Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Життя на віру та подружній завіт

Читайте также:
  1. Визнання і зрівняння життя на віру дискримінує шлюб
  2. Життя і педагогічна діяльність Я.А.Коменського
  3. Життя на віру, чинники вразливості та благодать Тайни
  4. Сім’я, життя та життя на віру
  5. Складові елементи життя на віру
  6. Фізична культура в забезпеченні здорового способу життя студентів

(12)Оцінка життя на віру включає також суб’єктивний вимір: його формують конкретні люди зі своїм баченням життя, із власними намірами, одне слово, зі своєю власною “історією”. Слід розглянути екзистенційну дійсність індивідуальної свободи вибору і гідність осіб, які можуть помилятися. Проте претензія життя на віру на громадське визнання зачіпає не лише сферу індивідуальної свободи, тому цю проблему необхідно розглядати з точки зору соціальної етики: людський індивід – особа, і тому суспільна; людська особа не менш суспільна, ніж раціональна[9].

 

Особи можуть зустрічатися і відкликатися в діалозі на спільні цінності та потреби спільного блага. Універсальною точкою відліку, критерієм у цій сфері може бути тільки правда про людське благо, яке є об’єктивним, трансцендентним і однаковим для всіх. Осягнути цю правду і триматись її – це умова свободи та особової зрілості, це справжня мета впорядкованого і плідного співіснування в суспільстві. Виняткова увага до цієї теми, індивіда, його намірів та рішень, без врахування суспільного та об’єктивного виміру, зорієнтованого на спільне благо, – результат свавільного та неприйнятного індивідуалізму, який не бачить об’єктивних цінностей, скерований проти гідності особи та завдає шкоди суспільному порядку. “Тому необхідно заохочувати до роздумів, які не лише допоможуть віруючим, але й усім людям доброї волі по-новому відкрити для себе цінність подружжя та сім’ї. В катехизмі Католицької Церкви читаємо: “Сім’я – це первинна клітина суспільного життя. Це природна спільнота, в якій чоловік і дружина покликані віддавати себе в любові і в дарунку життя. Авторитет, стабільність і життявзаємин в сім’ї є основою свободи, безпекиі братерства в суспільстві[10]. Якщо розум прислухається до морального закону, вписаного в людське серце, то він знову відкриє для себе сім’ю. Сім’я як спільнота заснована на любові і оживлена нею[11], черпає свою силу з укладеногозавіту любові, де чоловік і жінка взаємно віддають себе один одному та обоє стають співпрацівниками Бога в даруванні життя”[12].

 

Другий Ватиканський Собор зазначає, що так зване “вільне кохання” (“amore sic dicto libero”)[13] є тим чинником, який руйнує та нищить шлюб, оскільки йому бракує складового елементу подружньої любові, яка ґрунтується на особовій і незворотній присязі, через яку подруги дають і отримують одне одного взаємно, створюючи таким чином юридичний зв’язок та єдність, скріплену юридично та публічно. Те, що Собор називає “вільним” коханням на противагу справжній подружній любові, було і є тим зерном, що породжує життя на віру. Згодом, зі швидкістю сьогоднішніх соціо-культурних змін, воно спричинилося до постання сучасних проектів щодо надання громадського статусу життю на віру.

 

(13) Проблему життя на віру, як і будь-яку іншу людську проблему, слід розглядати також і з раціональної точки зору, точніше кажучи з точки зору “правильного розуму” (recta ratio)[14]. Цим терміном класичної етики наголошується, що пояснення дійсності і оцінка розуму повинні бути об’єктивними та позбавленими умовностей, таких, як невпорядкована емоційність або ж слабкість в розгляді сумних ситуацій, яка має схильність до поверхневого жалю, можливих ідеологічних упереджень, соціального чи культурного тиску, спричиненого лобістами чи політичними партіями. Звичайно, християни мають таке бачення подружжя і сім’ї, антропологічна і теологічна основа яких гармонійно закорінена в правді, що походить зі слова Божого, традиції та Учительського уряду Церкви[15]. Проте світло віри само навчає, що реальність Тайни подружжя не є чимось наслідковим чи стороннім або ж лише зовнішнім “сакраментальним” додатком до подружньої любові; вона є природною дійсністю подружньої любові, яка була утвердженаХристом як знак і засіб до спасіння згідно з Новим Законом. Отже, проблему життя на віру можна і слід розглядати з точки зору recta ratio (правильного розуму). Це не є питанням в першу чергу християнської віри, але раціональності. Тенденція протиставляти так званеконфесійне “католицьке мислення” з цього приводу “світському мисленню” помилкова[16].

 


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Определение периодичности ТО и КР | Определение количества ТО и КР | Определение объема работ по ТО и ТР | Расчет числа производственных рабочих | Технологическое проектирование зон ТО и ТР | Расчет площадей помещений | Оценка эффективности проектных решений | Передмова | Складові елементи життя на віру | Особисті підстави і культурний фактор |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Сім’я, життя та життя на віру| Визнання і зрівняння життя на віру дискримінує шлюб

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)