Одним рядком. .

Неправильно	Правильно
більше року	більш як рік
всякий раз	щоразу
восьмеро окулярів	вісім пар окулярів
проспект академіка	проспект Академіка
Вернадського	Вернадського
в скорому часі	невдовзі
даром потратив час	даремно згаяв час
до краю стомлений	вкрай стомлений
неув'язки	непогодженості
лиш тільки	як тільки, тільки-но
помітка	позначка
пополам	навпіл
ріст зарплати	зростання зарплати
ріст обсягів	нарощування обсягів
виробництва	виробництва
ріст пожеж	збільшення кількості пожеж
ріст авторитету	зростання авторитету
хлопець був високого росту	високий на зріст
гірше всього	найгірше
в силу обставин	через обставини
в самий раз	якраз
упадок	занепад
у тому числі	зокрема
будемо відвертими	будьмо відверті
інша половина	друга половина
з іншого боку	з другого боку
непростима	непрощенна
безвідповідальність	безвідповідальність
тим не менше	і все ж, однак, разом з тим
обездолений	знедолений
первинні відомості	початкові відомості
постільки, поскільки	остільки, оскільки
пожилий	старшого віку, в літах
попутно зазначив	принагідно зазначив
швидше всього	найімовірніше
під кінець дня	наприкінці дня
легше всього	найлегше
повинні були бути	мали бути
чин чином	як слід
вговорювати	вмовляти
вибивається в пір'я	вбивається в пір'я
виставляти претензії	висувати претензії
в угоду	на догоду
відслідкувати	простежити
годиться для	придатне для
лікування	лікування
в честь	на честь
у полудень	опівдні
за вимогою	на вимогу
запобігати втрат	запобігати втратам
звільнити кошти	вивільнити кошти
здавати під заклад	віддавати у заставу
зменшити термін	скоротити термін
напівголосно	впівголоса
зміщати з посади	усувати з посади
користуватися попитом	мати попит
намітити заходи	накреслити заходи
оголосити факти	оприлюднити факти
пам'ятається	пригадується

***********************************

Будівля – будова – побудова

Слова будівля і будова іноді бувають синонімами, позначаючи тотожні поняття. “Порожньо на подвір’ї, понуро стоять будівлі...” (Андрій Головко), “Де були пустині голі, Осяйних будов шпилі” (Максим Рильський). У цих реченнях обидва іменники передають результат будівельного процесу і відповідають російським здание, строение. Однак будова може означати ще й саме будування. “Будова брига закінчувалася” (Юрій Яновський), взаємне розміщення частин чого-небудь, конструкцію (будова атомів, будова земної кори, будова речення, будова машини). Є ще іменник побудова, що виражає зміст “завершення чогось”. Часом його ставлять замість лексеми будова, коли йдеться про структуру: побудова тіла. Це порушення літературної норми.

Будинок – дім

Як правильніше сказати або написати: “Ляшенко хоче бути господарем у своєму будинку” чи “Ляшенко хоче бути господарем у своєму домі”?

Будинок у сучасній українській мові виступає у значенні “будівля”, “житлове приміщення”, “приміщення державної, громадської, торговельної, наукової, культурно-освітньої установи, закладу”. Вживається зі словами: (будинок) відпочинку, інвалідів, побуту, творчості, дитячий, заїжджий тощо. Велика літера пишеться у власних назвах: Будинок актора, Будинок архітектора, Будинок культури, Будинок учителя.

У розумінні будівля використовується і слово дім. “Дім стояв під вітром та під іскрами й згорів дотла” (Іван Нечуй-Левицький). Але найчастіше цей іменник застосовують у значенні “квартира, сімейне вогнище”, а також “родина; люди, що там мешкають разом, та їхнє господарство”; зрідка – переносно. “В домі Глушака урочисто. У невістки Юлі, народної вчительки, народився син” (Олександр Довженко), “До рідного дому ноги людину самі несуть” (Олесь Гончар). Оскільки в наведеному на початку розділу реченні мовиться про сім’ю, родинне господарство, то правильнішим є формулювання другого варіанта: “Ляшенко хоче бути господарем у своєму домі”.

Будівельник – будівник – будівничий

Будівельник – людина, яка має будівельну спеціальність. Колектив будівельників, штаб будівельників. У складних словах вживається як прикладка: інженер-будівельник (а не інженер-будівник).

Будівник – узагальнена назва людини, яка бере участь у спорудженні чогось. Це поняття ширше, загальніше, ніж будівельник. Будівники магістрального каналу. Переносно: той, хто створює щось; творець. Входить також до складних слів: верстатобудівник, метробудівник, мостобудівник (а не верстатобудівельник, метробудівельник, мостобудівельник).

