Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Урок 14. Відповідаємо на запитання читачів (VIII)

Відповідаємо на запитання читачів (VIII)

Галицизми й галліцизми

“Чому близькозвучні іменники галицизми й галліцизми пишуться по-різному?”

Бо вони мають різне походження і значення.

Галицизм – назва західноукраїнського діалектизму (слово або зворот), утвореного від найменування історичного краю – Галичини.

Галліцизм – термін, що виник від слова Галлія. Так звали давню країну, до якої входила територія Франції, Північної Італії, Люксембургу, Швейцарії, Бельгії і частини Нідерландів. У свою чергу Галлія походила від лексеми галли – назви кельтського племені, що колись населяло терени теперішньої Франції. Схожі за вимовою й прикметники італійський та італьський, котрі теж виражають неоднакові поняття. Слово італійський пов’язане з сучасною Італією. Італійська культура, італійська мова. А коли йдеться про людей, які жили в сиву давнину на Апеннінському півострові, то вживаємо італьський: італьська німфа, італьська легенда. (Саме італьські племена стали основою італійської народності).

Російське итальянский треба перекладати українською італійський, а рос. италийский – італьський. Наприклад: “Беллона – італьська богиня війни, дружина Марса, ототожнювана з сабінською богинею Неріо” (Словник античної міфології).

* * *

Яких помилок припускаємося, мовлячи про приблизну кількість?

Для позначення приблизної кількості в українській мові використовуємо:

1) Сполучення прислівників близько, коло, приблизно, до з числівниками, які ставимо у відповідному відмінку. “На конференції виступило близько (коло) двадцяти науковців”, “Приблизно з десятьма спортсменами, що порушували режим, команді довелося розпрощатися”, “Нові меблі коштували до тридцяти тисяч гривень”. Запам’ятаймо, що слово біля вживається тільки в конструкціях з просторовим значенням: біля вокзалу, біля Дніпра. Тому використовувати його як синонім прислівників приблизно, близько не можна.

2) Побудови зі словами (не) більше ніж (як), (не) менше ніж (як) тощо. “Цікаві міркування висловили більше ніж (як) п’ятдесят опитаних”.

3) Сполучення, в яких числівник стоїть після іменника (що завжди має форму родового відмінка): кілометрів п’ятнадцять, кілограмів двісті.

Зверніть увагу:

а) Вислови порядка п’яти кілометрів, порядка сімдесяти гривень і т. ін., що їх дехто вживає на позначення приблизної кількості, не є нормативними. Не забуваймо: слово порядок, яке функціонує в українській, російській мовах, має свої особливості в кожній з них.

б) Сполучення без малого сотня, без малого тисяча тощо також не відповідають літературній нормі.

* * *

Нисхідний чи спадний?

До слова висхідний зі значенням “який змінюється, зростаючи, збільшуючись”, часом за аналогією утворюють нисхідний – “який змінюється в напрямку зменшення”. Але таке утворення штучне: цей зміст у літературній мові передає прикметник спадний, що з погляду словотвірних норм закономірний в антономічній парі висхідний – спадний. “Якісним прикметникам властиво передавати порівняльну характеристику ознаки у двох напрямах інтенсивності – висхідному і спадному” (зі збірника “Сучасна українська літературна мова”).

* * *

Зріднитися й поріднитися

“Зріднитися й поріднитися. Що в цих дієсловах спільного і чим розрізняються?”

Спільне те, що вони походять від одного кореня. А відмінності – у відтінках значення. Зріднитися – стати близькими, дорогими одне одному; звикати до чогось. “Це там у осені пороші, неначе в золоті, сади і земляки мої хороші, з ким я зріднився назавжди” (Володимир Сосюра), “Дуже я зріднився з Києвом” (Василь Кучер). Поріднитися – породичатися. “Харько: – Краще було б, коли б я при моїх достатках та поріднився з якою простою сім’єю” (Марко Кропивницький).

Хоча вряди-годи поріднитися виступає з тим самим значенням, що й зріднитися. “Поріднилися вони серцем, душею” (Панас Мирний).

* * *

Інвестувати вклад чи інвестувати виробництво?

Звичайно ж, правильний другий вислів, бо інвестиція – це і є вклад, зазначають автори посібника “Культура мови на щодень”. Порівняймо: інвестиція (від латинського investio – “одягаю в щось”) – дострокове вкладення капіталу в промислові, сільськогосподарські, транспортні, торговельні, банківські та інші підприємства в межах країни або за кордоном для одержання капіталу. Саме тому інвестувати вклад – це як дерев’яне дерево. Треба казати: інвестувати виробництво, здійснити інвестицію у виробництво тощо.


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Приймати участь | Звинувачувати й обвинувачувати | Обличчя й лице | Типовий | Одним рядком | Абикання | Власний, особистий, особовий | Урок 10 | Урок 11 | Урок 12 |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Урок 13| Урок 15

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)