Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Психологія винесення вироку.

Читайте также:
  1. Завдання, які вирішує юридична психологія.
  2. Порядок винесення та віднесення Бойового Прапора
  3. Психологія допиту.
  4. Психологія затримання.
  5. Психологія обстеження місця події.
  6. Психологія організації злочинних угрупувань.

Формування особистого переконання суддів у справі відбуваєть-ся в процесі з’ясування кожним із них усіх фактів і обставин, їх осмис-лення й оцінки, виявлення між ними певних зв’язків і закономірностей. Значну роль у формуванні особистого переконання суддів по розглядуваній справі відіграють промови прокурора і захисника. Певною мірою своїми виступами і прокурор, і захисник справляють психологічний вплив на суд, щоб домогтися бажаного для них ви-року. Прокурор у своїй промові підтримує правильність висунутого під-судному обвинувачення або у встановленому законом порядку від-мовляється від обвинувачення, аналізує підсумок судового слідства з погляду державного обвинувачення. Захисник, виступаючи після прокурора, у своїй промові висловлює суду свою думку щодо значен-ня перевірених і досліджуваних у процесі судового слідства доказів із позиції захисту.

Загальна процедура ухвалення рішення (винесення вироку) така: • головуючий ставить запитання в тій послідовності, в якій вони викладені щодо вимог кримінально-процесуального законодав-ства; • вислухавши думки суддів (ніхто з них не має права утримува-тися від відповіді), головуючий висловлює своє власне переко-нання з питання, що вирішується1; • якщо особисті думки кожного із суддів за змістом збігаються, то колективна думка формується в процесі їх виявлення; • якщо думки суддів розділяються, то організовується обговорен-ня питання, що вирішується, і тих обставин кримінальної спра-ви, які впливають на його розв’язання. За наявності розбіжнос-тей у думках з’ясовуються ті докази, на підставі яких у суддів формувалися особисті переконання. Після обговорення спірних обставин приймається колективне рішення простою більшістю голосів. Психологічну атмосферу обговорення спірних обставин досить точно описує В. Бохан: “У дискусії, що виникає між суддями в кімнаті для нарад, варто розрізняти такі моменти: доведення власної думки, вимагання доказів від іншого і спростування думок співрозмовника. Поряд із доведенням власної думки суддя повинен уважно оцінювати і розбирати вголос переконання інших членів складу суду. Якщо пере-конання не вмотивовані, то варто звернути увагу суддів на цю обста-вину і запропонувати навести докази, що підтверджують ці переконан-ня. Тільки за наявності доказів можна робити висновки про хибність або істинність висловлюваних переконань. Помилкові думки варто не тільки заперечувати, а й спростовувати їх, тобто наводити на підтвер-дження їхні хибні пояснення, мотивування, докази”2. Залежно від характеру прийнятого рішення (осудження підсудно-го, виправдання його або спрямування справи на додаткове розслі-дування) складається відповідно обвинувальний або виправдуваль-ний вирок, або визначення суду. Судді в ході обговорення доходять висновку не тільки про вин-ність підсудного, а й визначають йому міру покарання, базуючись при цьому на встановлених нормах закону. Суттєво, що питання про 1 Закон зобов’язує головуючого висловлювати свою думку останнім. Ця вимога має психологічне пояснення: не допустити навіювального впливу з боку головуючого.

міру покарання вирішується, в тому числі, і на підставі різнобічного вивчення особистості підсудного. Слід зазначити, що в окремих випадках суд відчуває реальну складність винесення вироку через недосконалість законодавчих норм. Приміром, у Росії зростає кількість ритуальних убивств, проте суди при призначенні міри покарання ставлять засудженим якісь ін-ші мотиви. Причина проста: жоден служитель Феміди не ризикне об-ґрунтувати вирок, виходячи з неіснуючої норми кримінального пра-ва, — сучасний російський закон не передбачає відповідальності за відправлення культових обрядів, що потребують людських жертв.. У наведеному прикладі суд визначив суворе покарання, хоча і від-чував складність мотивування злочинних дій. Але, як показує судова практика, досить часто при призначенні покарання суд виявляє лібе-ралізм. Так, у п’ятьох регіонах Російської Федерації судді відповідно 1 Див.: Кому подсуден сатана? // Мир криминала. — 2001. — № 6. — 12 мая. 286

до вердикту присяжних засідателів призначили покарання нижче нижньої межі в 10 % випадків засудження за тяжкі й особливо тяжкі злочини, у 26,6 % випадків — за бандитизм і 100 % засуджених одер-жали покарання нижче нижньої межі за хабарництво при обтя-жувальних обставинах1. Справедливе покарання є найважливішим фактором у підвищенні його запобіжного значення. Справедливість — соціально-моральна ка-тегорія, що припускає суворе дотримання моральних і правових норм. Недотримання цієї вимоги в оцінці вчинків завжди викликає почуття незадоволеності. “Ніщо, — відзначав славетний філософ І. Кант, — не обурює нас більше, ніж несправедливість; все інше зло, яке доводиться нам терпіти, ніщо в порівнянні з нею”2. Стосовно розглядуваної про-блеми справедливість означає, що будь-яке порушення кримінального закону повинно одержати належне покарання, яке відповідало б ха-рактеру і ступеню суспільної небезпеки. Додамо, що справедливість при призначенні покарання припускає також урахування принципів законності, рівності громадян, гуманності.


Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 696 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Загальна характеристика психологічних особливостей слід­чої діяльності. | Психологія обстеження місця події. | Психологія затримання. | Психологічні особливості здійснення обшуку. | Психологія допиту. | Психологія очної ставки | Психологія розпізнавання. | Психологія слідчого експерименту. | Психологічний зміст судової діяльності. | Психологічні особливості організації судового слідства. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Психологія промови прокурора, адвоката, підсудного.| Судово-психологічна експертиза: цілі та задачі.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)