Читайте также:
|
Призначаючи судово-бухгалтерську експертизу, суд:
§ з’ясовує обставини, що мають значення для судово-бухгалтерського висновку;
§ пропонує учасникам судового розгляду письмово подати запитання, які вони можуть поставити перед експертом, та заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих запитань;
§ у нарадчій кімнаті остаточно обмірковує ці запитання і формулює проект ухвали про призначення експертизи;
§ виголошує в судовому засіданні постанову (ухвалу) про призначення експертизи та вручає її експертові, якого може бути викликано до залу суду в порядку, передбаченому чинним законодавством;
§ після проведення експертом досліджень, складання й оголошення висновку експерта приєднує його до справи;
§ допитує експерта з метою роз’яснення й доповнення висновку експертизи.
Виклик експерта до суду не є обов’язковим, а здійснюється лише за необхідності.
9. Ефективність проведення судово-бухгалтерської експертизи залежить від:
- рівня кваліфікації експерта-бухгалтера;
- чіткості формулювання конкретних питань, що підлягають експертному дослідженню;
- наявності у експерта необхідних матеріалів справи, що розглядаються або досліджуються експертизою.
10. Процес судово-бухгалтерської експертизи та його стадії
Проведення судово-бухгалтерської експертизи – це системне дослідження господарських процесів, в яких виникли конфліктні ситуації в правовідносинах, з метою встановлення доказів істини для їх правового врегулювання.
Процес проведення експертизи включає такі стадії:
а) підготовчу:
- складання завдання на проведення експертизи керівником експертної установи;
- призначення фахівця - експерта-бухгалтера з огляду на зміст питань, поставлених перед судово-бухгалтерською експертизою;
- прийняття експертом-бухгалтером постанови слідчого правоохоронних органів чи суду на проведення експертизи;
- вивчення експертом-бухгалтером змісту завдання.
б) організаційно-методичну:
- вивчення змісту і повноти матеріалів справи, поданих на експертизу;
- підбір нормативно-правових актів з питань, які мають бути досліджені;
- розробка методики проведення експертизи;
- складання календарного плану-графіка проведення судово-бухгалтерської експертизи.
в) дослідну: передбачає виконання експертом-бухгалтером конкретних процедур, передбачених методикою дослідження, в тому числі з використанням ЕОМ, для одержання необхідної інформації щодо кола питань, поставлених перед судово-бухгалтерською експертизою.
г) узагальнення, оцінки і реалізації результатів експертизи:
- групування і систематизація недоліків фінансово-господарської діяльності підприємства за економічною однорідністю і хронологічною послідовністю, які стали об’єктом бухгалтерської експертизи;
- узагальнення результатів дослідження;
- складання експертного висновку;
- розробка пропозицій з профілактики правопорушень, запропонованих експертизою;
- передача висновку експерта-бухгалтера органу чи посадовій особі, які призначили експертизу;
- формулювання пропозицій для органів управління суб’єкта підприємницької діяльності з профілактики правопорушень;
- оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим (судом);
- допит експерта-бухгалтера під час досудового слідства чи судового розгляду справи.
11. Планування процесу судово-бухгалтерської експертизи
Метою планування є належна організація роботи експертів.
Планування процесу судово-бухгалтерської експертизи починається із складання керівником групи експертів плану-графіка.
Приблизний перелік робіт, що підлягають виконанню під час проведення бухгалтерської експертизи, може містити наступні роботи, а саме:
- підготовчі роботи в експертній установі;
- ознайомлення із змістом і повнотою матеріалів справи, наданими на дослідження експертизи;
- складання методики проведення експертизи;
- ознайомлення із нормативно-правовими документами, довідковою інформацією за темою експертизи;
- дослідження фактографічної інформації;
- дослідження питань, що виносяться на експертизу;
- складання та оформлення висновку експертизи та ін.
Кожен член експертної групи згідно з вказівками керівництва та на підставі свого практичного досвіду розподіляє визначений йому обсяг роботи на структурні елементи і встановлює граничні терміни їх завершення.
Стандартна модель проведення судово-бухгалтерської експертизи наведена в таблиці 4 (додається).