Будівничий. Те саме, що будівник, будівельник, а також архітектор. “З губернії приїхав будівничий” (Панас Мирний), “Випробуй себе, зваж, розваж! Бо не сліпець ти, а будівничий” (Євген Плужник).

Відігравати роль, а не значення

Чому не бажано вдаватися до словосполучення відігравати значення? В українській мові є фразеологізм відігравати роль, який семантично відповідає зворотові мати значення. Синонімічність висловів, зауважувала лінгвіст Євгенія Чак, штовхає деяких мовців на стилістичну помилку з дієсловом відігравати: вони поєднують його зі словом значення, утворюючи неправильне сполучення відігравати значення.

З фразеологізмом відігравати роль часом трапляється й інша трансформація: дехто замість відігравати вживає лексему грати і припускається ще однієї стилістичної похибки. Сказати “це не грає ролі” не можна. Словосполучення грати роль у літературній мові використовується лише в значенні “виконувати роль дійової особи в п’єсі” (наприклад, він грає роль Гамлета. Останнім часом частіше кажуть виконує – “виконує роль Гамлета”) або в значенні “удавати з себе когось” (приміром, “він грає роль благодійника”). Порівн. ще: “Богдан Ступка своєрідно грає роль Миколи Задорожного в драмі Івана Франка “Украдене щастя”, “Марія Бієшу чудово грає роль мадам Батерфляй в опері Джакомо Пуччині “Чіо-Чіо-Сан”. Сполученням грати роль можна передати це значення російського вислову, коли хтось удає з себе когось (за посадою, походженням, вдачею та ін.): “Він грав роль великого начальника” (хворого, щирої людини), тобто прикидався великим начальником, хворим, щирою людиною.

Зупинятися – спинятися

1. Переставати рухатися. “Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз” (Михайло Стельмах). “Раптом він спиняється під зеленими деревами” (Олесь Гончар). 2. Прибувши куди-небудь, тимчасово оселятися, влаштовуватися там. “Ми зупинилися в недорогому, але чепурному готелі” (Олесь Досвітній). “Приїхавши до столиці у відрядження, Микола спинився у знайомих” (з журналу). 3. Затримуватися, зосереджуватися на кому-, чому-небудь. “Брюллов когось шукає між гостями, і його погляд зупиняється на старих професорах” (Оксана Іваненко), “Очі тонули в зелено-золотій глибині й спинялися на густих вербах над водою” (Іван Нечуй-Левицький). Але в переносному значенні “затримуватися на чомусь для характеристики, обговорення” та “утримуватися від якихось дій” у сучасній літературній мові вживають слово спинятися, а не зупинятися. “Усі, хто виступав на зборах, спинялися на проблемах рентабельності виробництва” (з газети). “Найглибша любов не спиняється перед самопожертвою” (Леонід Смілянський).

Коли вживають слово “плеяда”

Чи можна іменник плеяда поєднувати з лексемами негативного забарвлення? Плеяда означає групу визначних діячів певної епохи, галузі, котрі пов’язані спільністю поглядів, завдань. Вживається тільки у високому стилі: плеяда вчених, плеяда художників. “Українські оперні театри виховали цілу плеяду талановитих молодих співаків, які стали переможцями міжнародних конкурсів та фестивалів” (з журналу). У поєднанні зі словами негативного забарвлення цей іменник уживати не можна.

***********************************

Дбати – піклуватися – турбуватися

Кожен із цих трьох синонімів має певний семантичний відтінок.

Дбати – виявляти старання, турботу, увагу. Дбати про підвищення якості виробів. Без додатка, розмовне: клопотатися. “Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку” (Леся Українка), “Як дбаєш, так і маєш” (прислів’я).

Піклуватися – виявляти особливу турботу про когось, щось, опікуватися (здебільшого йдеться про дітей, старих, хворих). Піклуватися про сина; “Насті спершу трохи чудно було, що про неї так піклуються” (Михайло Коцюбинський).

Турбуватися – непокоїтися, хвилюватися, тривожитися. Як і дієслова дбати, піклуватися, лексема турбуватися вживається переважно зі знахідним відмінком і прийменником про (турбуватися – про кого? що?), рідше з цим же відмінком та прийменником за: “Турбуюсь я не за домівку, тривожусь я не за куток” (Павло Тичина), а ще рідше – з орудним без прийменника.

Дата добавления: 2015-10-21