Одним рядком.

Неправильно	Правильно
по його волі	з його волі
виступ по темі	виступ за темою
по потребі	в міру потреби
по вимозі	на вимогу
по ліності	через лінощі
по святам	у (на) свята
по проханню	на прохання
по своїм каналам	своїми каналами, через свої канали
по можливості	якщо можна, якщо змога
по власному бажанню	за власним бажанням
по непорозумінню	через непорозуміння
по всім правилам	за всіма правилами
по стану здоров'я	за станом здоров'я
прийшов по справі	прийшов у справі
в кінці засідання	під кінець засідання
за браком часу	через брак часу
за нашою думкою	на нашу думку
з великою охотою	охоче, залюбки
більше трьох років	понад три роки
в залежності від обставин	залежно від обставин
допустити помилку	припуститися помилки
ліквідувати недоліки	усунути хиби (вади)
відноситься до компетенції	належить до компетенції
при житті	за життя
приходити (прийти) до висновку	доходити (дійти) висновку
прийти до згоди	дійти згоди

* * *

Подавати чи надавати допомогу?

Наведені словосполучення виступають у нашій мові паралельно, як варіантні, хоч є певні відтінки в конкретному вживанні. Медики звичайно подають допомогу недужим. “Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди подасть безкорисливу допомогу” (Дмитро Ткач). Це дієслово входить до фразеологічного звороту подавати руку допомоги. Вислів подавати допомогу широко вживають українські письменники в своїх творах.

А словосполучення надавати допомогу характерне здебільшого для офіційно-ділового, інформаційного текстів і має в своєму значенні відтінок абстрактності, узагальненості. “У зв’язку з посухою регіонам буде надано допомогу” (з газети).

* * *

Виручити і вторгувати

“Чи можна вважати дієслова виручити і вторгувати синонімами?”

Лексеми виручати, виручити, виручання, виручка мають в українській мові те саме значення, що й визволяти, визволити, врятувати, допомогти, визволення, порятунок, допомога, підмога, тобто – “виводити, вивести (виведення) зі скрутного становища”, “ставати, (стати) комусь у пригоді”, “позбавляти лиха, неволі”. Наприклад: “Помандрував (дід) у черкаські ліси до Залізняка, ходив з Гонтою виручати Умань” (Олекса Стороженко).

Але часом дієслову виручати та іменникові виручка надають невластивого значення “одержувати певну кількість грошей від продажу чогось”: “Оце поїхала до міста й на базарі за яблука виручила сто гривень” (з живих уст). Коли йдеться про торговельні справи, то тут виручати, виручка не підходять, і треба шукати інших слів. Ось вони: вторгувати, виторг. “Катерина вторгувала якогось карбованця за яєчка” (Степан Чорнобривець), “Виторг, слава Богу, добрий” (з газети).

* * *

Дата добавления: 2015-10-21