12. Порядок атестації судових експертів, їх права, обов’язки та відповідальність
Відповідно до Закону України “Про судову експертизу” судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання у певній галузі.
Експертиза проводиться експертами відповідних установ або спеціалістами, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку. Питання, що ставляться експертові, і його висновок по них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Діяльність судового експерта і його об’єктивна і незалежна оцінка обставин справи гарантуються законом.
Такі гарантії незалежності судового експерта та правильності і об’єктивності його висновків забезпечуються:
- процесуальним порядком призначення судового експерта;
- забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;
- існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання та досудового слідства;
- створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;
- відповідальністю судового експерта за надання неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків;
- можливістю призначення повторної судової експертизи;
- присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
Експерт-бухгалтер – це висококваліфікований спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, аналізу й контролю господарської діяльності, обов’язком якого є дослідження правильності відображення господарської діяльності підприємства в документах бухгалтерського обліку під час розслідування та розгляду кримінальних, господарських, адміністративних та цивільних справ.
В Україні Міністерством юстиції застосовується атестація судових експертів, у тому числі експертів-бухгалтерів. Метою такої атестації є забезпечення належного професійного рівня фахівців, які підтверджують свою кваліфікацію за відповідними спеціальностями.
Для атестації судових експертів у системі Міністерства юстиції України створюються:
- експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експертиз;
- центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства юстиції України (ЦЕКК).
Кандидати на одержання кваліфікації експерта-бухгалтера складають письмовий іспит (реферат і проекти висновків експерта) та усний (співбесіда) з питань бухгалтерського, податкового обліку, фінансово-кредитної діяльності, економічного аналізу, контролю й аудиту, судово-бухгалтерської експертизи, кримінального, господарського, адміністративного, цивільного, трудового та інших галузей права законодавства.
Кандидати на одержання кваліфікації фахівців з економічної експертизи можуть атестуватися за такими експертними спеціальностями:
- дослідження документів бухгалтерського обліку й звітності;
- дослідження документів про фінансово-кредитні операції;
- дослідження документів про економічну діяльність підприємств та організацій.
На підставі рішення комісії фахівцю видається “Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта”. Для працівників інститутів та інших державних експертних структур таке Свідоцтво є дійсним протягом п’яти років і протягом трьох років – для громадян, які працюють у підприємницьких структурах або проводять експертизи за разовими договорами.
Фахівці, яким присвоєна кваліфікація експерта, вносяться до Реєстру атестованих судових експертів, який є автоматизованою системою обліку спеціалістів, яким органи дізнання, досудового слідства чи суду мають право доручати проведення судових експертиз.
Кожному судовому експерту в Реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер, що складається з:
- літери Д – для судових експертів державних структур;
- літери П - для судових експертів підприємницьких структур;
- літери Г - для судових експертів – громадян (фізичних осіб);
- порядкового номера державної реєстрації;
- року реєстрації.
Обов’язки експерта:
Закон України “Про судову експертизу”, Кримінально-процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Цивільно-процесуальний кодекс України та Кодекс про адміністративне судочинство в Україні покладають на експерта певні обов’язки і надають певні права, незалежно від виду судочинства.
На експерта покладаються такі обов’язки:
< взяти до виконання доручену йому експертизу;
< повідомити в письмовій формі посадову особу або орган, які призначили експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта (спеціаліста), або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого запитання, а витребувані ним додаткові матеріали не були одержані;
< з’явитися за викликом посадової особи або органу, які призначили експертизу, для допиту з приводу проведеної експертизи, надання відповідних пояснень або для повідомлення про неможливість її проведення;
< заявити про самовідвід за наявності передбачених законом обставин;
< з дозволу посадової особи або органу, які призначили експертизу, проводити дослідження в присутності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного чи сторін у цивільних та господарських справах;
< на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді чи суду дати пояснення щодо наданого ним висновку.
Експерт-бухгалтер зобов’язаний заявити про самовідвід у разі, якщо він:
- особисто прямо чи опосередковано зацікавлений у наслідках розгляду справи;
- є родичем сторін або інших осіб, що беруть участь у справі;
- перебуває в особистих відносинах з особами, які беруть участь у справі;
- перебуває або перебував у службовій або іншій залежності від сторін, інших осіб, які беруть участь у справі;
- проводив ревізію, матеріали якої лягли в основу порушеної справи;
- виявив некомпетентність;
- приховав обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.
