Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальні відомості про рослину

Читайте также:
  1. I. Загальні відомості
  2. I. Загальні положення
  3. Антропосоціогенез. Поняття свідомості, її структури та функції
  4. Загальні вимоги до організації транспортування тварин та птиці
  5. Загальні відомості
  6. Загальні відомості

ПЛАН

1. Вступ

2. Загальні відомості про рослину

3. Біологічна характеристика живокосту лікарського

4. Господарська значимість рослини

5. Список використаної літератури

 

ВСТУП

У процесі розвитку людина накопичувала знання про дію та власивості різних рослин власним досвідом, спостереженням за тваринами, дослідницькою діяльністю. Шість тисяч років тому шумери використовували лікарські рослини у свіжому вигляді, у вигляді порошків та настоянок, використовуючи у якості розчинника воду, вино. Ще у другому тисячолітті до н.е. асирійці широко користувалися льоном, дурманом, блекотою. Древні єгиптяни користувалися лікувальними властивостями алое, анісу, блекоти, м'яти, рицини та інших рослин, які згадувалися у так званому "Папірусі Еберса".

Лікарські рослини (лат. Plantae medicinales) — рослини, органи або частини яких є сировиною для отримання засобів, що використовуються в народній, медичній або ветеринарнійпрактиці з лікувальною або профілактичною метою.

На сьогодні відомо близько 500 000 видів рослин, однак лише невелика частина (приблизно 10 %) з них широко застосовується в медицині.

Рослини є джерелом для отримання різноманітних лікарських речовин. Більше 30 % усіх лікарських препаратів отримують з рослинної сировини. Рослини використовують для отримання алкалоїдів, серцевих глікозидів, вітамінів та ін. Найширше лікарські рослини застосовуються в народній медицині. Низька токсичність більшості лікарських рослин дозволяє використовувати їх у лікуванні хронічних захворювань, для протирецидивного або реабілітаційного лікування.

Рослини мають різний полівалентний хімічний склад, до якого можуть входити речовини з фармакологічними властивостями. Зазвичай у лікарських рослин один з хімічних компонентів домінує та визначає лікувальні властивості даного виду. Біологічно активні речовини групують у широкі хімічні класи: терпеноїди (ізопреноїди), фенольні сполуки, ліпіди, моно- таполісахариди, алкалоїди, вітаміни, органічні кислоти, мінеральні речовини.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РОСЛИНУ

 

Живокіст був описаний Діоскоридом через 50 років після Різдва Христового. В античні часи коріння цієї рослини широко використовували при лікуванніпереломів кісток для кращого їх зрощення. Пізніше Парацельс рекомендував його для загоєння ран.

Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.) Місцеві назви - воловий язик, окопник, правокіст, гав'яз тощо. Багаторічна трав’яниста рослина родини шорстколистих заввишки 30-90 см. Медоносна, харчова, лікарська, отруйна, фарбувальна і кормова рослина. Листя і молоді пагони використовують для салатів, супів, вінегретів тощо. Живокіст непоганий ранньолітній медонос, що створює підтримання взяток. Медопродуктивність 25 кг з 1 га. Росте живокіст у вільшняках, на берегах річок, на вологих луках. Рослина тіньовитривала. Цвіте у травні - липні. Поширений майже у всій Україні (понад 15 видів), степовій і лісостеповій зонах європейської частини Росії (крім Крайньої Півночі), на Кавказі, Західного Сибіру, Середньої Азії, Східному Казахстані. Заготовляють його в районах поширення. Росте — на левадах, поблизу канав, струмків, на пухких торфомінеральних грунтах, на торфовиськах, вологих луках, ярах, у вологих лісах, біля доріг, як бур’ян.

В якості лікарської сировини заготовляють коріння восени або навесні, до початку сокоруху. Їх миють, ріжуть на шматки, сушать при температурі 40 ° С. Хоч цю рослину й називають лікарською або аптечною (officinale), проте в науковій медицині її не використовують і препаратів з неї в аптеках нема. У науковій медицині живокіст в даний час практично не застосовується. Раніше відвар з коріння рекомендувався як обволікаючий і пом'якшувальний засіб при захворюваннях дихальних шляхів і при проносі.

У науковій медицині Франції, Бельгії та Голландії коріння живокосту призначають як пом'якшувальний і терпкий засіб при проносі і запаленні дихальних шляхів.У народній медицині Південної Америки і жителями ряду регіонів Африки препарати живокосту використовуються для попередження вагітності.Живокіст вживають у Фітокосметика.

 

 


Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 137 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Будова и функція ядра, форма ядер різних клітин і приклади цих клітин. Мітоз (каріокінез). Зміни в ядрі і цитоплазмі при мітозі. | Фази мітозу | Будова шкіри і її похідні у птахів і ссавців. Розвиток і будова волосся, його види. | Розвиток і будова волосся, його види. | Дванадцятипала кишка | Мікроскопічна будова артерій, вен і капілярів. Будова і функція системи органів лімфоутворення. | ГОСПОДАРСЬКА ЗНАЧИМІСТЬ РОСЛИНИ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Будова симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Будова парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.| БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИВОКОСТУ ЛІКАРСЬКОГО

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)