Загальні поняття і визначення

Теорія механізмів і машин (ТММ) вивчає загальні методи дослідження і проектування механізмів і машин.

Проблеми, якими займається ТММ, належать до проблем аналізу та синтезу механізмів і машин. Аналіз полягає у визнанні властивостей існуючих механізмів і машин. Це є прямою задачею механіки машин. Зворотна задача – це синтез механізмів. Основною ціллю синтезу є ств орення нових механізмів з більш кращими властивостями у порівнянні з існуючими конструкціями.

Дослідження або проектування будь-якої конструкції, що рухається, розпочинається із складання її кінематичної схеми. Така рухлива конструкція у механіці зветься механізмом. Головним об’єктом дослідження у ТММ є кінематична схема – умовне зображення механізму, на якому у спрощеному вигляді вказані елементи, що впливають на його кінематичні характеристики.

Структурною одиницею будь-якої рухливої конструкції є ланка (рис.1.1). Ланкою називають одну або групу деталей, жорстко з’єднаних між собою. Ланки бувають рухомими (поршень, шестірня, вал тощо) і нерухомими (станина, фундамент, циліндрова втулка тощо). Нерухомі ланки складаються з ряду жорстко зв’язаних тіл і називаються стійками. Будь-який механізм має тільки одну нерухому і декілька рухомих ланок.

Вхідною вважають ланку, закон руху якої заданий і перетворюється механізмом у потрібний закон руху інших ланок. Вона може співпадати або не співпадати з провідною ланкою, якою зветься ланка, що за допомогою рушійних навантажень надає рух усьому механізму. Решту ланок механізму називають проміжними.

Ланки бувають прості і складні. Якщо ланка входить не більш, ніж у два рухомих з’єднання з іншими ланками (рис. 1.1, а, б), то вона є простою, в інших випадках (рис. 1.1, в) ланка зветься складною.

а

б

в

Рис. 1.1. Прості (а, б) та складні (в) ланки механізмів

На схемах ланки нумерують арабськими цифрами, кінематичні пари позначаються великими латинськими літерами. Нерухливі ланки на кінематичних схемах відділяють штрихування. Рухливу ланку, яка здійснює повний оберт навколо нерухомого центру, називають кривошипом. Ланки, які здійснюють коливний, плоско паралельний і зворотно-поступальний рухи, відповідно називають коромислом, шатуном і повзуном. Рухливу ланку, яка є напрямною для повзуна, називають кулісою. Повзун, що рухається по кулісі, називають каменем куліси.

Дата добавления: 2015-10-13