Обов’язок заявити про свій самовідвід лежить на експертові й тоді, коли він особисто вважає, що вказані вище обставини не є перепонами для його участі в справі. У всіх цих випадках, а також, коли не вистачає наданих йому для експертизи даних, експерт зобов’язаний в письмовій формі повідомити слідчого або суд про неможливість надання висновку.
Експерт має право:
< знайомитися з матеріалами справи, які стосуються експертизи;
< порушувати клопотання перед слідчим (судом) про надання додаткових та нових матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань;
< давати консультації слідчим органам щодо повноти збирання документів для експертного дослідження на стадії підготовки експертизи. Проте він не повинен виконувати будь-які інші процесуальні дії, крім дій регламентованих обов’язками експерта;
< з дозволу особи або органу, які призначили експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих і судових дій, порушувати клопотання, що стосуються проведення експертизи, та ставити запитання особам, які допитуються;
< вказувати у висновку експертизи на факти, які мають значення для справи, але щодо яких йому не було поставлено запитань;
< у разі незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий висновок експертизи;
< викладати письмово відповіді на запитання, які ставляться перед ним під час допиту;
< оскаржувати в установленому порядку дії та рішення посадової особи або органу, які призначили експертизу, що порушують права експерта або порядок проведення експертизи.
Скарги на дії і рішення органів дізнання або слідчого експерт може надіслати прокурору. Чинне законодавство надає прокурору три доби для розгляду скарги і відповіді експерту. У разі відхилення скарги експерта у відповіді прокурора мають бути чітко сформульовані причини, згідно з якими її визнано безпідставною. Скарга на рішення і дії прокурора подається експертом вищому органу прокуратури.
Експерту забороняється:
- проводити експертизу без письмової вказівки керівника експертної установи (її структурного підрозділу), за винятком експертиз, доручених йому безпосередньо після слідчого розгляду, в якому він брав участь як спеціаліст, а також експертиз, які проводяться під час судового розгляду;
- самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені у наданих йому матеріалах неоднозначно;
- розголошувати без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка проводить дізнання, дані досудового слідства чи дізнання;
- вступати в контакти, не передбачені порядком проведення експертизи, з будь-якими особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи;
- зберігати кримінальні, цивільні, адміністративні чи господарські справи, а також речові докази і документи, що є об’єктами експертизи, поза службовим приміщенням.
Враховуючи межі компетенції експерта-бухгалтера, перед ним не можуть ставитися запитання, які потребують:
þ аналізу всіх результатів господарської діяльності, економічної обґрунтованості проведених господарських операцій, порядку організації фінансування, використання обігових коштів, оцінки діяльності фінансових органів та банків;
þ визначення доцільності проведення господарських операцій;
þ установлення винних осіб;
þ правової оцінки дій посадових осіб.
Судовий експерт несе відповідальність:
- за злісне ухиляння від явки до суду, в органи досудового слідства або дізнання;
- за надання завідомо неправдивих висновків;
- за відмову без поважних причин від виконання обов’язків, які на нього покладені.
За допущені порушення під час проведення експертизи судовий експерт на підставах і в порядку передбачених чинним законодавством, може бути притягнений до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної і кримінальної відповідальності.
13. Класифікація судових експертиз за організаційними та процесуальними ознаками / Пояснення до табл. 1 /.
· Первинна експертиза – коли під час провадження конкретної справи об’єкт досліджується вперше.
· Повторна – проводиться з тієї самої справи вдруге у разі порушення встановлених вимог і правил на вимогу замовника експертизи за наявності його обґрунтованих претензій до висновку первинної експертизи. Проведення повторної експертизи має бути доручено іншому експертові.
Повторна експертиза призначається в ситуації, якщо:
- висновок первинної експертизи суперечить документам і матеріалам справи, які були у розпорядженні експерта-бухгалтера;
- експертом допущено ряд помилок у застосуванні методичних прийомів експертного дослідження;
- порушені процесуальні правила проведення експертизи (не дотримано норм, які гарантують права обвинувачуваного при призначенні і проведенні експертизи тощо);
- мають місце суперечності висновків кількох експертів, врегулювати які не вдалося.
