Вживання четверо

Розкажіть, будь ласка, докладніше про вживання збірного числівника четверо.

Як й інші числівники цього типу (двоє, троє, семеро, дев’ятеро...), він поєднується зі словами-найменуваннями осіб чоловічої статі (четверо студентів, четверо водіїв), з іменниками середнього роду, які є назвами істот і предметів (четверо хлоп’ят, четверо телят, четверо відер), з лексемами, що позначають парні речі й виступають лише у формі множини (четверо ножиць, четверо саней), з іменниками вівці, гуси, кури, коні та іншими, котрі мають відтінок збірності (четверо овець, четверо курей), з особовими займенниками ми, ви, вони (нас четверо, вас четверо, їх четверо).

Четверо, як і подібні до нього числівники, не сполучається з назвами осіб жіночої статі (сестра, танцівниця), а також з іменниками чоловічого та жіночого роду, якщо вони називають предмети (завод, університет, школа, їдальня). У таких випадках використовують числівник чотири: чотири сестри, чотири танцівниці, чотири університети, а не четверо сестер, четверо танцівниць, четверо університетів.

* * *

Асортимент чи асортименти продукції?

У художньому та розмовному мовленні, наголошує лінгвіст Галина Волкотруб, трапляються випадки використання форм числа, які не відповідають сучасній мовній нормі. Скажімо, утворення форм однини від множинних іменників: “Саме тоді він і одержав дещо з вищезгаданої меблі як сюрприз від своїх співробітників” (Микола Хвильовий), “Увесь дріт і пиломатеріал містяться на базі”, “Яка шпалера вам найбільше подобається?”, “У похід ми приготували багато рибної консерви”.

Поширеною помилкою є немотивоване використання множини абстрактних іменників. Як неправильні розцінюються, наприклад, такі речення: “У кіоску продаються різноманітні сувеніри з символіками чемпіонату”, “Виставка вражає асортиментами продукції”, “Просимо зазначити у пропозиції вартість упакувань і транспортувань виробів” (правильно: символікою, асортиментом, упакування і транспортування). Будь-яка заміна однини множиною і навпаки має бути семантично та стилістично виправдана.

* * *

Коли пишемо близький, а коли – ближній?

Ці прикметники мають і спільні, й неоднакові значення. Спільних два: а) “розташований на невеликій відстані”: близький будинок – ближній будинок, близький гай – ближній гай. Але щодо популярного нині окреслення зарубіжжя треба вживати вислів близьке зарубіжжя; б) “який перебуває в прямих родинних стосунках з кимось”: близькі родичі – ближні родичі.

Слово близький має кілька значень, яких нема в лексеми ближній. Це, зокрема, невелика часова віддаленість: “Вже північ близька. Вулиці поснули” (Іван Франко); добре знаний, відомий, зрозумілий; такий, що глибоко хвилює, безпосередньо стосується когось (“Інтереси дітей близькі матері”).

* * *

Дата добавления: 2015-10-21