Ларингоскоп.

Фото 4. Ларингоскоп. Загальний вигляд.

Мал.7. Ларингоскоп:1 - вигнутий клинок для немовлят: 2 - вигнутий клинок для

дорослих; 3 - прямий клинок типа Гведела для підлітків; 4 - прямий клинок

для дорослих;

Анестезія: здебільшого при виконанні інтубації на амбулаторному етапі застосовуються седативні засоби (діазепам 0,03-0,1 мг/кг).

Увага! Використовуйте зрошення дихальних шляхів місцевими анестетиками, якщо плануєте інтубувати пацієнта зі збереженою свідомістю.

Оснащення:

1. Ларингоскоп (Мал.7).

2. Мішок Амбу і маска (Мал.3,4).

3. Повітря або кисень.

4. Відсмоктувач (в тому числі хірургічний ОХ-10).

5. Набір ендотрахеальних трубок різного калібру (Мал.8) (здебільшого від 6,0 до 8,0мм для дорослих).

Мал. 8. Трубка для інтубації трахеї.

Мал. 9. Положення голови при інтубації трахеї:

1 – класичне положення Джексона;

2 – поліпшення положення Джексона;

3 – неправильне положення.

Положення хворого: лежачи на спині, голова у «винюхуючій» позі – у всіх інших випадках.

1.4.1. Інкубація трахеї. Алгоритм виконання.

1. Перевірте манжету ендотрахеальної трубки – чи немає витоку при введенні до неї 10 мл повітря.

2. Перевірте ларингоскоп - чи підходить клинок, чи горить лампочка.

3. Проведіть преоксигенацію через маску; при цьому помічник надавлює на

персневидний хрящ.

4. Видаліть ротовий повітровод.

5. Візьміть клинок ларингоскопа в ліву руку.

6. Запропонуйте пацієнту, який знаходиться у свідомості, відкрити рота поширше. У пацієнта без свідомості покладіть великий та вказівний пальці правої руки на верхні і нижні моляри праворуч і відкрийте рота ножицеподібним рухом, "звихуючи" щелепу зі скронево-щелепного суглоба.

7. Обережно введіть клинок ларингоскопа до правої частини рота, запобігаючи ушкодженню зубів.

8. Пересуньте язика на інший бік ротової порожнини, вводячи клинок, доки не відкриється голосова щілина.

9. Проведіть кінчик клинка, в залежності від його типу, під надгортанником, або над ним.

10. Зафіксуйте ліве передруччя, енергійно підійміть руків’я ларингоскопу до уявної точки над лівою стопою пацієнта, щоб оголити голосові зв'язки. Надзвичайно важливо уникати надлишкового руху лівого передпліччя назад і вгору, при якому виникає сильний "важелеподібний" тиск клинка на зуби.

11. Введіть обладнану твердим зондом трубку зі здутою манжетою в праву частину рота і через голосові зв'язки; помічник витягає зонд після того, як манжета пройде через голосові зв'язки, щоб запобігти ушкодженню трахеї.

12. Введіть ендотрахеальну трубку так, щоб манжета знаходилася відразу ж за зв'язками (ні в якому разі між або перед ними); надміть манжету 5-10 мл повітря і ретельно зафіксуйте трубку до губ (при аускультації чути дихальні шуми).

13. Якщо всі клінічні ознаки свідчать про інтубацію трахеї, при аускультації чути дихальні шуми, попросіть помічника звільнити персневидний хрящ.

14. Надійно зафіксуйте трубку пластирем, щоб уникнути обструкції, оберігайте її від затискання зубами за допомогою спеціального загубівника.

15. Проведіть рентгенологічне дослідження грудної клітини для контролю положення ендотрахеальної трубки, якщо вона введена більше, як на 1 годину. (при можливості).

16. При необхідності декількох спроб інтубації, обов'язково проводьте вентиляцію легень через маску проміж спробами.

17. Якщо ненавмисне був інтубований стравохід (у випадку, коли було важко побачити голосові зв'язки), корисно залишити ендотрахеальну трубку на місці в якості "маркера", щоб уникнути повторної інтубації стравоходу.

18. Недостатнє відкриття рота є розповсюдженою помилкою, що поряд з утрудненням проведення ларингоскопії підвищує ризик ушкодження зубів.

19. Оголення і огляд голосових зв'язок здебільшого легко виконується за допомогою прямого клинка, при цьому введення ендотрахеальної трубки важке, тому що зв'язки недоступні погляду при проходженні його через порожнину рота і надгортанник. У цьому випадку корисно відтягнути правий кут рота і перемістити ендотрахеальну трубку від правих молярів ближче до середини.

1.4.2. Допоміжна література:

1. Усенко Л.В., Царев А.В. Сердечно-легочная и церебральная реанимация: Метод. рекомендации.- Днепропетровск, 2007.-22с.

2. Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб / За ред. Г.В. Дзяка.– Дніпропетровськ: Пороги, 2002. – 438 с.

3. Практическое руководство для врачей общей практики / Под ред. акад. РАМН И.Н. Денисова. – ГЭОТАР, М: Медицина,2001. – 720с.

4. Загальні принципи оптимізації навчання та алгоритми виконання практичних навичок у загально лікарській практиці: Навчально-методичний посібник./ За ред. проф. Н.Д.Чухрієнко. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004.-192с.

1.5. Відсмоктувач хірургічний.

Фото 5. Відсмоктувач хірургічний ОХ-10. Загальний вигляд.

1.5.1. Призначення і можливості використання:

Відсмоктувач хірургічний ОХ-10 (Фото 5) призначений для відсмоктування секрету з дихальних шляхів при дихальних паралічах і відсутності кашльового рефлексу, а також для відсмоктування різних рідин, часток з ран та порожнин (плевральної та інш).

Вакуумний пристрій може бути використаний як джерело вакууму при відсмоктуванні молока (Мал.10).

Дата добавления: 2015-07-10