Особливістю повторної судово-бухгалтерської експертизи є те, що вона обов’язково проводиться іншим експертом, або групою експертів.
· Основна експертиза – повністю вирішує всі базові завдання з досліджуваної справи.
· Додаткову експертизу – проводять залежно від ситуації, яка виникла в процесі розслідування: для вирішення додаткових питань, у разі суттєвої зміни попередніх обставин або для усунення неповноти чи неясності висновку експерта.
Додаткова експертиза - переважно призначається у випадку, якщо:
- висновок експерта-бухгалтера є недостатньо повним, конкретним і об’єктивним;
- виявлені нові джерела фактографічної інформації, що стосуються певних обставин розслідуваної справи.
Для проведення додаткової судово-бухгалтерської експертизи слідчий або суду виносить в мотивовану постанову. Виконавцем може бути призначений експерт, який проводив попередню основну експертизу.
До постанови про призначення додаткової або повторної судово-бухгалтерської експертизи додають висновки первинних судово-бухгалтерських експертиз з усіма матеріалами досліджень.
· Однопредметна експертиза – коли при її проведенні досліджують питання одного виду (предмету) експертизи (бухгалтерської, медичної, будівельної тощо), тому в них беруть участь експерти відповідних спеціальностей.
· Комісійна експертиза - призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю кількох експертів-фахівців в одній галузі знань. Керівник групи експертів не користується будь-якими перевагами перед іншими у вирішенні поставлених завдань. Комісія експертів дає:
- загальний висновок, за умови згоди з ним кожного експерта;
- загальний висновок, що містить точку зору частини експертів, які брали участь у справі.
- окремі висновки експертів, які не згодні з точкою зору інших.
Як правило, комісійною є повторна експертиза.
· Комплекснаекспертиза - призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю кількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань. При комплексному дослідженні досягається всебічність дослідження доказів та завдяки цьому досягається більша вірогідність вирішення поставленого перед експертизою завдання.
У змісті комплексного дослідження слід розрізняти три сторони:
- оперативно-тактичну (призначення різних за своїм предметом експертиз (економічної, почеркознавчої, технічної тощо);
- наукову (використовуються дані і методи різних наук);
- процесуальну (виконуються спеціалістами у різних галузях знань).
14. Принципи судово-бухгалтерської експертизи ґрунтуються на дотриманні принципів, характерних виключно для бухгалтерського обліку, а саме:
Здійснення експертної діяльності ґрунтується на законодавчо закріплених принципах, основними з яких є: законність, незалежність, об’єктивність та повнота дослідження.
· Принцип законності – означає, що експертні установи, органи державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронні органи та суди, їх посадові і службові особи, експерти зобов’язані здійснювати експертну діяльність та реалізувати експертні висновки лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та Законами України.
· Об’єктивність - неупередженість при дослідженні питань, поставлених на вирішення експертизи замовником. При складанні висновків експерт повинен бути прямим, чесним і відвертим у підході до виконання своїх професійних обов’язків, уникати упередженості, конфлікту інтересів і впливу осіб, які б йому заважали.
· Незалежність – обумовлене професійною діяльністю проведення експертної оцінки щодо правдивості відображення діяльності суб’єкта господарювання. Експерт завжди мусить бути незалежним від тих, на кого він працює. Незалежність одним із факторів забезпечення умов об’єктивності проведення експертизи.
· Доброзичливість - при проведенні дослідження експерт повинен безсторонньо і неупереджено ставитись до замовника, а також до окремих підприємств і осіб, котрі зацікавлені в його роботі. Передбачає також повагу до думки колег у професійному спілкуванні та урахування її в процесі дослідження, позитивне ставлення до критичних зауважень із приводу виконаної роботи
Крім названих, бухгалтерський облік, як специфічна дисципліна, ґрунтується на дотриманні принципів, притаманних виключно бухгалтерському обліку, а саме:
· Принцип автономності – означає, що кожний суб’єкт господарювання незалежно від його організаційно-правової форми веде облік майна і зобов’язань та складає фінансову звітність відокремлено від особистого майна та зобов’язань засновників. Виходячи з цих норм права, судово-бухгалтерська експертиза проводить свої дослідження.
