Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Урок 25

Відповідаємо на запитання читачів (XVIIІ)

Чому окуляри, а не очки?

“Чому в українській мові вживають іменник окуляри, а не очки?”

Слово око – спільнослов’янське, походить з індоєвропейської мови, де ок означало “дивитися”. У російській воно виступає або як застаріле, або як діалектне, або в поетичному стилі. Форма множини очи, що збігається з колишньою формою двоїни цього слова, стала підгрунтям для утворення лексеми очки (до оч додалися суфікс -к і закінчення -и). У сучасній українській мові око (очі) є літературною нормою, але назва окуляри утворилася від іншої, ніж у російській, основи, а саме: від латинського oculus, котре означає “око”; точніше – від ocularis – прикметника до oculus. Як термін у нас використовують окуляр – елемент складної оптичної системи з двоступеневим зображенням (у мікроскопі, підзорній трубі).

Оскільки в давні часи у світовій науці (зокрема в медицині) користувалися переважно латиною, то цілком природно, що й винайдений пристрій для поліпшення зору дістав назву, пов’язану з цією мовою: ocularis – очний. Від нього утворено й окуліст – лікар очних хвороб.

Українське слово очко має кілька значень. Найпоширеніше з них – “одиниця рахунку для позначення виграшів у спорті”. Очки в розумінні “окуляри” у нашій літературній мові не вживаються.

* * *

Одягати, надівати, надягати

“Чи є різниця у значенні дієслів одягати, надівати, надягати?”

Вони не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: “одягни шапку”; “дівчина одягла намисто”. Одягати можна одежу: сорочку, штани, спідницю, костюм, плащ, пальто тощо. А шапку, окуляри, намисто, наручники, збрую на коня надівають. Тобто це дієслово передає зміст “приладжувати, прикріплювати щось на комусь, чомусь або до когось, чогось”.

Надягати на відміну від одягати вживається у прямому значенні – “натягувати одяг на когось, на щось”.

* * *

Приймати міри і вживати заходів

“Чи синонімічні вислови приймати міри і вживати заходів?”

У значенні “захід для досягнення, здійснення чогось” слово міра не використовується. Тож замість приймати міри треба вживати заходів. Також не в міру розвитку, а з розвитком, не в міру вдосконалення конструкції, а з удосконаленням конструкції.

* * *

Оскаржувати чи оспорювати?

Оскаржувати – офіційно подавати заяву у вищу інстанцію, протестуючи проти якогось рішення, чиїхось дій: оскаржувати вирок, оскаржувати своє звільнення з роботи.

До дієслова оспорювати в такому значенні останнім часом не вдаються.

* * *

Витікати і випливати

“У яких випадках є слушним слово витікати, а в яких – випливати?”

Витікати виступає тільки в буквальному, фізичному розумінні “литися звідкись”, “брати початок десь” (про річку, струмок, джерело тощо). “З тої хрещальниці витікає вода по ринві в дерев’яну купальню” (Михайло Коцюбинський), “З щілин березової кори з тихим шумом витікав пахучий сік – підставляй рот і пий” (Степан Чорнобривець). Випливати. Крім прямих значень, уживається переносно – бути висновком, логічним наслідком чогось попереднього. Отже, з погляду стилістичної норми дієслово витікає у фразі “З усього викладеного витікає, що студент мав рацію” недоречне. Замість нього слід поставити випливає: “З усього викладеного випливає, що студент мав рацію”.

* * *

Стежити чи слідкувати?

Стежити – багатозначне слово. Стежити за грою (за успіхами учнів, за розвитком подій, за повідомленнями, за собою, за підозрілою особою), стежити, щоб ніхто не відстав. У розмовному стилі в значенні “стежити” часом безпідставно використовують слово слідкувати. Воно виражає інше поняття – “йти слідом за кимсь, чимсь”. “Діти невідступно слідкували (тобто йшли) за мамою”.

* * *

Статися чи відбутися?

Статися – трапитися, мати місце. Сталася важлива подія, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався переполох, хоч би не сталося голоду, що з тобою сталося? Дієслово відбутися в цьому значенні невживане або вживається зрідка. Отже, невдало: відбулася трагедія, відбулися глибокі зрушення, нічого не відбулося, раптом відбулося несподіване, що з вами відбулося?

 

***********************************

 


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 72 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Урок 12 | Урок 13 | Урок 14 | Урок 15 | Урок 16 | Урок 17 | Звертання | Ви зробила, Ви зателефонував | Урок 20 | Урок 23 |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Урок 24| Урок 26

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)