очного тиску
(Фото 13).
 |
Фото 13. Очний тонометр.
Загальний вигляд тонометра
та грузила.
Мал.11. Схема очного тонометра: 1 - поршень; 2 - підоснова; 3 - грузило; 4 - грузило;
5 - тестовий блок;
Показання:
1. Захворювання ока, які призводять до підвищення або зниження внутрішньоочного тиску (глаукома, іридоцикліт, травми, атрофія та субатрофія очного яблука та ін).
2. Профілактичні обстеження (проводяться усім особам, старшим від 40 років).
Протипоказання: запальні захворювання рогівки з дефектом епітелію (виразка, ерозія), алергічні реакції на місцеві анестетики.
1.7.2. Алгоритм визначення внутришньоочного тиску:
1. Збирання очного тонометра згідно схеми (Мал.11):
· Вставте поршень (1) у підоснову (2).
· Накрутіть грузило вагою 5,5 г (3) на поршень.
· Якщо необхідно, докрутіть на поршень ще грузило вагою 7.5г або 10г (4) у напрямку стрілки.
2. Видаляти поршень після кожного вимірювання тиску та обробляти його дезінфікуючими засобами.
3. Повторно перед вимірюванням тиску зібрати та обробити тонометр, потім помістити його на тестовий блок (5).
4. Відрегулювати прилад так, щоб вказівник був на нулю; допускаються відхилення максимум до 0,2 градації за шкалою.
5. Виміряти внутришньоочний тиск у пациєнта, що займає горизонтальне положення.
6. Знеболити рогівку звичайним анестезуючим засобом (0,5 % розчин новокаїну, 2 % розчину лідокаїну або інш.).
7. Помістити тонометр вертикально у центрі рогівки.
8. Не допускати ніякого тиску на очне яблуко при відведенні вій.
9. Достовірним буде вважатися значення тиску тільки в випадку, коли вказівник буде коливатись.
10. При запальних захворюваннях очей бактеріальної етіології використовують очні краплі з антибактеріальною дією. Наприклад, ципрофлоксацин (р-н «Ципролету» 0,3 % 5,0 мл та інші).
Оцінка внутрішньоочного тиску згідно фонометричної таблиці (1955р.)
Внутрішньоочний тиск у нормі (табл.1) приблизно дорівнює 16 мм.рт.ст. (середні значення).
При грузилі 5,5г тиск 22 мм рт.ст. (відхилення вказівника до 3,5) є висо-ким, тиск 24,5мм рт.ст. (відхилення вказівника від 2 до 3,5) є дуже високим.
Значення з тонометричної таблиці 1955 для вимірюваннь з грузилом вагою 5,5г та 10г не повинні відрізнятися одне від одного більше ніж на 3мм.рт.ст. на одному оці.
При грузилі 10г тиск більше 3 мм рт.ст свідчить про високу ригідність рогової оболонки, при цьому внутрішньоочний тиск є меньшим, ніж показники тонометра. Навпаки, якщо при грузилі 10г тиск меньше 3 мм рт.ст., то ригідність рогової оболонки низька, а внутрішньоочний тиск вище показників тонометра.
У випадках критичного інтервалу тиску від 20 до 30мм т.ст. рекомендується вимірювання з використанням грузила тонометра вагою 5,5г.
Таблиця 1
Фонометрична таблиця(1955)
| Тиск в мм Hg | ||||
| Занурення грузила | ||||
| 5,5 г | 7,5 г | 10,0 г | 15,0 г | |
| 0,0 | 41,5 | 59,1 | 81,7 | 127,5 |
| 0,5 | 37,8 | 54,2 | 75,1 | 117,9 |
| 1,0 | 34,5 | 49,8 | 69,3 | 109,3 |
| 1,5 | 31,6 | 45,8 | 64,0 | 101,4 |
| 2,0 | 29,0 | 42,5 | 59,1 | 94,3 |
| 2,5 | 26,6 | 38,3 | 54,7 | 88,0 |
| 3,0 | 24,4 | 35,8 | 50,6 | 81,8 |
| 3,5 | 22,4 | 33,0 | 46,9 | 76,2 |
| 4,0 | 20,6 | 30,4 | 43,4 | 71,0 |
| 4,5 | 18,9 | 28,0 | 40,2 | 66,2 |
| 5,0 | 17,3 | 25,8 | 37,2 | 61,8 |
| 5,5 | 15,9 | 23,8 | 34,4 | 57,6 |
| 6,0 | 14,6 | 21,9 | 31,8 | 53,6 |
| 6.5 | 13,4 | 290,1 | 29,4 | 49,9 |
| 7,0 | 12,2 | 18,5 | 27,2 | 46,5 |
| 7,5 | 11,2 | 17,0 | 25,1 | 43,2 |
| 8,0 | 10,2 | 15,6 | 23,1 | 40,2 |
| 8,5 | 9,4 | 14,3 | 21,3 | 38,1 |
| 9,0 | 8,5 | 13,1 | 19,6 | 34,6 |
| 9,5 | 7,8 | 12,0 | 18,0 | 32,0 |
| 10,0 | 7,1 | 10,9 | 16,5 | 29,6 |
| 10,5 | 6,5 | 10,0 | 15,1 | 27,4 |
| 11,0 | 5,9 | 9,0 | 13,8 | 25,3 |
| 11,5 | 5,3 | 8,3 | 12,6 | 23,3 |
| 12,0 | 4,9 | 7,5 | 11,5 | 21,4 |
| 12,5 | 4,4 | 6,8 | 10,5 | 19,7 |
| 13,0 | 4,0 | 6,2 | 9,5 | 18,1 |
| 13,5 | 5,6 | 8,6 | 16,5 | |
| 14,0 | 5,0 | 7,8 | 15,1 | |
| 14,5 | 4,5 | 7,1 | 13,7 | |
| 15,0 | 4,0 | 6,4 | 12,6 | |
| 15,5 | 5,8 | 11,4 | ||
| 16,0 | 5,2 | 10,4 | ||
| 16,5 | 4,7 | 9,4 | ||
| 17,0 | 4,2 | 8,5 | ||
| 17,5 | 7,7 | |||
| 18,0 | 6,9 | |||
| 18,5 | 6,2 | |||
| 19,0 | 5,6 | |||
| 19,5 | 4,9 | |||
| 20,0 | 4,5 |
1.7.3. Допоміжна література.
1. Загальні принципи оптимізації навчання та алгоритми виконання практи-чних навичок в загальнолікарській практиці: Навчально-методичний посібник / За ред. проф. Н.Д.Чухрієнко. - Д: АРТ-ПРЕС., 2004.-192 с.
2. Практическое руководство для врачей общей семейной практики / Под ред. акад. РАМН И.Н.Денисова.- М.,ГЭОТАР, Медицина, 2001.-720 с.
3. Ферфильфайн И.Л., Рыков С.А. Глазные болезни, лечение и профилактика: справочник для врачей общей практики / Под ред. проф. Ферфильфайна И.Л., проф. С.А.Рыкова.- Харьков: Торнадо, 2005.-280 с.
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 211 | Нарушение авторских прав