· Принцип безперервності –полягає в тому, що підприємство відповідно до його засновницьких документів має намір вести свою господарську діяльність безперервно і постійно.
· Принцип грошової оцінки – полягає у відображенні господарських операцій у єдиному грошовому вимірюванні з метою узагальнення, групування та порівняння господарських фактів, явищ і процесів з нормативними показниками, суміжними звітними періодами.
· Принцип обачності - це відображення у бухгалтерському обліку витрат і доходів на підставі достовірно обґрунтованих первинною документацією господарських операцій.
· Принцип дискретності – передбачає переривання бухгалтерського обліку та звітності у випадку, коли необхідно визначити фінансовий стан, платоспроможність і ліквідність підприємства на певну дату (така потреба виникла у разі реструктуризації, емісії цінних паперів, отримання кредитів тощо). Використовується судово-бухгалтерською експертизою при визначенні фінансового стану суб’єкта господарювання або його підрозділів за відповідний звітний період.
· Принцип правомочності – полягає в комплексному відображенні в бухгалтерському обліку всієї господарської діяльності підприємства незалежно від статутних положень (за дотриманням цього принципу можна визначити, яку діяльність підприємство не може здійснювати).Цей принцип застосовується експертизою при визначенні майнових відносин суб’єкта господарювання з бюджетом за сплатою податків.
· Принцип доказовості – ґрунтується на застосуванні суцільного документування всіх господарських операцій на підприємстві. Первинні документи мають силу доказів, тому вони повинні бути оформлені відповідно до нормативно-правових актів.
· Принцип собівартості - полягає в тому, що сировина, матеріали, засоби праці, вироблена продукція відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю їх придбання чи виробництва, тобто за фактичними витратами. Принцип собівартості у бухгалтерській експертизі є важливою передумовою для обґрунтування ринкової ціни, маркетингових досліджень ринку, якості та дизайну виробів, що приймається дослідженням експертизою.
· Принцип реалізації – ґрунтується на визначенні в бухгалтерському обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг). За цим принципом моментом реалізації та визначення доходів від реалізації є момент відвантаження продукції (здавання робіт, послуг) і переходу права власності на неї до замовника, покупця, що застосовується експертизою при дослідженні питань, поставлених господарськими судами.
· Принцип нарахування - застосовується для визначення моменту проведення витрат і отримання доходів. Цей принцип застосовується при оцінці майнових відносин суб’єктів господарювання із своїми контрагентами.
· Принцип періодичності – передбачає поділ безперервної господарської діяльності підприємства на звітні періоди, для виявлення результатів цієї діяльності, контролю розрахунків з бюджетом, підготовки оперативної інформації для фінансового менеджменту. Періодизація обліку дає змогу експерту використовувати оперативну інформацію для дослідження стану управлінського обліку і контролю.
· Принцип повного висвітлення - полягає в тому, що фінансова звітність повинна включати всю інформацію про фактичні і потенційні результати операцій підприємства. Тому фінансова звітність не обмежується лише основними формами фінансових звітів, а містить ще й Примітки до фінансової звітності.
· Принцип послідовності –це постійне застосування підприємством обраної облікової політики, що є об’єктом дослідження експертизи.
· Принцип суттєвості - передбачає, що операції повинні обліковуватись таким чином, щоб відобразити їх економічний зміст, а не юридичну форму, тобто перед бухгалтером постає завдання показати, перш за все, як дана операція впливає на цінності підприємства, а не які при цьому виникають права і зобов’язання. Цей принцип дозволяє уникнути накопичення надлишкової інформації у бухгалтерському обліку, яка не має постійних споживачів і істотно не впливає на результати господарської діяльності, що враховуються експертизою.
· Професійна етика – це норма поведінки, яка забезпечує моральний характер взаємовідносин між людьми, що ґрунтуються на професійній діяльності. Незважаючи на загальні вимоги до моральних якостей і наявність єдиної трудової моралі фахівців, існують ще специфічні норми поведінки тільки для деяких видів професійної діяльності. Виникнення і розвиток таких норм грунтується на моральних засадах людської гідності та гуманізації внутрішньопрофесійних відносин експертів.
· Конфіденційність – збереження у таємниці інформації, наданої замовником експерту для дослідження, а також нерозголошення результатів іншим сторонам без дозволу на те замовника, якщо не існує іншого зобов’язання в окремих випадках, передбачених чинним законодавством, за спеціальним рішенням, погодженим особою, яка призначила експертизу.
· Компетентність - необхідно виконувати експертизу з відповідною професійною майстерністю особами, які мають відповідну фахову підготовку і досвід у цій галузі. При проведенні експертизи необхідно застосовувати науковий підхід до вибору методики виконання окремих експертних процедур.
15.Загальнонаукові методи дослідження
(пояснення до таблиці 2)
Аналіз – це прийом дослідження, який включає в себе вивчення предмета, явища, способом уявного або практичного розчленування його на складові елементи. Кожна частина аналізується самостійно в межах єдиного цілого.
Синтез – це прийом вивчення об`єкта в його цілісності, єдності і взаємозв`язку його частин.
Експертиза поєднує синтез з аналізом, оскільки це дає змогу з`єднати об`єкти, розчленовані в процесі аналізу, встановити їхній взаємозв`язок і пізнати предмет як єдине ціле.
Індукція - це прийом дослідження, за допомогою якого загальний висновок про ознаки численних елементів об`єкта складають на підставі вивчення лише його частини, тобто процес пізнання іде від окремого до загального.
Дедукція - досліджує стан об`єкта в цілому, а потім - за його складовими елементами, тобто висновок складається в процесі пізнання від загального до окремого.
Абстрагування - прийом, який дає змогу способом абстракції переходити від конкретних об`єктів до загальних понять і законів розвитку.
Конкретизація - всебічне дослідження об`єктів у зв`язку з певними умовами існування в їх історичному розвитку.
Аналогія – це прийом наукового дослідження, за яким пізнання одних об`єктів ґрунтується на подібності деяких сторін різних об`єктів і становить основу моделювання.
Моделювання – це прийом наукового пізнання, який досягається заміною предмета або явища на його аналог або модель, що має характерні риси оригіналу.
Цей прийом моделювання бухгалтерська експертиза застосовує у разі втрати або знищення документів. Відновлення втрачених документів досягається через побудову моделі. При цьому відновлюються не самі документи, а відображені в них господарські операції, оскільки кожна операція прямо або опосередковано відбивається в різних первинних документах та бухгалтерських реєстрах способом подвійного запису.
Системний аналіз – це вивчення об`єкта експертного дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему і використовуються для оцінки поведінки об`єктів системи з усіма факторами взаємодії.
Функціонально-вартісний аналіз - вивчає об`єкти на стадії інженерної підготовки виробництва, включаючи проектування і функціонування складних систем з оцінкою їх вартісних показників.
16.Документальні прийоми дослідження облікових даних
(Пояснення до таблиці 3)
При суцільному способі досліджуються дані про всі проведені за певний період господарські операції, які відображені в первинних документах, бухгалтерських регістрах та звітах.
При вибірковому способі перевіряються та аналізуються дані про окремі господарські операції за окремий період (місяць, квартал, рік).
Комбіноване дослідження документів поєднує суцільний і вибірковий способи.
До способів перевірки документів належать:
1) Перевірка документа за формою.
Приблизний перелік виявлених порушень при проведенні експертизи:
- складання документа з порушенням встановленої форми (не на стандартному бланку, не на бланку суворої звітності);
- незаповнення всіх необхідних реквізитів;
- взаємна невідповідність окремих реквізитів документа;
- оформлення документа з зайвими реквізитами;
- недооформлення документа;
- відсутність необхідних додатків до документа;
- підписання документа особами, що не мають на це права;
- підробка підписів;
- наявність незастережних виправлень, підчисток, дописувань тексту.
2) Арифметична перевірка
Дає можливість виявити зловживання, приховані неправильними арифметичними діями.
При експертному дослідженні встановлюється правильність підсумкових показників, нарахованих як за горизонтальними, так за вертикальними графами.
3) Нормативно-правова перевірка передбачає:
- зіставлення фактичних даних з установленими нормативами, кошторисами, тарифами, розцінками, які містяться в даному документі;
- перевірка здійснених операцій на відповідність чинному законодавству і нормативним актам.
4) Зустрічна перевірка
Включає такі способи проведення експертного дослідження:
- зіставлення різних примірників одного і того самого документа, які перебувають у різних організаціях, з метою встановлення їх тотожності, а також документів, пов`язаних між собою однією операцією;
- зіставляються різні документи і облікові дані, в яких прямо чи опосередковано відображається операція, що перевіряється.
Зіставлятися можуть дані фінансового, управлінського і оперативного обліку.
За глибиною перевірки фінансово-господарських операцій, вона може бути загальною і детальною. При цьому можуть використовуватись як суцільний, так і вибірковий методи контролю.
Суть загальної перевірки полягає в тому, що вона проводиться на підставі аналізу узагальнюючих показників та використання даних синтетичного обліку, балансу і звітності.
За допомогою детальної перевірки більш повно і ґрунтовно досліджуються фінансово-господарські операції на підставі ретельного вивчення первинних документів і даних аналітичних облікових реєстрів. Детальна перевірка особливо важлива для перевірки руху цінностей в аналітичному розрізі за даними складського кількісного і бухгалтерського кількісно-сумового обліку цінностей.
У залежності від порядку вивчення інформації способи перевірки поділяються на хронологічні, систематизовані та комбіновані.
При хронологічному способі документи перевіряють за всіма розділами і операціями без попереднього їх групування (як вони згруповані при їх бухгалтерській обробці, за датами складання). Такий спосіб є надто трудомістким і потребує одночасного використання великої кількості нормативно-правових і інструктивних матеріалів.
Систематизований спосіб перевірки документів передбачає застосування прийомів контролю в систематизованому порядку і послідовності перевірки операцій (спочатку перевіряють касові операції, потім банківські, рахункові і т.д.). Але при цьому способі перевірки документів дуже важко забезпечити інформаційні зв`язки між різними операціями.
Комбіноване дослідження документів поєднує хронологічний і систематизований способи, тобто ряд документів перевіряється в порядку їх підшивки, а інші - за економічно однорідними операціями.
За аналітичним вивченням інформації документальна перевірка первинних документів здійснюється одночасно за двома варіантами: від первинного документа до балансу або, навпаки, від балансу до документа з перевіркою облікових регістрів по цих господарських операціях.
17.Інформаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи
Інформація, яку використовують при проведенні судово-бухгалтерської експертизи, формується в розрізі наступних категорій:
· за змістом інформації:
- законодавча (або правова);
- планово-нормативна;
- довідкова;
- договірна;
- технологічна;
- організаційно-управлінська;
- фактографічна.
· за характером оцінки об’єктів:
- робоча;
- пряма;
- непряма;
- опосередкована.
· за суб’єктами судово-бухгалтерської експертизи:
- внутрішня;
- зовнішня.
· за характером пізнавальності інформації:
- нова;
- релевантна.
· за способом відображення:
- алфавітна;
- цифрова;
- алфавітно-цифрова;
- графічна.
· за способом подання:
- директивна;
- розпорядча;
- звітна.
· за ступенем інформаційної деталізації:
- аналітична;
- синтетична.
· за періодом формування:
- оперативна;
- поточна;
- прогнозна.
· за ступенем перетворення у процесі її обробки:
- оперативна;
- поточна;
- прогнозна.
· за джерелами отримання це дані:
- оперативного обліку;
- бухгалтерського обліку та звітності;
- статистичного обліку та звітності;
- внутрішнього контролю;
- зовнішнього контролю;
- відомчого контролю;
- аудиторського контролю.
· за ступенем доказовості:
- доказова;
- недоказова.
· за ступенем деталізації:
- загальна;
- конкретна.
· за тривалістю зберігання:
- тривалого зберігання;
- нетривалого зберігання.
· за способом формування інформації:
- сформована вручну;
- у напівавтоматичному режимі;
- в автоматичному режимі.
Дата добавления: 2015-09-05; просмотров: 981 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Вимоги до висновку експерта-бухгалтера | | | Структура судово-бухгалтерського висновку |